- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/1642/22
Провадження 1-кс/991/1659/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
24 травня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявниці ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3, на постанову детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, від 03.05.2022 про закриття кримінального провадження № 52022000000000027 від 28.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
19.05.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 19.05.2022 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
03.05.2022 детектив НАБУ ОСОБА_4 прийняв постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52022000000000027від 28.01.2022, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Вказану постанову скаржниця вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки:
-досудове розслідування здійснювалось без залучення заявниці та фактично ніякого розслідування не проводилось;
-з тексту постанови неможливо встановити мотиви і підстави її винесення, у ній не відображено результатів проведеного розслідування та не надано оцінки вагомим обставинам вчинення кримінального правопорушення, викладеним у заяві скаржниці;
-органом досудового розслідування не проведено необхідних слідчих та процесуальних дій для встановлення обов`язкових ознак кримінального правопорушення, зокрема, не проведено експертної оцінки фальсифікації фіктивних документів щодо приватизації майна, не з`ясовано підстав та порядку такої приватизації;
-з початку досудового розслідування сплинув незначний період часу, за який неможливо було провести ефективне слідство та зібрати доказову базу, особливо враховуючи введений воєнний стан;
-у ході досудового розслідування скаржниці не направлено повідомлення про початок досудового розслідування, не визнано потерпілою у цьому кримінальному провадженні та не надано пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого;
-до кримінального провадження не долучено офіційних документів на підтвердження викладених у заяві скаржниці фактів;
Враховуючи викладене скаржниця просить скасувати відповідну постанову як протиправну та протизаконну, а також визнати дії детектива ОСОБА_4 необміркованими та необдуманими і повернути кримінальне провадження на повторне досудове розслідування.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні скаржниця ОСОБА_3 подану скаргу підтримала у повному обсязі і просила її задовольнити.
Детектив НАБУ у судове засідання не з`явився, будь-яких заперечень на подану скаргу не надіслав і матеріли кримінального провадження для дослідження не надав.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Зважаючи на правову природу зазначеного виду оскарження, в ході його здійснення слідчим суддею має перевірятися дотримання посадовими особами як процесуального порядку закриття кримінального провадження, так і наявність правових підстав для його цього.
Враховуючи вказане та зважаючи на зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя має встановити:
1) Чи дотриманий процесуальний порядок прийняття рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України?
2) Чи існували обґрунтовані підстави для закриття цього кримінального провадження у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення?
Відповідаючи на вказані питання, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
3.1. Щодо дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження
Процесуальний порядок закриття кримінального провадження врегульований положеннями ст. 284 та 110 КПК України.
Так, за змістом статті 284 КПК України, суб`єктом уповноваженим закривати кримінальне провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України є, в тому числі, слідчий. Таке рішення про закриття кримінального провадження приймається слідчим у формі постанови.
При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Як встановлено слідчим суддею, у цьому кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялось, а тому детектив був уповноважений на прийняття рішення про його закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вказане рішення було оформлено детективом у формі постанови, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання детективом процесуального порядку закриття кримінального провадження.
3.2. Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження
Відповідно до положень глави 24 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
При цьому, статтею 25 КПК України проголошено засаду публічності, згідно з якою прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З цією нормою кореспондуються інші приписи КПК України, які зобов`язують орган досудового розслідування застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
З огляду на це, з метою виконання завдань кримінального провадження та дотримання загальних засад його здійснення, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, а саме здійснення всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
При цьому, за змістом положень ст. 110 КПК України, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, детектив повинен належним чином обґрунтувати підстави з яких він дійшов висновку про відсутність події кримінального правопорушення. Постанова має містити посилання на результати конкретних слідчих (розшукових) та процесуальних дії, які були проведені в ході досудового розслідування для повного та всебічного дослідження усіх обставин кримінального провадження із їх оцінкою на предмет підтвердження або спростування наявності події злочину, що у сукупності надало детективу підстави для відповідного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, дане кримінальне провадження було розпочато на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2022 (справа №991/8728/21), якою було зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 15.12.2021.
У вказаній заяві було викладено обставини ймовірного заволодіння будинком, побудованим за кошти організації Київоблавтодор, вчинене начальником управління районного ДРБУ «Київоблавтодору» ОСОБА_5, що свідчить про наявність в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
На виконання зазначеної вище ухвали Вищого антикорупційного суду, детективами НАБУ 28.01.2022 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактами, викладеними у вказаній заяві, яке проводилось до 03.05.2022 і було закінчено внаслідок прийняття детективом рішення про закриття кримінального провадження.
Так, 03.05.2022 детектив Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження №52022000000000027 від 28.01.2022 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
В обґрунтування своєї постанови детектив вказав, що під час досудового розслідування не отримано відомостей щодо вчинення будь-яких дій або бездіяльності, направлених на привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання ОСОБА_5 службовим становищем, вчиненим в особливо великих розмірах. Натомість, за версією слідства, між ОСОБА_5 і скаржницею склались неприязні стосунки, які тривають з 1995 року по теперішній час, що в свою чергу спонукає останню до написання у різні правоохоронні органі заяв і скарг на ОСОБА_5, як свого колишнього чоловіка. У вказаній постанові детектив прийшов до висновку, що питання описані у заяві більшій мірі стосуються цивільно-правових відносин та потребують вирішення іншими правовими механізмами.
Проаналізувавши вказану постанову детектива у світлі доводів поданої скарги та законодавчих вимог до відповідного процесуального рішення, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність його скасування, виходячи з таких міркувань.
Зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити ані обсягу проведених в ході досудового розслідування слідчих (розшукових) та процесуальних дій, ані характеру та якості таких дій, ані отриманих від них результатів, які надали детективу можливість зробити висновок про відсутність події розслідуваного ним злочину. Так само в постанові детектива відсутній будь-який аналіз та оцінка зібраних в ході досудового розслідування матеріалів та отриманих доказів, з яких можливо було б зробити висновок, до якого дійшов детектив. У вказаній постанові взагалі відсутній опис перебігу досудового розслідування і встановлених в його ході обставин, натомість міститься лише скорочений виклад заяви про кримінальне правопорушення та позиції заявника без зазначення способів та засобів, якими відповідні обставини перевірялись в ході слідства. Не містить постанова і правового аналізу викладених у заяві обставин в світлі їх значення для висновку про відсутність події розслідуваного злочину.
Крім того, ненадання за вимогою слідчого судді матеріалів кримінального провадження, а також неявка детектива в судове засідання та неподання останнім будь-яких письмових заперечень на подану скаргу, у сукупності з відсутністю належного обґрунтування прийнятого детективом рішення, унеможливлює належну перевірку дотримання стороною обвинувачення вимог щодо всебічності та повноти дослідження обставин кримінального провадження.
Наведене у сукупності свідчить, що рішення про закриття кримінального провадження є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки не містить належних і достатніх мотивів та підстав його прийняття, що не дозволяє зробити висновок про його правомірність та про забезпечення стороною обвинувачення проведення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування, а тому відповідна постанова підлягає скасуванню.
Водночас, доводи скаржниці про невизнання її потерпілою у цьому кримінальному провадженні та ненадання пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого не можуть бути предметом розгляду в межах поданої нею скарги на рішення про закриття. Так само і вимоги скарги про визнання дій детектива ОСОБА_4 необміркованими та необдуманими задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до положень ст. 307 КПК України, слідчий суддя не уповноважений на прийняття відповідних рішень.
Також задоволенню не підлягає і вимога скаржниці про повернення кримінального провадження на повторне досудове розслідування, оскільки після скасування постанови про закриття кримінального провадження досудове розслідування автоматично відновлюється, що зобов`язує детектива вживати всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, з урахуванням висновків слідчого судді, зазначених в ухвалі про скасування відповідної постанови.
Керуючись ст.284, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, від 03.05.2022 про закриття кримінального провадження № 52022000000000027 від 28.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, задовольнити.
Постанову детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 03.05.2022 про закриття кримінального провадження №52022000000000027 від 28.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1