Пошук

Документ № 104532595

  • Дата засідання: 26/05/2022
  • Дата винесення рішення: 26/05/2022
  • Справа №: 761/11624/17
  • Провадження №: 52016000000000383
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.

Справа № 761/11624/17

Провадження 1-кп/991/7/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченої ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про накладення грошового стягнення

в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 20.10.2016 №52016000000000383 щодо обвинувачення ОСОБА_6 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у селіПідгірці Обухівськогорайону Київськоїобласті,громадянка України,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1,проживає заадресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 і частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 27 і частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі-КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

15.01.2020 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 28.11.2019 надійшов обвинувальний акт з додатками та матеріали судового провадження у кримінальному провадженні від 20.10.2016 №52016000000000383 щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 і частиною 4 статті 190 та частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15 і частиною 4 статті 369 КК.

Ухвалою ВАКС від 15.01.2020 призначено підготовче судове засідання на 03.02.2020, з перервами на 20.02.2020, 19.03.2020, 16.04.2020, 14.05.2020, 21.05.2020. Ухвалою ВАКС від 21.05.2020 призначено судовий розгляд на 25.05.2020 з перервами на 11.06.2020, 02.07.2020, 23.07.2020, 03.09.2020, 08.10.2020, 29.10.2020, 03.11.2020, 10.11.2020, 26.11.2020, 09.12.2020, 20.01.2021, 28.01.2021, 04.02.2021, 04.03.2021, 18.03.2021, 15.04.2021, 13.05.2021, 03.06.2021, 10.06.2021, 30.06.2021, 15.07.2021, 27.07.2021, 09.09.2021, 07.10.2021, 21.10.2021, 11.11.2021, 25.11.2021, 16.12.2021, 23.12.2021, 06.01.2022, 17.02.2022, 03.03.2022, 21.04.2022, 12.05.2022, 26.05.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

12.05.2022 в судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про накладення грошового стягнення та про привід обвинуваченої ОСОБА_6 у наступне судове засідання, оскільки вона не прибула в судові засідання 21.04.2022 та 12.05.2022 без поважних причин.

Ухвалою ВАКС від 12.05.2022 задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 в частині приводу обвинуваченої ОСОБА_6 у судове засідання на 26.05.2022, виконання якого доручено Національному антикорупційному бюро України, а контроль за виконанням ухвали покладено на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України (САП ОГП), які підтримують обвинувачення у даному кримінальному провадженні. Внаслідок відсутності 12.05.2022 обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисників ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, що не перешкоджало розгляду питання про привід, суд вирішив розглянути на наступному судовому засіданні питання щодо застосування грошового стягнення.

На виконанняухвали ВАКСвід 12.05.2022детективи НАБУздійснили привідобвинуваченої ОСОБА_6 у судове засідання 26.05.2022, попри надіслане нею 24.05.2022 на електронну пошту ВАКС клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку з тим, що вона на даний час хворіє і перебуває на лікарняному, хоча безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_6 не надала доказів хвороби та зазначила, що не потребує будь-якої медичної допомоги.

В судовому засіданні 26.05.2022 прокурор ОСОБА_5 підтримав подане ним 12.05.2022 клопотання про накладення грошового стягнення на обвинувачену ОСОБА_6 внаслідок її неприбуття в судові засідання 21.04.2022 та 12.05.2022 без поважних причин, обґрунтовуючи це тим, що подання самою обвинуваченою та її захисниками письмових клопотань про відкладення таких судових засідань свідчить про її обізнаність з судовими викликами, що підписання обвинуваченою контракту добровольця територіальної оборони Козинської об`єднаної територіальної громади від 08.03.2022 за відсутності доказів безпосереднього виконання завдань територіальної оборони не належить до поважних причин, перелік яких визначено статтею 138 КПК, оскільки таке не може прирівнюватися до мобілізації особи на військову службу в умовах особливого періоду з виконання відповідних бойових завдань у складі Збройних сил України. При цьому прокурор надав лист від 26.05.2022 №0414-006/7979 за підписом старшого детектива-керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_10, де повідомлялось таке: «установлено, що ОСОБА_6 є добровольцем добровольчого формування Козинської об`єднаної територіальної громади (ДФТГ), що підпорядковується військовій частині № НОМЕР_1 . В проміжок часу від підписання контракту добровольця до середини квітня 2022 ОСОБА_6 могла бути задіяна у діяльності блокпостів в населеному пункті, але з середини квітня 2022 по теперішній час блокпости розформовані і фактично ОСОБА_6 до жодних завдань надалі не залучалась, розпорядження щодо її задіяння в інших завданнях ДФТГ не видавались». Тому прокурор вважав, що обвинуваченою ОСОБА_6 двічі порушено обов`язок, передбачений пунктом 1 частини 7 статті 42 КПК щодо прибуття за викликом до суду, й з огляду на таке, наявні підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження шляхом накладення грошового стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні 26.05.2022 обвинувачена ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання про накладення на неї грошового стягнення, вважаючи його необґрунтованим, оскільки з часу підписання контракту добровольця територіальної оборони Козинської об`єднаної територіальної громади від 08.03.2022 перебувала на блокпостах, здійснювала активну участь у затримуванні злочинців, однак не надала будь-яких документів на підтвердження своїх слів та причин неприбуття в судові засідання 21.04.2022 о 11.30 год. та 12.05.2022 о 11.30 год.

25.05.2022 на електронну пошту ВАКС надійшло клопотання захисниці ОСОБА_7 про відкладення призначеного на 26.05.2022 судового засідання із проханням не призначати судові засідання до закінчення/скасування в України воєнного стану, однак 26.05.2022 захисниця ОСОБА_7 надіслала на електронну пошту ВАКС клопотання з проханням дозволити їй приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи EASYCON, яке як виняток було задоволене судом. В судовому засіданні захисниця ОСОБА_7 просила відмовити в задоволенні клопотання про накладення грошового стягнення на обвинувачену ОСОБА_6 .

Захисниця ОСОБА_8 25.05.2022 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслала клопотання про відкладення судового розгляду справи в зв`язку з участю в судовому засіданні у Святошинському районному суді міста Києва із проханням не призначати судові засідання до закінчення/скасування в України воєнного стану, при цьому не зазначивши підстав поширення воєнного стану винятково на судові засіданні ВАКС.

Захисник ОСОБА_9 у судове засідання 26.05.2022 не прибув, жодним чином не повідомивши причин неприбуття попри здійснений належним чином судовий виклик.

Суд визнав, що відсутність захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не перешкоджала розгляду питання щодо накладення грошового стягнення внаслідок забезпечення права на захист обвинуваченої ОСОБА_6 участю в судовому засіданні 26.05.2022 захисниці ОСОБА_7 .

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із частиною 7 статті 42 КПК, підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Частиною 2статті 318КПК визначено,що судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Відповідно до статті 323 КПК, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 131 КПК визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а згідно з пунктом 2 частини 2 статті 131, заходом забезпеченнякримінального провадженняє накладення грошового стягнення.

Згідно із частиною 1 статті 135 КПК, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Статтею 136 КПК визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом . Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Статтею 138 КПК визначено, що поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Згідно з частинами 1, 2 статті 139 КПК, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Статтею 144 КПК визначено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків. Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Відповідно до частин 2, 3 статті 146 КПК, під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

3.2.Із матеріалів даного судового провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_6 була належним чином викликана в призначені на 21.04.2022 о 11.30 год. та 12.05.2022 о 11.30 год. судові засідання, проте у такі не прибула, подавши клопотання про відкладення судових засідань до закінчення воєнного стану в Україні, мотивуючи це винятково фактом укладення нею контракту добровольця територіальної оборони Козинської об`єднаної територіальної громади від 08.03.2022.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) з 05.30 25.05.2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 12-2 того ж Закону визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Крім того, частини 1, 2 статті 26 того ж Закону визначають, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

В статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021№ 1702-IXнаведено такевизначення: добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.

Частинами 1,2статті 3того жЗакону Українивизначено,що складовиминаціонального спротивує територіальнаоборона,рух опорута підготовкагромадян Українидо національногоспротиву. Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву. При цьому Закон України«Про основинаціонального спротиву» та Положення про добровольчі формування територіальних громад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449 не передбачає звільнення будь-яких осіб, від виконання процесуальних обов`язків, визначених КПК, зокрема частиною 7 статті 42 КПК.

Згідно із наведеним вище, сам по собі факти введення воєнного стану в Україні та укладення контракту добровольця територіальної оборони не свідчать про наявність поважних причин неприбуття в судові засідання як обставин, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, оскільки з початку квітня 2022 року та на теперішній час у місті Києві та Київській області не ведуться активні бойові дії, відсутні докази підготовки та виконання завдань територіальної оборони обвинуваченою, а тому суд вважає недоведеною поважність причин неприбуття обвинуваченої ОСОБА_6 у судові засідання 21.04.2022 о 11.30 год. та 12.05.2022 о 11.30 год., що свідчить про невиконання нею процесуального обов`язку щодо прибуття в судове засідання за викликом суду.

Враховуючи достатність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_6 з урахуванням конкретних обставин провадження (асаме матеріальнийстан обвинуваченої,яка,з їїслів,не працюєта неотримує доходів) пропорційним заходом відповідальності за неприбуття на виклик суду без поважних причин 21.04.2022 та 12.05.2022 в судові засідання буде накладення грошового стягнення в мінімальному визначеному законом розмірі, а саме 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який згідно з статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» від 02.12.2021№1928-IX становить2481гривень) за кожен випадок неприбуття за викликом суду.

Тому суд вирішив задовольнити клопотання прокурора та накласти на обвинувачену ОСОБА_6 грошове стягнення в загальному розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Керуючись статтями 139, 144-147, 323 КПК, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора. Накласти на обвинувачену ОСОБА_6 грошове стягнення у загальному розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня за неприбуття без поважних причин 21.04.2022 та 12.05.2022 в судові засідання.

Сума накладеного грошового стягнення підлягає внесенню на рахунок Головного управління казначейської служби України (код ЄДР 37993783) у Солом`янському районі міста Києва номер UA278999980313090106000026010 МФО 899998.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 31.05.2022.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 .Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________НОМЕР_2