- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С.
Справа № 991/8879/20
Провадження №11-сс/991/132/22
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
адвоката ОСОБА_6,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Києві апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та в інтересах третьої особи - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 про арешт майна в межах кримінального провадження № 52017000000000592 від 05.09.2017,
ВСТАНОВИЛА:
1.Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
1.1.Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 було задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017 підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді позбавлення права розпорядження, а саме арешт:
- земельної ділянки з кадастровим номером 5121080700:06:001:0033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2 га;
- земельної ділянки з кадастровим номером 5121080700:01:002:0090, що розташована на території Березанської сільської ради (Одеська область, Біляївський район), загальною площею 5,475 га;
- земельної ділянки з кадастровим номером 5121080700:01:002:0014, що розташована на території Березанської сільської ради (Одеська область, Біляївський район), загальною площею 5,4643 га;
- приміщення гаражу, реєстраційний номер 646312851101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 19,5 кв.м;
- причепа саморобного, свід. про реєстр тз ОІС370050, номер та серія знака 14658ОА;
- корпоративних прав компанії ТОВ «УРБАН МОТОРС» (код ЄДРПОУ 34251549) у розмірі 100,00% статутного капіталу номінальною вартістю 2000000,00 грн.
1.2.Обставини, встановлені слідчим суддею.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання було встановлені наступні обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво у кримінальному провадженні№ 52017000000000592 від 05.09.2017, зокрема - за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання детектива, ОСОБА_7 підозрюється у організації заволодінням грошовими коштами ДП «МТП «Южний» в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем, що було вчинено організованою групою за наступних обставин.
ОСОБА_7, будучи призначеним на посаду виконуючого обов`язки першого заступника директора ДП «МТП «Южний», володіючи досвідом у сфері реалізації товарів, робіт та послуг для підприємств морської галузі, провадження посередницької і торговельної діяльності на ринку промислової продукції, досконало знаючи попит та ціни на товари промисловості, вирішив заволодіти грошовими коштами ДП «МТП «Южний» в особливо великому розмірі шляхом контролю процесу державних закупівель на ДП «МТП «Южний» за завищеними цінами.
У період січня-лютого 2017 року ОСОБА_7 мав можливість безпосередньо впливати на призначення та звільнення працівників ДП «МТП «Южний», персонального складу та голови комітету з конкурсних торгів ДП «МТП «Южний», давати вказівки та доручення, обов`язкові до виконання, діяти від імені ДП «МТП «Южний» та підписувати від його імені договори про державні закупівлі товарів, робіт та послуг,
Усвідомлюючи, що реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ДП «МТП «Южний» в ході проведення державних закупівель товарів для потреб ДП «МТП «Южний», самостійно не зможе, ОСОБА_7 вирішив утворити організовану групу, до якої залучив представників приватних підприємств, співробітників ДП «МТП «Южний», яких організував у стійке об`єднання, довів спільний план злочинних дій та розподілив відповідні функції серед учасників.
З метою реалізації свого умисла ОСОБА_7 затвердив кандидатуру ОСОБА_11 та забезпечив його призначення на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний», а згодом-на посаду виконуючого обов`язки заступника директора з матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний», а також членом тендерного комітету ДП «МТП «Южний»
Таким чином, учасники організованої групи, очолюваної ОСОБА_7, через ОСОБА_11 отримали доступ до інформації ДП «МТП «Южний» щодо потреб у закупівлі товарів, їх вартості та коштів, які для цього могли бути виділені, а також отримали можливість визначати номенклатуру та ціну товарів, які буде закуповувати ДП «МТП «Южний».
У період з січня 2017 року по квітень 2017 року до організованої злочинної групи було залучено працівників ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та осіб, які не були офіційно працевлаштовані, але фактично працювали в даному товаристві ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 . В цій групі зазначені особи повинні були забезпечувати підбір, придбання суб`єктів господарювання та їх участь у закупівлях, тобто у порушення ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про антиконкурентні узгоджені дії», створити видимість прозорої та конкурентної боротьби у тендерних процедурах ДП «МТП «Южний» підконтрольних організованій групі підприємств, при цьому узгоджуючи ціни між учасниками, завищуючи їх на відповідні товари та після перерахування коштів від ДП «МТП «Южний» отримувати свою частку.
Відповідно до доведеного усім членам організованої групи плану ОСОБА_7 разом із ОСОБА_11 у період з 2017 року по 2018 рік забезпечили збір та передавання учасникам організованої групи інформації про потреби ДП «МТП «Южний» у закупівлі товарів та їх орієнтовну вартість до офіційного оголошення про закупівлі.
У випадках, коли підконтрольні підприємства не мали можливості поставити товари, інформацію про потребу в яких вони отримували від працівників ДП «МТП «Южний», члени організованої групи ініціювали внесення змін до тендерної документації шляхом заміни окремих позицій в її проєкті. Зокрема, в номенклатурі товару здійснювалась заміна позицій, які неможливо було поставити, на позиції, подібні за технічними характеристиками, які підконтрольні підприємства мали можливість поставити в ДП «МТП «Южний». Після внесення відповідних змін до тендерної документації та формування завищеної очікуваної вартості забезпечувалось оприлюднення відредагованої тендерної документації на офіційному порталі державних закупівель. Після оголошення про закупівлю документи для участі в ній подавало одне або кілька підконтрольних підприємств. У разі участі в закупівлі підприємств, які не були підконтрольними організованій групі, тендерним комітетом, до складу якого входив ОСОБА_11, їхні пропозиції відхилялись або приймалось рішення про відміну торгів. У такий спосіб забезпечувалась можливість витрачання фондів ДП «МТП «Южний» на закупівлі виключно у підконтрольних підприємств за завищеними цінами.
З метою формування найбільш економічно вигідної ціни тендерної пропозиції використовувалась схема додавання «буферних» позицій. Вона полягала в тому, що члени організованої групи ініціювали внесення змін до номенклатури товару, отриманої від працівників ДП «МТП «Южний», а саме, вносили кілька позицій, потреби в яких у ДП «МТП «Южний» не було і поставка яких завідомо не планувалась. Ціни на вказані позиції були нижчими за їх ринкову вартість. Додавання «буферних» позицій давало змогу завищити ціни на товари, які планувалось поставити в порт в межах сукупної вартості тендерної пропозиції, зробити її найбільш економічно вигідною та, як наслідок, отримати перемогу в закупівлі. Інші ж учасники закупівель, які не входили до складу організованої групи, опинялись у дискримінаційних умовах внаслідок того, що вартість їхньої пропозиції була вищою, ніж у підконтрольних підприємств. Відповідно до положень договорів про закупівлю товарів, які ДП «МТП «Южний» укладало з переможцями закупівель, та які є типовими, Постачальник поставляє Покупцю товар після отримання Постачальником рознарядки від покупця на поставку конкретної партії товару. Таким чином, знаючи, що вказані товари поставлятись не будуть, відповідальні працівники підрозділу замовника не виписували рознарядки на вказані товари і, відповідно, зазначені «буферні позиції» в ДП «МТП «Южний» не поставлялись.
ОСОБА_7 та ОСОБА_11 підписували або своїми підписами погоджували укладення та виконання договорів та додаткових угод про закупівлю товарів, а також шляхом погодження своїми підписами платіжних документів забезпечили здійснення оплати ДП «МТП «Южний» юридичним особам, залученим до злочинної схеми за поставлені товари за завищеними цінами.
З метою створення штучної націнки на товари, що були предметом поставок в ДП «МТП «Южний» учасниками злочинної схеми було використано низку юридичних осіб: ТОВ «Е.Р.А.» (ЄДРПОУ: 34696147), ТОВ «Лендінг груп» (ЄДРПОУ: 40020829), ТОВ «Стар Ентерпрайс» (ЄДРПОУ: 40012818), ТОВ «Енітек компані» (ЄДРПОУ: 41027123), ТОВ «Будтрест ВВ» (ЄДРПОУ: 39427729), ТОВ «Альбер груп» (ЄДРПОУ: 41155016), ТОВ «Крок-М» (ЄДРПОУ: 20958082), ТОВ «Ліберті бізнес альянс» (ЄДРПОУ: 41082713), ТОВ «Альма трейд» (ЄДРПОУ: 41154782), ТОВ «УКР ФЕСТ» (ЄДРПОУ: 40953709), на які в подальшому здійснювалось документальне оформлення придбання товару у реальних постачальників.
Вказаними діями ДП «МТП «Южний» було завдано збитків на загальну суму 47 494 620, 40 грн.
27.10.2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 30-33), ОСОБА_7 на праві приватної власності належить:
- земельна ділянка з кадастровим номером 5121080700:06:001:0033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 5121080700:01:002:0090, що розташована на території Березанської сільської ради (Одеська область, Біляївський район);
- земельна ділянка з кадастровим номером 5121080700:01:002:0014, що розташована на території Березанської сільської ради (Одеська область, Біляївський район);
- приміщення гаражу, реєстраційний номер 646312851101, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Катерининська, будинок 17.
Також, відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 40-41), ОСОБА_7 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «УРБАН МОТОРС» (ТОВ «УРБАН МОТОРС») (код ЄДРПОУ 34251549), розмір його внеску до статутного капіталу складає 100,00 % номінальною вартістю 2 000 000, 00 грн.
Крім того, як вбачається зі реєстраційної картки транспортного засобу, ОСОБА_7, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, є власником саморобного причепа, номер та серія знак № НОМЕР_2 .
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у організації та керівництві у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що, відповідно до статей 12, 45 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що існує сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що майно у вигляді земельних ділянок із кадастровими номерами 5121080700:06:001:0033, 5121080700:01:002:0090, 5121080700:01:002:0014; приміщення гаражу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; причіп саморобний номер та серія знак № НОМЕР_2 ; корпоративні права в ТОВ «УРБАН МОТОРС» (код ЄДРПОУ 34251549) у розмірі 100,00% статутного капіталу номінальною вартістю 2000000,00 грн., які належать на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_7, є предметом можливої конфіскації майна, як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, та яке може бути призначене ОСОБА_7 судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. А тому на вказане майно підозрюваного ОСОБА_7 слід накласти арешт із забороною розпорядження, що відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
2.Вимоги апеляційної скарги
і узагальнені доводи особи, яка її подала
2.1.Вимоги апеляційної скарги.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020, 22.02.2022 адвокатом ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та третьої особи ОСОБА_8, у якій, з урахуванням доповнень до неї від 04.05.2022, ставить питання про скасування зазначеної вище ухвали та постановлення нової, якою клопотання детектива задовольнити частково та накласти арешт на частину майна підозрюваного ОСОБА_7 у спільній власності подружжя з ОСОБА_8, а саме :
- Ѕ земельної ділянки з кадастровим номером 5121080700:06:001:0033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- Ѕ земельної ділянки з кадастровим номером 5121080700:01:002:0090, що розташована на території Березанської сільської ради (Одеська область, Біляївський район);
- Ѕ земельної ділянки з кадастровим номером 5121080700:01:002:0014, що розташована на території Березанської сільської ради (Одеська область, Біляївський район);
- Ѕ приміщення гаражу, реєстраційний номер 646312851101, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Катерининська, будинок 17;
- Ѕ причепа саморобного, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, номер та серія знака НОМЕР_2 ;
- Ѕ корпоративних прав в ТОВ «УРБАН МОТОРС» (код ЄДРПОУ 34251549) у розмірі 100,00% статутного капіталу номінальною вартістю 2000000,00 грн.
2.2.Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокатом наведені наступні доводи.
2.2.1.Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.
Арештоване майно набуте за період перебування у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . А тому навіть у випадку наявності підстав для арешту майна ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, слідчий суддя мав накласти арешт лише на Ѕ частину майна, що належить ОСОБА_7 .
2.2.2. Для правильного застосування вимог ст. 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю слідчий суддя під час розгляду клопотання мав установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а визначити джерело його набуття за спільні або власні кошти.
ОСОБА_8 не має процесуальний статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту на її частку у майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя.
2.2.3. Матеріали клопотання прокурора не містять достатніх доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки дії, вчинення яких інкримінується підозрюваному, не входили в коло його службових обов`язків, що виключає саму можливість зловживання своїм службовим становищем.
3.Позиції учасників судового провадження
3.1. У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав вимоги апеляційної скарги, яку прохав задовольнити, пояснення надав аналогічні її тексту. Додатково пояснив, що при складанні тексту апеляції користувався правовою позицією колегії суддів АП ВАКС у справі № 991/621/20, в якій колегія суддів посилалась на практику Великої Палати Верховного Суду, постанова від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11, яку прохав урахувати при розгляді його скарги. Також зазначив, що, за його переконанням, майно, яке було набуто під час шлюбу внаслідок приватизації, а також в порядку спадкування чи на підставі договору дарування є спільною сумісною власністю подружжя. Також до спільного майна подружжя належить і майно, набуте одним із них до моменту укладення шлюбу. А тому наполягав, що усе майно, на яке накладено арешт слідчим суддею, належить подружжю ОСОБА_19 на праві спільної сумісної власності.
3.2. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, прохав апеляційний перегляд здійснювати за його відсутності. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги, в яких зазначив про ненаведення адвокатом доводів, які б спростовували обґрунтованість накладення арешту чи безпідставність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
4.Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, позицію автора апеляційної скарги, дослідивши матеріали апеляційного провадження та обговоривши їх, колегія суддів дійшла наступних висновків.
4.1. Щодо безпідставності накладення арешту в цілому на майно, що перебуває у спільній сумісній власності підозрюваного ОСОБА_7 та його дружини.
В своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 наполягає на відсутності правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_7 в цілому, оскільки таке майно набуте ним у шлюбі із ОСОБА_8 . Відтак, за твердженням адвоката, дружина підозрюваного має право на 1/2 частину у спільному майні подружжя, а тому слідчий суддя мав задовольнити клопотання детектива частково та накласти арешт лише на ту 1/2 частину, що належить підозрюваному ОСОБА_7 .
Оцінюючи даний довід апеляційної скарги колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 60 цього Кодексу вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності. Частиною 3 ст. 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одночасно із цим, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України (п.п.1,2,3,5 ч. 1 ст. 57 СК України).
Режим права власності виникає в залежності від виду правочину, на підставі якого воно було набуте.
Так, відповідно до матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_7 із 05.02.2008 перебуває у шлюбі із ОСОБА_8 (том 1 а.с. 49-50).
Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_7 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5121080700:06:001:0033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що набута ОСОБА_7 під час шлюбу 07.12.2016 внаслідок приватизації, тобто є його особистою приватною власністю (том 1 а.с. 30-31).
Земельні ділянки з кадастровими номерами 5121080700:01:002:0090 та 5121080700:01:002:0014, що розташовані на території Березанської сільської ради (Одеська область, Біляївський район), набуті підозрюваним під час шлюбу на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1 а.с. 31-32). А тому, в силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України, також є особистою приватною власністю ОСОБА_7 .
Приміщення гаражу,реєстраційний номер НОМЕР_3,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2, набуто підозрюваним ОСОБА_7 в період шлюбу на підставі договору дарування (том 1 а.с. 32-33). Відтак, відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 57 СК України, зазначене приміщення є його особистою приватною власністю.
Саморобний причіп, з номером та серією знака НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_7 02.06.2000, тобто до укладення шлюбу із ОСОБА_8, а тому належить ОСОБА_7 на праві особистої приватної власності (том 2 а.с. 2).
Юридична особа ТОВ «УРБАН МОТОРС», код ЄДРПОУ 34251549, в якому ОСОБА_7 належать корпоративні права у розмірі 100,00% статутного капіталу номінальною вартістю 2 000 000,00 грн., зареєстрована 27.02.2006 (том 1 а.с. 40-41), тобто теж до моменту укладення шлюбу. Оскільки документального підтвердження того, що право на корпоративні права набуті ОСОБА_7 вже під час шлюбу, про що зазначено в апеляційній скарзі, не надано, колегія суддів, керуючись наявними доказами, приходить до висновку про належність зазначених корпоративних прав ОСОБА_7 як особистої приватної власності.
Таким чином, усе майно, про яке йде мова у клопотанні прокурора, є власністю підозрюваного ОСОБА_7, якому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає як один із видів основного покарання конфіскацію майна засудженого у випадку постановлення обвинувального вироку, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду цілком обґрунтовано накладений на нього арешт з метою забезпечення можливості виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє даний довід апеляційної скарги.
4.2. Щодо обов`язку слідчого судді під час вирішення питання про арешт майна у кримінальному провадженні встановити джерело набуття такого майна, визначити джерела придбання та врахувати частки у праві власності.
Як вже було встановлено колегією суддів, майно на яке було накладено арешт оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 29.20.2020, не належить дружині підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності. А тому, даний довід апеляційної скарги не підлягає окремій оцінці, оскільки спростовується висновками суду, викладеними в п.4.1. даної ухвали.
4.3. Щодо відсутності в матеріалах клопотання прокурора достатніх доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що виключає саму можливість арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Питання наявності у особи, н майно якої накладається арешт, статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, у випадку арешту майна на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК Кодексу, є передумовою для правомірності такого арешту.
Виходячи зі змісту ст.ст. 171 173 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна з метою можливої конфіскації як виду покарання має бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. В свою чергу, під час розгляду клопотання слідчий суддя має врахувати, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Підставою для відмови у задоволенні такого клопотання є недоведеність необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього КПК України.
Таким чином, слід враховувати, що предметом судового контролю під час розгляду клопотання про арешт майна підозрюваного з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.170 КПК України не є самостійне надання слідчим суддею оцінки підозрі, яка була повідомлена особі в порядку, встановленому Главою 22 КПК України.
27.10.2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому адвокатом ОСОБА_6 не було надано суду доказів скасування відповідного повідомлення про підозру від 27.10.2020 як станом на час постановлення слідчим суддею оскаржуваної ухвали, так і у подальшому, зокрема на час розгляду його апеляційної скарги.
Жодного іншого обгрунтування на підтвердження доводу про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого йому злочину, адвокатом ОСОБА_6 в апеляційній скарзі та під час судового засідання не наведено. Як і не наведено посилань на конкретні обставини чи матеріали кримінального провадження, на підставі яких суд може погодитись з такими доводами апеляційної скарги.
А тому колегія суддів відхиляє в даній частині доводи апеляційної скарги.
Інших аргументів, які б свідчили про порушення слідчим суддею під час розгляду клопотання детектива норм матеріального або процесуального закону, і які би ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення, адвокатом в апеляційній скарзі не наведено.
5.Висновки суду.
Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п.1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду повно та всебічно досліджені матеріали клопотання детектива, внаслідок чого постановлено ухвалу про наявність правових підстав для арешту майна підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. А доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та третьої особи ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді. Тому підстави для її задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст. 131, 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та в інтересах третьої особи ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4