- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/1754/22
Провадження 1-кс/991/1770/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
скаржникаадвоката ОСОБА_3,
детектива ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ) ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
26.05.2022 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 (далі скаржник) на рішення детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_4 (далідетектив) про відмову у задоволенні клопотання, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) протоколом автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 30.05.2022 з перервою до 31.05.2022.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
Скаржник у скарзі зазначила, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 12.04.2022 №52022000000000075 стосовно ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого статтею 364 КК, за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення основної групи доказів обвинувачення в ініційованому ним кримінальному провадженні №12015000000000159, а саме документів іноземної компанії, зокрема, сертифікатів про право власності на акції, які нібито були вилучені під час обшуку в приміщеннях ДСНС за місцем роботи ОСОБА_5 та його заступника ОСОБА_7 -
13.04.2022 до НАБУ надійшло клопотання про виконання ухвали ВАКС від 06.04.2022, якою зобов`язано детективів НАБУ внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також визнання особи заявника, - потерпілим. Скаржником для проведення повного, всебічного і об`єктивного досудового розслідування у кримінальному провадженні до НАБУ подано клопотання від 29.04.2022 про проведення слідчих (процесуальних) дій у кримінальному провадженні, де ставилось питання про проведення допиту у кримінальному провадженні від 12.04.2022 №52022000000000075 потерпілого ОСОБА_5, який станом на березень 2015 року перебував на посаді Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та ОСОБА_7, який станом на березень 2015 року перебував на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Детектив розглянув клопотання та надіслав лист від 06.05.2022 №0423-188/6827 про відмову в його задоволенні, зазначивши, що «відповідно доч.1,2ст.223КПК Українислідчі (розшукові)дії єдіями,спрямованими наотримання (збирання)доказів абоперевірку вжеотриманих доказіву конкретному кримінальному провадженні,підставами дляпроведення слідчої(розшукової)дії єнаявність достатніхвідомостей,що вказуютьна можливістьдосягнення мети.У зв`язкуз вищенаведенимповідомляю,що органдосудового розслідуванняпроводитиме слідчідії,зокрема допити ОСОБА_5 та ОСОБА_7 тоді,коли будутьдостатні відомостівважати,що такідії дозволяютьотримати новідокази абоперевірити вжеотримані доказиу кримінальномупровадженні». Скаржник вважала таке рішення детектива безпідставним та невмотивованим, а тому просила суд зобов`язати детектива провести допит у кримінальному провадженні від 12.04.2022 №52022000000000075 потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_7, додавши до скарги копії договору про надання правової допомоги від 25.03.2015 №42, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.10.2013, ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_5 від 04.04.2022; копії клопотання скаржника про здійснення слідчих (процесуальних) дій від 29.04.2022 та листа детектива про відмову в задоволенні клопотання скаржника від 06.05.2022 № 0423-188/6827.
В судовому засіданні 31.05.2022 скаржник підтримала скаргу та просила її задовольнити, разом з тим надавши уточнення до неї, де зазначила, що «вбачається обґрунтованим уточнити наступні дані: 1) правові підстави для оскарження відповіді детектива Пікуля №0423-188/6827 від 06.05.2022, зокрема, з огляду на те, що вказана відповідь не є постановою, за таких обставин, оскаржується не рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, згідно пункту 7 частини 1 статті 303 КПК України, а оскаржується протиправна бездіяльність детектива, згідно пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України».2) прохальну частину скарги, яку вбачається обґрунтованим викласти у наступній редакції: Зобов`язати відповідальну особу НАБУ розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 про здійснення слідчих (процесуальних) дій за № 360 від 29.04.2022 відповідно до положень ст. 220 КПК України та прийняти рішення постанову» із доданою копією заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09.02.2022 за підписом ОСОБА_5, яка адресована НАБУ. Крім того, скаржник вважала подану скаргу належною до підсудності ВАКС.
В судовому засіданні 31.05.2022 детектив ОСОБА_4 вважав подану скаргу необґрунтованою та просив відмовити в її задоволенні, подавши попередньо письмове заперечення, де зазначалось, що «29.04.2022 ОСОБА_5 на час звернення із клопотанням про проведення допиту у кримінальному провадженні № 52022000000000075 від 12.04.2022 перебував у статусі заявника. Права заявника передбачені статтею 60 КПК та є вичерпними. Серед них відсутнє право клопотати про проведення слідчих дій. Факт відсутності у ОСОБА_5 процесуального статусу потерпілого на час звернення до органу досудового розслідування, а також представником ОСОБА_5 . Відповідно, ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_3 не належать до кола осіб, які мають право подавати скаргу відповідно до пункту 7 частини 1 статті 303 КПК», та також,що «наданому етапідосудового розслідування,який єдоволі раннім,у органудосудового розслідуваннявідсутні підставивважати,що метадопиту ОСОБА_5 або йогоколишнього заступника ОСОБА_7 буде досягнута.Усі відомості,які ОСОБА_5 вважав занеобхідне,він зазначиву заявіпро вчиненнякримінального правопорушення.Клопотання,подане представником ОСОБА_5,не міститьніякого обґрунтуваннянеобхідності проведеннятаких допитів,не зазначено,що заявникмає якісьдодаткові відомості,про якіне згадувалосяу заявіпро вчиненнякримінального правопорушення.Окрім того,у органудосудового розслідуванняне булодостатньо часущоб отриматиякісь докази,які можнабуло бперевірити уході такогодопиту». Крім того, детектив вважав подану скаргу не належною до підсудності ВАКС.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Також пунктом 7 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно дочастин 1,2статті 223КПК,слідчі (розшукові)дії єдіями,спрямованими наотримання (збирання)доказів абоперевірку вжеотриманих доказіву конкретному кримінальному провадженні. Підставамидля проведенняслідчої (розшукової)дії єнаявність достатніхвідомостей,що вказуютьна можливістьдосягнення їїмети.При цьомузгідно ізстаттею 220КПК,клопотання сторонизахисту,потерпілого ійого представникачи законногопредставника,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,про виконаннябудь-якихпроцесуальних дійта увипадках,установлених цимКодексом,іншої особи,права чизаконні інтересиякої обмежуютьсяпід часдосудового розслідування,або їїпредставника слідчий,дізнавач,прокурор зобов`язанірозглянути встрок небільше трьохднів змоменту поданняі задовольнитиїх занаявності відповіднихпідстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Системне тлумачення статей 220, 223, 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути такі зокрема:
а) бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі нездійснення процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим КПК строк, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява про здійснення певних процесуальних дій; 2) після отримання такої заяви слідчим чи прокурором така взагалі не розглянута у визначений законом строк.
б) рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належна особа подала слідчому, дізнавачу, прокурору клопотання про вчинення певних слідчих (розшукових) дій, які спрямовані саме на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; 2) слідчий, дізнавач, прокурор розглянули таке клопотання та прийняли певне рішення про повну або часткову відмову в його задоволенні, у тій чи іншій письмовій формі, копія чого вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, якщо особа звернулась із клопотанням про проведення слідчої (розшукової) дії, однак воно залишилось без належного вирішення, то у такому випадку правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК. Проте, якщо таке клопотання було розглянуто будь-яким чином та в його задоволенні було відмовлено повністю чи частково, то така відмова може бути предметом оскарження відповідно до пункту 7 частини 1 статті 303 КПК, що й мало місце в даному випадку та свідчить про необґрунтованість поданого скаржником уточнення до скарги.
3.2. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З матеріалів судового провадження вбачається, що скаржником до НАБУ подано клопотання від 29.04.2022 про проведення слідчих (процесуальних) дій, яке отримано 03.05.2022, та щодо вирішення якого детективом направлено лист від 06.05.2022 №0423-188/6827, який отримано скаржником 20.05.2022, та згодом 26.05.2022 ним подана дана скарга.
Згідно ізчастинами 1,3,7статті 115КПК,строки,встановлені цимкодексом,обчислюються годинами,днями імісяцями.Строки можутьвизначатися вказівкоюна подію. Приобчисленні строкуднями строкзакінчується одвадцять четвертійгодині останньогодня строку. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
З огляду на наведене вище, строк оскарження скаржником відмови у задоволенні поданого клопотання, мав би розпочатися 07.05.2022 та відповідно сплисти 16.05.2022, оскільки у даному випадку відсутня постанова детектива. Тобто вбачаються формальні ознаки пропуску скаржником встановленого законом строку оскарження, однак слідчий суддя не вважає необхідним оцінювати такі обставини внаслідок викладеного нижче.
3.3. Правові підстави, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
КК в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2,366-3 цього Кодексу.
Тобто кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК, належить до корупційних кримінальних правопорушень, які за певних умов підслідні НАБУ та підсудні ВАКС.
Частина 1 статті 364 КК визначає кримінальним правопорушенням зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а частина 2 статті 364 визначає кваліфікуючу ознаку завдання тяжких наслідків. При цьому пунктами 3, 4 примітки до статті 364 КК визначено, що істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Тобто зловживання владою або службовим становищем визнається кримінальним правопорушенням лише за наявності таких ознак в їх сукупності:1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Також згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (даліБЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи НАБУ.
Отже, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення такого кримінального правопорушення конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), Бюро економічної безпеки України (розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Відтак можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК, також обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення або розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру. При цьому слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду ВС у справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.
3.4. Судовим розглядом скарги встановлено, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 06.04.2022 в справі №991/1160/22 частково задоволено скаргу ОСОБА_5 та зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 09.02.2022, у задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
На виконання цієї ухвали 12.04.2022 детективом внесено до ЄРДР кримінальне провадження №52022000000000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, із зазначенням такого короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «До НАБУ надійшла ухвала слідчого cудді ВАКС ОСОБА_8 від 06.04.2022 у справі № 991/1160/22 (провадження1-кс/991/1175/22), якою зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_5 від 09.02.2022 щодо можливого вчинення у 2015 році службовими особами Міністерства внутрішніх справ та Головного слідчого управління Національної поліції України кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, внаслідок чого ОСОБА_5 25.03.2015 звільнено з посади Голови ДСНС України, а державі завдано збитків на загальну суму 546273,72 грн. у вигляді виплати ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу».
Згідно з частиною 2 статті 4 КК, яка визначає чинність закону про кримінальну відповідальність у часі, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності, відповідно до частини 3 статті 4 КК.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014№ 80-VIII установлено прожитковий мінімумна однуособу для працездатних осіб у 2015 році з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.
Відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, вчиненого у 2015 році або розмір завданої ним шкоди, для можливості здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС станом на 1 січня 2015 року повинен становити не менше 2 436 000 грн. (2000х1218 грн.) або станом на 1 вересня 2015 року не менше 2 756 000 грн.(2000х1378 грн.).
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає відсутньою в даному випадку умову підсудності ВАКС, передбачену пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК.
При цьомуналежить зауважити,що згідноіз наведенимкоротким викладомобставин,що можутьсвідчити провчинення кримінальногоправопорушення,у витязіз ЄРДРпо кримінальномупровадженню від12.04.2022№52022000000000075,збитки всумі 546273,72грн.завдано державі,а не ОСОБА_5,та безпосередньоу судовомузасіданні скаржникзазначила,що жодногоцивільного позовуне подано,тобто недоведено,що безпосередньо ОСОБА_5 було завдано будь-яка шкода, що відповідно до частині 1 статті 55 КПК є необхідним для набуття статусу потерпілого в кримінальному провадженні.
Також короткий опис обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у витязі з ЄРДР щодо кримінального провадження від 12.04.2022 №52022000000000075 не містить жодної зазначення конкретних посад чи прізвищ посадових осіб, що дало б можливість слідчому судді встановити наявність умови підслідності НАБУ та підсудності ВАКС, передбачену пунктом 1 частини 5 статті 216 КПК.
Крім того, в даному випадку немає відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 чи частиною першою статті 369-2 КК, тобто також відсутня умова підслідності НАБУ та підсудності ВАКС, передбачена пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.
Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 §1», що віддзеркалює принцип правової держави, невід`ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом («Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64; «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41). Орган, не встановлений відповідно до волевиявлення законодавця, буде неодмінно позбавлений легітимності, яка є необхідною в демократичному суспільстві («Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114; «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia), § 67; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 38).
Відтак слідчий суддя вважає, що розгляд ним клопотань у кримінальних провадженнях, які не належать до предметної підсудності ВАКС, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Разом з тим, КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді чи суду в разі подання до нього скарги чи клопотання, які не належать до підсудності такого суду.
Однак, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що оскільки вже розпочато судове провадження щодо поданої скарги, то таке належить закрити із залишенням скарги без розгляду.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 372, 376, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження та залишити без розгляду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення детектива НАБУ ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 02.06.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1