- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/1827/22
Провадження 1-кс/991/1845/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, при розгляді матеріалів клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, обраного підозрюваній ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000380 від 20.10.2016, зокрема за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, обраного підозрюваній ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000380 від 20.10.2016, зокрема за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, в якому захисник просить:
- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2020 у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, змінити, скасувавши його.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 не набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 520160000000000380, підозра щодо вчинення нею кримінального правопорушення є необґрунтованою та не підтверджується належними та допустимими доказами, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, порушено право ОСОБА_2 на захист, стороною обвинувачення порушено процедуру оголошення ОСОБА_2 у міжнародний розшук, що й стало підставою для звернення адвоката із даним клопотанням до суду у порядку ст. 201 КПК України.
За ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2020 (справа № 991/3440/20 провадження1-кс/991/3543/20) у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, підозрюваній ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.05.2022 (справа № 991/3440/20 провадження № 11-сс/991/150/22) зазначену ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду залишено без змін.
Таким чином, підозрюваній ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжногозаходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.
У цьому провадженні слідчий суддя постановив ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах спеціальної процедури, передбаченої ч. 6 ст. 193 КПК України.
Ця спеціальна процедура відрізняється від загальної особливим порядком вирішення цього питання, який поділяється на два етапи: 1) спочатку слідчий суддя, суд вирішує питання про обрання запобіжного заходу за відсутності такої особи, а 2) після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Вказаний імперативний обов`язок покладено на слідчого суддю саме з метою дотримання прав та законних інтересів підозрюваного на участь у судовому розгляді та реалізації відповідних прав.
Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України чітко врегульовано процедуру зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного підозрюваному, а саме за участю підозрюваного після його затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, а за такого, питання щодо зміни обраного запобіжного заходу не може бути вирішене в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України.
При цьому, обставинам, викладеним у клопотанні захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, шляхом його скасування, обраного підозрюваній ОСОБА_2, може бути надана оцінка слідчим суддею при розгляді за участі підозрюваної питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Враховуючи доводи захисника, слідчий суддя приймає до уваги, що постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.02.2022 (справа № 991/3440/20 провадження № 51-5359 кмо 21) встановлено, що законодавець дійсно ототожнює поняття «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу», використовуючи їх як синонімічні (тотожні за своїм правовим значенням).
Однак, такий висновок стосується правових наслідків при застосуванні/обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмеження права на свободу та особисту недоторканність особи у контексті можливості оскарження такого рішення та з огляду на відсутність чіткого врегулювання даного питання нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Оскільки частиною 6 ст. 193 КПК України чітко врегульована процедура зміни обраного запобіжного заходу (встановлена спеціальна процедура), то в даному випадку відсутні підстави застосовувати загальну процедуру, визначену ст. 201 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України (Диспозитивність), слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Враховуючи, що клопотання про зміну обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядається у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження за участю підозрюваного (спеціальна процедура), та не може бути розглянуто у порядку ст. 201 КПК України (загальна процедура).
Виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, принципу законності, який не буде дотримано у випадку розгляду слідчим суддею клопотання у іншому порядку, ніж визначений Кримінальним процесуальним кодексом України, зазначене клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала.
Враховуючи вищевикладене,керуючись ч.6ст.9,ч.1ст.9,ч.3ст.26,статтями 369-372КПК України,слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, обраного підозрюваній ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000380 від 20.10.2016, зокрема за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, разом здоданими донього матеріалами повернути особі, яка його подала, адвокату ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_4