- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/408/22
Провадження 1-кс/991/1842/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(даліслідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді ВАКС ОСОБА_3 про самовідвід в справі №991/408/22 (провадження №1-кс/991/418/22) щодо розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (даліСАП ОГП), яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, у кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
20.01.2022 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_4 (далі скаржник) на бездіяльність прокурора САП ОГП ОСОБА_5, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, у кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі-КК), для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду в справі №991/408/22 (провадження №1-кс/991/418/22) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_6, яким відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 25.01.2022 з перервою до 03.02.2022.
Також 27.01.2022 до ВАКС надійшла аналогічна скарга того ж скаржника на бездіяльність прокурора САП ОГП ОСОБА_5, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, у кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 КПК протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду в справі №991/564/22 (провадження №1-кс/991/574/22) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_6 .
Ухвалою від 03.02.2022, занесеною до журналу судового засідання, слідчий суддя ВАКС ОСОБА_6 об`єднав справу №991/408/22 (провадження №1-кс/991/418/22) та справу №991/564/22 (провадження №1-кс/991/574/22) в одне провадження, присвоївши об`єднаному провадженню номер №991/408/22 (провадження №1-кс/991/418/22).
Внаслідок закінчення з 01.06.2022 повноважень слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 відповідно до розпорядження керівника апарату ВАКС ОСОБА_7 від 01.06.2022 №32ав протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді для розгляду цієї скарги визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_3 (далі-заявник), який 02.06.2022 подав через канцелярію ВАКС письмову заяву про самовідвід у справі №991/408/22, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 КПК та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд заяви на 06.06.2022.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
Заява про самовідвід обґрунтовується посиланнями на те, що у провадженні колегії суддів ВАКС в складі головуючого судді ОСОБА_3, суддів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходиться кримінальна справа №761/16104/18 щодо розгляду кримінального провадження від 26.06.2017 №52017000000000434 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190 та частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 369 КК, й згідно з реєстром №9 доказів сторони захисту ОСОБА_4, як обвинувачений у такому кримінальному провадженні, посилається на обставини, які є чи були предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641, відомості про яке внесені до ЄРДР за заявою ОСОБА_4, та з огляду на викладене, слідчий суддя ОСОБА_3 вважає, що такі обставини можуть викликати у скаржника сумніви щодо неупередженості слідчого судді при розгляді скарги у кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641, або ж викликати як у сторони захисту, так і й у сторони обвинувачення сумніви у його неупередженості як головуючого в справі №761/16104/18, навіть за відсутності фактичних підстав для цього й відтак на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК вважав необхідним заявити самовідвід задля уникнення будь-яких сумнівів.
В судове засідання 06.06.2022 щодо розгляду заяви про самовідвід попри належним чином здійснені повідомлення про час і місце такого не прибули усі учасники судового провадження в справі №991/408/22 (провадження №1-кс/991/418/22) та слідчий суддя ОСОБА_3, проте це не перешкоджало судовому розгляду. У зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду заяви за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
3. Обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того, частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Враховуючи наведені у заяві про самовідвід підстави, у даному випадку стверджувалось про можливі сумніви щодо недотримання виключно суб`єктивного критерію безсторонності суду, що й мало бути предметом перевірки під час розгляду питання про відвід.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, а згідно з їх пунктом 2.5 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких прикладів відноситься якщо: 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
В коментарях до Бангалорських принципів поведінки суддів від 2007 року, розміщених на офіційному сайті Ради суддів України, зазначено, що особисті цінності, яких дотримується суддя, його світогляд чи уявлення про закон не можуть вважатися упередженістю. Той факт, що суддя має певну загальну думку щодо правового чи соціального питання, яке безпосередньо стосується справи, не позбавляє його/її права розглядати справу.
Отже для вирішення питання про наявність законних підстав побоюватись, що конкретний суддя не є неупередженим, точка зору будь-якого «стороннього спостерігача» безумовно важлива, проте не повинна мати вирішального значення з огляду на те, що суспільство є неоднорідною сукупністю осіб з різними віком, освітою та культурою, майновим та соціальним станом, уявленнями про життєві цінності зокрема, що унеможливлює в принципі врахування різноманітних інтересів якогось умовного «спостерігача».
Статтею 8чинного ЗаконуУкраїни «Просудоустрій істатус суддів»від 02.06.2016№1402-VIII(якийвизначає організаціюсудової владита здійсненняправосуддя в Україні,що функціонуєна засадахверховенства прававідповідно доєвропейських стандартіві забезпечуєправо кожногона справедливийсуд)встановлено,що ніхтоне можебути позбавленийправа нарозгляд йогосправи всуді,до юрисдикціїякого вонавіднесена процесуальнимзаконом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
В даному випадку твердження заявника про те, що здійснення ним судового контролю у кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641 якимось чином може вплинути на судовий розгляд кримінального провадження від 26.06.2017 №52017000000000434 в справі №761/16104/18 є лише припущенням, проте дослідивши матеріали судового провадження та заяву про самовідвід, слідчий суддя вважає, що такий факт обумовлює необхідність виключення будь-яких сумнівів в учасників кримінальних проваджень щодо безсторонності та неупередженості судді ОСОБА_3, а тому заяву про самовідвід належить задовольнити.
Керуючись статтями 75-81 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити заяву слідчого судді ВАКС ОСОБА_3 про самовідвід в справі №991/408/22 (провадження №1-кс/991/418/22) щодо розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора САП ОГП, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, у кримінальному провадженні від 24.03.2021 №42021000000000641.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1