- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/1884/22
Провадження 1-кс/991/1901/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
отримавши заяву адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245 (справа №991/445/22)
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
08.06.2022 до ВАКС електронною поштою надійшла заява адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 (далізаявник) про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 (справа № 991/445/22), для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) протоколом автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад заяви.
Заявник стверджував, що ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 від 25.01.2022 у справі №991/445/22 скасовано постанову виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_5 від 20.09.2021 у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 та зобов`язано керівника САП ОГП, його першого заступника чи заступника, які не здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 розглянути скаргу захисника ОСОБА_2 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування від 18.08.2021 №462 та надати уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обов`язкові до виконання вказівки, проте, попри вимоги зазначеної вище ухвали слідчого судді ВАКС від 25.01.2022, керівником САП ОГП, його першим заступником чи заступником, які не здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 досі не розглянуто скаргу на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 та не надано уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обов`язкові до виконання вказівки, й тому заявник, посилаючись на статтю 129 Конституції України, статті 21, 28, 114 КПК, просив: 1) встановити процесуальний строк в три дні керівнику САП, його першому заступнику чи заступнику, які не здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 для виконання вимог резолютивної частини ухвали слідчого судді ВАКС від 25.01.2022 у справі № 991/445/22, а саме розглянути скаргу захисника ОСОБА_2 від 18.08.2021 №462 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування та надати уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обов`язкові до виконання вказівки; 2) процесуальний строк в три дні обчислювати з моменту винесення дійсної ухвали. До заяви додавались: 1) копія ухвали слідчого судді ВАКС від 25.01.2022 у справі № 991/445/22; 2) копію ухвали слідчого судді ВАКС від 31.05.2022 у справі № 991/445/22; 3) документи щодо повноважень заявника ордер на надання правничої (правової) допомоги від 18.08.2021та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Також статтею308КПК визначеноспеціальний порядокоскарження недотриманнярозумних строків,згідно ізяким підозрюваний,обвинувачений,потерпілий,інші особи,права чизаконні інтересияких обмежуютьсяпід часдосудового розслідування,мають правооскаржити прокурорувищого рівнянедотримання розумнихстроків слідчим,дізнавачем,прокурором підчас досудовогорозслідування. Прокурорвищого рівнязобов`язаний розглянутискаргу протягомтрьох днівпісля їїподання ів разінаявності підставдля їїзадоволення надативідповідному прокуроруобов`язкові длявиконання вказівкищодо строківвчинення певнихпроцесуальних дійабо прийняттяпроцесуальних рішень.Особа,яка подаласкаргу,невідкладно письмовоповідомляється прорезультати їїрозгляду. Службовіособи,винні внедотриманні розумнихстроків,можуть бутипритягнуті довідповідальності,встановленої законом.При цьомупунктом 9-1 частини 1 статті 303 КПК передбачена можливість оскарження рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
3.2. Згідно із статтею 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі частиною 1 статті 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать:
1) законність (зміст якої розкриває частина 1 статті 9 КПК - під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства);
2) диспозитивність (зміст якої розкриває частина 1 статті 26 КПК - сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом, та частина 3 статті 26 КПК - слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом;
3) розумність строків (зміст визначає стаття 28 КПК, за частинами 1-3 якої під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Частинами 5, 6 статті 28 КПК також визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Аналіз наведених норм статті 28 КПК свідчить, що поняття «розумний строк» не тотожне поняттю «здійснення кримінального провадження у найшвидший термін», оскільки розкриваючи зміст розумності строків КПК використовує термін «найкоротший строк», що загалом є суб`єктивно оціночним поняттям, проте метою розумності строків є забезпечення для особи відсутності необґрунтовано тривалого обмеження її прав та свобод у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження. Тобто суд з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження має шукати баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист, доведеності перед судом переконливості доказів, змагальності сторін та безпосереднього дослідження доказів судом тощо.
3.3. Частинами 1, 2 статті 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 114 КПК визначено, що для забезпеченнявиконання сторонамикримінального провадженнявимог розумногостроку слідчийсуддя,суд маєправо встановлюватипроцесуальні строкиу межахграничного строку,передбаченого цимКодексом,з урахуваннямобставин,встановлених підчас відповідногокримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Відповідно до частини 1 статті 116 КПК, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Статтею 533 КПК визначено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, на слідчого суддю покладається функція здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, й хоча КПК не визначає прямо змісту поняття «судовий контроль», його сутність полягає у здійсненні слідчим суддею контролю за законністю та обґрунтованістю рішень та дій (бездіяльності) слідчого і прокурора, щодо обмежень конституційних прав людини шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо проведення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій органами досудового розслідування.
З огляду на наведене вище, слідчий суддя вважає, що норми статті 114 КПК, на які посилається заявник (як на підставу звернення до слідчого судді із заявою про встановлення строку для виконання вимог резолютивної частини ухвали слідчого судді ВАКС від 25.01.2022 у справі № 991/445/22 щодо розгляду скарги від 18.08.2021 №462) не стосуються порядку здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, тим більше, що частиною 2 статті 28 КПК зокрема прямо визначено, що слідчий суддя забезпечує розумність строків винятково в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції.
Тому є безпідставними посилання заявника у заяві на витяг з тексту ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 від 31.05.2022, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою того ж заявника про здійснення контролю за виконанням судового рішення у кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245 внаслідок невиконання ухвали слідчого судді від 25.01.2022 (а саме, що «для сторони захисту доступні встановлені законом засоби, які дозволяють ефективно спонукати до виконання судового рішення уповноважену особу. До таких засобів можна віднести ініціювання процедури притягнення до юридичної відповідальності особи, яка уповноважена виконувати ухвалу суду, а також ініціювання питання встановлення процесуального строку слідчим суддею»), оскільки повноваження слідчого судді у кримінальному провадженні не визначаються довільними цитатами із судових рішень, а визначаються прямими нормами КПК щодо конкретних видів діяльності слідчого судді, серед яких відсутня можливість контролю за виконанням судових рішень.
Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
3.4.Відповідно дочастин 4,5статті 304КПК,слідчий суддя,суд відмовляєу відкриттіпровадження лишеу разі,якщо скаргаподана нарішення,дію чибездіяльність слідчого,дізнавача,прокурора,що непідлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
КПК не регулює порядку дій у випадку подання безпідставної заяви про встановлення процесуального строку, проте відповідно до частини 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу, а тому слідчий суддя вважає необхіднім відмовити у відкритті провадження за поданою заявою.
Керуючись статтями 3, 7, 9, 303-309, 369-372, 532, 533 КПК, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні від 25.04.2017 №42017000000001245 (справа №991/445/22) та повернути таку заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1