- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорна В.В.
справа № 991/959/22
провадження № 11-сс/991/177/22
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
10 червня 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛІФ» - адвоката ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.02.2022р., -
ВСТАНОВИЛА:
06 червня 2022 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку надійшла зазначена апеляційна скарга (т.5 а.с.1-33).
З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 14.02.2022р. частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_6, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, а також його дружині ОСОБА_7 та Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛІФ».
Зазначена ухвала оскаржується в частині накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛІФ».
Також, в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали з огляду на те, що клопотання сторони обвинувачення розглянуто слідчим суддею 14.02.2022 року в закритому судовому засіданні без виклику представників власників майна. Зі змістом ухвали представник ТОВ «БЕЛЛІФ» ознайомився 29.05.2022 року. Втім, у зв`язку з непереборною силою, а саме з раптовим нападом військ Російської Федерації на територію України та введенням в Україні воєнного стану, ТОВ «БЕЛЛІФ» не мало змоги вчасно подати апеляційну скаргу.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, зазначене клопотання підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 06.06.2022р. вказане клопотання призначене до розгляду в судовому засіданні (т.5 а.с.35).
Адвокат ОСОБА_5, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився. 08.06.2022 року засобами електронного зв`язку направив клопотання про розгляд питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за його відсутності, та зазначив, що підтримує подане ним клопотання в повному обсязі (т.5 а.с.51).
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився. 09.06.2022 року засобами електронного зв`язку направив заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив розглянути клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за його відсутності, а також зазначив про відсутність підстав для його задоволення. Просив врахувати, що тривалість періоду між ознайомленням представника ТОВ «БЕЛЛІФ» з оскаржуваною ухвалою та військовими діями, що тривали на території Київської області, до моменту подачі скарги, свідчить про відсутність поважних причин його пропуску (т.5 а.с.54).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 406 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання у письмовому провадженні, оскільки всі учасники заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.
При вирішенні клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча статтею 117 КПК України і передбачено норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст.395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання сторони обвинувачення розглянуто слідчим суддею 14.02.2022 року в закритому судовому засіданні без виклику представників власників майна.
Отже, у даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження обчислюється відповідно до ч.3 ст.395 КПК України протягом п`яти днів з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до матеріалів провадження, 22.02.2022 року представник ТОВ «БЕЛЛІФ» отримав копію оскаржуваної ухвали, що підтверджується зворотнім поштовим відправленням (т.4 а.с.222).
Отже, твердження адвоката ОСОБА_5 про його ознайомлення зі змістом оскаржуваної ухвали лише 29.05.2022 року не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.
За викладених обставин, виходячи з вимог абз. 2 ч. 3 ст 395 КПК України, у даному випадку 5-денний строк на апеляційне оскарження почав перебіг 23.02.2022 року та спливав 27.02.2022 року, що припадає на вихідний день, а тому граничним днем подання апеляційної скарги було 28.02.2022 року.
Водночас, апеляційну скаргу подано представником ТОВ «БЕЛЛІФ» засобами поштового зв`язку 03.06.2022 року, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті - тобто, з пропуском такого строку(т.5 а.с.34).
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд слідчого судді, суду. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч.3 ст.37, ст.138, п.1 ч.1 ст.232, п.1 ч.1 ст.336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1)об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2)виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3)безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4)підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021р. у справі №201/1156/18, від 05.03.2020р. у справі №367/5629/16-к, від 30.09.2019р. у справі №635/4248/16-к, від 11.06.2019р. у справі №373/1742/15-к, від 11.06.2019р. у справі №523/11081/17).
При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992р., в якому суд акцентує увагу на тому, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, з метою запобігання перетворенню судового процесу на «безладний рух». З аналізу практики ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1)недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2)пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3)відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_5 зазначає, що причиною, яка не дозволила йому вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу від 14.02.2022 р., є напад військ Російської Федерації на територію України та введення в Україні воєнного стану.
Однак, зазначені доводи, з урахуванням загальновідомих обставин розвитку подій, пов`язаних із вторгненням російських військ, зокрема періоду їх перебування на території Київської області, а також виходячи з дати фактичного подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Так, у відповідності до ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені, а ч.2 ст.26 зазначеного Закону передбачено, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства у такий період забороняється. При цьому, згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022р., місто Київ станом на даний час не вважається територією воєнних (бойових) дій та не перебуває в тимчасовій окупації. Всі державні установи, розташовані у м.Києві, працюють у штатному режимі.
Більше того, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду жодного дня від початку введення на території України воєнного стану не припиняла свою роботу, зокрема, здійснювалась щоденна реєстрація та авторозподіл відповідних процесуальних документів, а також реєстрація та розгляд звернень громадян, адвокатських запитів, тощо.
Як вбачається з інформації, наявної на офіційному веб-порталі АТ«Укрпошта», станом на 15.04.2022 року почало свою роботу майже 6000 її відділень по всій країні, з них у Київській області - 465.
Крім того, з 05.10.2021 року в Україні почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, що, в свою чергу, надавало адвокату ОСОБА_5 можливість подати апеляційну скаргу засобами електронного зв`язку.
До того ж, колегія суддів вважає, що оскільки з 25.04.2022 року місто Київ не вважається територією воєнних (бойових) дій та не перебуває в тимчасовій окупації, адвокат міг скористатись своїм правом на подання апеляційної скарги в будь-який зручний для нього час, починаючи з цієї дати, та будь-яким зручним для нього способом.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з наявною в матеріалах справи копією ордеру на надання правової допомоги, адвокат ОСОБА_5 представляє інтереси ТОВ «БЕЛЛІФ» на підставі договору від 21.02.2022р. Таким чином, з цієї дати він уповноважений представляти інтереси власника майна, та згідно з положеннями Правил адвокатської етики, зобов`язаний був використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів юридичної особи, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Зі змісту клопотання представника ТОВ «БЕЛЛІФ» не встановлено об`єктивних підстав вважати підтвердженими обставини, які б з 25.04.2022 року унеможливлювали чи суттєво ускладнювали можливість апелянта звернутись до суду з апеляційною скаргою, або що таке поновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 на оскаржувану ухвалу слідчого судді підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п.4 ч.3 ст.399 КПК України.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що власник майна або його володілець, згідно з положеннями ч.1 ст.174 КПК України, має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛІФ» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.02.2022р. відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4