Документ № 104724379

Справа № 991/8783/21

1-кп/991/67/21

У Х В А Л А

06 червня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча ОСОБА_1,

судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 52019000000000746 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Львів, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Київ, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.364КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_7,

сторона захисту обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

а також представника цивільного

позивача та потерпілого ОСОБА_11,

в с т а н о в и в:

1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.

2.У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_8 заявив клопотання про зупинення кримінального провадження стосовно його підзахисного ОСОБА_5, керуючись ст. 335 КПК України, оскільки останній призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період. Вважає, що через зазначене відпала також потреба у застосуванні раніше обраного йому запобіжного заходу.

3.З огляду на наведене, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_9 подав клопотання про зупинення провадження також стосовно його підзахисного. Оскільки на переконання захисника, у випадку зупинення провадження стосовно ОСОБА_5, виділення матеріалів стосовно його підзахисного може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

4.Вирішуючи подані клопотання, Суд виходить з такого.

5.Відповідно до ст. 335 КПК, у разі якщо обвинувачений … був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його … звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

6.Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні в кримінальній справі зазначила про необхідність використання всіх можливих способів тлумачення правових норм в їхній сукупності та комплексному взаємозв`язку, а також зауважила, що наслідком ігнорування певних способів тлумачення норм, зокрема, функціонального, системного, порівняльного, може стати також превалювання формального підходу (форми) до розуміння над змістом (суттю) обставин кримінального провадження (п. 2.3. постанови від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к).

7.До того ж, як зазначив Європейський суд з прав людини, наскільки чітко не були б сформульовані правові положення, завжди існує елемент судового тлумачення, оскільки завжди існує потреба у роз`ясненні спірних питань та в пристосуванні до зміни обставин (ухвала щодо прийнятності заяви№ 65518/01 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р.).

8.Зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №11-398сап20).

9.Кримінальний процесуальний закон, так само як і інші процесуальні кодекси (ч. 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 ЦПК України, ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 228 ГПК, ч. ч. 1, 2 ст. 236 КАСУ, передбачає випадки вимушеної тимчасової перерви у судовому провадженні.

10.Зі змісту норми ч. 1 ст. 335 КПК України вбачається, що відповідна вимушена перерва у судовому провадженні може бути викликана однією із наступних обставин: ухилення обвинуваченого від явки до суду; захворювання обвинуваченого на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні; призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період

11.Якщо порівняти як викладені подібні до ст. 335 КПК положення в інших процесуальних кодексах, то можна помітити, що залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов`язкове і факультативне.

12.Зокрема, у ч. 1 ст. 228 ГПК і ч. 1 ст. 252 ЦПК законодавцем використано словесну конструкцію «суд може… зупинити», в той час як у ч. 1 ст. 227 ГПК і ч. 1 ст. 251 ЦПК застосовано вислів «суд зобов`язаний зупинити».

13.Натомість у ч. 2 ст. 236 КАСУ законодавцем використано формулювання «суд має право зупинити», а в ч. 1 ст. 236 КАСУ - «суд зупиняє». До того ж, Верховний Суд, надаючи тлумачення зазначеним положенням, вказував, що ч. 2 ст. 236 КАСУ передбачає право суду (ухвала від 02.09.2020 у справі №9901/578/18), а ч. 1 ст. 236 КАСУ - його обов`язок зупинити провадження у справі (ухвала від 28.01.2021 у справі №460/3316/20).

14.Оскільки у кримінальному процесуальному законі не вжито поєднання слів «суд може… зупинити» та «суд має право зупинити», а для пояснення волі законодавця використано словосполучення «суд зупиняє», яке таким же чином зазначене у ч. 1 ст. 236 КАСУ, то можна дійти висновку, що ч. 1 ст. 335 КПК передбачає не право суду, а його обов`язок зупинити судове провадження за наявності однієї з наведених у вказаній статті обставин.

15.І хоча ч. 1 ст. 335 КПК закріплює обов`язок, а не право суду зупинити судове провадження, але відповідна норма має застосовуватися, ураховуючи не лише формальну відповідність фактичної ситуації особи, у зв`язку з якою ініціюється питання щодо прийняття відповідного рішення, словесній конструкції норми, в якій відображено зміст конкретної підстави для зупинення провадження, але й цілі, яких прагнув досягнути законодавець за наслідками доповнення норми тією чи іншою підставою.

16.Так, однією з підстав для зупинення судового провадження за змістом ч. 1 ст. 335 КПК, з точки зору словесно-граматичного (буквального) тлумачення, є факт «призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період».

17.Безумовно, коли наведену норму тлумачити буквально, то може видатися, що для її застосування суду достатньо встановити, що надані докази підтверджують факти призову для проходження військової служби за призовом, під час мобілізації та особисто обвинуваченого, а не іншої особи.

18.Проте наведений спосіб тлумачення не враховує ціль, яку переслідував законодавець, коли вирішив доповнити ст. 335 КПК новою підставою, котра на рівні з іншими зумовлює прийняття рішення про зупинення судового провадження.

19.Зокрема, з`ясувати під час тлумачення норми права ціль, якої прагнув досягнути законодавець внесенням певних змін і доповнень до закону, можливо шляхом аналізу змісту: (1) пояснювальної записки до законопроекту, (2) стенограми засідань Верховної Ради (на яких обговорювалося відповідне питання), (3) документів та матеріалів, покладених в основу підготовки законопроекту (висновки, зауваження, дослідження тощо), (4) інших випадків (самостійних підстав для зупинення) та причин їх закріплення у відповідній нормі.

20.До того ж, системний метод тлумачення передбачає також аналіз відповідної статті у взаємозв`язку з іншими, пов`язаними з нею нормами, насамперед із ст. 2 КПК, яка визначає завдання кримінального провадження (п. 2.3. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к).

21.Ураховуючи те, що в пояснювальній записці до законопроекту, котрим КПК доповнено такою підставою зупинення судового провадження як«призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період», а також у стенограмах засідань Верховної Ради, під час яких обговорювалися та були прийняті відповідні зміни, відсутнє зазначення конкретної, а не загальної причини(удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану), у зв`язку із якою внесені відповідні положення до закону, під час аналізу цілі законодавця слід виходити зі спільних рис (характеристик), які властиві іншим підставам зупинення, наведеним у ст. 335 КПК.

22.Так, у першій редакції ч. 1 ст. 335 КПК, чинній з 20.11.2012, зазначалося, що«у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання…».

23.16.01.2014 у зв`язку із прийняттям Закону №725-VII були внесені зміни до ст. 335 КПК України, а саме після слів «обвинувачений ухилився від суду» норму доповнено словами«(за відсутності підстав для здійснення заочного кримінального провадження)». Але ці зміни на підставі Закону №732-VII від 28.01.2014 були визнані такими, що втратили чинність.

24.Після цього, 14.04.2022 Верховна Рада ухвалила Закон №2201-IX, яким: (1) редакційно вдосконалено таку підставу зупинення провадження як «ухилення обвинуваченого від суду», шляхом написання, що йдеться про«ухилення від явки до суду»; (2) розширено перелік випадків зупинення судового провадження, шляхом зазначення такої підстави як«призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період».

25.Зокрема, як вбачається із пояснювальної записки до законопроекту, розширення згаданого переліку було обумовлено збройною агресією російської федерації проти України, у зв`язку з якою в Україні введено воєнний стан.

26.Із наведеного вище вбачається, що за змістом перших двох підстав для зупинення судового провадження, які передбачала ч. 1 ст. 335 КПК до набрання чинності Законом № 2201-IX, вони були безпосередньо пов`язані з неможливістю забезпечити присутність обвинуваченого у судовому засіданні під час судового провадження.

27.Так, у першому випадку, неможливість обумовлювалася поведінкою обвинуваченого, яка залежала від його волі та полягала в ухиленні від прибуття в судове засідання. Водночас, у другому випадку, неможливість прибуття обвинуваченого у судове засідання була пов`язана із незалежними від його волі причинами - захворюванням на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу. Тобто спільним для двох вищенаведених підстав є ситуація, коли участь обвинуваченого у судовому провадженні об`єктивно неможлива.

28.Дотримання саме такого підходу стосовно підстав зупинення судового провадження притримується Велика Палата Верховного Суду. Зокрема, про це свідчить її рішення, в якому під час аналізу подібної до ч. 1 ст. 335 КПК норми, але в іншому виді судочинства (ч. 1 ст. 236 КАСУ), колегія суддів зазначила: (1) зупинення провадження у справі є тимчасовою перервою в провадженні, викликаною наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд; (2) для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи (ухвала від 20.05.2021 у справі № 11-398сап20). До того ж, як уже зазначалось, положення ч. 1 ст. 236 КАСУ судова практика також тлумачить як обов`язкові підстави для зупинення провадження.

29.З огляду на викладене, Суду належить встановити, чи призов обвинуваченого ОСОБА_5 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період викликав об`єктивну неможливість цього обвинуваченого приймати участь у судовому провадженні.

30.Судом встановлено, що:

-21.05.2022 обвинувачений ОСОБА_5 призваний для проходженнявійськової служби по мобілізації;

-з 22.05.2022 обвинувачений ОСОБА_5 призначений на посаду слухача курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного;

-згідно з листом начальника названої Академії на звернення головуючої щодо наявності перешкод у обвинуваченого щодо участі у судових засіданнях через проходження військової служби, Суд повідомлено, що відсутня можливість безпосереднього прибуття обвинуваченим до приміщення Суду у зв`язку із зайнятістю у навчальному процесі. Водночас, відсутні заперечення щодо його участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції з власних технічних засобів чи навіть приміщення найбільш територіально наближеного до місця його дислокації суду;

-у судове засідання 06.05.2022 року обвинувачений ОСОБА_5 з`явився у режимі відеоконференції.

31.Наведені дані підтверджують, наразі, відсутність обставин, пов`язаних із призовом обвинуваченого на військову службу, які б об`єктивно перешкоджали йому брати участь у судовому провадженні.

32.Також Суд вважає за необхідне взяти до уваги положення ст. 2 КПК, відповідно до яких завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого… судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

33.Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку (ст. 318 КПК України).

34.Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для прийняття процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК).

35.До того ж, Європейський Суд з прав людини неодноразово повторював значення гарантій розумного строку щодо кримінального провадження, згідно з якими: обвинувачений, якщо не скоював карного діяння, повинен мати можливість виправдати себе без зволікань, тоді як обвинувачений, вина якого доведена, не повинен піддаватися додатковому покаранню у формі надмірних зволікань з розглядом його справи, що може мати негативні наслідки для його інших прав, гарантованих конвенцією. Так, обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення ст. 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (п. 18 рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини»/Wemhoff v. Federal Republic of Germany від 27.06.1968, заява № 2122/64; п. 5 рішення ЄСПЛ у справі «Стогмюллер проти Австрії»/ Stogmuller v. Austria від 10.11.1969, заява № 1602/62; п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «H. проти Франції»/H. v. France від 24.10.1989, заява № 10073/82; п. 71 рішення ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» від 07.12.2006, заява №15007/02).

36.Із наведеного вбачається, що у зв`язку із зупиненням судового провадження на невизначений чіткою датою проміжок часу, який може тривати не лише місяці, але й роки, обвинувачений ОСОБА_5 залишатиметься у стані невизначеності щодо його долі, в той час як з огляду на цілі ч. 1 ст. 335 КПК об`єктивних обставин для такого зупинення не має.

37.До того ж, обвинуваченим інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, у період з лютого по квітень 2013 року. А тому, з огляду на строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, встановлені ст. 49 КК, Суд може так і не дати відповіді на питання, чи було вчинено відповідне кримінальне правопорушення у зв`язку із закінченням строків давності.

38.Отже, ураховуючи, що ОСОБА_5 має можливість приймати участь у судовому провадженні, зокрема з використанням відеоконференцзв`язку, з урахуванням завдання кримінального провадження, Суд вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження стосовно нього, а тому, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 належить відмовити. Відповідно, відсутні і підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 про зупинення провадження стосовно його підзахисного обвинуваченого ОСОБА_6 .

39.З огляду на викладене, відсутні також підстави для скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді застави.

40.З цього приводу, Cудом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18червня 2021року у справі №991/4107/21 постановлено застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 456 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1035120грн та покладено обов`язки згідно зі ст.194 КПК строком до 18 серпня 2021 року. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 червня 2021року зазначену ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру застави скасовано та постановлено нову, якою до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 грн.

41.Відповідно дост.331КПКпід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого.

42.За змістом ст.201КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід або його захисник мають право звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

43.Кримінальне процесуальнезаконодавство невизначає підставскасування абозміни запобіжногозаходу заклопотанням сторонизахисту.Стаття201КПКвказує тількина те,що доклопотання прозміну запобіжногозаходу маютьбути доданіматеріали,якими обґрунтовуютьсядоводи клопотання.

44.Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

45.Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу. Водночас, положення останньої не визначають порядку саме скасування запобіжного заходу, натомість містять положення щодо його застосування або зміни.

46.Водночас, згідно із ч. 4 ст. 201 КПК клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу.

47.Оскільки правила розгляду клопотань як про застосування, так і про зміну запобіжного заходу є однаковими, а ч. 2 ст. 331 КПК відсилає до положень глави 18 КПК, то і при розгляді клопотань про скасування запобіжного заходу Cуд буде користуватись цими ж правилами.

48.Зокрема, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

49.Водночас, Cуд зважає на те, що відповідні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. До того ж, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

50.Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, окрім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК.

51.У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 уже висунуто обвинувачення. На даній стадії Cуд не вправі ухвалювати рішення щодо його обґрунтованості. Оскільки зазначене, відповідно до засад диспозитивності та презумпції невинуватості можливе тільки шляхом ухвалення вироку. Так само, Cуд позбавлений можливості надати оцінку вагомості доказів щодо висунутого обвинувачення, оскільки Cуд на цій стадії судового провадження не вправі їх оцінювати.

52.Далі, з урахуванням інших, передбачених ст.178 КПК обставин, Cуд має встановити існування ризиків, визначених ст. 177 КПК.

53.Насамперед, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК, щодо можливості переховування ОСОБА_5 від суду у разі скасування запобіжного заходу, підтверджується відомостями, відображеними в обвинувальному акті стосовно таких, оскільки злочин, у вчиненні якого він обвинувачуються передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. До того ж, ДПАТ «НАК «Украгролізинг» до обох обвинувачених заявлено цивільний позов на суму 5227915,89 грн.

54.Відтак, враховуючи як тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5, так і можливі цивільно-правові наслідки інкримінованих їм діянь, ризик переховування від суду продовжує існувати.

55.До того ж, Суд, відповідно до ст. 178 КПК, враховує, що ОСОБА_5 має статус обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні, що розглядається Вищим антикорупційним судом, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК. Ймовірність бути притягнутим до кримінальної відповідальності не лише у цьому кримінальному провадженні, а й в іншому, у сукупності з вищенаведеними аргументами, на переконання суду, лише підвищує ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

56.Існування цього ризику не спростовується мобілізацією обвинуваченого до ЗСУ.

57.Відповідний статус обвинуваченого обмежує його право на вільне пересування та перетин Державного кордону України.

58.Водночас, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною нелюдською військовою агресією російської федерації проти України, з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати Державний кордон України у місцях активних бойових дій. Відтак, зважаючи на призов ОСОБА_5 для військової служби та потенційну можливу участь у бойових діях по завершенню навчання у військовому навчальному закладі, його можливості для ухилення від Суду залишаються.

59.До того ж, п. 17, 18 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XIIпередбачено право військовослужбовців на відпустку під час особливого періоду.

60.За таких обставин, у обвинуваченого наявні можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого та його місцезнаходження.

61.Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченим на свідків, Суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

62.Суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

63.На переконання Суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

64.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

65.Оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, а свідки сторони обвинувачення Судом не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_5, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді. Суд враховує, що для здійснення тиску на свідків не обов`язково їх знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, після ознайомлення з матеріалами справи відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.

66.Проходження обвинуваченим військової служби не вказує на неможливість вчинення обвинуваченим таких дій як безпосередньо, так і опосередковано через інших осіб. Відтак, ризик впливу на свідків продовжує існувати.

67.Встановлені судом ризики є досить реальними, їхня реалізація призведе до перешкоджання здійсненню правосуддя у справі, може затягнути процес розгляду кримінального провадження по суті або призвести до інших негативних наслідків, перешкоджаючи виконанню завдань цього провадження.

68.Вище Суд, відповідно до ст. 178 КПК надав оцінку тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому, розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставинам призову для військової служби, обвинувачення у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також враховує його вік та дотримання ним умов застосованого запобіжного заходу.

69.Водночас, Суд позбавлений можливості надати оцінку іншим обставинам, передбаченим ч. 1 ст. 178 КПК, оскільки всупереч положенням останньої, до клопотання не було долучено будь-яких документів на їх підтвердження.

70.Зважаючи на існуючі ризики, та обставини, встановлені відповідно до ст.178 КПК, Судом не встановлено підстав для скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 .

71.Отже, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу слід відмовити.

72.Керуючись положеннями статей 314-316, 369, 372 КПК України, Суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про зупинення судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1