- Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.
Справа № 991/8783/21
1-кп/991/67/21
УХВАЛА
06 червня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
розглядаючи у відкритомупідготовчому судовомузасіданні узалі судукримінальне провадження № 52019000000000746 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Львів, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Київ, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.364КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_7,
сторона захисту обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
а також представника цивільного
позивача та потерпілого ОСОБА_11
в с т а н о в и в:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.У судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_8 було заявлено відвід колегії суддів у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у зв`язку із наявністю сумніву у їх неупередженості.
3.Свою заяву захисник мотивував тим, що постановивши 06 червня 2022 року ухвалу про відмову у зупиненні судового провадження стосовно його підзахисного, який проходить військову службу у Збройних Силах України, Суд не дотримався належної правової процедури, норм Конституції України та КПК України, порушив принцип справедливого розгляду справи, не врахувавши при цьому практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
4.Захисник зазначив, що Суду були надані належні, достовірні та достатні докази того, що обвинувачений ОСОБА_5 призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Попри це, колегією суддів було порушено встановлений ч. 1 ст. 335 КПК України обов`язок зупинити судове провадження.
5.Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заяву свого захисника.
6.Прокурор щодо задоволення заяви про відвід колегії суддів заперечував. Зазначив, що доводи захисника ОСОБА_8 зводяться до незгоди із процесуальним рішенням Суду.
7.Інші учасники залишили вирішення заявленого відводу на розсуд Суду.
8.Вирішуючи заявлений відвід, Суд виходить з такого.
9.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
10.Відповідно до ч. 1 ст.21КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
11.З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
12.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст.75,76 КПК України, це зокрема, й наявність сумніву у його неупередженості.
13.З цього приводу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначив, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм із врахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
14.Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
15.Отже, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
16.Суд звертає увагу на те, що до виправданих побоювань щодо неупередженості судді не може належати незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді, суду. У випадку наявності такої, КПК України встановлює засаду забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст. 24).
17.З огляду на зазначене, обставини незгоди учасників з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді, суду, підлягають розгляду у рамках їх оскарження і не можуть бути підставою для заявлення відводу.
18.Також ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
19.З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що Суд, ухвалюючи відповідне процесуальне рішення, наводив мотиви його прийняття, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду заяви про відвід, а відповідно до принципу юридичної визначеності також Суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили.
20. Враховуючи викладене, доводи захисника ОСОБА_8 не породжують об`єктивних сумнівів у неупередженості колегії суддів, а тому у задоволенні відводу належить відмовити.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 369-372 КПК України, Суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 про відвід суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1