- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/1725/22
Провадження № 1-кс/991/1741/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
16 червня 2022 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання Юлія БЕНДЮЖИК.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 26 вересня 2017 року за №52017000000000636.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у клопотанні про скасування арешту майна відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Інформація у клопотанні про скасування арешту майна відсутня.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Адвокат ОСОБА_2 ; старший детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (надалі детектив НАБУ).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 26 вересня 2017 року за №52017000000000636.
Питання про скасування арешту майна вирішується за клопотанням адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_4 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, який був накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року у кримінальному провадженні за №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року, та обґрунтував його наступним.
В провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року. 24 вересня 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було накладено арешт на мобільний телефон Iphone X (серійний номер: НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_4 та був вилучений аід час проведення обшуку 15 вересня 2020 року в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: Одеська область, місто Одеса, Фонтанська дорога, 14. У клопотанні адвокат також зазначає, що у цьому кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення неправомірних дій службовими особами у період з 2016 по 2017 роки, проте вилучений мобільних телефон був придбаний ОСОБА_4 після 2018 року, а тому не може бути доказом у даному кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_4 не є фігурантом даного кримінального провадження та добровільно надав детективу телефон для огляду. Адвокат ОСОБА_2 також звертає увагу на те, що з клопотанням про арешт майна звернувся детектив НАБУ, а не прокурор, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України.
У зв`язку з цим, адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням, у якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року, оскільки вважає його необґрунтованим, а подальший арешт цього майна не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження.
У судовому засіданні також було встановлено, що вказане клопотання надійшло до суду 25 травня 2022 року. Надалі ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 червня 2022 року було задоволено заяву слідчої судді ОСОБА_5 про самовідвід та передано до канцелярії для визначення іншого слідчого судді для її розгляду.
В матеріалах клопотання також міститься заперечення детектива НАБУ проти клопотання про скасування арешту майна, яке надійшло до суду 27 травня 2022 року та обґрунтоване наступним.
16 листопада 2020 року постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було виділено матеріали досудового розслідування, в тому числі щодо вказаного мобільного телефону, в окреме провадження за №52020000000000728 від 16 листопада 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В запереченні детектив НАБУ також зазначає, що під час проведення огляду мобільного телефону ОСОБА_4, який є помічником судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_6, виявлено обмін повідомленнями з суддею Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_7 щодо розгляду останнім справ за позовами підконтрольних ОСОБА_8 підприємств щодо митного оформлення товарів в період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2018 рік із застосуванням тимчасових митних декларацій або із внесенням фінансових гарантій, що, на думку детектива, дає підстави вважати, що цей мобільний телефон зберіг сліди злочину та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. У зв`язку з тим, що вилучений мобільний телефон містить відомості, що мають значення для досудового розслідування, постановою детектива від 17 вересня 2020 року його визнано речовим доказом.
Детектив НАБУ також звертає увагу на те, що вказані в клопотанні доводи перевірялися Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду під час розгляду апеляційної скарги на рішення слідчого судді від 24 вересня 2020 року.
У судовому засіданні також було встановлено таке.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року було накладено арешт на майно, в тому числі на мобільний телефон Iphone X A1901, серійний номер: НОМЕР_1, оскільки вказаний телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, вказаний мобільний телефон постановою детектива НАБУ від 17 вересня 2020 року визнаний речовим доказом.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 24 вересня 2020 року без змін.
Адвокат ОСОБА_2 та детектив НАБУ у судове засідання не прибули, про час, дату та місце були повідомлені належним чином.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 23 КПК України: «Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.».
Відповідно до вимог ч.1 і 3 ст.26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.».
Відповідно довимогч.2ст.33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна;».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів;».
Відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.».
Зі змісту вказаної вище норми видно, що арешт може бути скасований повністю або частково, якщо іншим власником або володільцем майна буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У поданому клопотанні адвокат ОСОБА_2 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду на мобільний телефон Iphone X, який на його думку є необґрунтованим та у подальшому застосуванні якого відпала потреба.
Відповідно до постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 16 листопада 2020 року, матеріали досудового розслідування з кримінального провадження за №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року, в тому числі щодо вказаного мобільного телефону, були виділені в окреме провадження, а тому вказаний арешт майна є заходом забезпечення в кримінальному провадженні за №52020000000000728 від 16 листопада 2020 року.
Вирішуючи питання доцільності подальшого застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, а отже скасування арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, відчуження або знищення речового доказу (мобільного телефону), що в свою чергу зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду.
Враховуючи те, що майно, про скасування арешту якого просить заявник, є речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя робить висновок, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна потреба не відпала, оскільки вказаний речовий доказ ще не був оглянутий судом.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що адвокатом не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 є власником або володільцем майна, чи має інший процесуальний статус, який надавав би йому право для звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України.
За таких обставин, клопотання не містить належного обґрунтування та доказів стосовно втрати арештом майна актуальності на цій стадії досудового розслідування, що дає слідчому судді підстави для висновку про те, що на теперішній час потреба в арешті майна не відпала.
Не заслуговують також на увагу також і доводи адвоката щодо необґрунтованості накладення арешту на мобільний телефон, з огляду на те, що рішення слідчого судді про накладення арешту було предметом апеляційного оскарження, за результатами якого було встановлено, що ухвала слідчого судді про арешт майна від 24 вересня 2020 року є законною, обґрунтованою та мотивованою.
Слідчий суддя також вважає необґрунтованими доводи адвоката стосовно того, що відповідно до положень ч. 2 ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна може звернутись виключно прокурор, з огляду на те, що у вказаній нормі законодавцем визначено статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Разом з тим, порядок подання таких клопотань встановлений у ст. 171 КПК України, відповідно до якої із клопотанням має право звертатись також слідчий (детектив) за погодженням з прокурором, що і мало місце у даному провадженні та підтверджується змістом самої ухвали слідчого судді від 24 вересня 2020 року.
Крім того, слідчий суддя на цій стадії кримінального провадження не може вирішувати питання, які має вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не може оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а зобов`язаний лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити існування можливості подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є накладення арешту на майно.
Отже,скасування такогозаходу забезпеченнякримінального провадженняяк арештмайна можезашкодити подальшомупроведенню досудовогорозслідування у кримінальному провадженніза №52020000000000728від 16листопада 2020року та на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості цього провадження.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст.ст.131, 170-174, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1