- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/1836/22
Провадження 1-кс/991/1854/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.02.2022 у справі № 991/795/22, постановленою за клопотанням прокурора в кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, на ноутбук НР Laptop Model 15-dw004ua, s/n #CND9502Z6K, model: RTL8821CE та зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 52020000000000138 від 24.02.2020, негайно повернути ОСОБА_5 означене майно, вилучене у нього 03.02.2022 під час обшуку.
На обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52020000000000138 від 24.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
03.02.2022 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2022 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Новопетрівська сільська рада, с/т «Джерело» детективами виявлено та вилучено ноутбук НР Laptop Model 15-dw004ua, s/n #CND9502Z6K, model: RTL8821CE, на який за клопотанням прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.02.2022 у справі № 991/795/22 накладено арешт.
Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, а тому він підлягає скасуванню, з огляду на таке.
На думку адвоката, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні закінчився 24.08.2021, адже відомості про кримінальні правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 24.02.2020, жодній особі не повідомлено про підозру, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні жодного разу не продовжувався та не зупинявся, що підтверджується відсутністю будь-яких відомостей про це безпосередньо в клопотанні про арешт майна ОСОБА_5 та в матеріалах, доданих до нього. Таким чином рішення слідчого судді про арешт майна, як і низка інших рішень та процесуальних дій, що стали підставою для його ухвалення, відбулись поза межами строку досудового розслідування.
Крім того, до клопотання про арешт майна, в порушення вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, прокурором додано копію витягу з ЄРДР, а не його оригінал.
Разом з цим, адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ні клопотання прокурора про арешт майна, ні додані до нього матеріали не містять підтвердження обставин того, що злочин, який розслідується в межах кримінального провадження, вчинено службовою особою державного органу або суб`єкта господарювання, в статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків. Відтак адвокат вважає, що відсутні достатні докази того, що кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України на підставі п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Представник власника майна також стверджує, що прокурором при зверненні з клопотанням про арешт майна не дотримано й вимог ч. 3, 5 ст. 132, ч. 2 ст. 171 КПК України, а саме не додано будь-яких матеріалів на підтвердження доводів клопотання, зокрема й щодо існування обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити із викладених у ньому підстав. Додатково пояснив, що накладення арешту на майно ОСОБА_5 не є співмірним із завданнями кримінального провадження, так як ні клопотання прокурора, ні додані до нього документи не свідчать про те, що його клієнт має відношення до кримінального провадження, а ноутбук містить інформацію про спілкування ОСОБА_5 із фігурантами подій, які є предметом досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання. Вважає, що арешт накладено обґрунтовано, відтак, підстави для його скасування відсутні. Пояснила, що розгляд клопотання про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, так само як й інші процесуальні дії, відбулись в межах строку досудового розслідування, який продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до 26.08.2022. Звернула увагу, що ч. 6 ст. 132 КПК України не містить вимоги про те, що до клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження має додаватись саме оригінал витягу з ЄРДР, в той же час положення ч. 2 ст. 171 КПК України передбачають, що до клопотання про арешт майна можуть бути додані як оригінали, так і копії документів та матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Також пояснила, що, у зв`язку з підготовкою повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, державні сайти та ресурси піддавались хакерським атакам. Не став виключенням й ЄРДР, який в період з січня до лютого 2022 року працював досить нестабільно. Враховуючи вказані обставини, стоки на звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням, а також існування ризику втрати доказу в кримінальному провадженні, прокурором прийнято рішення додати до клопотання про арешт майна на виконання вимоги ч. 6 ст. 132 КПК України саме копію витягу з ЄРДР. На переконання прокурора, норма, яка зобов`язує особу, що звертається з клопотанням про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, подати витяг з ЄРДР, покликана забезпечити можливість слідчому судді встановити факт початку досудового розслідування за певною кваліфікацією, а також ознайомитись із коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Витяг з ЄРДР від 07.06.2022, наданий під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, не містить будь-яких суттєвих відмінностей із витягом, який долучений до клопотання про арешт майна. Щодо доводів адвоката про непідслідність кримінального провадження № 52020000000000138 від 24.02.2020 детективам Національного антикорупційного бюро України, прокурор зазначила, що 100 % статутного капіталу АТ «Укрзалізниця» належить державі в особі Кабінету Міністрів України, а тому, враховуючи, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є понад 260 млн грн, наявні підстави стверджувати, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні має здійснюватись саме детективами Національного бюро. Посилання адвоката ОСОБА_3 щодо неспіврозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, вважає недоречними, оскільки оцінку даним обставинам надано як при постановленні ухвали про накладення арешту майна, так і під час апеляційного провадження за скаргою представника власника майна. До того ж, за результатами огляду ноутбуку, належного ОСОБА_5, детективом виявлено 889 файлів, які містять інформацію, що має значення для кримінального провадження, а також файл резервної копії телефону, створеної 24.09.2020. На переконання органу досудового розслідування вказана резервна копія також може містити відомості, які мають значення для кримінального провадження. Однак, доступ до неї захищений паролем, наразі ведуться роботи щодо подолання системи логічного захисту. Стверджує, що адвокат не навів нових обставин, які б свідчили, що арешт накладено необґрунтовано, а тому просила відмовити в задоволенні клопотання. На підтвердження своїх заперечень надала відповідні документи.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України унормовано, що власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Таким чином, підставою для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, при цьому, з урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
Реалізація права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. При розгляді такого клопотання слідчий суддя не оцінює ухвалу про арешт майна на предмет її законності, вмотивованості чи обґрунтованості, оскільки це відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції під час апеляційного оскарження такої ухвали. Під час розгляду клопотання про скасування арешту слідчий суддя не здійснює заново повне дослідження обставин та доказів, що стали підставою для арешту. В іншому випадку така перевірка ставила б під сумнів принципи остаточності та обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили. Обов`язок слідчого судді передбачає оцінку тих обставин, які не були враховані при постановленні рішення про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки були невідомі на той час або ж виникли після постановлення рішення.
У даному випадку адвокат ОСОБА_3, мотивуючи подане клопотання, посилається на те, що арешт накладено необґрунтовано, не зазначаючи при цьому як підставу для його скасування, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Відтак, слідчий суддя, з урахуванням положень ст. 26 КПК України, вирішує питання про скасування арешту лише з тих підстав, на які посилається представник власника майна.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, у тому числі за фактом того, що протягом 2016-2020 років службові особи АТ «Укрзалізниця» створили умови для заволодіння визначеними юридичними особами грошовими коштами у вигляді оплати за природний газ для потреб АТ «Укрзалізниця», без укладення договорів за результатами проведення процедур публічних закупівель. Створені умови полягали в наданні службовими особами АТ «Укрзалізниця» неправомірних економічних переваг обраним постачальникам газу шляхом позбавлення АТ «Укрзалізниця» права на ефективне та прозоре здійснення публічних закупівель, використання економічних переваг конкурентного середовища та добросовісної конкуренції. Користуючись створеними умовами, службові особи АТ «Укрзалізниця» здійснили протягом 2016 2020 років оплату ТОВ «Юг-Газ» у сумі 1 072 349 371, 1 грн та ТОВ «Скела Терциум» у сумі 1 755 536 692 грн за понад 250 000 тис м.куб. природного газу, який постачальники реалізовували в умовах відсутності будь-якої конкуренції зробивши середню націнку близько 900 грн за 1 тисячу м.куб., в результаті чого сума заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» складає понад 260 млн грн.
У межах цього кримінального провадження 03.02.2022 детективи Національного антикорупційного бюро України, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2022 у справі № 991/467/22, провели обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 у житловому будинку, розташованому на земельних ділянках 32221886000:04:165:0211 та 3221886000:04:165:0210 за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, с/т «Джерело», в ході якого виявили та вилучили ноутбук НР Laptop Model 15-dw004ua, s/n #CND9502Z6K, model: RTL8821CE.
Постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 03.02.2022 ноутбук, вилучений 03.02.2022 під час обшуку в житлі ОСОБА_5, визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.02.2022 у справі № 991/795/22, залишеною без змін ухвалою Апеляційноїпалати Вищогоантикорупційного судувід 26.05.2022,задоволеноклопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційноїпрокуратури ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_6 та накладеноарешт назазначений вищеноутбук,з метоюзбереження речовихдоказів.Слідчий суддядійшов висновкупро наявність достатніх підстав вважати, що ноутбук відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Так, на ноутбуці органом досудового розслідування виявлено контакти: Zgurov Igor НОМЕР_1 ; Zgurov Igor НОМЕР_2 ; Zgurov Igor НОМЕР_3 ; Zgurov Igor НОМЕР_4 ; ОСОБА_8 ; Helen Lapina; Uchitel Igor Leonidovich; Andrey Bobyshev, а також листування, пов`язане з компанією «Югнефтегез», що має відношення до групи компаній, в яку входить ТОВ «Юг-Газ». Разом з цим, під час попереднього огляду ноутбуку детективом встановлено, що доступ до вмісту вказаного носія інформації обмежено його власником та потребує подолання системи логічного захисту, пароль від якої ОСОБА_5 надати відмовився. Крім того ноутбук може містити інформацію, яка має значення для досудового розслідування та може бути видаленою, відтак наявні підстави стверджувати про існування необхідності для його огляду із залученням спеціаліста та проведення відповідних технічних експертиз.
Доводи адвоката про те, що арешт на майно ОСОБА_5 накладено після закінчення строків досудового розслідування кримінального провадження, так само як і вчинено інші процесуальні дії, які стали підставою для застосування такого заходу забезпечення, спростовуються витягом з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2021 у справі № 991/5684/21, якою продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 до 24.08.2022.
Посилання адвоката ОСОБА_3 на те, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки прокурором до клопотання додано копію витягу з ЄРДР, а не його оригінал, не є новою обставиною, яка в контексті доводів клопотання та встановлених обставин впливає на обґрунтованість арешту. У судовому засіданні досліджено витяги з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 станом на 26.01.2021 та на 07.06.2022, які за змістом не містять жодних розбіжностей.
Щодо доводів представника власника майна про непідслідність кримінального провадження Національному антикорупційному бюро України слідчий суддя зазначає таке.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Національне бюро здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом.
Частина 5 ст. 216 КПК України визначає умови, за яких досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 191 КК України, здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України. Так, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України унормовано, що детективам підслідні кримінальні провадження за ст. 191 КК України у разі, якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Як зазначалось раніше, досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 здійснюється, зокрема, за фактом можливого заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» протягом 2016-2020 років в особливо великих розмірах понад 260 млн грн.
У судовому засіданні прокурор пояснила, що наразі вона не вважає за доцільне надавати для огляду слідчому судді висновок експерта, яким підтверджено розмір збитків, оскільки ознайомлення представника власника майна із цим документом на даній стадії може зашкодити досудовому розслідуванню. Розмір предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, встановлено органом досудового розслідування на підставі висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи, копія якого досліджувалась при розгляді клопотання про проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 .
Встановлено, що в ході розгляду клопотання детектива Національного бюро про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 слідчим суддею встановлено, що згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 29.11.2021 № СЕ-1238-5-1263.21 розмір завищення вартості закупівлі природного газу філією «ЦЗВ» за договорами з ТОВ «Юг-Газ» та ТОВ «Скела Терциум» становить 265179992,38 грн, що підтверджується копією ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2022 у справі № 991/467/22.
За версією органу досудового розслідування саме в діях службових осіб АТ «Укрзалізниця» вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до Статуту АТ «Укрзалізниця», затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 02.09.2015№ 735(вредакції постановиКабінету Міністрів України від13.05.2020№ 452),єдиним акціонером товариства, якому належить 100 % статутного капіталу, є держава в особі Кабінету Міністрів України, що підтверджується матеріалами справи.
Доказів, які б спростовували встановлені обставини, представником власника майна не надано.
Таким чином у судовому засіданні не встановлено обставин, які б вказували на порушення правил підслідності в кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020.
Звертаю увагу, що доводам адвоката про те, що до клопотання про накладення арешту не надано жодних доказів на підтвердження існування обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, так само як і щодо недоведеності відношення ОСОБА_5 до подій, які розслідуються в кримінальному провадженні, вже надана оцінка як слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна, так і судом апеляційної інстанції в ухвалі від 26.05.2022, постановленої за результатом розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_5 за участю адвоката ОСОБА_3 .
Слідчий суддя вважає необгрунтованими посилання адвоката на недотримання співмірності обмеження права власності ОСОБА_5 завданням кримінального провадження, оскільки адвокат як у клопотанні, так і у судовому засіданні, навів лише посилання на норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Кримінального процесуального кодексу України, а також практику Європейського суду з прав людини, не зазначивши при цьому конкретні наслідки арешту майна, які суттєво позначилися на інтересах його власника, а також в порушення вимог ст. 22 КПК України не надав будь-яких доказів на підтвердження їх наявності.
Разом зтим,з протоколуогляду від07-21.02.2022встановлено,що вході проведеннявказаної слідчоїдії ізноутбуком НР Laptop Model 15-dw004ua, s/n #CND9502Z6K, model: RTL8821CE, який належить ОСОБА_5 та є доказом в кримінальному провадженні, детективом відібрано 889 файлів та виявлено файли резервної копії мобільного пристрою Apple iPhone 8 s/n «F71VJPYYJC67» IMEI: НОМЕР_5 Phone Number НОМЕР_6, створену 24.09.2020 (доступ до інформації якої захищений шифруванням). Також встановлено, що безпосередньо відібрані детективом файли наразі не оглядались, а щодо подолання системи логічного захисту вказаної резервної копії органом досудового розслідування вживаються відповідні заходи.
В той же час, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею не встановлено негативних наслідків чи обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який визнано найбільш дієвим у даному випадку та таким, що виправдовує ступінь втручання в право власності. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що звертаючись із клопотанням про скасування арешту майна, адвокат ОСОБА_3 не довів, що арешт в кримінальному провадженні накладено необґрунтовано, а доводи клопотання зводяться до незгоди із висновками як слідчого судді при застосуванні відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, так і суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1