- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/1960/22
провадження №1-кс/991/1981/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«16» червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
15 червня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 10 лютого 2022 року у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга обґрунтована тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України. Підозру ОСОБА_4 у межах розслідування цього кримінального провадження було повідомлено 10 лютого 2022 року. На думку сторони захисту, таке повідомлення про підозру ОСОБА_4 не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, із зазначенням, серед іншого, ознак притаманних суб`єкту цього правопорушення його об`єктивної та суб`єктивної сторони. Так, відповідно до змісту підозри, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб. На переконання сторони захисту, із змісту повідомлення про підозру не вбачається, що ОСОБА_4 може бути суб`єктом цього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, оскільки у повідомленні про підозру зазначено лише, що ОСОБА_4, через те, що його було обрано депутатом Київської міської ради є службовою особою в розумінні ст. 368 КК України. Однак, як зазначає захисник, ця норма не встановлює критеріїв чи ознак, у відповідності до яких особа може бути віднесена до службових, як і в тексті повідомлення про підозру такі критерії чи ознаки не наведені. Також, у повідомленні про підозру не зазначено коло службових прав і обов`язків ОСОБА_4 з посиланням на відповідні нормативні документи та не зазначено, які з цих службових повноважень були ним використані при вчиненні зазначених дій, а також не наведено якими владними повноваженнями та в силу чого він наділений і які з них, на погляд обвинувачення, були ним використані під час начебто протиправних дій. Також, захисник у своїй скарзі стверджує, що в повідомлені про підозру відсутнє викладення об`єктивної сторони злочину, вчиненого ОСОБА_4, оскільки в ньому не вказано, з чим була пов`язана можливість впливу на в.о. Директора КП «Міський магазин» ОСОБА_8 та не зазначено, чи був взагалі такий вплив з боку ОСОБА_4 і в чому він полягав, як і не зазначено, які дії спрямовані на розміщення точок пересувної роздрібної торгівлі особами, які в подальшому начебто надали неправомірну вигоду, вчинив ОСОБА_4 . Наведені обставини, на думку захисника, свідчать про невідповідність змісту повідомлення про підозру вимогам п.6 ст. 277 КПК України, що в свою чергу створює загрозу для справедливого судового розгляду цієї справи та порушує право на захист ОСОБА_4 . Враховуючи зазначене, захисник просить повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року, скасувати.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні свою скаргу підтримав з підстав викладених у ній та просив задовольнити. Також надав доповнення до своєї скарги де зазначено, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, є необґрунтованою, а докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини (чи отримані як похідні від очевидно недопустимих доказів і є очевидно недопустимими згідно з доктриною «плодів отруйного дерева») і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Генеральним прокурором в повідомленні про підозру ОСОБА_4 не зазначено жодного доказу, а тому воно здійснено всупереч п.3 ч.1 ст. 276 КПК України, чого уже, на його думку, достатньо, щоб таке повідомлення про підозру скасувати. Також, захисник зазначає, що повідомлення про підозру має бути скасовано і через відсутність в діяннях ОСОБА_4 об`єктивної сторони злочину, що свідчить про відсутність складу злочину, який є підставою кримінальної відповідальності. Зазначає про порушення та помилки, допущенні органом досудового розслідування під час оформлення матеріалів НСРД. Крім цього, сторона захисту звертає увагу на ознаки провокації, присутні у даному кримінальному провадженні, оскільки свідок ОСОБА_9, з якого начебто вимагалась неправомірна вигода, на момент цих подій був підозрюваним та обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, підслідному НАБУ. Зазначені недоліки досудового розслідування, на думку захисника, неможливо виправити під час подальшого розслідування шляхом проведення слідчих дій, розсекреченням документів, пред`явленням доказів, ще невідомих захисту та суду, а тому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року, слід скасувати.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні скаргу на повідомлення про підозру та доповнення до неї підтримав, просив задовольнити, а також зазначив, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. В даному випадку, повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року є необґрунтованим, а докази в цьому кримінальному провадженні отримані з істотним порушенням прав і законних інтересів людини. Зазначив, що Генеральний прокурор в повідомлені про підозру не зазначає жодного доказу, а сама підозра, це лише описова частина розмов. Також вказав на відсутність об`єктивної сторони кримінального правопорушення та звернув увагу на ознаки провокації, які, на їх думку, містяться в даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні скаргу на повідомленні про підозру та доповнення до неї підтримала, просила задовольнити. При цьому зазначила, що процесуальним законодавством не визначено в яких межах може бути оскаржено повідомлення про підозру, як і не зазначено, в яких межах його має переглядати слідчий суддя, а тому, в даному випадку потрібно керуватися ст.9 КПК України. Враховуючи зазначене, на її думку, слідчий суддя під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, не обмежується перевіркою виключно змісту такого повідомлення, а може оцінити підстави для здійснення такого повідомлення особі. Оскаржуване ними повідомлення про підозру було здійснено за відсутності даних про наявність кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 та не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній. Захисник зазначила, що оскільки з повідомлення про підозру минуло уже більше 2-х місяців, то вказане свідчить про порушення права особи на захист. Крім цього зазначила, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_4 зводиться лише до викладу в хронологічному порядку переліку певних подій, що не означає дотримання органом досудового розслідування вимог до складання повідомлення про підозру, визначених КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав своїх захисників та просив задовольнити скаргу, оскільки вважає, що вручене йому повідомлення про підозру є порушенням його прав.
Прокурор всудовому засіданніпроти задоволенняскарги здоповненнями сторонизахисту заперечував,посилаючись нате,що 11лютого 2022року підчас обрання ОСОБА_4 запобіжного заходуорганом досудовогорозслідування булинадані слідчомусудді матеріаликримінального провадження,які,зокрема,і підтверджуютьфакт наявностіобґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.368 КК України. Вважає, що на етапі розгляду скарги на повідомлення про підозру, коли сторона захисту на її підтвердження надала лише саму підозру, надати оцінку допустимості/недопустимості певних доказів неможливо, оскільки вони стороною захисту не надані, а також через те, що слідчий суддя не має повноважень давати таку оцінку доказам, так як це компетенція колегії суддів, які будуть розглядати кримінальне провадження по суті. Також зазначив, що вимоги до змісту повідомлення про підозру передбачені КПК України. При цьому, жодного посилання на докази у повідомленні про підозру КПК України не передбачено. Законом передбачена лише наявність доказів, які пов`язують особу підозрюваного з кримінальним правопорушенням. Органом досудового розслідування у повідомленні про підозру ОСОБА_4 викладені всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а тому скарга сторони захисту задоволенню, на думку прокурора, не підлягає.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя зазначає про наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про повідомлення про підозру після двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Як вбачається з матеріалів скарги, оскаржуване повідомлення про підозру складено 10 лютого 2022 року. Із скаргою на повідомлення про підозру захисник ОСОБА_6 звернулася 15 червня 2022 року. На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрито, обвинувальний акт до суду не передано. Тобто, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається зі скарги та доповнень до неї, а також про що наголошували захисники в ході розгляду скарги, сторона захисту посилається на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та наявність обставин, які виключають існування обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства.
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим, ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину.
Захисники стверджують, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 10 лютого 2022 року не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, із зазначенням, серед іншого, ознак притаманних суб`єкту цього правопорушення, його об`єктивної та суб`єктивної сторони. На обґрунтування своєї скарги сторона захисту надала суду копію оскаржуваного повідомлення про підозру від 10 лютого 2022 року та витяг є ЄРДР, сформований 15 лютого 2022 року.
Однак, надані слідчому судді для огляду матеріали кримінального провадження, які надійшли зі скаргою адвоката ОСОБА_6, не спростовують тих фактів, про які зазначено в повідомленні про підозру від 10 лютого 2022 року.
Разом з цим, із дослідженої в судовому засіданні наданої прокурором копії ухвали слідчого судді від 11 лютого 2022 року про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу вбачається, що під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Крім того, з долучених до клопотання доказів слідчий суддя прийшла до висновку про здійснення ОСОБА_4 функцій представника органу місцевого самоврядування як депутата Київської міської ради з наділеними організаційно-розпорядчими функціями голови постійної комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, що свідчить про те, що ОСОБА_4 може бути суб`єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України.
Будь-яких розумних сумнівів у вірності висновків, викладених в ухвалі від 11 лютого 2022 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу стороною захисту висловлено не було, а тому слідчий суддя схильний їм довіряти.
Слідчим суддею також не приймається до уваги твердження сторони захисту про відсутність в діяннях ОСОБА_4 суб`єктивної та об`єктивної сторони інкримінованого йому злочину, оскільки на даній стадії досудового розслідування не є необхідним, щоб органом досудового розслідування було встановлено існування всіх елементів складу злочину, який інкримінується підозрюваному, оскільки фактично досудове розслідування і здійснюється саме з тією метою, аби встановити всі чотири елементи складу злочину (суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона), а також встановити всі кваліфікуючі ознаки відповідного злочину.
Інші обставини, на які посилаються захисники у скарзі, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які потребують оцінки доказів щодо їх належності та допустимості, що є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.
Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, а захисниками не наведено достатніх обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру вручене за відсутності достатніх для підозри підстав.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з доповненнями адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про скасування повідомлення про підозру від 10 лютого 2022 року в кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року.
При цьому, слідчий суддя розцінює як описку, допущену стороною захисту у прохальній частині скарги, а саме посилання на скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 01 лютого 2022 року, оскільки, як вбачається з матеріалів скарги, копії повідомлення про підозру, копії ухвали слідчого судді від 11 лютого 2022 року та про що зазначали захисники під час судового засідання, повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року датоване 10 лютого 2022 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 10 лютого 2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_11