- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/2005/22
Провадження 1-кс/991/2026/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
захисника (адвоката) ОСОБА_4,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннявід 16.06.2022старшого детектива заступникакерівника Першоговідділу детективів Другого підрозділудетективів Головногопідрозділу детективів Національного антикорупційногобюро України(НАБУ) ОСОБА_3 пронакладення грошовогостягнення насвідка ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає: Республіка Польща, працює першим секретарем Посольства України в Республіці Польща, адреса: Республіка Польща, місто Варшава, 00-580, алея Шуха, 7)
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 28.01.2015 №42015000000000078 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 425 Кримінального кодексу України (далі КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
17.06.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 16.06.2022 детектива НАБУ ОСОБА_3, погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_6, про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_5 в кримінальному провадженні від 28.01.2015 №42015000000000078 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 425 КК.
Для розгляду клопотання відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 20.06.2022 з перервою до 22.06.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні детективом зазначено, що «досудовим розслідуванням встановлено, що 12.09.2016 між Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України (далі ЗахРУ ДПСУ) в особі начальника генерал-майора ОСОБА_7 та ПБВТК «ЗАХІД» в особі ОСОБА_8 укладений договір №31-16 на виконання робіт по об`єкту: Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2, відповідно до якого ПБВТК «ЗАХІД» зобов`язалось побудувати для Державної прикордонної служби України 7 багатоповерхових житлових будинків у м. Ужгород за вказаною адресою.
На виконання зазначеного договору ЗахРУ ДПСУ протягом 2016-2017 років було здійснено перерахування коштів на рахунки ПБВТК «ЗАХІД» на загальну суму більше 31 млн. грн. (частково 6,1 млн. грн аванс, частково більше 24 млн. грн. за актами приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2В).
Розслідуванням встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, на підставі яких з рахунків ЗахРУ на рахунки ПБВТК «ЗАХІД» перераховувались кошти державного бюджету, в грудні 2016 року підписувались від Замовника першим заступником регіонального управління начальником штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, яким також підписувались платіжні доручення на перерахування коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Різновидом слідчих (розшукових) дій є допит, правила та процедуру проведення якого визначено ст. 224 КПК України.
Частиною 1 ст. 65 КПК України передбачено, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Згідно повідомлення Адміністрації Держприкордонслужби № 12-13976/0/6-22 від 26.05.2022, ОСОБА_5 перебуває в довготерміновому закордонному відрядженні в Республіці Польща на посаді першого секретаря Посольства України в Республіці Польща.
Національним бюро повісткою про виклик, направленою листом від 06.06.2022 № 0421-013/8794 до МЗС України та Посольства України в Республіці Польща, викликався ОСОБА_5 для допиту в якості свідка в зв`язку з розслідуванням кримінального провадження № 42015000000000078 від 28.01.2015.
Листом від 13.06.2022 № 201/16-910-40795 МЗС України інформувало Національне бюро про отримання першим секретарем (прикордонні питання) Посольства України в Республіці Польща ОСОБА_5 повістки про виклик.
Серед додатків до листа МЗС України наявний лист № 6137/201-430-37649-ВН від 10.06.2022, підписаний особисто ОСОБА_5, в якому він підтверджує отримання повістки про виклик та додає фотокопію повістки про виклик до Національного бюро на 15.06.2022 о 10.00 з підписом про отримання.
З огляду на викладене, ОСОБА_5 є свідком в розумінні ч. 1 ст. 65 КПК України, оскільки йому можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, зокрема обставини щодо місця, дати та події кримінального правопорушення розтрати коштів державного бюджету, оскільки саме ОСОБА_5 в грудні 2016 року підписував акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по договору № 31-16 від 12.09.2016, на піставі яких перераховувались кошти державного бюджету, а також платіжні доручення на перерахування коштів. Також, ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.133,135 КПК України викликаний для проведення допиту в якості свідка.
Проте, в зазначений у повістці час 15.06.2022 10.00 ОСОБА_5 за викликом не з`явився, про причини своєї неявки Національне бюро не повідомив».
2.2.В судовомузасіданні детективпідтримав клопотаннята надаваналогічні йогозмісту пояснення,додатково зазначивши,що 15.06.2022після неприбуття ОСОБА_5 на допитвін йомузателефонував тапід частелефонної розмови ОСОБА_5 повідомив, що немає наміру заради допиту повертатися до України, проте згодом 18.06.2022 повернувся до України та 22.06.2002 прибув на допит до детектива, втім таке не знімає питання щодо накладення грошового стягнення за вже припущене порушення процесуального обов`язку.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення поданого клопотання, подавши письмові заперечення на клопотання, де зокрема зазначив, що ОСОБА_5 не ухилявся та ніколи не ухиляється від покладених на нього КПК обов`язків, як на свідка, що 22.06.2022 о 10.00 він з`явився до НАБУ на допит в якості свідка, тоді як 15.06.2022 перебував на робочому місці в Посольстві України в Республіці Польщі, де займався підготовкою певних матеріалів, а також, що внаслідок запровадження воєнного стану в Україні наявна небезпека на її території, у зв`язку з чим ОСОБА_5 не мав змоги приїхати за викликом до детектива, а відтак відсутні підстави для накладення грошового стягнення.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами 1, 4 статті 65 КПК визначено, що свідком єфізична особа,якій відоміабо можутьбути відоміобставини,що підлягаютьдоказуванню підчас кримінальногопровадження,і якавикликана длядавання показань. Неможуть безїх згодибути допитаніяк свідкиособи,які маютьправо дипломатичноїнедоторканності,а такожпрацівники дипломатичнихпредставництв -без згодипредставника дипломатичноїустанови. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, зобов`язані роз`яснити їм право відмовитися давати показання.
Згідно із частиною 2 статті 66 КПК, свідок зобов`язаний: 1)прибути завикликом дослідчого,прокурора,слідчого суддічи суду; 2)давати правдивіпоказання підчас досудовогорозслідування тасудового розгляду; 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв`язку з виконанням його обов`язків.
Частиною 1 статті 131 КПК визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а згідно з пунктом 2 частини 2 статті 131, заходом забезпеченнякримінального провадженняє накладення грошового стягнення.
Згідно із частиною 1 статті 135 КПК, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Статтею 136 КПК визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом . Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Статтею 138 КПК визначено, що поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Згідно з частинами 1, 2 статті 139 КПК, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Статтею 144 КПК визначено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків. Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Відповідно до частин 1, 3 статті 146 КПК, під часдосудового розслідуванняклопотання слідчого,прокурора пронакладення грошовогостягнення наособу розглядаєтьсяслідчим суддеюне пізнішетрьох днівіз дняйого надходженнядо суду. Прочас тамісце розглядуклопотання повідомляєтьсяслужбова особа,яка йоговнесла,та особа,на якуможе бутинакладено грошовестягнення,проте їхнеприбуття неперешкоджає розглядупитання. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
3.2. Із матеріалів даного провадження вбачається, що ОСОБА_5 який працює першим секретарем Посольства України в Республіці Польща, викликався на 15.06.2022 о 10:00 листом детектива НАБУ від 06.06.2022 №0421-013/8794 із доданою повісткою про виклик для участі у допиті в якості свідка у кримінальному провадженні від 28.01.2015 №42015000000000078.
Міністерство закордонних справ України листом від 13.06.2022 №201/16-910-40795 надіслало НАБУ лист Посольства України в Республіці Польща від 10.06.2022 №6137/201-430-37649-ВН, підписаний ОСОБА_5 електронним цифровим підписом із доданою фотокопією отриманої ним зазначеної вище повістки про виклик до НАБУ на 15.06.2022 0 10.00 із вчиненим особисто ним підписом, чим підтверджено отримання ним цієї повістки та належне здійснення виклику.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) з 05.30 25.05.2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 12-2 того ж Закону визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Крім того, частини 1, 2 статті 26 того ж Закону визначають, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Згідно із наведеним вище, сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не свідчить про наявність поважних причин неприбуття свідка на виклик детектива НАБУ, оскільки з початку квітня 2022 року та на теперішній час у містах Києві, Львові та на території України між ними не ведуться активні бойові дії, які об`єктивно унеможливлювали б прибуття ОСОБА_5 як свідка, що свідчить про невиконання ним процесуального обов`язку.
Враховуючи достатність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення грошового стягнення, слідчий суддя вважає, що пропорційним заходом відповідальності за неприбуття . за викликом детектива НАБУ ОСОБА_5 на 15.06.2022 о 10.00 без поважних причин повинен бути максимальний визначений законом розмір, а саме 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який згідно з статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» від 02.12.2021№1928-IX становить 2481 гривень).
Керуючись статтями 65-66, 139, 144-147, 369-372, 532 КПК, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити клопотання детектива НАБУ ОСОБА_3 .
2. Накласти на свідка в кримінальному провадженні від 28.01.2015 №42015000000000078 ОСОБА_5 грошове стягнення у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 1240,5 (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок).
Сума накладеного грошового стягнення підлягає внесенню на рахунок:
Головного управління казначейської служби України для Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 23.06.2022.
Слідчис суддя ОСОБА_1