- Головуючий суддя (ВАКС): Коліуш О.Л.
Справа № 991/906/22
Провадження № 1-кс/991/914/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника адвоката ОСОБА_3, представника власника майна адвоката ОСОБА_4, детективів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,прокурорів ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_10 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі -ЄРДР) за № 52020000000000653 від 20.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
10.02.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, відповідно до якого заявник просив скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020 якою накладено арешт на групу нежитлових приміщень № 251 (реєстраційний номер 2011321080000), групу нежитлових приміщень № 252 (реєстраційний номер 2011353280000), нежитлове приміщення № 262 (реєстраційний номер 1529090980000), нежитлове приміщення № 259 (реєстраційний номер 1529086680000), нежитлове приміщення № 254 (реєстраційний номер 1529082580000), які розташовані у будинку АДРЕСА_1 ; на машиномісця № НОМЕР_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), № 50 (реєстраційний номер 1529098580000), № 51 (реєстраційний номер 1529102180000), № 52 (реєстраційний номер 1529105480000), які розташовані у будинку АДРЕСА_1 ; на мотомісця № НОМЕР_3 (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), № НОМЕР_5 (реєстраційний номер 1529113780000), № НОМЕР_6 (реєстраційний номер 1529151980000), № 162 (реєстраційний номер 1529155380000), які розташовані у будинку АДРЕСА_1 . Зобов`язати уповноважених осіб Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у порядку та на умовах ст. 21 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» у триденний строк з моменту винесення ухвали повернути майно законному власнику.
Клопотання заявник обґрунтовує тим, що ним здійснюється захист прав ОСОБА_10 в рамках кримінального провадження № 52020000000000653 від 20.10.2020. 24.12.2020 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ОСОБА_10, а саме: нежитлові приміщення №251, 252, 254, 259, 262, 289, машиномісця № 49, 50, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та мотомісця № НОМЕР_3, НОМЕР_5, 161, НОМЕР_7, які розташовані у будинку АДРЕСА_1 . Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2021 скасовано арешт, в частині нежитлового приміщення № 289 (реєстраційний номер 2011302180000). Заявник вважає, що накладення арешту на майно ОСОБА_10 було необґрунтованим у зв`язку з такими підставами. Стороною обвинувачення не дотримано розумних строків здійснення досудового розслідування. Станом на час звернення із клопотанням про скасування арешту майна, загальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні становить вже понад вісім місяців. При цьому, за цей час стороною обвинувачення не проведено допитів ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з приводу обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони фактично підозрюються та не надано жодних нових доказів, які б підтверджували обставини вчинення ними будь-яких кримінальних правопорушень. Сторона обвинувачення зазначає, що ринкова вартість майнових прав на об`єкти нерухомого майна, які є предметом неправомірної вигоди і належать на праві приватної власності ОСОБА_10 та складає не менше 6 млн. доларів США (еквівалент станом на 09.09.2017 156 019 098 грн.), незважаючи при цьому на вартість зазначену у самих договорах купівлі-продажу, які є чинними та жодною особою не оскаржені. Однак, вказане спростовується висновками експертиз, якими встановлена ринкова вартість об`єктів нерухомого майна, права власності на які набуті ОСОБА_10 у 2017 році. Також, у клопотанні зазначено, що судова заборона ОСОБА_10 на користування та розпорядження належним йому майном на даний час призвела до критичних наслідків фінансового характеру у зв`язку з неможливістю виконувати взяті на себе фінансові зобов`язання. Починаючи з квітня 2021 року, у зв`язку з судовими заборонами на користування та розпорядження нерухомим майном ОСОБА_10 не має змоги отримувати будь-який дохід від здачі в експлуатацію нежитлових приміщень, оскільки орендарі були змушені припинити користування ними. Подальше продовження судових обмежень призведе до неможливості виконання ОСОБА_10 взятих на себе зобов`язань фінансового характеру. Починаючи грудня 2020 року, тобто з дати винесення судового рішення про арешт майна ОСОБА_10, всі заходи з управління нежитловими приміщеннями, мали б перейти до Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, однак цього не було зроблено, у зв`язку з чим, ОСОБА_10 змушений особисто сплачувати експлуатаційні платежі за арештовані нежитлові приміщення за рахунок власних коштів. Подальше обмеження ОСОБА_10 у праві розпоряджатись належним йому майном з одночасним фінансовим навантаженням у вигляді платежів за приміщення, призведе до фінансової неспроможності оплачувати утримання приміщень. Отже вважав, що арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_10 накладено необгрунтовано та даний час наявні всі підстави для його скасування у зв`язку з тим, що в такому обмеженні відпала потреба.
У судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання, посилаючись на підстави, наведені у ньому.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 вказував, що арешт на майно ОСОБА_10 накладений більше ніж півтора роки тому, чим порушується права і свободи ОСОБА_10 . Також зазначав, що ОСОБА_10 наразі не допитаний органом досудового розслідування, як і інші учасники кримінального провадження. Арешт на вказане майно було накладено з метою збереження речових доказів. Однак, ОСОБА_10 не має наміру знищувати або спотворювати майно, яке йому належить. У зв`язку з накладенням арешту для ОСОБА_10 настали негативні наслідки, оскільки він позбавлений права володіння та користування майном для передачі його в оренду, що є єдиним його доходом. Скасування арешту на майно призвело б до того, що ОСОБА_10 зміг виплачувати заборгованість, яку він має, оскільки вказані приміщення передані в іпотеку. Також, зазначав, що на момент накладення арешту і на даний час у органу досудового розслідування відсутні будь-які докази, які б вказували, що різниця між вартістю майна яке придбане ОСОБА_10 і вартістю, яка інкримінується у цьому кримінальному провадженні, складає більше 2000000 доларів США, за які його клієнт придбав нерухомість.
Прокурор ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту, просив долучити письмові заперечення на клопотання до матеріалів справи.
Детективи ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтримали думку прокурора.
Детектив ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив долучити до матеріалів клопотання свої письмові заперечення.
Прокурор ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що заперечення проти накладеного арешту зводиться до двох підстав, а саме необґрунтованість накладення арешту та скасування арешту у зв`язку з тим, що потреба перестала існувати. Щодо необґрунтованості зазначав, що вказане питання неодноразово вирішувалось під час розгляду клопотань про скасування арешту майна. Вказане майно є речовим доказом, що було закріплено рішенням детектива. Існували обставини за яких вказане майно було передано в якості неправомірної вигоди, це перевірялось апеляційною інстанцією і знайшло своє підтвердження. Що стосується другої підстави, а саме відпала потреба у застосуванні такого запобіжного заходу, то фактично досудове розслідування не завершене, рішення про закриття кримінального провадження або передачу до суду обвинувального акта не приймалося. Крім того, вказане майно підлягає спеціальній конфіскації. Також, що до того, що ОСОБА_10 втрачає певні матеріальні блага, не може здавати його в оренду, то вказане майно передано в управління державного органу і всі негативні наслідки враховані чинним законодавством, а тому просить вважати вказані зауваження безпідставними.
Заслухавши думку учасників розгляду справи, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також матеріали кримінальних проваджень за № 52020000000000653 від 20.10.2020 і за № 12020000000001209 від 10.12.2020, наданих Національним антикорупційним бюро України, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1, 2 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речовихдоказів та спеціальної конфіскації.
Так, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №52020000000000653 від 20.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
Як убачається з матеріалів досудового розслідування, у грудні 2017 Прем`єр-міністр України ОСОБА_13 одержав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від народного депутата України VIII скликання ОСОБА_14 у вигляді майнових прав на нежитлові приміщення (офіси, машиномісця та мотомісця) у житловому комплексі «Аристократ», розташованому за адресою: АДРЕСА_1, шляхом оформлення майнових прав на ОСОБА_10, за вчинення ним в інтересах того хто надає таку неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи, дій з використанням наданої йому влади та службового становища.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_5 від 15.12.2020 визнано речовим доказом об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_10, а саме: групу нежитловихприміщень №251(реєстраційнийномер 2011321080000),групу нежитловихприміщень №252(реєстраційнийномер 2011353280000),нежитлове приміщення№ 262(реєстраційнийномер 1529090980000),нежитлове приміщення№ 259(реєстраційнийномер 1529086680000),нежитлове приміщення№ 254(реєстраційнийномер 1529082580000),нежитлове приміщення №289(реєстраційнийномер 2011302180000),які розташованіу будинку АДРЕСА_1 ;машиномісця № НОМЕР_1 (реєстраційнийномер НОМЕР_2 ),№ 50(реєстраційнийномер 1529098580000),№ 51(реєстраційнийномер 1529102180000),№ 52(реєстраційнийномер 1529105480000),які розташованіу будинку АДРЕСА_1 ; мотомісця№ НОМЕР_3 (реєстраційнийномер НОМЕР_4 ),№ 160(реєстраційнийномер 1529113780000),№ 161(реєстраційнийномер 1529151980000),№ 162(реєстраційнийномер 1529155380000),які розташованіу будинку АДРЕСА_1
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020 на вказане майно накладено арешт, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження з одночасною передачею вказаного майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 та від 01.04.2021, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020 про накладення арешту на майно, залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2021було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 24.12.2020, в частині накладення арешту на нежитлове приміщення № 289 (реєстраційний номер 2011302180000), розташоване у будинку АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_10 .
Як убачається з ухвали слідчого судді від 24.12.2020, метою накладення арешту на вказане майно слугувало забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.
Статтею 96-2КК України,зокрема,передбачено,що спеціальнаконфіскація застосовуєтьсяу разі,якщо гроші,цінності таінше майно держанівнаслідок вчиненнякримінального правопорушеннята/абоє доходамивід такогомайна; призначалися(використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Враховуючи, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактами надання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище та отримання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України), відповідальність за які передбачена виключно у вигляді позбавлення волі, а об`єкти нерухомого майна, які відповідно до матеріалів кримінального провадження одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та були предметом такого правопорушення, слідчий суддя вважає, що судом може бути постановлено рішення щодо спеціальної конфіскації зазначеного майна.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як убачається з клопотання та пояснень представника власника майна, підставами скасування арешту майна є необґрунтованість накладення арешту та відсутність підстав для подальшого його застосування.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52020000000000653 від 20.10.2020 триває. На цей час проводяться слідчі та процесуальні дії, які направлені на збір доказів, перевірку фактів та підтвердження обставин, що підлягають доказуванню.
Крім того, шляхом застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна забезпечується така складова дієвості кримінального провадження як збереження речових доказів від їх втрати та можливість збереження об`єктів майна, набутих протиправним шляхом для застосування заходу кримінально-правового характеру у вигляді спеціальної конфіскації.
Також, слідчий суддя зазначає, що питання законності, обґрунтованості, розумності та співрозмірності накладення арешту на зазначенні об`єкти нерухомого майна двічі були предметом апеляційного перегляду, за наслідками чого колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановлено ухвали від 09.02.2021 та 01.04.2021, якими рішення слідчого судді про накладення арешту залишено без змін.
Враховуючи викладене, слідчим суддею не встановлено, а заявником не доведено обставин, які б свідчили, що арешт накладено необґрунтовано.
До того ж, слідчий суддя вважає, що скасування арешту нерухомого майна може призвести до втрати речового доказу шляхом його пошкодження, псування, перетворення, відчуження.
Що стосується посилань заявника на те, що відпала потреба у застосуванні арешту, слідчий суддя зазначає таке.
Так, обґрунтовуючи відсутність подальшої потреби застосування заходу забезпечення кримінального провадження, заявником стверджується, що судова заборона на користування та розпорядження об`єктами нерухомого майна призвела до критичних наслідків фінансового характеру у зв`язку з неможливість виконувати взяті на себе фінансові зобов`язання, а також те, що ОСОБА_10, як особа на яку зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна, здійснює експлуатаційні витрати пов`язані з утриманням об`єктів нерухомого майна.
Оцінюючи вказані доводи заявника та представника власника майна, слідчий суддя зазначає, що матеріали клопотання не містять відомостей, які б підтверджували наявність у ОСОБА_10 фінансових зобов`язань, пов`язаних з передачею нерухомого майна в іпотеку, а також неможливість їх виконання, такі відомості не були надані і у судовому засіданні.
Що стосується доводів щодо здійснення експлуатаційних витрат пов`язаних з утриманням об`єктів, слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020 нежитлові приміщення (офіси, машиномісця та мотомісця) у житловому комплексі «Аристократ», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 34 були передані Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційний та інших злочинів, а під час розгляду клопотання ні заявником, ні представником власника майна не надано доказів здійснення утримання ОСОБА_10 арештованого майна, отже доводи клопотання в цій частині є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що викладені у клопотанні доводи не підтверджені належними доказами і не доводять того факту, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба.
Що стосується тверджень заявника щодо неправдивості показань свідка ОСОБА_14 та поданих на їх обґрунтування доказів, слідчий суддя зазначає, що вказані докази були здобуті під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000001209 від 10.12.2020 і їх оцінка за якостями належності, допустимості і достатності може бути надана судом під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя не враховує їх під час ухвалення рішення.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що інші доводи та пояснення на обґрунтування клопотання щодо строків досудового розслідування, визначення процесуального статусу осіб у кримінальному провадженні та проведення їх допиту не стосуються предмету розгляду та не є підставами для скасування арешту.
Враховуючи доцільність та обґрунтованість накладення арешту, а також те, що потреба узастосуванні такогозаходу забезпеченнякримінального провадження,як арештмайна невідпала,слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_10 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000653 від 20.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2020.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складений 23.06.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1