- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б.
Справа № 991/1940/22
Провадження №11-сс/991/193/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16червня 2022року про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16червня 2022року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі детектива НАБУ) ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_5 .
Відмовлено в задоволенні заяв депутатів Київської обласної ради ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про бажання взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_5 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 450 (чотирьохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 1 116 450 (один мільйон сто шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 15серпня 2022року включно, такі обов`язки:
1) прибувати на першу вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора та суду;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора або суду;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 щодо обставин, які розслідуються в кримінальному провадженні №52021000000000164;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду до України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_8 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16червня 2022року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_9 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021 запобіжного заходу у вигляді застави та накладення на нього низки обов`язків.
В поданій апеляційній скарзі захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), виходячи із наступного.
1. Недоведеність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризику переховуватися від органів досудового розслідування, ризику знищити, приховувати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
2. Слідчий суддя не взяв до уваги того, що детективом НАБУ у клопотанні не зазначено жодного обгрунтування щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Хоча це є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання відповідно до ст. 184, 194 КПК України. На думку захисника, накладення на ОСОБА_5 застави є надмірним запобіжним заходом. Захисник вважає, що накладення особистого зобов`язання або особистої поруки є достатнім для запобігання реалізації будь-якого із ризиків, описаних стороною обвинувачення.
3. Слідчим суддею непропорційно та протиправно відмовлено у задоволенні заяв депутатів Київської обласної ради ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про бажання взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_5 .
4. Розмір застави, обраний слідчим суддею, є абсолютно непропорційним до фінансового становища ОСОБА_25, нестабільної ситуації в країні та заявлених стороною обвинувачення ризиків. Слідчий суддя визначив непомірний розмір застави для підозрюваного, сплатити який ОСОБА_5 об`єктивно не має можливості в умовах війни, тяжкого фінансового становища та необхідності самостійно забезпечувати власну сім`ю.
22червня 2022року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення прокурора ОСОБА_7, в яких прокурор відзначає, що, на її думку, апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_25 у кримінальному провадженні № 52021000000000164 адвоката ОСОБА_8 задоволенню не підлягає. В поданих запереченнях на апеляційну скаргу прокурор обґрунтовує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, співрозмірність визначеного слідчим суддею розміру застави та неможливість запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Окрім того, 22червня 2022року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли додаткові пояснення захисника ОСОБА_8, в яких захисник зокрема відзначає, що:
1.Слідчий суддя при ухваленні рішення не надав оцінку жодному аргументу сторони захисту, що викладений у запереченнях на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
2.Слідчий суддя мотивує своє рішення виключно цитатами із клопотання про обрання запобіжного заходу, нормами КПК України та висновками Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у певних справах. При цьому, посилання на норми права без зазначення висновків їх застосування у справі не є проявом правозастосування як процесу застосування норми права до конкретних суспільних відносин із урахуванням фактичних обставин справи.
3.Необґрунтованість та невмотивованість рішення слідчого судді, на думку адвоката, проявляється в оцінці заявлених стороною обвинувачення ризиків. Слідчий суддя погодився із наявністю ризику втечі в основному з огляду на тяжкість покарання, неможливість застосування до особи «пільгових» інститутів та наявність значної кількості рухомого та нерухомого майна. Водночас, слідчий суддя не надав жодної оцінки твердженням сторони захисту про:
1) складність відчуження заявленого майна для подальшого використання коштів з метою переховування з огляду на стрімке зниження попиту на ринку;
2) наявність двох неповнолітніх дітей та дружину, що внаслідок війни виїхали за кордон та потребують значної фінансової допомоги для забезпечення мінімально комфортних умов для проживання;
3) наявність фінансового зобов`язання щодо поетапного повернення отриманої ним попередньо позики;
4) укладений контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_1, відповідно до якого ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати завдання територіальної оборони в межах територіальної громади м. Васильків в інтересах Українського народу протягом строку дії контракту;
5) неможливість виїзду за кордон відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України»;
6) виключно позитивні характеристики за місцем роботи та місцем попереднього проходження військової служби, наявність трьох вищих освіт та звання доктора економіки.
4. Сторона захисту вважає висновки слідчого судді шаблонними та не індивідуалізованими до обставин конкретної справи.
5. Сторона захисту вважає, що запобігти зазначеним ризикам можливо і шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, до прикладу, завдяки особистій поруці.
6. Розмір застави 1 116 450 грн є непомірним для ОСОБА_5, який не має об`єктивної можливості для виконання умов цього запобіжного заходу.
В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5, захисник ОСОБА_6, прокурор ОСОБА_7 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч.4 ст.405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу частково, з чим погодився підозрюваний ОСОБА_5, та просили скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16червня 2022року та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52021000000000164 від01.04.2021 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваного та захисника, які частково підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її з урахуванням змінених в судовому засіданні апеляційних вимог, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2. ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема, за фактом незакінченого замаху на заволодіння майном (грошима) Філії «Центр охорони здоров`я» АТ«Укрзалізниця» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб під час проведення спрощеної процедури закупівлі з ПЛР-тестування для потреб персоналу (працівників) АТ«Укрзалізниця» (том 1 а.с. 24-25)
10 червня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві незакінченого замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (том 1 а.с. 26-40).
10 червня 2022 року старший детектив НАБУ ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави (том 1 а.с. 1-23).
Як вбачається з клопотання детектива НАБУ від 10.06.2022 (том 1 а.с. 1-23) та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 10.06.2022 (том 1 а.с. 26-40), ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні пособництва у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в особливо великих розмірах, тобто злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.15 ч. 5 ст. 191 КК України.
Підставою для звернення до суду з зазначеним клопотанням стали наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021, знищити, сховати або спотворити будь-які речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді від 16червня2022року частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_5, застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 450 (чотирьохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 1 116 450 (один мільйон сто шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень та покладено на підозрюваного ОСОБА_5 ряд процесуальних обов`язків.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку, що враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, та трьох доведених ризиків, дає слідчому судді процесуальну можливість застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави з покладенням відповідних обов`язків.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновком слідчого судді та вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення з огляду на наступне.
У відповідності до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Разом із цим, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
10 червня 2022 року в кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01 квітня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (том 1 а.с. 26-40).
На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини незакінченого замаху на заволодіння майном (грошима) Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб під час проведення спрощеної процедури закупівлі послуг з ПЛР-тестування для потреб персоналу (працівників) АТ «Укрзалізниця».
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дала слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях підозрюваного ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 191 КК України.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов правильного висновку про те, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 10 червня 2022 року, який не оспорювався стороною захисту, та яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК України, дають підстави визнати набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного та наявність в його діянні ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є обґрунтованою підозра в пособництві незакінченого замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Відповідно до установленої практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування саме застави з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застава є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.
Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінив у світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
Обґрунтовуючи клопотання прокурор послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 191 ККУкраїни.
Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, злочин передбачений ч.5ст.191КК України є особливо тяжким корупційним правопорушенням, санкція якої передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Згідно із позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Разом з тим, тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у даному провадженні ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів бере до уваги рівень доходів ОСОБА_5 та його дружини (том 3 а.с. 55-56, 60), наявності в подружжя 2 будинків (загальною площею 250 кв.м.) та земельної ділянки у передмісті АДРЕСА_1 (том 3 а.с. 49-51), транспортних засобів (автомобіля Tesla Model X, 2016 р.в. (том 3 а.с. 44), та мотоцикла Honda VT 750 C2BEED, 2014 р.в. (том 3 а.с. 57), а також доходу від продажу у 2020 році нерухомого майна в сумі 2489826,00 грн. (том 3 а.с. 106-115), що свідчить про задовільний майновий та фінансовий стан подружжя та, відповідно, можливість його використання для переховування упродовж тривалого часу від органів досудового розслідування та/або суду.
Колегія суддів критично оцінює твердження сторони захисту про те, що складність відчуження заявленого майна для подальшого використання коштів з метою переховування з огляду на стрімке зниження попиту на ринку є стримуючим фактором для спроб переховуватися від кримінального переслідування.
Сторона захисту наголошує на неможливості виїзду підозрюваного ОСОБА_5 за кордон відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» та, що це є одним із факторів який нівелює ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Колегія суддів критично оцінює такі доводи сторони захисту та вважає, що у випадку відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді застави у підозрюваного ОСОБА_5 залишається реальна можливість вільної зміни свого місця проживання/перебування, що у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження (зокрема задовільного майнового та фінансового стану) підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Окрім того переховування від органів досудового розслідування та/або суду можливе як за кордоном так і в межах України.
Доводи сторони захисту щодо наявності двох неповнолітніх дітей та дружину, що внаслідок війни виїхали за кордон та потребують значної фінансової допомоги для забезпечення мінімально комфортних умов для проживання, колегія суддів також оцінює критично, та зауважує, що жодним доказом не підтверджено перебування двох неповнолітніх дітей та дружину на утриманні підозрюваного ОСОБА_5 .. Окрім того зазначені твердження не спростовують ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
В апеляційній скарзі захисник зазначає про виключно позитивні характеристики ОСОБА_5 за місцем роботи та місцем попереднього проходження військової служби, наявність трьох вищих освіт та звання доктора економіки, наявність фінансового зобов`язання щодо оформленої раніше позики, укладення контракту добровольця територіальної оборони №264 (територіальна громада м.Васильків), як на обставини, що виключають ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Водночас, на думку колегії суддів, зазначені обставини не свідчать про відсутність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПКУкраїни. Крім того, наявність у підозрюваного зобов`язань за договором позики не була підтверджена стороною захисту під час розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу.
Оцінюючи ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, необхідно враховувати, що раніше ОСОБА_5 в якості підтвердження поважності причин неприбуття (04.01.2022 та 11.01.2022) за викликом до органу досудового розслідування для допиту в якості свідка було надано результат аналізу на COVID-19 від 04 січня 2022 року, видану ДУ «Чернівецький лабораторний центр МОЗ» (том 3 а.с. 345).
Водночас згідно листа ДУ «Чернівецький лабораторний центр МОЗ» від 21 січня 2022 року №07/178 ОСОБА_5 послуги з ПЛР-тестування на виявлення захворювання COVID-19 не надавалися, а надана ОСОБА_5 форма результату аналізу не відповідає загальним формам документів, які видаються державною установою (том 3 а.с. 42-43)
Таким чином, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 двічі ухилився від прибуття за викликом слідчого без поважних причин до повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального провадження, а тому може продовжити чинити перешкоди кримінальному провадженні і перебуваючи в статусі підозрюваного.
Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПКУкраїни, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Згідно матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_5 користувався значним авторитетом серед працівників Філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі Філія ЦОЗ AT «Укрзалізниця»), здійснював неформальний контроль за усім процесом закупівель філією, надавав безпосередні вказівки працівникам відділу забезпечення товарами, роботами та послугами філії, особисто спілкувався з представником ТОВ «Медичний центр Здоров`я» ОСОБА_21, схвалював тиск з боку ОСОБА_14 на ОСОБА_13 з метою надання нею неповних та/або неправдивих пояснень під час службової перевірки, а також надання під час цієї перевірки неправдивих пояснень ОСОБА_12 щодо його посади та ролі у Філії ЦОЗ AT «Укрзалізниця».
Виходячи з вище наведеного, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5, використовуючи свій авторитет, може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови згодом від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваного на таких осіб.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується характером вчинюваних ОСОБА_5 дій, направлених на заволодіння грошима Філії ЦОЗ AT «Укрзалізниця» у особливо великих розмірах та обґрунтованою підозрою того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, будучи у статусі підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
За матеріаламидосудового розслідування ОСОБА_5 самостійно, використовуючи власні знання та досвід ділового спілкування й ведення господарської діяльності, здійснював пошук суб`єкта господарювання, якого б можна було використати для імітації публічних торгів. Органом досудового розслідування отримано докази ведення ним зазначених перемовин з представниками юридичних осіб, які в силу тих чи інших обставин, не завершилися остаточним погодженням їх участі у публічних торгах.
Таким чином, зважаючи на наявні знання, досвід ділового спілкування та ведення господарської діяльності, перебування на керівній посаді директора Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» (том 3 а.с. 141), колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо наявності ризику вчинення аналогічних дій з метою заволодіння коштами, які перебувають в його розпорядженні.
Вищенаведені ризики та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.
Щодо доводів сторони захисту про те, що слідчим суддею непропорційно та протиправно відмовлено у задоволенні заяв депутатів Київської обласної ради ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про бажання взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_5, то колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що особиста порука як запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_5, зважаючи на розмір майнової шкоди, яка могла бути завдана у разі закінчення кримінального правопорушення, ролі пособника у замаху на вчинення кримінального правопорушення групою осіб, не буде ефективним запобіжним заходом і не здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку. Таким чином слідчий суддя дійшов вірного висновку про відсутність обставин та доказів, які б переконували у можливості застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог п.3 ч. 5ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п.3 ст.5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Щодо доводів сторони захисту щодо непропорційності розміру застави фінансовому становищу ОСОБА_25, нестабільній ситуації в країні та заявлених стороною обвинувачення ризиків, то колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності в обвинуваченого достатніх матеріальних та фінансових ресурсів для її внесення. Зокрема, згідно матеріалів провадження в подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_26 наявні 2будинки (загальною площею 250 кв.м.), земельна ділянка у передмісті АДРЕСА_1, площею 52 кв.м. (том 3 а.с. 49-51), транспортні засоби (автомобіль Tesla Model X, 2016 р.в. (том 3 а.с. 44), та мотоцикл Honda VT 750 C2BEED, 2014 р.в. (том 3 а.с. 57), а також дохід від продажу у 2020 році нерухомого майна в сумі 2489826,00 грн. (том 3 а.с. 106-115), що свідчить про задовільний майновий та фінансовий стан подружжя та, відповідно, можливість його використання для внесення застави.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчим суддею було враховано відомості про сімейний та майновий стан ОСОБА_5, а також суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. А тому, з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_5, доведених у судовому засіданні ризиків, застава у розмірі 450 (чотирьохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 1 116 450 (один мільйон сто шістнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131,132,176-178,182, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16червня 2022року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3