- Головуючий суддя (ККС ВС): Чистик А.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 991/7940/21
провадження № 51-5967 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників, які діють вінтересах ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2021 року та адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 грудня 2021 року про відмову у відкритті провадження за їх апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 9 грудня 2021 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 9 грудня 2021 року задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погоджене прокурором другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10, обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою іпостановлено після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин із часу доставки ОСОБА_7 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу увигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалами від 14 і 15 грудня 2021 року відмовила у відкритті апеляційного провадження відповідно за апеляційними скаргами захисників підозрюваного ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 9 грудня 2021 року про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою впорядку ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку захисника, апеляційний суд не взяв до уваги вимог статей 409, 412 КПК України. Посилається на те, що слідчий суддя порушила таємницю нарадчої кімнати. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають положенням ст. 370 КПК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Суть доводів касаційної скарги адвоката зводиться до незгоди з рішенням апеляційного суду, яким відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою. Вказує, що ухвала слідчого судді, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, обмежує фундаментальні права людини, атакож відсутні інші правові засоби захисту таких прав. На думку захисника, судові рішення не відповідають вимогам ст. 370 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисники ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали подані касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України і ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України).
Згідно зі ст. 370 та ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши доводи, викладені захисниками в касаційних скаргах, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню вапеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування вапеляційному порядку, визначено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України. Положеннями ч.3 цієї статті встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають ізаперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК України, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
За таких обставин обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Отже, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 193 КПК України, має правовим наслідком обмеження права на свободу та особисту недоторканність.
Як убачається з матеріалів провадження, 9 грудня 2021 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, за якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, як підозрюваному, який перебуває за межами України та оголошений у міжнародний розшук.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 оскаржили її до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалами від 14 та 15 грудня 2021 року відмовила у відкритті апеляційного провадження за їх апеляційними скаргами та обґрунтувала це рішення тим, що нормами КПК України, зокрема ст. 309, не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання особи з метою приводу і про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яку постановлено згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року (справа №991/5913/21).
Разом із тим варто зазначити, що можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої впорядку ч. 6 ст. 193 КПК України, була предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Так, за ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 991/3440/20 було передано провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду ускладі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК України з метою забезпечення єдності судової практики. Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норми права і подібних правовідносинах (щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України), викладеного в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2018 року (справа №483/1186/16-к).
За результатами розгляду провадження об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року (справа №991/3440/20, провадження №51-5359кмо21) зробила висновок про те, що ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена в порядку ч.6 ст. 193 КПК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 цього Кодексу може бути оскаржена вапеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Положеннями ч. 6 ст. 13 цього Закону передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені впостановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, апеляційний суд помилково дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за апеляційними скаргами захисників, що також не узгоджується зі згаданим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Отже, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПКУкраїни є підставою для його скасування з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого суду необхідно врахувати наведене й ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
При цьому колегія суддів убачає необхідним частково задовольнити касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 з огляду на приписи ч. 2 ст. 433 КПК України, враховуючи, що підставою для такого рішення є встановлене порушення апеляційним судом положень ст.309 КПК України, тоді як доводи касаційної скарги захисника щодо порушення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду таємниці нарадчої кімнати перебувають за межами предмета касаційного розгляду в цьому провадженні, оскільки таким предметом є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, а не зазначена вище ухвала слідчого судді.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2021 року тавід 15грудня 2021 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3