Документ № 105065320

Справа № 991/1956/22

Провадження 1-кс/991/1974/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисника та представника заставодавця ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні №42020000000002497 від 24.12.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про змінузапобіжного заходу,подане впорядку ст.201КПК України,у кримінальному провадженні №42020000000002497 від 24.12.2020.

У своєму клопотанні підозрюваний просив змінити застосований відносно нього ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.11.2021 у справі №991/7737/21 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 713 700,00 грн. на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002497 від 24.12.2020, в межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

29.07.2021 ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу та покладено відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов`язки. В подальшому вказаний запобіжний захід був продовжений ухвалою слідчого судді. 18.11.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 713700грн.

17.12.2021 за підозрюваного ОСОБА_4 його колишньою дружиною ОСОБА_5 внесено визначений розмір застави.

На обґрунтування поданого клопотання підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що на даний час в Україні, починаючи від 24.02.2022 введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Його колишня дружина ОСОБА_5 разом з їх спільними малолітніми дітьми змушена була виїхати за межі України на проживання, окрім того наразі вона не може здійснювати підприємницькому діяльність та втратила можливість заробляти на проживання та своє утримання.

Окрім того підозрюваний зазначає, що наразі ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні, а тому застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків.

У зв`язку з наведеним підозрюваний просить змінити йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 713700 гривень (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) в рамках кримінального провадження №42020000000002497 від 24.12.2020 на особисте зобов`язання, повернути кошти внесені в якості застави - ОСОБА_5 . До того ж підозрюваний зауважив, що заставодавець ОСОБА_5 висловила бажання передати 240000 грн для цілей оборони України на спецрахунок ЗСУ.

Таким чином підозрюваний просив врахувати його процесуальну поведінку під час судового провадження в умовах військового стану, а саме те, що на відміну від інших учасників кримінального провадження він з`являвся до суду на всі судові засідання, починаючи з 24.02.2022 та належним чином виконував покладені на нього судом обов`язки.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4, його захисник та представник заставодавця ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 підтримали подане клопотання, просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на положення ч.5 ст.616 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики встановлені слідчими суддями в ухвалах про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України наразі не зменшились та продовжують існувати, до того ж підозрюваний вчиняв дії для зміни прізвища та внесення відомостей до відповідних реєстрів про власну смерть. На думку прокурора можливо зменшити заставу підозрюваному ОСОБА_4 до розмірів, визначених ч.5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в такому разі він не заперечуватиме проти та повернення різниці суми коштів, внесених за підозрюваного в якості застави, за умови якщо частина цих коштів, в сумі 240 000тис. грн. буде перерахована на потреби Збройних сил України. Поряд з цим прокурор вважав, що запобіжний захід у вигляді особистої поруки не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У клопотанні підозрюваний ОСОБА_4, посилаючись на введення в Україні воєнного стану просить змінити запобіжний захід у вигляді застави на інший особисте зобов`язання, а грошові коши, внесені в якості застави за підозрюваного повернути заставодавцю ОСОБА_5, за виключенням 240 000 грн, які сторона захисту просить перерахувати на спеціальний рахунок Збройних Сил України.

Під час судового розгляду встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002497 від 24.12.2020, в межах якого, серед інших ОСОБА_4 27.07.2021 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

За версією органу досудового розслідування в період часу з серпня 2020 року по грудень 2020 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, та ОСОБА_11 діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими на теперішній час досудовим розслідуванням особами, заволоділи грошовими коштами, які належать ОСОБА_12 в особливо великому розмірі, на загальну суму 10036667,50 (еквівалент 398004,60 доларів США, згідно офіційного курсі НБУ ) грн тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191 КК України.

Тобто органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в організації заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

27.07.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями ч.6 ст.12, примітки до ст.45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.

29.07.2021 ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу в розмірі 735 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладено відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов`язки. В подальшому, 21.09.2021 вказаний запобіжний захід був продовжений ухвалою слідчого судді.

18.11.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 713700грн.

17.12.2021 за підозрюваного ОСОБА_4 його колишньою дружиною ОСОБА_5 внесено визначений слідчим суддею розмір застави.

Під час ухвалення вказаних вище судових рішень було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу, зокрема наявність обґрунтованості підозри (яка наразі не оскаржується підозрюваним) та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Тобто наразі до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, який є безстроковим.

Як вбачається з судових рішень, слідчими суддями встановлювалась наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, слідчими суддями, було встановлено, зокрема наявність ризику переховування від слідства та суду та ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Слідчий суддя погоджується з ймовірністю існування такого ризику на даний час.

Водночас варті уваги і пояснення прокурора в судовому засіданні про те, що підозрюваний вчиняв дії для зміни прізвища та внесення відомостей до відповідних реєстрів про власну смерть. Вказані пояснення підозрюваним не заперечувались, навпаки він підтвердив зазначені факти.

До того ж слідчий суддя приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати.

Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2 статті23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Поряд з цим, слідчий суддя не виключає можливості здійснення такого тиску та в жодному разі не спростовує наявність можливості у підозрюваного впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків та інших підозрюваних з боку підозрюваного ОСОБА_4 .

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

В клопотанні підозрюваним ставиться питання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Обґрунтовуючи подане клопотання підозрюваний посилається на поточний стан країни та необхідність повернення грошових коштів, внесених в якості застави за нього - заставодавцю, оскільки ці кошти наразі є єдиним засобом до існування його колишньої дружини та їх трьох малолітніх дітей, які через воєнні дії змушені проживати наразі за межами України, до того ж заставодавець ОСОБА_5 подала клопотання про бажання перерахувати частину грошових коштів, внесених в якості застави, а саме в сумі 240тис. грн. на рахунок Збройних Сил України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним обов`язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Обов`язки підозрюваного визначені в частині 7статті 42КПК України, зокрема, це прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Ці обов`язки покладаються на підозрюваного, виходячи з його процесуального статусу - статусу підозрюваного. Варто додати, що строк дії цих обов`язків співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного (крім обов`язків, передбачених пунктом 2 частини 7статті 42 КПК).

Водночас, слід зазначити що обов`язок підозрюваного, передбачений ч.5 ст.194 КПК України - прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади не обмежений двомісячним строком та кореспондується з обов`язком, встановленим п.1 ч.7 ст.42 КПК України, а отже співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного.

Разом з тим, саме з метою забезпечення виконання у тому числі і цих обов`язків для забезпечення дієвості кримінального провадження за наявності, зокрема, відповідних ризиків до підозрюваного можуть застосовуватися запобіжні заходи, зокрема, застава та особисте зобов`язання.

На даний час, як було зазначено вище в цій ухвалі, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В той же час, підозрюваний у клопотанні зазначив, що він належним чином виконує свої процесуальні обов`язки та зобов`язується в подальшому виконувати процесуальні обов`язки підозрюваного належним чином.

Сторона захисту обґрунтовує подане клопотання про зміну запобіжного заходу введенням воєнного стану в Україні, відсутністю засобів до існування сім`ї підозрюваного та заставодавця, через воєнні дії та бажанням заставодавця допомогти Збройним силам України, а відповідно і обороноздатності України, шляхом перерахування частини грошових коштів, внесених за підозрюваного в якості застави.

З наданихстороною захистуматеріалів встановлено,що в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 його колишньою дружиною ОСОБА_5 були внесені грошові кошти 17.12.2021 у розмірі 713700грн., що стверджується квитанцією.

В судовому засіданні стороною захисту за домовленістю із заставодавцем було наголошено на бажанні перерахувати частину грошових коштів, внесених в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 на рахунок Збройних сил України, з усвідомленням наслідків такого перерахування.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що він заперечує проти зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 із застави на особисте зобов`язання та повернення коштів, внесених за нього в якості застави. Однак, у випадку перерахунку частини коштів застави 240000 грн на потреби ЗСУ, прокурор не заперечуватиме проти зменшення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та проти повернення залишку внесених коштів заставодавцю.

Відповідно до ч.5 ст. 616 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Однак із заяви заставодавця ОСОБА_5 вбачається, що вона готова надати вказану матеріальні допомогу армії в сумі 240000 грн, які зараховані в якості застави за ОСОБА_4, для цього вона просить суд задовольнити клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та постановити рішення про повернення їй суми застави із перерахуванням частини суми в сумі 240000 грн. на спеціальний рахунок НБУ для цілей оборони України.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За такихобставин позиціяпрокурора щодозменшення заставипідозрюваному до80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, за умови внесення заставодавцем на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України 240000 грн. та повернення різниці заставодавцю не спроможна, з огляду на відсутність заставодавця під час судового розгляду та неможливості встановити її позицію щодо використання коштів, за таких умов, внесених нею в якості застави.

Відповідно до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що ухвалою від 29.07.2021 до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу застави.

Водночас слідчим суддею проаналізовано доводи сторони захисту, пояснення прокурора, обґрунтованість підозри, наявності ризиків, які були встановлені слідчими суддями та на даний час не зменшилися, поведінку підозрюваного, в тому числі і те, що він вчиняв дії для зміни прізвища та внесення відомостей до відповідних реєстрів про власну смерть, що ним не заперечується, його соціальні зв`язки; розмір заподіяних збитків; роль організатора у вчиненому злочині, за версією сторони обвинувачення.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що застосований на даний час підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави наразі достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні є актуальними на даній стадії кримінального провадження.

З огляду на викладене, а також за наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі особистої поруки, про що просить сторона захисту, не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів, натомість запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Аналізуючи вищевказані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання підозрюваного про зміну застосованого до нього запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді особистої поруки слід відмовити.

Керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376, 616 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні №42020000000002497 від 24.12.2020, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1