- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/2057/22
провадження №1-кс/991/2072/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«01» липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_4, поданої нею в порядку ст. 220 КПК України.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга адвоката ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 05 листопада 2014 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000496, яке було об`єднане з кримінальним провадженням №12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року. В межах цього кримінального провадження 11 листопада 2019 року відносно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру з підстав причетності її, на думку органу досудового розслідування, до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Оскільки санкція ч. 1 ст. 366 КК України передбачає, зокрема обмеження волі до 3 років, а відповідно до обвинувального акту, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, було вчинено 04 жовтня 2014 року, то, як зазначає у скарзі захисник, підозрювана ОСОБА_4 має право на застосування до неї в цій частині положень ст. 49 КК України. У зв`язку з цим, сторона захисту звернулася до прокуратури із клопотанням про роз`яснення такого права, на що їм було повідомлено, що у випадку звернення ОСОБА_4 із відповідним клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, воно буде розглянуто у відповідності до вимог КПК України. На підставі цього роз`яснення 21 лютого 2022 року ОСОБА_4 звернулась із відповідним клопотанням, де зазначила про надання своєї згоди на звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України. 22 лютого 2022 року зазначене клопотання було отримано уповноваженим прокурором, проте до цього часу так і не розглянуто, що свідчить про триваюче порушення прокурором вимог закону та, на думку сторони захисту, є його бездіяльністю, яка підлягає оскарженню.
До суду також надійшла заява ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку звернення зі скаргою, у якій він зазначив, що законом чітко не визначено поняття «момент вчинення бездіяльності». Бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії, яку він зобов`язаний був і міг вчинити, не має чітко окреслених часових меж, тобто може здійснюватися як завгодно довго, а тому встановити «момент вчинення бездіяльності» до того часу, доки вона триває є фактично неможливо, тож обчислення строків при вчиненні продовжуваного правопорушення починається з моменту його припинення. Як зазначив адвокат, ОСОБА_4 дізналась про відсутність будь-якої реакції з боку сторони обвинувачення на своє клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності лише 19 червня 2022 року, тобто за два дні до подачі цієї скарги. Вказане трапилось через неможливість отримання нею пошти у зв`язку з воєнними діями, через що вона була вимушена тимчасово переміститись у безпечне місце і отримала змогу дістатись до свого помешкання та перевірити пошту лише 19 червня 2022 року. До цього часу ОСОБА_4 очікувала, що прокурор розгляне клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ст. 366 КК України та повідомить її про результати такого розгляду. Отже, на думку сторони захисту, строк звернення зі скаргою на бездіяльність прокурора пропущений з поважних причин (через легітимні очікування та неможливість перевірити пошту), у зв`язку з чим адвокат просив поновити такий строк.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні подану скаргу та заяву про поновлення строку звернення з такою скаргою підтримав та просив їх задовольнити. Додав, що ОСОБА_4 має квартирув Івано-Франківську,де вонаі перебуваладо 19червня 2022року. Відповідно до закону, скарга подається протягом 10 днів з моменту, зокрема бездіяльності, яка, на думку адвоката, фактично вчинялася як у лютому та березні цього року, так вчиняється і до сьогодні, у зв`язку з тим, що прокурор не розглянув клопотання ОСОБА_4, а закон не містить положень, що після спливу строку на оскарження прокурор звільняється від обов`язку виконати ці дії. Таки чином, бездіяльність вчиняється кожного дня і закон при цьому не містить положень стосовно того, що оскарження можливе виключно з моменту початку бездіяльності (з моменту її вчинення), а тому адвокат вважає, що строк ним не пропущено, однак навіть у випадку, якщо він все ж таки пропущений, переконаний, що існують обставини для його поновлення.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що на теперішній час у кримінальному провадженні №12014000000000496 триває ознайомлення сторони захисту із матеріалами в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, а клопотання в порядку ст. 220 КПК України заявляються не з метою прийняття стороною обвинувачення процесуального рішення, зокрема і звернення до суду з клопотанням, а з метою збирання доказів шляхом проведення процесуальних дій, які знаходять своє відображення у відповідному протоколі. Крім того, вказав, що строк звернення до суду для звільнення від кримінальної відповідальності положеннями ст. 286 КПК України не визначений. На думку прокурора, адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні, скарга на відмову в задоволенні якого, згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України, не розглядається під час досудового розслідування і може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами ст.ст. 314-315 КПК України. У зв`язку з цим, просив відмовити в задоволенні скарги та проводити судове засідання за відсутності сторони обвинувачення.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КК України. Таким злочином в межах даного кримінального провадження, відповідно до ст.ст. 33-1, 216 КПК України, є злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України, а тому це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Разом з тим, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).
Як зазначає адвокат, враховуючи те, що в межах даного кримінального провадження сплинув строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України, сторона захисту звернулася до уповноважених прокурорів з клопотанням про роз`яснення застосування до неї положень ст. 49 КК України, яке, на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 10 грудня 2021 року, розглянуто Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою 30 грудня 2021 року та листом старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_6 №16/1/6-19452-19 роз`яснено стороні захисту, що у кримінальному провадженні триває ознайомлення з його матеріалами в порядку ст. 290 КПК України та що у випадку звернення ОСОБА_4 із відповідним клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності із доданою згодою на таке звільнення, воно буде розглянуто відповідно до вимог КПК України.
21 лютого 2022 року ОСОБА_4 звернулася до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України в межах кримінального провадження №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року у зв`язку зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею, яке, згідно з відомостями трекінгу відправлень від 21 червня 2022 року, отримано 22 лютого 2022 року, однак, як зазначає адвокат, не розглянуто і до цього часу.
Зі скаргою на бездіяльність прокурора в межах цього кримінального провадження у зв`язку з викладеними обставинами адвокат ОСОБА_3 звернувся лише у червні 2022 року (отримано судом 22 червня 2022 року), отже слідчий суддя констатує, що адвокатом в даному випадку пропущено строк звернення зі скаргою, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.
Вирішуючи клопотання стороною захисту про поновлення пропущеного строку для подання цієї скарги, слідчий суддя враховує, зокрема, що причини пропуску такого строку можуть вважатися поважними якщо вони безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено, об`єктивно та незалежно від волі особи, яка пропустила строк, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто,поважними причинамиможуть визнаватисялише такіобставини,які єоб`єктивно непереборними,не залежатьвід волевиявленняособи,яка звернуласьзі скаргою,пов`язані здійсно істотнимиперешкодами читруднощами длясвоєчасного вчиненняпроцесуальних дійта підтвердженіналежним чином.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_3 щодо поважності причин пропуску строку на подання скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що вони загалом стосуються обставин власного розуміння адвокатом положень КПК України щодо моменту допущення бездіяльності, яка, за його твердженням є триваючим порушенням та підлягає оскарженню доки не усунута органом досудового розслідування, а тому, на його думку, очікування з боку ОСОБА_4 є цілком легітимними.
Втім, на переконання слідчого судді, такий обрахунок є помилковим, оскільки ч. 1 ст. 304 КПК України не пов`язує початок обчислення строку на подання відповідної скарги з моментом коли скаржник дізнався чи міг дізнатись про допущення бездіяльності. Початок перебігу строку оскарження бездіяльності КПК України пов`язує з об`єктивними чинниками та починає обчислюватись із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення відповідної дії.
Крім того, адвокат також посилається на неможливість ОСОБА_4 перевірити свою пошту раніше, ніж 19 червня 2022 року у зв`язку з воєнним станом на території України та перебуванням її через такі обставини не за місцем постійного проживання.
Однак, слідчий суддя вважає, що наявність режиму воєнного стану не може слугувати самостійною причиною поважності пропуску строку, у разі якщо не наведено обставин, які в силу існування такого правового режиму, вплинули на неможливість виконання дій у передбачений законом строк.
Слідчий суддя не сприймає наведені адвокатом доводи як непереборні та поважні обставини, оскільки вони не є такими, що об`єктивно позбавляли ОСОБА_4, як особу, яка подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, проявити процесуальну заінтересованість щодо стану розгляду такого клопотання, а отже і можливості дізнатися про ймовірне допущення органом досудового розслідування бездіяльності.
За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для поновлення строку, визначеного ст. 304 КПК України, для подання скарги на бездіяльність органу досудового розслідування та приходить до висновку про закриття провадження за цією скаргою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
У поновленні пропущеного заявником процесуального строку на подання скарги на бездіяльністьпрокурора укримінальному провадженні№12014000000000496від 05листопада 2014року відмовити.
Провадження за скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №12014000000000496 від 05 листопада 2014 року закрити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_7