Документ № 105172840

Справа № 991/2291/22

Провадження 1-кс/991/2309/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника (адвоката) ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива-заступника керівника першого відділу детективів другого підрозділу детективів головного підрозділу детективів (далідетектива) Національного антикорупційного бюро України (даліНАБУ) ОСОБА_6, погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі-САП ОГП) ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Хмельницький, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2, одружений, має вищу освіту, має двох малолітніх дітей, працює першим секретарем Посольства України в Республіці Польща за адресою: Республіка Польща, місто Варшава, 00-580, алея Шуха, 7),

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (далі-КК)

в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі- ЄРДР) 28.01.2015 №42015000000000078 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 425, частиною 4 статті 190, частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження

05.07.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 05.07.2022 детектива НАБУ ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК, у кримінальному провадженні від 28.01.2015 №42015000000000078.

Для розгляду клопотання відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 06.07.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. В клопотанні детектив просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 3 116 136 (три мільйони сто шістнадцять тисяч сто тридцять шість) гривень; e разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: - прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; - не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; - повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю. У клопотанні стверджувалось таке:

«Національним антикорупційним бюро України (далі Національне бюро) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000078 від 28.01.2015 за фактом розкрадання бюджетних коштів, виділених для будівництва багатоповерхових житлових будинків для військовослужбовців Державної прикордонної служби України за адресою: АДРЕСА_3, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 425, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що в період часу з 05.12.2016 по 06.01.2017 ОСОБА_4, тимчасово виконуючи обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із директором ПБВТК «ЗАХІД» ОСОБА_43, за заздалегідь розробленим планом злочинної діяльності, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів на користь третьої особи ПБВТК «ЗАХІД» чужим майном коштами державного бюджету, передбаченими бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 389-р (із змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМУ № 840-з від 16.11.2016) «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2016 рік» та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 314 «Про затвердження Переліку житлових об`єктів Держприкордонслужби, які передбачається фінасувати у 2017 році за рахунок бюджетної програми 1002070» зі змінами, для Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в особливо великому розмірі на загальну суму 6 236 207,58 грн, що полягає в безпідставному перерахуванні на користь ПБВТК «ЗАХІД» коштів за роботи та матеріали, які фактично не були виконані та використані, проте відображені у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) по об`єкту «Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3 » за договором підряду № 31-16 від 12.09.2016.

Таким чином, в період часу з 05.12.2016 по 06.01.2017 ОСОБА_4 тимчасово виконуючи обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з директором ПБВТК «ЗАХІД» ОСОБА_8, з метою особистого незаконного збагачення, в протиправних інтересах ОСОБА_8 та ПБВТК «ЗАХІД», за заздалегідь розробленим планом злочинної діяльності, під час виконання Генпідрядником ПБВТК «ЗАХІД» для замовника - ІНФОРМАЦІЯ_2 будівельних робіт за договором підряду від 12.09.2016 № 31-16, достовірно знаючи про обсяг виконаних робіт на об`єкті будівництва, перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Львів, вул. Мечникова, 16-А, отримавши складені директором ПБВТК «ЗАХІД» ОСОБА_8 акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а саме: акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 1) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 2) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 3) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 4) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 5) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (зовнішні мережі) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (електропостачання) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (насосна станція) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 4) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 5) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (зовнішні мережі) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (електропостачання) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (насосна станція) форми КБ-2в, акт № 5 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2016 року (електропостачання), акт № 5 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2016 року (насосна станція), будучи обізнаним про внесення до вказаних офіційних документів ОСОБА_8 завідомо неправдивих відомостей щодо обсягів виконаних будівельних робіт, використаних матеріалів та їх вартості, усвідомлюючи протиправних характер своїх дій, умисно засвідчив їх відбитками круглої гербової печатки ІНФОРМАЦІЯ_2 та особисто підписав їх, тим самим підтвердивши обсяги виконаних генпідрядником ПБВТК «ЗАХІД» робіт на об`єкті «Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3 » за договором підряду № 31-16 від 12.09.2016 та видав їх для подальшого використання з метою надлишкового перерахування головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області із рахунків регіонального управління на користь ПБВТК «ЗАХІД» бюджетних коштів у розмірі 6 236 207,58 грн, що спричинило тяжкі наслідки».

Також вклопотанні зазначалось,що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні: договором від 12.09.2016 № 31-16 між ІНФОРМАЦІЯ_3 (Замовник) та ПБВТК «Захід» (Генпідрядник) на виконання робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, з додатковими угодами; результатами огляду від 15.11.2018 багатоповерхових житлових будинків завершеного і незавершеного будівництва по АДРЕСА_3 ; висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29.01.2021; висновком додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 16.12.2021; висновком судової економічної експертизи від 09.03.2021; висновком почеркознавчої експертизи від 18.03.2021; висновком почеркознавчої експертизи від 26.01.2021; висновком почеркознавчої експертизи від 16.02.2022; положенням про регіональне управління Державної прикордонної служби, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.10.2013 №173; додатковою угодою № 1-19 про розірвання договору № 31-16 від 12.09.2016 на виконання робіт по об`єкту: Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, та додатком № 2 до неї - актом приймання будівельного майданчика; заявою Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07.04.2020 № 72/2269 про залучення до провадження як потерпілого.

З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків:

1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду;2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення;3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 (захисник підозрюваного ОСОБА_4 ) зазначив, що вважає подане клопотання необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні мотивуючи таким: 1) правова кваліфікація за частиною 5 статті 191 КК не відповідає фактичним обставинам вчиненого діяння; 2) прокурором не доведено існування ризиків, зазначених у клопотанні та 3) менш суворий запобіжний захід у виді особистого зобов`язання чи застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов`язків підозрюваним ОСОБА_4 . При цьому захисник надав копії наказів, посадову інструкцію, висновок експерта, копії грамот та інших нагород, а також копії інших документів, якими обґрунтовував позицію захисту.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що вважає необґрунтованою оголошену йому підозру та відсутніми ризики й тому просив відмовити у задоволенні клопотання.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 182КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 6 статті 182КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно із частиною 1 статті 194КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з частиною 7 статті 194 КПК, обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статті 184 КПК та його копія разом із матеріалами на обґрунтування надана підозрюваному о 10.55 05.07.2022 відповідно до письмової розписки про отримання. Також дане кримінальне провадження від 28.01.2015 №42015000000000078 щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК належить до підсудності ВАКС відповідно до пункту 2 частини 5 статті 216 КПК.

3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК, в клопотанні та судовому засіданні доводилась такими документами та поясненнями:

- договором від 12.09.2016 № 31-16 між Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України (Замовник) та ПБВТК «Захід» (Генпідрядник) на виконання робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, з додатковими угодами, якими встановлено строк завершення будівництва 30.12.2018, а також передбачено контроль і технічний нагляд Замовника за відповідністю якості, обсягів і ціни робіт, кошторису, будівельним нормам і правилам, відповідності матеріалів, конструкцій, виробів державним стандартам і технічним умовам та відповідності регіональним цінам;

- результатами огляду від 15.11.2018 багатоповерхових житлових будинків завершеного і незавершеного будівництва по АДРЕСА_3, під час якого встановлено невиконання будівельних робіт по будівництву насосної станції, облаштуванню дощової каналізації, по будівництву будинків АДРЕСА_4, облаштуванню електропостачання;

- висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29.01.2021, яким встановлено, що окремі обсяги виконаних робіт на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3 за договором від 12.09.2016 № 31-16, а також вартість виконаних робіт станом на дату проведення огляду не відповідають обсягам та вартості, визначеним в довідках про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) та актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), при цьому завищення вартості робіт, які внесено до актів приймання виконаних робіт, але фактично їх виконання не встановлено, складає 14 025 966, 92 гривень;

- висновком додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 16.12.2021, яким деталізовано обсяги, перелік та вартість невиконаних будівельних робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, встановлених висновком експертів від 29.01.2021, в розрізі кожного акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в);

- висновком судової економічної експертизи від 09.03.2021, яким встановлено, що з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи від 29.01.2021 розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої державному бюджету внаслідок завищення вартості робіт, які внесено до актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, але фактичне їх виконання не встановлено, складає 14 025 966, 92 гривень;

- висновком почеркознавчої експертизи від 18.03.2021, яким встановлено, що підписи в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, зокрема по яких встановлено невиконання будівельних робіт, виконані ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;

- висновком почеркознавчої експертизи від 26.01.2021, яким встановлено, що підписи в платіжних дорученнях на перерахування грошових коштів по об`єкту будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, зокрема на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), по яких встановлено невиконання будівельних робіт, виконані ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;

- висновком почеркознавчої експертизи від 16.02.2022, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_10, який був визначений особою, що здійснює технічний нагляд на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), по яких встановлено невиконання будівельних робіт та які підписані зі сторони Замовника ОСОБА_7, виконані не ОСОБА_10, а іншою особою, з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_10 ;

- положенням про регіональне управління Державної прикордонної служби, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.10.2013 № 173, яким визначено обсяг службових повноважень ОСОБА_7 та ОСОБА_4, та виконання ними організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій;

- додатковою угодою № 1-19 про розірвання договору № 31-16 від 12.09.2016 на виконання робіт по об`єкту: Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, та додатком № 2 до неї - актом приймання будівельного майданчика, відповідно до яких договір № 31-16 від 12.09.2016 був розірваний за взаємною згодою сторін, обсяги фактично виконаних робіт на об`єкті не встановлювались та акти передачі-приймання виконаних робіт, матеріалів та устаткування на об`єкті не складались;

- заявою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.04.2020 №72/2269 про залучення до провадження як потерпілого, в якій зазначається про завдання майнової шкоди Західному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України внаслідок оплати за будівельні роботи, які не виконані, по об`єкту: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3 ».

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 05.07.2022 (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК.

При цьому надані в судовому засіданні стороною захисту матеріали не спростовують обґрунтованості підозри.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.4. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.4.1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду в клопотанні обґрунтовувався такими твердженнями: «Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, одним з завдань якого є здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду виїзду.

У свою чергу ОСОБА_4, будучи службовою особою Державної прикордонної служби України, усвідомлюючи невідворотність покарання за скоєні злочини, сформувавши за час служби тісні професійні та соціальні зв`язки зі службовими особами Державної прикордонної служби України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може досягти неправомірної домовленості щодо уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі останнього виїхати за межі України.

Крім того, ОСОБА_4, маючи за місцем проходження служби доступ до інформації, яка становить державну таємницю, щодо інженерно-технічного облаштування державного кордону, проектною документацією та виконавчими схемами, щодо меж, координат на місцевості, функціонального призначення об`єктів, розташованих на державному кордоні України з метою виконання завдань, покладених на Державну прикордонну службу України. Отримані знання про вище вказані об`єкти зможуть посприяти ОСОБА_4 у спробі перетнути державний кордон України за межами пунктів пропуску та контрольних пунктів в`їзду виїзду.

Встановлено, що ОСОБА_4 має у розпорядженні паспорт громадянина України для виїзду за кордон дійсний до 18.06.2028, який може бути використаний для виїзду до іншої країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Також, відповідно до відомостей про перетин державного кордону, ОСОБА_7, використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у період з 25.08.2018 до 26.06.2022 неодноразово перетинав державний кордон України, що вказує на фінансову можливість останнього забезпечити своє оперативне переміщення у випадку необхідності переховування від органів слідства та суду, до країни, з якою відсутній міжнародний договір про взаємну правову допомогу у кримінальних провадженнях.

Також при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000 р., Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Таким чином, відповідно до вказаних рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Так, за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років та відповідно до прим. до ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням, за вчинення якого є неможливим звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, а також звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КПК України.

Отже, наведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється в у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366, одне з яких є особливо тяжким корупційним кримінальним правопорушенням і санкцією за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна (частина 5 статті 191 КК), то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання та особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Оцінюючи існування даного ризику, слідчий суддя зазначає, що на теперішній час ОСОБА_4 згідно наказу Міністерства закордонних справ від 26.03.2020 №505 та укладеного контракту № 26 про проходження дипломатичної служби від 26.03.2020 працює на посаді першого секретаря Посольства України в Республіці Польща на час довготермінового відрядження (який згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про дипломатичну службу» строк довготермінового відрядження працівників дипломатичної служби, як правило, становить до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною безпековою ситуацією і до трьох років - у державах з важкими кліматичними умовами або складною безпековою ситуацією), та також згідно наказу Міністерства закордонних справ від 30.06.2020 №824-ос ОСОБА_4 присвоєно дипломатичний ранг «Перший секретар».

Підозрюваний ОСОБА_4 є володільцем паспорта України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (дійсний до 18.06.2028) та дипломатичного паспорта НОМЕР_2 . Згідно інформації про перетин державного кордону ОСОБА_4 систематично здійснює перетин державного кордону України в зв`язку з виконанням завдань, обумовлених перебуванням на дипломатичній службі. Також підозрюваний постійно проживає разом із усією сім`єю (дружиною та двома малолітніми дітьми) в місті Варшава, тобто за межами України. При цьому належить зазначити, що в судовому засіданні прокурор не вважав наявними підстави для гіпотетичного відсторонення підозрюваного від посади.

В зв`язку з таким та з урахуванням майнового стану підозрюваного, який здатен забезпечити його тривале перебування за межами України існують достатні підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в клопотанні обґрунтовувався твердженнями, що «при проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять документи щодо діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2, у якому ОСОБА_4 перебував у період з 28.10.2016 по 04.11.2019 на посаді першого заступника начальника. Вказаний часовий період дав можливість встановити ОСОБА_4 стійкі професійні та соціальні зв`язки з колегами, підлеглими та керівним особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_2, що у свою чергу дало можливість залучити ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до злочинного плану по заволодінню коштами.

Вищевказане свідчить про наявність у підозрюваного можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, шляхом домовленості з особами з числа особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 або структурних підрозділів Адміністрації державної прикордонної служби України, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, та які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені».

У судовому засіданні встановлено, що документи щодо діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2, де ОСОБА_4 працював у період з 28.10.2016 по 04.11.2019 на посаді першого заступника начальника, та які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження (яке триває понад сім років) вже фактично вилучені органом досудового розслідування, й відтак відсутня реальна можливість знищити, сховати або спотворити підозрюваним будь-які із таких речей чи документів. Тому слідчий суддя вважає недоведеним існування даного ризику.

3.4.3. Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався такими твердженнями: « ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, скоєного у співучасті з службовими особами правоохоронного органу спеціального призначення, основною функцією якого є ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності.

Отже, з використанням професійних зв`язків осіб у службовому середовищі співучасників злочину, використовуючи наявні інформаційно-пошукові ресурси та досвід службових осіб Державної прикордонної служби України у проведенні оперативно-розшукової діяльності, ОСОБА_4 може мати на меті встановити фактичне місцезнаходження та схилити осіб, які були залучені до робіт по об`єкту будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_3, до надання спотворених показів, застосовуючи для цього підкуп, особистий авторитет, професійні зв`язки, шантаж або можливу злочинну домовленість з невстановленими на даний час досудовим слідством іншими співучасниками злочину.

При обранні запобіжного заходу є необхідність врахування ризику здійснення подальшого тиску зі сторони підозрюваного як на вже встановлених та допитаних свідків у провадженні (щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, тощо), так і не встановлених на даний час свідків».

Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Слідчий суддя, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та надані до нього матеріали, що обґрунтовують підозру, вважає доведеним те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4, використовуючи свій авторитет, може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування та/або судом з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваного на таких осіб.

3.4.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовувався такими твердженнями: «Підозрюваний ОСОБА_4, усвідомлюючи системну значимість функцій Державної прикордонної служби України, може використати прийоми маніпулювання громадянською думкою за допомогою засобів масової інформації, соціальних мереж у системі Інтернет, розповсюдження чуток у професійних колах, за місцем фактичного мешкання, з метою викривлення уявлення та думки оточуючих про фактичні обставини кримінального провадження, які стали йому відомі у процесуальному статусі підозрюваного».

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що даний ризик є факультативним і на його існуванні не наполягав. Відтак слідчий суддя не вдається до оцінки існування даного ризику, разом з тим зазначаючи, що вищенаведені твердження є лише припущеннями, які жодним чином не обґрунтовані.

3.4.5. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яке належить до особливо тяжких, двох доведених ризиків, а також таке:

1) надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 КК, частиною 2 статті 366 КК;

2) інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікуються як особливо тяжке та нетяжке, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим з урахуванням його ролі у вчиненні цих правопорушень, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;

3) на теперішній час підозрюваному виповнилось 46 років та відсутня інформація про його неналежний стан здоров`я;

4) підозрюваний перебуває у зареєстрованому шлюбі з 25.11.2017 та має двох малолітніх дітей 2011 і 2018 року народження, батьків похилого віку, що свідчить про міцність соціальних зв`язків;

5) підозрюваний має вищу освіту та постійне місце праці й служби, під час якої неодноразово нагороджувався почесними грамотами, нагрудними знаками, цінними подарунками, нагороджений медаллю «Ветеран служби» та відзнакою Президента України за безпосередню участь в антитерористичній операції у липні 2014 року;

6) майновий стан підозрюваного належить оцінити як забезпечений має гідні постійні доходи та грошові кошти на рахунках у різних банках, володіє нерухомим майном, автомобілем;

7) підозрюваний раніше не судимий та наявний невисокий ступінь продовження ним протиправної поведінки;

слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов`язків, а тому в клопотанні детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді застави

3.5. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

При вирішенні даного питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява №12050/04 від 28.09.2010, пункти 78-81) зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3статті 5Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Тому її суму необхідно оцінювати в основному «з посиланням на обвинуваченого, його активи та його відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати забезпечення або позов проти гарантів у разі його неявки на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку втекти…Хоча сума гарантії, передбачена пунктом 3 статті 5, повинна оцінюватися в основному з посиланням на обвинуваченого та його майно, за певних обставин не видається нерозумним брати до уваги також суму збитків, які йому приписують.

Також ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3статті 5Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Слідчий суддя вважає, що в клопотанні належним чином не обґрунтовано, а в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру застави у розмірі 3 116 136 гривень будь-якими аргументами, які могли би бути враховані.

Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, наявність двох доведених ризиків, відомості про високий рівень забезпеченості майнового стану підозрюваного, постійну його роботу та проживання разом із сім`єю за межами України, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для визначення розміру застави як у виключних випадках понад межі, встановлені частиною 5 статті 182 КПК, а тому належить визначити суму застави у 1,5-кратному максимального визначеного законом розміру застави, тобто у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня -2600 гривень, з 1 грудня 2684 гривні, й відтак грошовий еквівалент розміру застави становитиме на теперішний час 1 170 000 (один мільйон сто сімдесят тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.

Внаслідок наявності доведених ризиків слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_4 певні обов`язки, визначені згідно із пунктами 1-9частини 5статті 194КПК упереліку,який наведенов резолютивній частині ухвали.

При цьому слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Тобто застосований запобіжний захід (у даному випадку застава) безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваним чи обвинуваченим процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом частиною 7 статті 42 КПК, - а також на певний строк визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.

Керуючись статтями 176-198, 309, 369, 372, 376, 532 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 1 170 000 (один мільйон сто сімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) не пізніше 5 (п`яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави на такий депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) UA678201720355279004000096000, у Державній казначейській службі України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду)».

3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 вересня 2022 року включно, такі обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, та/або суду;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу детектива, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні;

3) повідомляти детективів, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, чи прокурорів, який здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються в кримінальному провадженні №42015000000000078, з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також свідками:

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 .

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, та детективів, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків визначити до 03 вересня 2022 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 11.07.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1