- Головуючий суддя (ВАКС) : Маслов В.В.
Справа № 752/18921/17
1-кп/991/170/19
УХВАЛА
07 липня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючий ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_4,
прокурор ОСОБА_5,
обвинувачений ОСОБА_6,
захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
здійснюючи у відкритому судовому засіданні розгляд клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52015000000000016 щодо обвинуваченого ОСОБА_6,
ВСТАНОВИВ:
Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження захисник ОСОБА_7 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6, шляхом визначення розміру застави від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.
У клопотанні захисник посилається на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, та які враховувалися при застосуванні запобіжного заходу і визначення суми застави. Зокрема, повністю нівельований ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку річ чи документ, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні завершено, всі експертизи проведенні, матеріали зібрані та перебувають поза межами впливу обвинуваченого.
Окрім того, обвинувачений ОСОБА_6 : ніколи не впливав та не мав наміру вливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; упродовж досудового розслідування і судового провадження не було встановлено жодного випадку перешкоджання з боку обвинуваченого кримінальному провадженню іншим чином; не було встановлено фактів вчинення останнім інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується. Водночас, ризик втечі та переховування від органів досудового розслідування та суду зменшився зі збігом часу.
В обґрунтування клопотання захисник також посилався на такі обставини: (1) належна процесуальна поведінка, яку обвинувачений проявляв протягом досудового розслідування і судового провадження; (2) обвинувачений має постійне місце проживання, усталений спосіб життя, є пенсіонером і батьком малолітньої дитини, що свідчить про наявність тісних соціальних зав`язків; (3) обвинувачений ОСОБА_6 позитивно характеризується за останнім місцем роботи та має численні відзнаки, нагороди, подяки і грамоти; (4) раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та на даний час щодо нього не здійснюються кримінальні провадження; (5) обвинувачений має численні хронічні хвороби, лікування яких потребує значних витрат; (6) у зв`язку з втратою заставодавцем ОСОБА_10 робочого місця, останній перебуває у скрутному матеріальному становищі та потребує фінансового забезпечення.
Також захисник посилається на те, що визначений розмір застави є непомірним для ОСОБА_6, оскільки його щомісячним доходом є лише пенсія, а на майно, що належить обвинуваченому, ухвалами слідчого судді накладено арешт.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 підтримав обставини, викладені у клопотанні ОСОБА_7 та посилався на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
Захисник ОСОБА_9 підтримав заявлене клопотання, посилаючись на те, що неподання прокурором клопотання до суду про продовження дії обов`язків обвинуваченому, може свідчити про відсутність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника ОСОБА_7 .
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 . Зазначила, що наданий час зменшилися ризики втечі обвинуваченого ОСОБА_6 і його процесуальна поведінка є належною. Однак, продовжує зберігатися ризик впливу на свідків, оскільки такі свідки не були допитані судом. Вказала на те, що слідчим суддею обирався до обвинуваченого такий розмір застави із врахуванням його матеріального становища та розміру заподіяних збитків. Окрім того, належна поведінка обвинуваченого лише підтверджує дієвість запобіжного заходу. Водночас КПК не пов`язує підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому з майновим станом заставодавця. Медичні документи, які були додані до клопотання та підтверджують незадовільний стан здоров`я обвинуваченого та його доньки, були видані ще до того як слідчим суддею була постановлена ухвала про застосування запобіжного заходу, а тому ця обставина не є новою обставиною, яка може впливати на необхідність зміни запобіжного заходу.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на таке.
13.04.2017 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2000000 грн та покладенням, у разі внесення застави, обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.
У зв`язку з внесенням 13.04.2017 застави у розмірі 2000000 грн, ОСОБА_6 було звільнено з-під варти.
Ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 09.06.2017 та 08.08.2017 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, продовжувався відповідно до 09.08.2017 та на 2 місяці, але не довше терміну закінчення досудового розслідування.
У подальшому строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК не був продовжений.
Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу. За змістом ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Водночас, на стадії судового провадження клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування, а у подальшому судового розгляду і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.
З урахуванням зазначеного, оцінюючи обставини, викладені у клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу, суд вважає слушними доводи сторони захисту, згідно з якими, за належної процесуальної поведінки обвинуваченого, яку він демонструє під час досудового розслідування та судового провадження, наявні ризики щодо його поведінки з часом зменшуються та можуть обумовлювати необхідність перегляду застосованого запобіжного заходу.
Водночас, суд враховує, що до обвинуваченого ОСОБА_6 у квітні 2017 року був застосований запобіжний захід у вигляді застави, який діє до цього часу.
Застосування слідчим суддею застави у визначеному розмірі у поєднанні з покладенням на обвинуваченого процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, мало на меті запобігти ризикам у поведінці обвинуваченого, які встановлені слідчим суддею.
Відповідні обмеження, які передбачав застосований щодо обвинуваченого запобіжний захід та покладені процесуальні обов`язки безумовно значною мірою сприяли належній процесуальній поведінці обвинуваченого.
Разом із тим, у продовж тривалої дії застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, останній сумлінно виконував покладені на нього обов`язки, не вчиняв дій, які б вказували на ухилення від органу досудового розслідування та суду, чи на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, хоча мав певну можливість вчинення таких дій.
Окрім цього, не вплинуло на належну процесуальну поведінку обвинуваченого закінчення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
Водночас, обвинувачений ОСОБА_6 добросовісно виконував обов`язки, покладені на нього згідно з ч. 7 ст. 42 КПК.
Окрім цього, суд зазначає, що за наявності тривалої дії застосованого запобіжного заходу у період досудового розслідування та судового провадження добросовісна поведінка обвинуваченого може виступати як додатковий аргумент на користь зменшення існуючих ризиків у його поведінці.
За обставин цього кримінального провадження, суд доходить висновку, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 свідчить на користь зменшення ризику переховування його від суду.
Водночас, суд також бере до уваги, що обвинувачений має постійне місце проживання, усталений спосіб життя, є батьком неповнолітньої дитини, що вказує на наявність тісних соціальних зв`язків, які є стримуючим фактором та можуть вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
У цьому зв`язку, суд також зауважує, що відповідний стандарт, за яким ризик втечі зменшується зі збігом часу, вже протягом тривалого часу використовується Європейським судом з прав людини («Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), § 10).
Водночас, суд не погоджується з доводами захисника щодо відсутності існування ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Отже, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, а також беручи до уваги, що даних про виникнення нових ризиків у поведінці обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено не було, а існуючий ризик переховування від суду зменшився, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 .
Відповідно доп.3ч.5ст.182КПК розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначене, обвинуваченому ОСОБА_6 слід зміни запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 780 000 грн.
На переконання суду, обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави саме в такому розмірі, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Решта обставин, на які посилається сторона захисту в обґрунтування заявленого клопотання, на переконання суду не є підставою для зміни запобіжного заходу, з огляду на таке.
Так посилання захисників щодо настання нової стадії кримінального провадження - закінчення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду здійснено без належного обґрунтування того, яким чином зазначена обставина вплинула на ризики, існування яких встановлено в ухвалах слідчих суддів.
У цьому зв`язку, суд зазначає, що завершення певного умовного етапу кримінального провадження само по собі не може слугувати достатньою підставою для зміни запобіжного заходу. Визначальним скоріше є те, яким чином завершення відповідного етапу впливає на існуючі ризики у поведінці обвинуваченого.
Окрім того, посилання захисника на скрутне фінансове становище заставодавця ОСОБА_10 в обґрунтування необхідності зменшення розміру визначеної ОСОБА_6 застави є безпідставним. Специфіка застави як запобіжного заходу не обумовлює її зміну з огляду на введення в країні воєнного стану чи незадовільного стану надходження фінансових потоків. Закон не пов`язує наявність застави або її розмір з фінансовим становищем як особи, яка виступає заставодавцем так і самого обвинуваченого. Водночас, сплата заставодавцем коштів в якості застави за підозрюваного або обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи, а вимоги заставодавця до підозрюваного або обвинуваченого щодо повернення з будь-яких причин сплачених в якості застави за нього коштів не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави.
Більше того, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно в обвинуваченого та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від взаємовідносин між собою.
Далі суд зазначає, що ч. 11 ст. 182 КПК передбачено, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Під час судового розгляду судом не було встановлено даних про звернення застави у дохід держави.
Механізм повернення заставодавцю коштів визначається Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15.
Відповідно довимог п.8зазначеного Порядкудля поверненнякоштів,внесених якзастава,особа чизаставодавець подаєдо Вищогоантикорупційного суду,у якомувідкрито депозитнийрахунок,на якийбуло внесенозаставу,серед іншого, засвідчену судом копію ухвали суду, в якому міститься рішення про повернення застави.
За таких обставин, враховуючи, що розмір застави обвинуваченому ОСОБА_6 був зменшений на 1220000 грн, суд доходить висновку, що різницю між попереднім та теперішнім розміром застави щодо ОСОБА_6, належить повернути заставодавцю ОСОБА_10 .
Керуючись положеннями ст. 372 КПК, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання захисника ОСОБА_7 про змінузапобіжногозаходу задовольнити.
Змінити застосований ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13.04.2017 до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави у розмірі 1250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2000000грн, на запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 780 000 грн.
Повернути заставодавцю ОСОБА_10 частину сплаченої застави у розмірі 1220 000 гривень, яка була внесена на рахунок ТУДСА в місті Києві, відповідно до квитанції № 6341340012 від 13.04.2017, за наступними реквізитами: код отримувача 820172, номер рахунку НОМЕР_1, призначення платежу: оплата ОСОБА_10 за ухвалою справа №1-кс/760/6051/17 (№760/4061/16-к), застава за ОСОБА_6 без ПДВ, від ОСОБА_10 .
Ухвала підлягає негайному виконанню та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3