Пошук

Документ № 105194292

  • Дата засідання: 08/07/2022
  • Дата винесення рішення: 08/07/2022
  • Справа №: 991/2055/22
  • Провадження №: 12013110000000270
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панкулич В.І.

Справа № 991/2055/22

Провадження №11-сс/991/199/22

УХВАЛА

08 липня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2022 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України.

За версією органу досудового розслідування директор державного підприємства «Укрекоресурси» ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9 протиправно заволоділи коштами вказаного підприємства шляхом оплати завищеної вартості товарів неналежної якості за договорами купівлі-продажу з ТОВ «Віар Плюс» №2-94, №2-95, №2-96, №2-97 від 01.11.2012 на поставку 100 одиниць фандоматів (автоматів з прийому вторинної тари алюмінієвих банок та ПЕТ-пляшок) на суму 17344807 гривень.

Зокрема, у період з 07 листопада 2012 року по 15 квітня 2014 року ОСОБА_7 як директор державного підприємства «Укрекоресурси» перерахував на рахунки ТОВ «Віар Плюс» грошові кошти у сумі 13 689 999, 98 гривень, що у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Відповідно до висновку судової комплексної комісійної товарознавчої експертизи № 11064/16-54 від 28.12.2016 фандомати, в кількості 100 штук, не відповідають товарним характеристикам, зазначеним у договорах від 01.11.2012 та не можуть бути використані державним підприємством «Укрекоресурси» за цільовим призначенням.

12 червня 2022 року ОСОБА_7 затримано та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме: заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осію, в особливо великих розмірах.

Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з визначенням застави в розмірі 2759 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 6 845 079 гривень та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 23 червня 2022 року клопотання детектива задоволено частково та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто, до 20 серпня 2022 року, із визначенням розміру застави у 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 721 500 гривень, та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя виходив з того, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_7 є доведеною з огляду на відомості, які містять надані на дослідження в судовому засіданні матеріали кримінального провадження.

На думку слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів ризики переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування; незаконного впливу на свідків; знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував майновий стан підозрюваного та членів його родини, визначив її у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 721 500 гривень.

Не погоджуючись з ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива. Застосувати до ОСОБА_7 інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою (в апеляційній скарзі домашній арешт; у доповненнях до апеляційної скарги - нічний домашній арешт із забороною залишати житло з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин).

Зазначає, що наявні в матеріалах клопотання докази не доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Вважає, що стороною обвинувачення неправильно кваліфіковані дії підозрюваного, а зібрані докази не вказують на причетність його до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Не надано оцінки даним про особу підозрюваного, не встановлено обставин, що свідчать про існування ризиків, на які вказує сторона обвинувачення у даному кримінальному провадженні і як наслідок безпідставно застосовано найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою.

На думку захисника, не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

За твердженням сторони захисту слідчим суддею не обґрунтована наявність виключних випадків для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом. Визначений розмір застави, з урахуванням майнового стану підозрюваного, є непомірним для нього, оскільки відсутні заощадження, за рахунок яких ОСОБА_7 або члени його сім`ї можуть внести заставу.

Учасники кримінального провадження підтримали в судовому засіданні свої вимоги та заперечення, навели доводи в їх обґрунтування.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, знищити, приховати будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 178 КПК України однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу, є розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання детектива обґрунтовано, у відповідності до вимог КПК України, дійшов висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наявності у даному провадженні обґрунтованої підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191КК України, а також ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; знищення, приховування, спотворення речей і документів; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також, слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідного запобіжного заходу та дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, в тому числі, щодо існування на час обрання підозрюваному запобіжного заходу обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Висновку про обґрунтованість підозри слідчий суддя дійшов на підставі безпосередньо досліджених у судовому засіданні документів, яким дав належну оцінку та навів у своєму рішенні, зокрема: договори купівлі-продажу від 01.11.2012 з додаткам та додатковими угодами укладеними між ТОВ «Віар Плюс» та державним підприємством щодо закупівлі фандоматів; акти прийому-передачі на зберігання фандоматів; висновок судової комплексної комісійної товарознавчої експертизи від 28.12.2016 № 11064/16-54, відповідно до якого фандомати в кількості 100 штук не відповідають товарним характеристикам, зазначеним у договорах від 01.11.2012; висновком судово-економічної експертизи від 19.03.2020 № 6178/20-71, відповідно до якого сплачені коштів на рахунок ТОВ «Віар Плюс» є втратою активів для державного підприємства «Укрекоресурси» та інші.

Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Погоджується колегія суддів і з висновком слідчого судді відносно існування у даному провадженні ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду; незаконного впливу на свідків у цьому провадженні; знищення, приховування, спотворення речей і документів; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

На їх наявність вказує як сама суть підозри, так і інші обставини кримінального провадження, зокрема, факти тривалого знаходження підозрюваного за межами України; перебування ОСОБА_7 на посаді директора державного підприємства «Укрекоресурси»; здійснення на даний час досудового розслідування за ознаками іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; видалення з особистого мобільного телефону додатків «WhatsApp» та «Telegram», призначених для обміну повідомленнями, з метою приховування відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи характер кримінального правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та відхиляє доводи сторони захисту про відсутність будь-якого з вищезазначених ризиків.

Твердження про неврахування судом відсутності у ОСОБА_7 судимостей, його стійких соціальних зв`язків, позитивних характеристик як підстави для застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, колегія суддів відхиляє та вважає, що наведені обставини були враховані в достатній мірі під час розгляду клопотання.

Доводи сторонизахисту пронеправильну кваліфікаціюдій підозрюваного,недопустимість доданихдо клопотанняокремих доказів,колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують можливу причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджену сукупністю доданих до клопотання, досліджених слідчим суддею та наведених в оскаржуваній ухвалі матеріалів, а відтак не дають підстав для висновку про необґрунтованість такої підозри. Кваліфікація інкримінованих підозрюваному дій є попередньою та може змінюватися протягом досудового розслідування. Очевидних ознак неправильної кваліфікації дій підозрюваного доводи апеляційної скарги не містять, а відтак вони не можуть бути підставою для відмови у застосуванні запобіжного заходу.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо непомірності розміру застави, колегія суддів дійшла висновку про їх відхилення з таких причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Такого висновку слідчий суддя дійшов з урахуванням тяжкості та характеру інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, розміру заподіяної шкоди, який складає понад 13 мільйонів гривень. Враховуючи майновий стан ОСОБА_7, доведені у судовому засіданні ризики, обґрунтованим є висновок, що застава у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 721 500 (три мільйони сімсот двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Належно обґрунтованим та законним є рішення слідчого судді і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги захисника без задоволення.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 407, 418 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2022 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3