Документ № 105252481

Справа № 991/2159/22

Провадження 1-кс/991/2177/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_4 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3, подана в інтересах ОСОБА_4, в якій він просив слідчого суддю встановити процесуальний строк в 15 днів уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 для прийняття постанови про закриття кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017, в частині підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 255 КК України. Процесуальний строк в п`ятнадцять днів просив обчислювати з моменту винесення дійсної ухвали.

Заява обґрунтована наступним.

Національним антикорупційним бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Раніше досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснювалось слідчими Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. Однак 20.11.2019 дане кримінальне провадження було передане для здійснення досудового розслідування до Національного антикорупційного бюро України, у зв`язку із закінченням строку дії повноважень слідчих органів прокуратури.

З 26.07.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене.

Адвокат ОСОБА_3 зауважує, що слідчі органів досудового розслідування та процесуальні керівники, в порушення положень, передбачених ст.ст. 7,28 КПК України ухиляються від прийняття будь-якого з процесуальних рішень про закінчення даного розслідування.

Зі змісту письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 07.04.2017 вбачається, що сторона обвинувачення вважає ОСОБА_4 підозрюваним у вчиненні двох окремих складів злочинів, передбачених ч.1 ст. 255 КК України, а саме: в участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією ОСОБА_5, починаючи з вересня 2010 року по теперішній час, та в участі у період з вересня 2010 року по теперішній час у злочинній організації ОСОБА_5 з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Однак, Законом №671-ІХ від 04.06.2020 було змінено диспозицію ч.1 ст.255 КК України та відповідно «участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією» була декриміналізована та вже не являється окремим злочином.

Проте, як зазначає адвокат, в порушення вимог ч.1 ст.5, п.4 ч.1 ст.284 та ст.279 КПК України прокурорами протягом більше двох років не приймається будь-яких рішень у кримінальному провадженні, у зв`язку з декриміналізацією такого діяння. Таким чином сторона обвинувачення незаконно притягує ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за діяння, що більше не є злочином.

Враховуючи положення ч.1 ст.28, ч.1 ст.114, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, адвокат вважає, що слідчий суддя має достатню правомочність для встановлення процесуальних строків стороні обвинувачення для прийняття або вчинення процесуальних дій в межах кримінального провадження.

Так, адвокат зауважує, що тривалі порушення прав ОСОБА_4 є очевидними і неспростовними, а закриття кримінального провадження у випадку декриміналізації діяння є не дискрецією, а безальтернативним обов`язком прокурора, який він, у даному випадку, умисно не виконує протягом більш ніж двох років. На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя може усунути дане порушення прав особи, шляхом встановлення процесуальних строків стороні обвинувачення для прийняття або вчинення процесуальних дій в межах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним, 20.07.2021 адвокат ОСОБА_6, керуючись положеннями ст.308 КПК України, звернулась до прокурорів з клопотанням про закриття кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017 (вих.№420). Клопотання отримане Офісом Генерального прокурора 29.07.2021 та зареєстроване за вх.№ 176356-21.

Не отримавши жодної відповіді на подане клопотання, 19.08.2021 адвокат звернувся до Генерального прокурора зі скаргою на недотримання розумних строків під час досудового розслідування (вих.№462 від 18.08.2021), яка була отримана Офісом Генерального прокурора 25.08.2021 та зареєстрована 26.08.2021 за вх.№196658-21.

Проте, у встановлений КПК України строк Генеральний прокурор або інший прокурор вищого рівня по відношенню до прокурорів, що є процесуальними керівниками у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017, не вчинили визначених процесуальних дій, а саме не розглянули скарги адвоката на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у встановленому порядку та не повідомили адвоката про результат її розгляду.

02.09.2021 адвокатом ОСОБА_3 було оскаржено бездіяльність прокурора під час досудового розслідування до Вищого антикорупційного суду.

03.09.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було частково задоволено подану скаргу та зобов`язано уповноваженого прокурора САП ОГП розглянути відповідно до вимог ст.308 КПК України скаргу адвоката на недотримання розумних строків.

В подальшому, ухвала слідчого судді від 03.09.2021 прокурором ОСОБА_7 не виконувалась, через що адвокатом подавались численні скарги.

Згодом адвокату стало відомо, що на виконання ухвали слідчого судді від 03.09.2021 прокурором ОСОБА_7 було винесено постанову від 20.09.2021 про відмову у задоволенні скарги.

Адвокат звернувся з клопотанням про надання для ознайомлення постанови від 20.09.2021, яка була отримана адвокатом від прокурора ОСОБА_8 лише 17.01.2022.

Оскільки постанова про відмову у задоволенні скарги не відповідала вимогам КПК України щодо її обґрунтованості та вмотивованості та не узгоджувалася з матеріалами кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017, адвокат оскаржив її до Вищого антикорупційного суду.

25.01.2022 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу в справі №991/445/22, якою скасував постанову виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 20.09.2021 у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 та зобов`язав керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника чи заступника, які не здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, розглянути скаргу захисника ОСОБА_3 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування від 18.08.2021 № 462 та надати уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обов`язкові до виконання вказівки.

Проте, як зазначає адвокат, вказана скарга від 18.08.2021 до цього часу не розглянута та ухвала слідчого судді від 25.01.2022 не виконана.

30.05.2022 адвокат звернувся із заявою про здійснення контролю за виконанням вищезгаданої ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

31.05.2022 за результатом розгляду вказаної заяви слідчим суддею постановлено ухвалу, де зазначено про те, що для сторони захисту доступні встановлені законом засоби, які дозволяють ефективно спонукати до виконання судового рішення уповноважену особу. До таких засобів можна віднести ініціювання процедури притягнення до юридичної відповідальності особи, яка уповноважена виконувати ухвалу суду, а також ініціювання питання встановлення процесуального строку слідчим суддею».

У зв`язку з постановленням згадуваної ухвали 09.06.2022 адвокат звернувся до КДКП з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Проте, 20.06.2022 КДКП винесла рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження.

Водночас, 08.06.2022 адвокат звернувся зі скаргою до Вищого антикорупційного суду із заявою про встановлення процесуальних строків для виконання вимог резолютивної частини ухвали слідчого судді від 25.01.2022 у справі № 991/445/22, однак слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвалою від 08.06.2022 було відмовлено у відкритті провадження за поданою заявою.

У зв`язку з вищенаведеним, адвокат зауважує, що ним вичерпані всі можливі засоби захисту порушеного права, а саме незаконного притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за діяння, що більше не є злочином.

Вищевказане і стало підставою для звернення адвоката до слідчого судді із заявою про встановлення процесуального строку в 15 днів уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 для прийняття постанови про закриття кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017, в частині підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 255 КК України.

Заява про встановлення процесуального строку подана адвокатом в порядку ст.ст. 46, 114, 284 КПК України.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, заяву про встановлення процесуального строку підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Прокурор ОСОБА_8 в судовезасідання нез`явився,надав досуду заперечення,в якихзазначив,що адвоката ОСОБА_3 листом від 01.07.2022 було поінформовано про те, що матеріали щодо виконання ухвали слідчого судді від 25.01.2022 у справі № 991/445/22 долучені до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017. Водночас адвокату було роз`яснено право звернутись з клопотанням відповідно до ч.1 ст. 221 КПК України щодо ознайомлення з відповідними матеріалами. Станом на 12.07.2022 це право адвокатом не реалізовано. Прокурор просив врахувати надані ним заперечення та постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання адвоката про встановлення процесуального строку прокурору, Справу просив розглянути без участі прокурора, надав до суду копію відповіді адвокату від 01.07.2022 вих.№16/1/5-20278-21.

Дослідивши заяву адвоката та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення заявника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

У своїй заяві адвокат ОСОБА_3, поданій в інтересах ОСОБА_4, просить слідчого суддю встановити процесуальний строк в 15 днів уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 для прийняття постанови про закриття кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017, в частині підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 255 КК України.

Заява про встановлення процесуального строку подана адвокатом в порядку ст.ст. 46, 114, 284 КПК України.

Як стверджує адвокат, 07.04.2017 у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017, було складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Утім, Законом №671-ІХ від 04.06.2020 було змінено диспозицію ч.1 ст.255 КК України та відповідно «участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією» була декриміналізована.

Стороною захисту було подане клопотання про закриття кримінального провадження в частині підозри ОСОБА_4 до процесуальних керівників у кримінальному провадженні, яке у встановленому нормами КПК України порядку розглянуте не було, що стало підставою для звернення адвоката ОСОБА_3 зі скаргою від 18.0.8.2021 до Генерального прокурора на недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

Як зазначає адвокат, в порушення вимог ч.1 ст.5, п.4 ч.1 ст.284 та ст.279 КПК України прокурорами протягом більше двох років не приймається будь-яких рішень у кримінальному провадженні, у зв`язку з декриміналізацією такого діяння, таким чином сторона обвинувачення незаконно притягує ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за діяння, що більше не є злочином.

Адвокат зауважує, що закриття кримінального провадження у випадку декриміналізації діяння є не дискрецією, а безальтернативним обов`язком прокурора, який він, у даному випадку, умисно не виконує протягом більш ніж двох років, а тому на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя може усунути дане порушення прав особи, шляхом встановлення процесуальних строків стороні обвинувачення для прийняття або вчинення процесуальних дій в межах кримінального провадження.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Як передбачено статтею 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями длявизначення розумностістроків кримінальногопровадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Положеннями ч.6 ст.28 КПК України встановлено право підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, іншої особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, - на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

За таких обставин, заява адвоката про встановлення процесуального строку розглядається слідчим суддею як клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Частиною 3 статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Аналіз наведених норм закону дає підстави зробити висновок, що слідчий суддя може вжити заходів, передбачених законом для забезпечення розумних строків при проведенні досудового розслідування. При цьому, забезпечення слідчим суддею розумності строків досудового розслідування здійснюється з урахуванням об`єктивних даних, які дозволяють визначити конкретні проміжки часу для вжиття тих чи інших слідчих (розшукових) дій, прийняття процесуальних рішень.

Тобто, здійснення слідчим суддею судового контролю за досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні щодо дотримання органом досудового розслідування розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення може мати місце лише у випадку недотримання строків, передбачених положеннями діючого Кримінального процесуального кодексу України, або під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування.

Згідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Підстави та порядок закриття кримінального провадження встановлені у статті 284 КПК України.

Положеннями п.4 ч.1 ст.284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається зокрема, у разі якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Водночас нормами КПК України не встановлено строку для прокурора, слідчого чи дізнавача в межах якого має бути прийняте таке процесуальне рішення.

До тогож вартіуваги іположення ч.4ст.284КПК України,згідно якихслідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченихпунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Поряд з цим варто додати, що системний аналіз ст. ст. 28, 113, 114 КПК України в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 частини 1 статті 3, статей 7, 9, 131, 132, 303, 306, 307 КПК України дає підстави для висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для конкретних процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

При цьому при вирішенні клопотання необхідно виходити із недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора, що передбачені ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України. Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб`єкти, зазначені у ч. 6 ст. 28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного.

Отже предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 28 КПК України можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає із норм кримінального процесуального закону або рішення про їх проведення раніше було прийняте стороною обвинувачення.

При цьому, здійснення слідчим суддею судового контролю за досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні щодо дотримання органом досудового розслідування розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення може мати місце лише у випадку недотримання строків, передбачених положеннями діючого Кримінального процесуального кодексу України, або під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування.

Наведене вище узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 за № 761/ 20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Враховуючи викладене у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах ОСОБА_4, про встановлення процесуального строку в 15 днів уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 для прийняття постанови про закриття кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017, в частині підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 255 КК України, слід відмовити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні правові підстави для задоволення клопотання адвоката.

Керуючись статтями 7,9,28,114, 284, 309,372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах ОСОБА_4, про встановлення процесуального строку в 15 днів уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 для прийняття постанови про закриття кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017, в частині підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 255 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1