- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/2433/22
Провадження 1-кс/991/2453/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 15.01.2021 №22021101110000008,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
13.07.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 07.07.2022 старшого детектива Національного бюро п`ятого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (даліНАБУ) ОСОБА_3 (далідетектив), погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП ОГП) ОСОБА_4, про надання групі детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні від 15.01.2021 №22021101110000008, дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), з можливістю вилучення їх оригіналів.
Для розгляду клопотання відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким проведено судовий розгляд 14.07.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні стверджується таке:
«Третім підрозділом детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі Національне бюро) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021101110000008 від 15.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Кримінальне провадження внесено до ЄРДР 15.01.2020 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2020.
Відповідно до заяви адвоката ОСОБА_5, поданої в інтересах іноземної юридичної особи « ОСОБА_6 » службові особи ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом зловживання службовим становищем привласнили майно іноземної юридичної особи « ОСОБА_6 » на суму 80 606 642, 72 доларів США і 53 594,85 фунтів стерлінгів. Вказана сума складається із суми відшкодування відповідно до Рішення Апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) нарахованих відсотків та витрати та збори за арбітраж.
Так встановлено, що 21.04.2010, 06.07.2010 та 06.07.2010 між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладено три договори на постачання кукурудзи кормової українського походження в кількості 158000 тон.
Відповідно до укладених договорів «Продавець повинен на власний ризик та за власний рахунок одержати будь-які експортні ліцензії або інші офіційні дозволи і виконати за необхідності повне митне оформлення, як буде потрібно для експорту товарів».
ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » свої зобов`язання за вказаними договорами не виконала через не отримання відповідних квот на експорт кукурудзи.
12.07.2012 року Арбітражний суд міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) ухвалив рішення про стягнення з ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь « ОСОБА_7 » в якості відшкодування збитків за не поставлений товар в сумі 28 858 000 доларів США плюс складні відсотки в сумі 4% річних. ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оскаржила вказане рішення.
Відповідно до Рішення №4323А(і) від 23.05.2014 Апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA), змінено рішення першої інстанції та ухвалено рішення про стягнення з ПАТ« ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 17 536 000 доларів США в якості відшкодування збитків а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4% річних.
06.12.2017 ІНФОРМАЦІЯ_4 постановлено ухвалу у справі №759/16206/14-ц яким визнано і звернено до виконання на території України рішення GAFTA.
22.01.2018 відкрито виконавче провадження №55583162 щодо примусового виконання рішення Апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA).
Із матеріалів заяви слідує, що впродовж 2014 2019 років між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та суб`єктами господарської діяльності (далі - СГД), бенефіціарним власником яких є ОСОБА_8 (зокрема ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 ») укладено низку договорів, відповідно до яких реалізовано об`єкти нерухомості та земельні ділянки. Отримані грошові кошти від реалізації об`єктів нерухомості перераховано на СГД, бенефіціарним власником яких є ОСОБА_8, як аванси за поставлені в майбутньому товари.
У свою чергу ліквідне майно ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » передано в іпотеку НБУ (майновий поручитель ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 »), АТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 ». Крім того ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняла на себе майнові зобов`язання і передали своє майно в іпотеку в ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » щодо забезпечення виконання зобов`язань компаніями ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_14 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 », ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_16 », власником яких є ОСОБА_8 .
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_17 від 26.02.2020 у справі №910/628/20 відкрито провадження про банкрутство ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
В ході досудового розслідування встановлено, що « ОСОБА_6 » на виконання договорів про постачання кукурудзи кормової українського походження в кількості 158 000 тон від 21.04.2010, 06.07.2010 та 06.07.2010 укладених із ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оплату не здійснювало.
07.12.2021 виконувачем обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №22021101110000008 винесено постанову, якою на підставі ч. 6 ст. 36 КПК України скасовано постанову прокурора ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_10 від 13.08.2021 про визначення підслідності і підслідність у кримінальному провадженні №22021101110000008 на підставі ч. 5 ст. 36 КПК України визначена за Національним антикорупційним бюро України, про що внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До органу досудового розслідування 11.10.2021 в порядку ст. 55, 220 КПК України надійшло клопотання на проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні. В подальшому від прокурора у кримінальному провадженні надійшли аналогічні вказівки про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
З метою перевірки вкладених викладених в заяві фактів є необхідним вилучення та долучення до матеріалів кримінального провадження оригіналів наступних документів, що перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) :
1. договори на постачання кукурудзи кормової українського походження в кількості 158000 тон. укладені між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 21.04.2010, 06.07.2010 та 06.07.2010 із додатками та додатковими угодами;
2. документів щодо оплати (банківські виписки, меморіальні ордери, квитанції, грошові чеки, платіжні доручення тощо) договорів на постачання кукурудзи кормової українського походження в кількості 158000 тон.укладені між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 21.04.2010, 06.07.2010 та 06.07.2010;
3. положень про органи управління нагляду і контролю ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі про наглядову раду, за 2010-2020 р.р.;
4. облікових регістрів ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », щодо операцій по рахунках 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках» і 33 «Інші кошти» за звітні періоди 2014-2020 р.р.;
5. звітів про рух грошових коштів за звітні періоди 2014-2020 р.р. для встановлення осіб які отримували грошові кошти від ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
6. Річної інформації емітента цінних паперів за 2010-2020, поданої ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до ІНФОРМАЦІЯ_19 ;
7. реєстру акціонерів ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (власників іменних цінних паперів) за 2010-2020 р.р.;
8. аудиторських висновків (звітів незалежного аудитора) стосовно річної фінансової звітності ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за 2010-2020 р.р.;
9. протоколів загальних зборів акціонерів ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за 2010-2020 р.р.;
10. протоколів засідань наглядової ради ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за 2010-2020 р.р.;
11. облікових регістрів аналітичного і синтетичного обліку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо операцій по балансових рахунках 10 «Основні засоби», 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції», 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари», 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти», 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 39 «Витрати майбутніх періодів», 50 «Довгострокові позики», 51 «Довгострокові векселі видані», 55 «Інші довгострокові зобов`язання», 60 «Короткострокові позики», 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями», 62 «Короткострокові векселі видані», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями», 69 «Доходи майбутніх періодів», 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи» 79 «Фінансові результати», по позабалансових рахунках 01 «Орендовані необоротні активи», 02 «Активи на відповідальному зберіганні», 03 «Контрактні зобов`язання», 04 «Непередбачені активи і зобов`язанні», 05 «Гарантії та забезпечення надані», 06 «Гарантії та забезпечення отримані», 07 «Списані активи» за звітні періоди 2010-2020 р.р.;
12. документів, що місять відомості про перебування на балансі ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нерухомого майна та його рух (придбанн/відчудження) протягом 2010-2020 років.
З метою перевірки викладених в заяві фактів в адресу ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 23.02.2021, 11.03.2021, 21.02.2022 направлено запити в порядку ст. 93 КПК, однак станом на дату подання вказаного клопотання відповіді не отримано».
З огляду на вищенаведене, детектив просив надати тимчасовий доступ до оригіналів документів (з їх вилученням), які містять комерційну таємницю та перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки такі містять відомості, на підставі яких можна встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а саме оригінали документів необхідні для встановлення обставин заволодіння коштами іноземної, та необхідні для проведення судової економічної та почеркознавчої експертизи, а також використовуватимуться як докази у кримінальному провадженні від 15.01.2021 №22021101110000008.
2.2. В судове засідання детектив не прибув, подавши заяву з проханням проводити розгляд за його відсутності. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду клопотання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Слідчий суддя відповідно до частини 2 статті 163 КПК визнав можливим здійснити розгляд даного клопотання без виклику і повідомлення представників особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, оскільки завчасне повідомлення про здійснення тимчасового доступу до речей та документів може створити передумови для реальної загрози знищення, підміни оригіналів чи копій документів, інформації, яка в них міститься, або її зміни, що може спричинити внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи, їх підроблення з метою приховування слідів вчинення кримінальних правопорушень або перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, та також забезпечить дотримання розумних строків, передбачених статтею 28 КПК.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність, зміст чого розкриває стаття 9 КПК, згідно із частиною 2 якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому частиною 3 статті 7 КПК визначено, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині 1 цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього кодексу.
Частинами 2і 6статті 22КПКвизначено змістоднієї ззасад кримінальногопровадженнязмагальності сторінта свободав поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості,а саме,що стороникримінальногопровадження маютьрівні правана збираннята поданнядо судуречей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбачених цимкодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Стаття 93 КПК встановлює порядок збирання доказів як стороною обвинувачення, так й стороною захисту, й згідно із її частиною 2, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів. При цьому за частиною 4 статті 132 КПК, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 164 КПК, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали, за виключенням ухвал, постановлених на виконання вимог частини другої статті 562 цього кодексу (тобто при зверненні за допомогою в іноземній державі).
3.2. Разом з тим, належить зазначити, що норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом ІНФОРМАЦІЯ_20 Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою ІНФОРМАЦІЯ_21, його першим заступником та заступником, членом ІНФОРМАЦІЯ_22, його першим заступником та заступником, Головою ІНФОРМАЦІЯ_23, його заступником, Директором ІНФОРМАЦІЯ_24, його заступником, членом ІНФОРМАЦІЯ_25, ІНФОРМАЦІЯ_26, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_27, ІНФОРМАЦІЯ_28, ІНФОРМАЦІЯ_29, ІНФОРМАЦІЯ_30 та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
КК в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень (який не підлягає розширеному тлумаченню), а саме, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2,366-3 цього Кодексу.
Тобто кримінальне правопорушення, передбачене статтею 191 КК, формально належить до корупційних кримінальних правопорушень, які підслідні НАБУ та підсудні ВАКС.
Проте із доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ухвалою Печерського суду від 08.12.2020 (справа №757/52181/20-к) зобов`язано уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_31 внести відомості до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_5 в інтересах іноземної юридичної особи « ОСОБА_6 » від 20.11.2020 щодо привласнення, розтрати майна іноземної юридичної особи « ОСОБА_6 » службовими особами ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » або заволодіння ними шляхом зловживання службовим становище на суму 80 606 642,72 долара США і 53594,85 фунтів стерлінгів.
З наведеного вище не вбачається належності осіб, щодо яких за заявою скаржника внесені відомості до ЄРДР та здійснюється кримінальне провадження від 15.01.2021 №22021101110000008, до суб`єктів, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, або до службових осіб державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тобто відсутні умови підслідності НАБУ та підсудності ВАКС, передбачені пунктами 1 або 2 частини 5 статті 216 КПК. Крім того, відсутні відомості щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 чи частиною першою статті 369-2 КК, тобто відсутня й умова підсудності ВАКС, передбачена пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.
При цьому слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду ВС у справі №991/4989/21, згідно із якою «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.
Також слідчий суддя бере до уваги правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №640/5023/19, про те, що «змістом ч. 5 ст. 36, статей 86, 87, 110, 214, 216 КПК визначається належна правова процедура реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, яка містить такі елементи: а) належний суб`єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні - постанові; г) вмотивованість такої постанови.
Обов`язковою передумовою реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, є оцінка досудового розслідування органом досудового розслідування, встановленим ст. 216 КПК, як неефективного та відображення такої оцінки у постанові з наведенням відповідного мотивування.
Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження, щодо його неефективності відповідним прокурором може бути встановлено на будь-якому етапі досудового розслідування, в тому числі і на його початку, та бути підставами для прийняття рішення в порядку і відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК.
У кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідному процесуальному рішенні - постанові Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, яка має відповідати вимогам ст. 110 КПК, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення.
Постанова про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, її обґрунтування та вмотивування має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні, яка здійснюється з урахуванням його конкретних обставин. Результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості.
У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК.
Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку».
3.4. Дослідивши клопотання з доданими матеріалами, слідчий суддя встановив, що детектив просив надати тимчасовий доступ до відомостей, які належать до охоронюваної законом таємниці згідно із пунктом 4 частини 1 статті 162 КПК, для їх подальшого використання як доказів в ході досудового розслідування.
Проте доданими до клопотання детектива матеріалами не доведено належність кримінального провадження від 15.01.2021 №22021101110000008 до предметної підсудності ВАКС, що виключає можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у такому кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, та недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, й відтак надання слідчим суддею права на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, без дотримання безпосередньо визначеної КПК процедури призведе у подальшому до недопустимості отриманих доказів, та як наслідок до невиконання завдань кримінального провадження.
Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».
Тобто розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи «судом, встановленим законом» у розумінні статті 6 Конвенції. Цей вислів віддзеркалює принцип правової держави, невід`ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом («Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64; «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41). Орган, не встановлений відповідно до волевиявлення законодавця, буде неодмінно позбавлений легітимності, яка є необхідною в демократичному суспільстві («Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114; «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia), § 67; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 38).
При цьому слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.02.2022 в справі №991/881/22 повернуто скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах іноземної юридичної особи акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні від 15.01.2021 №22021101110000008 разом з усіма доданими до неї матеріалами, з мотивів непідсудності такого провадження ВАКС, та ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 15.04.2022 така ухвала слідчого судді залишена без змін.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання детектива.
Керуючись статтями 33-1, 131, 132, 159-166, 216, 309, 372, 532 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні від 15.01.2021 №22021101110000008.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1