- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/2360/22
Провадження 1-кс/991/2379/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
11 липня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника скаржника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_5, на бездіяльність детектива, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні №42022000000000440 від 13.04.2022,
ВСТАНОВИВ:
Вказана скарга адвоката ОСОБА_4 надійшла до Вищого антикорупційного суду 08.07.2022 і на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 08.07.2022 була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
В обґрунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_4 зазначає, що у кримінальному провадженні №42022000000000440 від 13.04.2022 ОСОБА_5, інтереси якого він представляє, є особою, щодо якої фактично здійснюється досудове розслідування, оскільки воно розпочато за фактом недостовірних відомостей в його декларації та за поданням антикорупційного органу (НАЗК), який вбачає у діях ОСОБА_5 ознаки кримінального правопорушення.
У зв`язку з цим, на переконання адвоката, на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 мають бути забезпечені усі процесуальні засоби захисту, що гарантуються законодавством, у тому числі право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та оскарження бездіяльності слідчого (детектива) для підготовки власного захисту згідно з п. b ч. З ст. 6 Конвенції.
Водночас, як зазначає адвокат, подане ним в інтересах ОСОБА_5 клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у передбаченому законом порядку розглянуто не було, оскільки детектив не повідомив адвоката вмотивованою постановою про результати його розгляду. Натомість, 01.07.2022 від детектива НАБУ ОСОБА_3 надійшов лист, у якому останній повідомив, що адвокат ОСОБА_5 не є учасником кримінального провадження, який має право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Разом з тим, на переконання адвоката, ані форма відповіді детектива, ані її зміст не відповідають вимогам КПК України, ст. 6 Конвенції та судовій практиці ЄСПЛ, оскільки ОСОБА_5 є особою, щодо якої фактично здійснюється досудове розслідування, а тому він має гарантоване ст. 221 КПК України право на ознайомлення з його матеріалами для підготовки власного захисту в розумінні п. b ч. З ст. 6 Конвенції.
У зв`язку з викладеним, адвокат просить зобов`язати Детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_3 або іншого детектива у кримінальному провадженні №42022000000000440 від 13.04.2022 розглянути клопотання захисника ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування №102 від 24.06.2022 в порядку ч. 1 ст. 221 КПК України та винести вмотивовану постанову про його задоволення.
2.Позиція учасників судового засідання
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 у повному обсязі підтримав подану скаргу, просив її задовольнити, додатково наголосивши, що він та його клієнт ОСОБА_5 фактично є стороною захисту, а тому мають право користуватись відповідними правами, наданими їм КПК України, зокрема, звертатись з клопотанням про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та оскаржувати бездіяльність детектива щодо його нерозгляду у передбаченому законом порядку.
У свою чергу, детектив НАБУ ОСОБА_3 заперечував проти задоволення поданої скарги, зазначивши, що не вбачає у своїх діях будь-якої бездіяльності, яка може бути оскаржена в порядку ст. 303 КПК України. На даному етапі досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а ОСОБА_5 був викликаний на допит в якості свідка, а тому є особою, яка не наділена правом на подання клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, у зв`язку з чим підстав для винесення процесуального рішення у формі постанови за результатами розгляду такого клопотання відсутні. Тож, враховуючи, що ОСОБА_5 та його адвокат не мають статусу сторони захисту, детектив вважає правомірним надання відповіді на клопотання представника свідка у формі листа. Також детектив вказав, що наразі, враховуючи завдання кримінального провадження, передбачені ст. 2 КПК України, він не може повідомити суду відносно кого здійснюється вказане кримінальне провадження, а на цій стадії досудового розслідування недостатньо зібраних доказів для повідомлення будь-якій особі про підозру.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність детектива щодо неналежного розгляду поданого адвокатом клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України.
Разом з тим, ст. 221 КПК України передбачає вичерпний перелік суб`єктів, наділених правом на звернення до слідчого/прокурора з клопотанням про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до якого належать: сторона захисту, потерпілий та представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
Враховуючи, що при розгляді цієї скарги детективом стверджується про відсутність у скаржника та його представника статусу сторони захисту, а отже і права на звернення з відповідним клопотання та скаргою, слідчий суддя в першу чергу має з`ясувати, чи наділені відповідні особи правами сторони захисту, зокрема, правом на оскарження бездіяльності детектива, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
3.1.Щодо права на звернення зі скаргою
Як встановлено слідчим суддею, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000440 від 13.04.2022 за фактом внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При цьому, вказане кримінальне провадження розпочато на підставі Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції №99/22 від 10.02.2022 "Про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік, поданої ОСОБА_5, народним депутатом України".
Тобто, в межах цього кримінального провадження досліджується факт внесення недостовірних відомостей в декларацію конкретною особою із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові та інших даних саме щодо конкретного суб`єкта декларування. За дослідженими слідчим суддею матеріалами таким суб`єктом є саме ОСОБА_5 .
При цьому, відповідні факти органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 366-2 КК України як декларування недостовірної інформації.
Враховуючи вказане, а також законодавчо встановлений порядок подання і оприлюднення декларацій, специфіку розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України та предмет доказування за відповідною статтею, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальне провадження №42022000000000440 від 13.04.2022 здійснюється саме відносно ОСОБА_5 .
Водночас, як встановлено слідчим суддею, повідомлення про підозру останньому не вручалось і офіційного статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні він не має.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство пов`язує надання особі широкого кола прав для захисту від кримінального переслідування саме з моментом набуття статусу підозрюваного. Однак, на переконання слідчого судді, відповідні права сторони захисту мають надаватись особі також у ситуації, коли щодо неї фактично має місце кримінальне переслідування без офіційного висунення підозри.
Така позиція слідчого судді ґрунтується на правових висновках Європейського суду з прав людини щодо тлумачення права на захист як складової права на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, за змістом п. b ч. З ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
При цьому, термін «кримінальне обвинувачення», право на захист від якого гарантується цією статтею, тлумачиться в практиці ЄСПЛ автономно, тобто незалежно від його визначення в національному законодавстві.
Набуття процесуального статусу особи, проти якої висунуто «кримінальне обвинувачення» можливе у двох випадках: 1) з моменту, коли особа офіційно повідомлена компетентним органом про наявність обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і 2) з моменту, коли ситуація [особи] значно змінилася під впливом дій компетентних органів (тест, встановлений Рішенням у справі Девейєр проти Бельгії від 27 лютого 1980 року, заява № 6903/75, параграф 46, пізніше закріплений у, наприклад, Рішенні Великої Палати у справі Ібрагім та інші проти Сполученого Королівства від 13 вересня 2016 року, заяви № 50541/08, 50571/08, 50573/08 та 40351/09, параграф 73). ЄСПЛ зазначив, що особа яка, зокрема, була допитана стосовно своєї причетності у вчиненні кримінального правопорушення, може визнаватися такою, проти якої наявне «кримінальне обвинувачення». Отже, особа може отримати процесуальні права сторони захисту і у випадку, якщо офіційного повідомлення про підозру їй висунуто не було.
Враховуючи підстави початку досудового розслідування щодо ОСОБА_5, попередню кваліфікацію розслідуваного діяння, беручи до уваги, що у межах цього кримінального провадження перевіряється наявність ознак кримінального правопорушення саме в діях ОСОБА_5 і щодо нього проводяться слідчі дії, зокрема, допит, слідчий суддя вважає, що ситуація скаржника свідчить, що проти нього існує «кримінальне обвинувачення», а тому останній повинен мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
Одним із способів реалізації права на захист у кримінальному провадженні є можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 221 КПК України, а тому ОСОБА_5 мав право звернутись із відповідним клопотанням до слідчого та за наявності передбачених законом підстав оскаржити бездіяльність щодо його неналежного розгляду.
3.2.Щодо наявності в діях детектива оскаржуваної бездіяльності
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Це твердження узгоджується і з позицією, наведеною Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 1.3. Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (лист № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо невиконання обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Порядок і строки розгляду клопотань у кримінальному провадженні, у тому числі щодо здійснення такої процесуальної дії, як надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, регламентовані ст. 220 КПК України.
У ст. 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй.
Таким чином, за результатами розгляду клопотання сторони захисту про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у разі відмови у його задоволенні (у т. ч. часткової) у слідчого виникає обов`язок винести вмотивовану постанову про таку відмову.
При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без належного процесуального реагування.
Як встановлено слідчим суддею, 24.06.2022 адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до детектива НАБУ ОСОБА_3 з клопотанням №102 про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ч. 1 ст. 221 КПК України, яке було отримано НАБУ 27.06.2022 та зареєстроване за вх. №252/7480-04 від 27.06.2022.
У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що саме з 28.06.2022 у детектива виник обов`язок розглянути відповідне клопотання і в триденний строк, тобто до 30.06.2022 включно, прийняти рішення за результатами його розгляду, про що повідомити заявника. При цьому, у разі прийняття рішення про відмову у задоволенні (у т. ч. часткової) відповідного клопотання у детектива виник обов`язок винести вмотивовану постанову про таку відмову.
Натомість, як встановлено слідчим суддею, 28.06.2022 детективом на адресу заявника було скеровано лист, у якому повідомлено про відсутність у останнього права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а тому відповідне клопотання задоволенню не підлягає.
Фактично зміст направленого заявнику листа свідчить про прийняття детективом рішення про відмову у задоволенні вказаного клопотання, однак, всупереч вище наведеним вимогам ст. 220 КПК України, відповідне рішення не оформлено вмотивованою постановою, що свідчить про допущення детективом бездіяльності, яка полягає у неналежному процесуальному реагуванні.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для задоволення скарги в частині зобов`язання детектива розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у порядку та в строки, передбачені ст. 220 КПК України.
Водночас, не можуть бути задоволені вимоги скарги щодо зобов`язання детектива винести вмотивованупостанову прозадоволення відповідного клопотання, оскільки за змістом ст. 221 КПК України, вирішення питання про надання на ознайомлення матеріалів досудового розслідування належить до дискреційних повноважень слідчого/прокурора.
Керуючись статтями 3, 42, 220, 221, 303, 307, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу адвоката ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_5, на бездіяльність детектива, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні №42022000000000440 від 13.04.2022,- задовольнити частково.
2.Зобов`язати уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні №42022000000000440 від 13.04.2022, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_5, відповідно до вимог статті 220 КПК України.
3.В іншій частині вимог скарги відмовити.
4.Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1