- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Калугіна І.О.
Справа № 991/1519/22
Провадження № 21-з/991/8/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву підозрюваного ОСОБА_5 про внесення виправлень в ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2022 року,
за участю:
захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6,
У С Т А Н О В И Л А:
У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі суд) перебувало кримінальне провадження № 52022000000000094від 09травня 2022року за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_5 (далі підозрюваний) на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2022 року про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання.
За результатами розгляду, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 01 червня 2022 року (далі ухвала) залишила без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2022 року без змін.
15 червня 2022 року від підозрюваного до суду надійшла заява, в якій останній просить внести виправлення в ухвалу від 01 червня 2022 року, зокрема:
- виключити з ухвали посилання про те, що 16 червня 2016 року ОСОБА_5 неодноразово викликався детективами до Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ), але за викликами ніби не з`явився;
- виключити з ухвали посилання про те, що 16 червня 2016 року в кримінальному провадженні здійснені повідомлення про підозру іншим учасникам злочинної організації;
- виключити з ухвали посилання про те, що станом на 01 червня 2022 року НАБУ здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52015000000000002 від 04 грудня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209Кримінального кодексу України (далі КК України);
- замість невірного посилання на період часу («2013-2016 років») вказати правильний період часу «січень-лютий 2014 року»;
- замість невірного посилання на те, що ОСОБА_5 18 червня 2016 року покинув територію України авіарейсом «Київ-Москва», зазначити правильні відомості про те, що 18 червня 2016 року підозрюваний покинув територію України поїздом сполученням «Київ -Москва».
Уважає, що наведені посилання (ствердження) в ухвалі від 01 червня 2022 року є такими, що не відповідають фактичним обставинам і не підтверджені матеріалам справи.
Не погоджуючись із вказаною заявою, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) 16 червня 2022 року подав до суду письмові заперечення. На думку прокурора, заява підозрюваного ОСОБА_5 не підлягаю задоволенню, оскільки є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 379 КПК України. Уважає, що зміст поданої заяви зводиться до повторного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду 11 травня 2022 року.
У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 вимоги заяви підтримав та просили її задовольнити.
Прокурор САП у судове засідання не прибув, від нього надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.
Заслухавши доводи захисника підозрюваного, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить до таких висновків.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ст. 379 КПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.
Так, однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати.
Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмово вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання, а виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Вирішуючи питання про виправлення описки чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи. А тому, виправлення допущених помилок в ухвалі суду допускається, якщо при цьому не змінюється суть цих судових рішень.
Так, аналізуючи доводи підозрюваного про необхідність визнання опискою те, що з 16 червня 2016 року ОСОБА_5 неодноразово викликався детективами до НАБУ, але за викликами ніби не з`явився, оскільки це не відповідає матеріалам справи, колегія суддів вважає їх неспроможними з огляду на наявність в матеріалах справи повісток про виклик, датованих після 16 червня 2016 року (т. 1 а.с. 105-116).
Також, колегія суддів вважає безпідставними твердження про виключення з ухвали посилання на те, що станом на 01 червня 2022 року НАБУ здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52015000000000002 від 04 грудня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України, а також щодо вручення підозри іншим учасникам злочинної організації, оскільки вказані відомості встановлювались як під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції та підтверджуються відповідними матеріалами клопотання, поясненнями учасників, наданих у судових засіданнях (т. 1 а.с. 26-100).
Посилання підозрюваного про виправлення в мотивувальній частині ухвали того, що ОСОБА_5 18 червня 2016 року покинув територію України не авіарейсом «Київ-Москва», а поїздом сполученням «Київ -Москва», колегія суддів визнає неістотними та такими, що не впливають на зміст судового рішення, оскільки як під час розгляду клопотання в цій частині слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції встановлювався факт перетину підозрюваним ОСОБА_5 кордону, а не шляхи його здійснення (т. 1 а.с. 149-50). При цьому, доказів на підтвердження перетину кордону підозрюваним саме поїздом матеріали справи не містять.
Крім того, стосовно вимог підозрюваного про виправлення описки в частині зазначення періоду часу, в який ОСОБА_7 був залучений до злочинної організації, колегія суддів вважає необхідним зазначити таке.
Як під час розгляду слідчим суддею клопотання так і під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді наголошувалось, що термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка та перевірка доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Перевіряючи висновки слідчого судді, зазначені в ухвалі, та оцінюючи доводи апеляційної скарги колегією суддів було наголошено, що надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення за встановленими органом досудового розслідування обставинами. При цьому обставини та факти, встановлені ухвалою від 01 червня 2022 року, не мають преюдиціального значення в цьому кримінальному провадженні.
Отже, із заяви підозрюваного вбачається, що він фактично просить змінити зміст ухвали від 01 червня 2022 року. Зокрема, не погоджуючись з обставинами встановленими та оціненими судом апеляційної інстанції, а також висновками викладеними в ухвалі про обрання відносно нього запобіжного заходу, підозрюваний фактично просить їх виключити. Хоча доводи заяви зводять до незгоди з висновками викладеними судом апеляційної інстанції в ухвалі від 01 червня 2022 року, що на думку підозрюваного має наслідком виправлення описки, однак обставини які він ставить під сумнів були предметом дослідження слідчим суддею, а не предметом перегляду в суді апеляційної інстанції в розумінні ст. 404 КПК України.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що ухвала суду апеляційної інстанції не містить будь-яких описок чи очевидних арифметичних помилок, в розумінні ст. 379 КПК України, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви підозрюваного ОСОБА_5 про виправлення описки.
Керуючись ст. 376, 379 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Відмовити підозрюваному ОСОБА_5 в задоволенні заяви про виправлення описок в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2022 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3