Документ № 105368316

Справа № 991/2197/22

Провадження 1-кп/991/37/22

УХВАЛА

22 липня 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши увідкритому судовому засіданнів приміщенні залу суду в м. Києві питання неявки захисника у судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному 14 квітня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000193, за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.369ККУкраїни,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000193 від 14.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, захист законних прав та інтересів якого здійснюється захисником адвокатом ОСОБА_8 (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ВН № 000617, видане Радою адвокатів Вінницької області від 03 січня 2020 року).

18.07.2022 колегією суддів Вищого антикорупційного суду проведено підготовче судове засіданні, за наслідками якого постановлено ухвалу про призначення судового розгляду у вказаному провадженні та з учасниками провадження узгоджено дати судового розгляду, зокрема на 20липня2022 року о 08 год 15 хв та 22 липня 2022 року.

Проте 20.07.2022 захисник ОСОБА_8 в судове засідання не прибула. До початку засідання засобами електронного зв`язку повідомила суд про неможливість прибуття через зайнятість в іншій справі та перебуванні у відрядженні у м. Львові. Однак не надала жодного документального підтвердження вказаного факта.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що його захисник напередодні дня судового засідання пізно ввечері повідомила, що не зможе прибути до суду у зв`язку з терміновим відрядженням. Вважав за неможливе проводити судовий розгляд без участі захисника.

Прокурор ОСОБА_5 вважав причину не явки захисника не поважною, оскільки дата судового розгляду була узгоджена заздалегідь.

З огляду на вказані обставини, судом була постановлена ухвала щодо відкладення засідання на іншу раніше узгоджену дату 22 липня 2022 року о 09 год 00 хв, під час якого належало з`ясувати поважність причин неприбуття захисника ОСОБА_8 в судове засідання 20.07.2020.

22.07.2022 захисник ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася повторно, будучи належним чином повідомленою про дату та місце судового засідання. Причин не явки суду не повідомила.

Обвинувачений ОСОБА_7 під час судового засідання надав пояснення з приводу того, що 21.07.2022 його захисник адвокат ОСОБА_8, засобами телефонного зв`язку повідомила останнього, що не може здійснювати його захист у даному кримінальному провадженні з огляду на зайнятість в інших справах. Можливості зустрітися з адвокатом у нього не було. Договір не розірвано. Через те, що ОСОБА_8 попередила про, те що не зможе здійснювати його захист, обвинувачений вимушений був укласти договір з іншим захисником. Новий захисник ОСОБА_9 просив відкласти розгляд справи для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження на один місяць. У зв`язку із чим колегією суддів його клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи.

Прокурор ОСОБА_5 вказав на повторне не прибуття захисника ОСОБА_8 у заздалегідь визначені дати судових засідань та не надання доказів поважності такого не прибуття.

За викладених обставин суд вважає за необхідне порушити перед органом, уповноваженим на притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, питання про притягнення захисника ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина 1 статті 28 КПК визначає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. За частиною 2 статті 28 КПК, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Частиною 3 статті 28 КПК визначено критерії розумності строків кримінального провадження, до яких зокрема належить поведінка учасників кримінального провадження.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в якій закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, тобто покликані забезпечити аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена.

Згідно з частиною 1 статті 318 КПК судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а за частиною 2 статті 318 КПК судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 42 КПК, підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Водночас частиною 4 статті 46 КПК визначено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Відповідно до частини 2 статті 47 КПК захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України кваліфікується як тяжкий злочин, а тому участь захисника у даному кримінальному провадженні формально не є обов`язковою. Проте проведення судового засідання за відсутності захисника та наявності заперечень обвинуваченого з цього приводу може бути визнано порушенням, оскільки за частиною 1 статті 20 КПК, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

За частиною 1 статті 324 КПК якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на те, що невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності, тобто загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності, суд зазначає, що вжите в статті 324 КПК слово «одночасно» не означає обов`язкового визнання неповажними причин неприбуття в судове засідання прокурора чи захисника в тому ж засіданні, в якому вони були відсутні, оскільки це позбавило б такого учасника судового провадження природнього права надати свої пояснення щодо підстав відсутності, а тому суд вважає можливим здійснювати встановлення фактичних підстав неприбуття в подальшому під час судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 21 чинного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Пунктом 12-1 чинних Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 (із змінами від 15.02.2019), встановлено, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Пунктом 17 тих же Правил, визначено, що приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання, а за пунктом 44 під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Суд вважає неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_8 у судове засідання 20.07.2022 із посиланням на участь в іншому кримінальному провадженні, оскільки таке не передбачено у переліку поважних причин неприбуття, визначеному статтею 138 КПК. Водночас захисником не надано, як ні жодних розумних та обґрунтованих пояснень надання переваги іншому кримінальному провадженню перед провадженням за обвинуваченням ОСОБА_7, так і не надано підтверджуючих документів дійсності факту перебування в іншому суді чи органі досудового розслідування.

Також суд вважає і неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_8 у судове засідання 22.07.2022, оскільки суд взагалі жодним чином не був проінформований про відсутність у захисника можливості прийняти участь у даному судовому засіданні.

Вказана поведінка захисника ОСОБА_8 призводить до невиправданого затягування судового провадження.

З урахуванням наведених вище обставин на думку суду, в процесуальній поведінці адвоката ОСОБА_8 наявні ознаки дисциплінарних проступків, а саме: порушення правил адвокатської етики та неналежного виконання професійних обов`язків внаслідок створення перешкод для судового розгляду даного кримінального провадження та реалізації права підзахисного на розгляд цього провадження у розумні строки. Тому суд вважає за необхідне порушити питання про дисциплінарну відповідальність адвоката перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону, де вона обліковується.

За пунктом 3.3 рішення Ради адвокатів України від 18.06.2020 № 37 звільняються від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) зокрема суди, що звертаються із заявами (скаргами) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, в рамках наданих їм повноважень процесуальним законодавством України.

За пунктом 10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 26.06.2019 № 73), до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката зокрема слід відносити рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.

Керуючись статтями 42, 46, 47, 324, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажною причину неприбуття захисника ОСОБА_8 в судове засідання 20 липня 2022 року о 08 год 15 хв.

Визнати неповажною причину неприбуття захисника ОСОБА_8 в судове засідання 22 липня 2022 року о 09 год 00 хв.

Порушити питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області.

Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісією адвокатури Вінницької області повідомити Вищий антикорупційний суд про результати розгляду цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2