- Головуючий суддя (ВАКС) : Криклива Т.Г.
Справа №991/1231/19
Провадження №1-кп/991/1/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника, адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
його захисника, адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в залі судових засідань клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про закриття на підставі п.4 ч. 1 ст.284 КПК України кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2017, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ржищів, Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364ККУкраїни,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2 08.12.2021 від захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7, надійшло клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст.284 КПК України.
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1 Основним аргументом клопотання захисника є звернення прокурора до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 поза межами строку досудового розслідування.
Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначала, що провадження варто закрити за п.4 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння.
Така позиція пов`язана з тим, що захисник вважає прийняття Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-IIІ від 03.10.2017 (далі Закон № 2147-VIII від 03.10.2017), яким доповнено ч.1 ст.284 КПК України пунктом 10, таким законом, що скасовує кримінальну відповідальність обвинувачених, у зв`язку з появою умови для закриття кримінального провадження.
2.2 Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_7, клопотання про закриття кримінального провадження підтримали.
2.3 Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник, адвокат ОСОБА_9, підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 та просили його задовольнити.
2.4 Прокурор проти заявленого клопотання заперечував. Вважав, що процесуальні строки у кримінальному провадженні порушені не були і воно було завершено з дотриманням вимог КПК України.
Такі аргументи пов`язував з винесенням 29.05.2019 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2 017, якою був відновлений строк досудового розслідування.
Зазначив, що зміни, які були внесені на підставі Закону України № 2147-III від 03.10.2017, не скасовують кримінальну відповідальність за діяння, вчинення яких інкримінуються ОСОБА_6 та ОСОБА_8, поза як є нормами процесуального, а не матеріального закону.
ІІІ. Встановлені судом обставини
3.1 Генеральною прокуратурою України 23.06.2015 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000001259 щодо розкрадання державних коштів протягом 2014-2015 років службовими особами державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» під час проведення закупівель товарів, робіт та послуг з попередньою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України (т.9, а.с. 35-37).
3.2 З цього кримінального провадження були виділені матеріали досудового розслідування, відомості про які були внесені 03.01.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 5201700000000001 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, та №5201700000000002 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209КК України, які постановою прокурора від цієї ж дати об`єднані в одне провадження, якому присвоєно №5201700000000001 (т. 9, а.с. 62-73).
3.3 11.04.2017 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а 21.04.2017 ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України (т. 9, а.с. 94-120) у кримінальному провадженні за № 5201700000000001 від 03.01.2017.
3.4 На підставі постанови про продовження строку досудового розслідування від 21.04.2017 керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заступником Генерального прокурора України ОСОБА_11 було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 5201700000000001 від 03.01.2017 до десяти місяців, а саме до 28.06.2017.
3.5 В подальшому 26.05.2017, уже з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №5201700000000001 від 03.01.2017, у зв`язку з досягненням згоди на укладення угоди про визнання винуватості, було виділено в окреме провадження матеріали щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (т. 9, а.с. 77-78).
3.6 Як слідує зі змісту постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 26.05.2017, виділені з кримінального провадження за №5201700000000001 від 03.01.2017 матеріали були зареєстровані за №52017000000000353 від 26.05.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, та №52017000000000354 від 26.05.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, були об`єднані в одне провадження під №52017000000000353 про що внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (т.9, а.с. 86-87).
3.7 Згодом, 31.05.2017, відповідно до змісту п.42 розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2017, стороні захисту наданий доступ до цих матеріалів (т. 1, а.с. 75).
3.8 Цього ж дня було складено обвинувальний акт, який був вручений ОСОБА_8 - 31.05.2017 та ОСОБА_6 - 06.06.2017 (т.29, а.с.1-73).
3.9 Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 31.05.2017 з підозрюваним ОСОБА_8, та 01.06.2017 з підозрюваним ОСОБА_6 було укладено угоди про визнання винуватості (т.29, а.с.81 - 134).
3.10 09.06.2017 до Солом`янського районного суду м. Києва для розгляду надійшов обвинувальний акт разом з угодами про визнання винуватості (т.29, а.с.74).
3.11 Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.11.2017 у затвердженні угод про визнання винуватості відмовлено, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2017, повернуто прокурору для продовження досудового розслідування.
3.12 Суд мотивував таке рішення невідповідністю змісту угоди вимогам ч.1 ст.472 КПК України, а саме не зазначені підстави для застосування ч.1 ст.69 КК України, а також положенням ч. 4 ст. 469 КПК України з огляду на існування потерпілого - ДП«Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України», якому заподіяна шкода у розмірі 13 652 265,02 грн (т.3, а.с. 97-99, т.28, а.с. 68-69).
3.13 Ухвала Солом`янського районного суду м.Києва від 17.11.2017, після перегляду в апеляційній інстанції, набрала чинності 15.01.2018. З огляду на це матеріали зазначеного кримінального провадження, були скеровані Солом`янським районним судом м.Києва до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України та отримані нею 20.02.2018 (т.3, а.с. 153, т.28, а.с. 146).
3.14 Після 20.02.2018 не приймалося жодного рішення та не проводились жодні процесуальні дії у цьому проваджені, аж до 09.01.2019, коли старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12, мотивуючи здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2017 за підозрою ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.364 КК України, та ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, здійснив запит у порядку ст. 93 КПК України до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 з вимогою надати копії матеріалів з кримінального провадження № 5201700000000001 від 03.01.2017, яке на момент звернення детектива перебувало на розгляді в суді, та цього ж дня їх отримав (т.28, а.с. 105-226).
3.15 Через понад чотири місяці після отримання матеріалів детективом, а саме 29.05.2019 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 винесла постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2017. Постанова мотивована наступним: «Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні на підставі вище вказаної ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 17.11.2017 відновлено 09.01.2019, про що внесені відповідні відомості до ЄРДР. В подальшому 04.02.2019 досудове розслідування в даному провадженні завершено та надано доступ стороні захисту до матеріалів провадження. На даний час виникла необхідність у відновленні досудового розслідування для зміни повідомлення про підозру ОСОБА_6 відповідно до ст.279 КПК України» (т. 26, а.с.65-66).
3.16 29.05.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст.364КК України (т. 26, а.с. 67-92). За змістом це повідомлення про підозру ОСОБА_6 відрізняється від попереднього датованого 21.04.2017 лише номером провадження №52017000000000353 від 26.05.2017, ОСОБА_8 у цьому провадженні повідомлення про підозру не здійснювалося.
3.17 Того ж дня, тобто 29.05.2019, старшим детективом НАБ України складено повідомлення про завершення досудового розслідування та надано стороні захисту право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (т. 23, а.с. 73-74).
3.18 Ухвалою слідчого судді Солом`янського районногосуду м.Києва від 25.07.2019 підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику, адвокату ОСОБА_7, встановлений строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000353 від 26.05.2017, до 24.09.2019.
3.19 11.10.2019 прокурором затверджений новий обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч.2 ст.364 КК України та ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, який надійшов до Вищого антикорупційного суду 28.10.2019 (т. 1, а.с.1-74).
3.20 29.10.2019 ухвалою Вищого антикорупційного суду призначене підготовче судове засідання (т.1, а.с.88-89).
IV. Оцінка обставин, які мають значення для розгляду клопотання
4.1 Щодо перебігу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52017000000000353 від 26.05.2017
4.1.1 За змістом ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
4.1.2 Відповідно до ч.3 ст.217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
4.1.3 Як було встановлено судом, у кримінальному провадженні за №5201700000000001 від 03.01.2017 (з якого було виділено матеріали зареєстровані за №52017000000000353 від 26.05.2017) заступником Генерального прокурора України керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 постановою від 21.04.2017 було продовжено строк досудового розслідування до десяти місяців, а саме до 28.06.2017.
4.1.4 Також у цьому проваджені було повідомлено про підозру ОСОБА_8 - 11.04.2017, та ОСОБА_6 - 21.04.2017.
4.1.5 Відомості про виділені матеріали за №52017000000000354 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2017 та об`єднані з матеріалами №52017000000000353. Тобто після повідомлення про підозру матеріали щодо обох підозрюваних були виділені з кримінального провадження № 5201700000000001 від 03.01.2017 та об`єднані в одне провадження за кінцевим №52017000000000353 від 26.05.2017, але у цьому провадженні строки не продовжувалися.
4.1.6 Для того, щоб визначити дату початку та закінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному проваджені, суд виходить з наступного.
4.1.7 Початок перебігу строку досудового розслідування п.2 ч.1 ст.219КПК України пов`язує з днем повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину та визначає його тривалістю упродовж двох місяців.
4.1.8За правиламип.3ч.2ст.294КПК Україниякщо досудоверозслідування злочину(досудовеслідство)неможливо закінчитиу строк,зазначений уп.2ч.1ст.219цього Кодексу,він можебути продовженийв межахстроків,встановлених п.п.2та3ч.2ст.219цього Кодексу: до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.
4.1.9 Кримінальний процесуальний закон, який застосовується для оцінки цих обставин, не містив роз`яснення, яким чином мав обраховуватися строк досудового розслідування у зв`язку з виділенням матеріалів, по яким було оголошено підозру у первинному провадженні, а тому суд здійснює тлумачення цих обставин самостійно.
4.1.10 Стаття 113 КПК України дає визначення, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
4.1.11 Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
4.1.12 Частина 2 ст. 114 КПК України встановлює, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
4.1.13 У кримінальному провадженні за № 5201700000000001, 11 та 21квітня 2017 були днями повідомлення про підозру, тобто починаючи з 11.04.2017 мав обраховуватися двомісячний строк досудового розслідування, який спливав 12.06.2017, однак постановою прокурора це строк був продовжений до 28.06.2017.
Після виділення 26.05.2017 матеріалів щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у кримінальне провадження за №52017000000000353, щодо нього продовжили свою дію строки досудового розслідування основного кримінального провадження, а тому на переконання суду саме 28.06.2017 є датою, до якої мало бути закінчено досудове розслідування та прийнято одне із рішень, передбачених ст.283 КПК України у виділеному кримінальному провадженні.
4.1.14 У межах цього строку органом досудового розслідування було ознайомлено учасників з матеріалами досудового розслідування, складено обвинувальний акт та укладено угоди про визнання винуватості, які 01.06.2017 направлено, а 09.06.2017 отримано Солом`янським районним судом м.Києва.
4.1.15 З огляду на вище викладене судом може бути констатовано, що прокурор до Солом`янського районного суду м.Києва з обвинувальним актом та угодами про визнання винуватості звернувся у межах строку досудового розслідування та на момент звернення до суду його залишок становив 19 днів.
4.1.16 Як уже було встановлено судом, матеріали кримінального провадження, після відмови у затвердженні угод та апеляційного оскарження ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 17.11.2017, були отримані Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України 20.02.2018.
4.1.17 Після цієї дати перебіг процесуального стоку продовжився та протягом 19 днів кримінальне провадження мало би бути закінчене у загальному порядку. У випадку ж недостатності цього періоду для належного закінчення досудового розслідування в загальному порядку, слідчий мав звернутися з клопотанням про його продовження в межах допустимого строку досудового розслідування. Так, відповідно до ст. 219, 294 КПК України, в редакції від 07.01.2018, якщо досудове слідство неможливо закінчити протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, він може бути продовжений (1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; (2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; (3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.
4.1.18 Із матеріалів кримінального провадження не вбачається вчинення детективом жодних дій, спрямованих на закінчення досудового розслідування у строк, що залишився, або на продовження цього строку. З 20.02.2018 (коли матеріали фактично надійшли до прокурора) сторона обвинувачення не проводила жодних процесуальний дій до 09.01.2019 (коли детектив звернувся до прокурора із вимогою надати копії матеріалів з кримінального провадження № 5201700000000001 від 03.01.2017). В той час як математичний розрахунок вказує на те, що 19 днів, які мала сторона обвинувачення для закінчення досудового розслідування, спливли 11.03.2018. Очевидно, що будь-які процесуальні дії та рішення, які проводилися та були постановлені після цієї дати, перебували за межами строку досудового розслідування.
4.1.19 В світлі конкретних обставин цієї справи це стосується: вимоги детектива від 09.01.2019 надати копії матеріалів із кримінального провадження № 5201700000000001 від 03.01.2017; постанови прокурора про відновлення досудового розслідування від 29.05.2019; повідомлення 29.05.2019 ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України (т. 26, а.с. 67-92); складення 29.05.2019 повідомлення про завершення досудового розслідування та надання права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (т. 23, а.с. 73-74); затвердження 11.10.2019 нового обвинувального акту.
4.2 Щодо зупинення та поновлення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52017000000000353 від 26.05.2017
4.2.1 Колегія суддів, з огляду на позицію прокурора про відновлення строків досудового розслідування у зв`язку з прийняттям постанови від 29.05.2019 про відновлення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, вважає за необхідне надати їй оцінку, попри встановлення того, що вона була складена поза їх межами.
4.2.2 Як було встановлено, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 29.05.2019 склала постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2017. Мотиви постанови були сформульовані наступним чином: «Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні на підставі вище вказаної ухвали (Солом`янського районного суду м.Києва від 17.11.2017) відновлено 09.01.2019, про що внесені відповідні відомості до ЄРДР».
4.2.3 Таке твердження свідчить, що на переконання прокурора, ухвала Солом`янського районного суду м.Києва від 17.11.2017 про відмову в затвердженні угоди зупинила строки досудового розслідування, які були поновлені шляхом направлення детективом запиту прокурору.
4.2.4 Однак, на переконання колегії суду, таке твердження не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону з огляду на таке.
4.2.5 Підстави та порядокзупинення досудовогорозслідування післяповідомлення особіпро підозрурегулюються ст.280КПК України(вредакції від07.01.2018).
4.2.6 Відповідно до змісту ч.4 та 5 ст. 280 КПК України за наявності підстав, передбачених у ч.1 цієї статті, досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
4.2.7 Відповідно ч.1 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
4.2.8 Аналіз цих норм дає підстави для однозначного висновку, що досудове розслідування зупиняється та відновлюється виключно на підставі мотивованої постанови прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, і лише у разі наявності однієї з таких підстав: тяжка хвороба чи розшук підозрюваного, або виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, або припинення існування таких підстав.
4.2.9 Отже, ні ухвала суду, ні запит детектива у порядку ст. 93 КПК України, ні відомості у Єдиному реєстрі досудових розслідувань не є належною процесуальною формою для зупинення та відновлення досудового розслідування, а такі обставини, як необхідність продовження досудового розслідування у загальному порядку та потреба в отриманні копій матеріалів із іншого кримінального провадження, очевидно не є належними підставами для цього.
4.2.10 Продовжуючи аналіз мотивувальної частини постанови від 29.05.2019, судом встановлено, що прокурор зазначає наступне: «В подальшому 04.02.2019 досудове розслідування в даному провадженні завершено та надано доступ стороні захисту до матеріалів провадження. На даний час виникла необхідність у відновленні досудового розслідування для зміни повідомлення про підозру ОСОБА_6 відповідно до ст.279 КПК України».
4.2.11 Намагаючись визначити логічну конструкцію та зміст цієї мотивації, колегія суддів розтлумачує її як таку, що потребу у відновленні досудового розслідування прокурор пов`язує з необхідністю повідомлення ОСОБА_6 про зміну підозри.
4.2.12 Однак така мотивація суперечить змісту КПК України, оскільки виконання органом досудового розслідування вимог ст.290 КПК України не має своїм наслідком зупинення досудового розслідування, а отже не потребує його відновлення.
4.2.13 В ході судового розгляду прокурором не надано процесуальних документів, які б свідчили що досудове розслідуванняу цьому кримінальному провадженнівідновлювалось 09.01.2019,а 04.02.2019було завершено,не наданодоказів про зупинення строку досудового розслідування, та не надано пояснень причин для зволікання з завершенням розслідування у кримінальному провадженні після повернення матеріалів із Солом`янського районного суду м.Києва понад рік, з чого колегія суддів робить висновок про їх відсутність.
У будь-якому випадку, наявні матеріали дозволяють зробити висновок, що з 20.02.2018 (дата повернення матеріалів кримінального провадження до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури після відмови у затвердженні угод про визнання винуватості) до 29.05.2019 (постанова ОСОБА_10 про відновлення досудового розслідування) жодних процесуальних рішень, які б свідчили про продовження строку кримінального провадження, не приймалось.
У цьому контексті суд вимушений констатувати, що ця постанова про відновлення досудового розслідування була невдалою спробою легалізувати незакінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та надати вигляду законності продовженню такого досудового розслідування.
4.2.14 З огляду на вище викладене, колегія суддів констатує, що у кримінальному провадженні за №52017000000000353 від 26.05.2017 досудове розслідування не зупинялося та не відновлювалося.
4.3 Щодо можливості закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52017000000000353 від 26.05.2017 за п.4 ч.1 ст.284 КПК України
4.3.1 Позиція сторони захисту зводилася до можливості закриття кримінального провадження за п.4 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки Закон№2147-VIII від 03.10.2017 є законом, що скасував кримінальну відповідальність шляхом внесення змін до ч.1 ст.284 КПК України, розширивши її змістом п. 10, який є застосовним за формальними ознаками до цих правовідносин.
4.3.2 Фактично захисник таким шляхом має намір обґрунтувати необхідність використання п.10 ч.1 ст.284 КПК України поза обмеженнями, встановленими у п. 4 §2 Розділу 2 Прикінцевих положень Закону № 2147-VIІI від 03.10.2017, які передбачають, що цей пункт не має зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
4.3.3 Однак з таким трактуванням колегія суддів не може погодитися з огляду на наступні мотиви.
Суд звертає увагу, що пункт 4 частини першої статті 284 КПК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 3-р(II)/2022 від 08.06.2022, однак на час постановлення цієї ухвали воно ще не набрало законної сили, а тому колегія суддів має провести оцінку можливості застосування цієї підстави для закриття кримінального провадження.
4.3.4 За змістом п. 4 ч. 1ст. 284 КПК України суд має право закрити кримінальне провадження у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
4.3.5 Під скасуванням кримінальної відповідальності за діяння слід розуміти його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута, зокрема шляхом скасування норм Особливої частини КК України; внесення змін до них - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (аналогічна позиція міститься у постанові ККС ВС від 24.07.2018 у справі № 569/4061/17).
4.3.6 За змістом ч. 2 ст. 4 КК України така декриміналізація може здійснюватися тільки на підставі закону про кримінальну відповідальність, оскільки виключно ним визначається протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння.
4.3.7 Вочевидь Закон № 2147-VIII від 03.10.2017 стосувався внесення змін до процесуального закону, а тому не може вважатися таким, що скасовує кримінальну відповідальність у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.
За таких обставин клопотання захисника задоволенню не підлягає.
4.4.Щодо можливості застосування до цього кримінального провадження положень п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України
4.4.1 Чинна на час розгляду справи судом редакція ст. 284 КПК України передбачає процесуальні наслідки спливу строку досудового розслідування. Так, кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Однак цим положенням Кодекс доповнений Законом України № 2147-VIIІ від 03.10.2017, який в цій частині набув чинності 15.03.2018.
4.4.2 Прикінцевими положеннями Закону № 2147-VIIІ від 03.10.2017 (п. 4 § 2) визначений момент та умови набуття чинності відповідними змінами у ст. 284 КПК України вони:
1)вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом,
2)не мають зворотної дії в часі,
3)застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
4.4.3 Дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання й припиняється з утратою ним чинності. За загальним правилом до події, факту застосовується той акт, під час дії якого вони настали чи мали місце. Регулювання дії норм кримінального процесуального закону України у часі здійснюється через ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Говорячи про напрям темпоральної дії Закону № 2147-VIIІ від 03.10.2017, законодавець однозначно закріпив його перспективну дію (поширення нормативно-правового акту на юридичні факти, права і обов`язки учасників кримінально-процесуальних відносин, самі правовідносини, які виникають після моменту набуття ним чинності).
4.4.4 На відміну від матеріального закону, процесуальний закон не має зворотної дії в часі, навіть в тому випадку, якщо його застосування створює більш сприятливе становище для учасників кримінального провадження; поворот процесу не можливий. Це загальне правило, що притаманне для процесуального закону.
4.4.5Критерієм,якому слідприділити особливуувагу вконтексті питання,що розглядається,є застосуваннянової редакціїзакону досправ,по якимвідомості прокримінальне правопорушеннявнесені в Єдиний реєстрдосудових розслідуваньпісля введенняв діюцих змін.Цей приписсвідчить проте,що п.4§2Прикінцевих положеньЗакону №2147-VIIвід 03.10.2017встановлені нелише моментнабуття чинностівідповідними положеннями,а такожумови їхзастосування.Тому зурахуванням часунабрання чинностіпісля 15.03.2018приписи вновій редакціїмають застосуватисяу справах, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
4.4.6 Отже, умова застосування нововведень в частині можливості закриття кримінального провадження оперує поняттям «справа» і, як вбачається із тексту, пов`язана з моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення у такій конкретній справі. Це означає поширення таких приписів лише на справи, по яким відомості внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто після 15.03.2018. А застосування відповідної редакції КПК України при вирішенні питання закриття кримінального провадження у зв`язку зі спливом строку досудового розслідування безпосередньо залежить від того, коли саме відомості у цій справі були внесені до ЄРДР.
4.4.7 Як вбачається із досліджених матеріалів, кримінальне провадження за №52017000000000353 від 26.05.2017, яке є предметом цього судового розгляду, було виділено з кримінального провадження за № 5201700000000001 від 03.01.2017, яке в свою чергу виділене з провадження за №42015000000001259, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2015.
4.4.8 З огляду на це колегія суддів, саме 23.06.2015 вважає днем, коли було розпочато розслідування, а отже днем, який має братися до уваги під час встановлення можливості поширення вимог п.10 ч.2 ст.284 КПК України на ці правовідносини.
4.4.9 За таких обставин кримінальне провадження, яке є предметом цього судового розгляду, під час перевірки на застосовність до нього вимог п. 4 § 2 Прикінцевих положень Закону № 2147-VIIІ від 03.10.2017, не є таким, на які прямо поширюються його законодавчі нововведення, а отже застосувати положення п.10 ч.2 ст.284 КПК України до нього неможливо попри встановлення судом обставин закінчення строку досудового розслідування.
V. Висновки суду
Ч.1 ст.370 КПК України ставить основні вимоги до рішення яке має прийняти суд, а саме судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Судом ретельно проаналізовано підстави для закриття кримінального провадження, та було встановлено, що вони не застосовні до обставин цього кримінального провадження.
Отже, попри встановлення судом обставин закінчення строку досудового розслідування на момент звернення з обвинувальним актом до суду, судовий розгляд має бути продовжений, а обвинувачення має бути вирішене по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 284, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000353 від 26.05.2017, на підставі п.4 ч. 1 ст.284 КПК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3