Документ № 105427619

Справа № 991/2501/22

Провадження 1-кс/991/2520/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1

(далі - слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

захисника (адвоката) ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Тлумач Івано-Франківської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ),

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (далі-КК),

в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) 28.01.2015 №42015000000000078 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 425, частиною 4 статті 190, частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

18.07.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 15.07.2022 старшого детектива-заступника керівника першого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 (далі детектив), погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК, в кримінальному провадженні від 28.01.2015 №42015000000000078.

Для розгляду клопотання відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким проведено судовий розгляд 19.07.2022 з перервами до 20.07.2022, 21.07.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. В клопотанні детектив просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, стверджуючи таке:

«Національним антикорупційним бюро України (далі Національне бюро) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000078 від 28.01.2015 за фактом розкрадання бюджетних коштів, виділених для будівництва багатоповерхових житлових будинків для військовослужбовців Державної прикордонної служби України за адресою: АДРЕСА_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 425, ч. 2 ст. 366 КК України».

Досудовим слідством встановлено, що в період часу з вересня 2016 року по січень 2018 року директор ПБВТК «ЗАХІД» ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 та тимчасово виконуючим обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 (з кожним окремо), а також в деяких випадках за співучасті ОСОБА_10, як особи, яка здійснювала технічний нагляд за будівництвом, за заздалегідь розробленим планом злочинної діяльності, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволоділи на користь ПБВТК «ЗАХІД», директором, засновником та кінцевим беніфіціарним власником (контролером) якої був одноособово ОСОБА_5, чужим майном коштами державного бюджету, передбаченими бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 389-р (із змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМУ № 840-з від 16.11.2016) «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2016 рік» та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 314 «Про затвердження Переліку житлових об`єктів Держприкордонслужби, які передбачається фінасувати у 2017 році за рахунок бюджетної програми 1002070» зі змінами, для ІНФОРМАЦІЯ_2, в особливо великому розмірі на загальну суму 14 025 966,92 грн, що полягає в безпідставному перерахуванні на користь ПБВТК «ЗАХІД» коштів за роботи та матеріали, які фактично не були виконані та використані, проте відображені у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) по об`єкту «Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2 » за договором підряду № 31-16 від 12.09.2016.

Також, протягом листопаду 2016 року грудня 2017 року ОСОБА_5, обіймаючи посаду директора ПБВТК «ЗАХІД», діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 та тимчасово виконуючим обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9, а також в окремих випадках за співучасті ОСОБА_10, як особи, яка здійснювала технічний нагляд за будівництвом, з метою особистого незаконного збагачення та в протиправних інтересах ПБВТК «ЗАХІД», директором, засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) одноособово він був, за заздалегідь розробленим планом злочинної діяльності, під час виконання Генпідрядником ПБВТК «ЗАХІД» для замовника - ІНФОРМАЦІЯ_2 будівельних робіт за договором підряду від 12.09.2016 № 31-16, достовірно знаючи про обсяги виконаних робіт на об`єкті будівництва, у невстановленому під час досудового слідства місці, склав офіційні документи - акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а саме: № б/н за листопад 2016 року (будинок № 1), № 3 за листопад 2016 року (будинок № 1), № 1 за березень 2017 року (будинок № 1), № б/н за вересень 2017 року (будинок № 1), № 1 за грудень 2017 року (будинок № 1), № 3 за листопад 2016 року (будинок № 2), № б/н за листопад 2016 року (будинок № 2), акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 1) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 2) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 3) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 4) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 5) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (зовнішні мережі) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (електропостачання) форми КБ-2в, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (насосна станція) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 4) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (будинок № 5) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (зовнішні мережі) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (електропостачання) форми КБ-2в, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (насосна станція) форми КБ-2в, акт № 5 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2016 року (електропостачання), акт № 5 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2016 року (насосна станція) № 1 за березень 2017 року (будинок № 2), № 2 за грудень 2017 року (будинок № 2), № 3 за листопад 2016 року (будинок № 3), № б/н за листопад 2016 року (будинок № 3), № 3 за грудень 2017 року (будинок № 3), № 3 за листопад 2016 року (будинок № 4), № 9 за вересень 2017 року (будинок № 4), № 1 за жовтень 2017 року (будинок № 4), № 3 за листопад 2016 року (будинок № 5), № 9/1 за вересень 2017 року (будинок № 5), № 2 за жовтень 2017 року (будинок № 5), до яких вніс завідомо неправдиві відомості щодо обсягів виконаних будівельних робіт, використаних матеріалів та їх вартості, та усвідомлюючи протиправних характер своїх дій, умисно засвідчив їх своїм підписом та відбитками круглої печатки ПБВТК «ЗАХІД», після чого надав їх до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3, де вони були особисто підписані іншими співучасниками, зокрема частково начальником регіонального управління ОСОБА_8, частково т.в.о начальника регіонального управління ОСОБА_9, а також в окремих випадках ОСОБА_10, та засвідчені відбитками круглої гербової печатки ІНФОРМАЦІЯ_2, які тим самим підтвердили обсяги виконаних генпідрядником ПБВТК «ЗАХІД» робіт на об`єкті «Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2 » за договором підряду № 31-16 від 12.09.2016, та видали їх для подальшого використання з метою надлишкового перерахування головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області із рахунків регіонального управління на користь ПБВТК «ЗАХІД» бюджетних коштів у загальному розмірі 14 025 966,92 грн, що спричинило тяжкі наслідки.

05.07.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом для вручення повідомлень -шляхом направлення за адресою реєстрації та проживання підозрюваного, вручення повідомлення про підзору рідному брату ОСОБА_5 ОСОБА_11, а також скерування копії повідомлення про підозру на номер телефона ОСОБА_5 у месенджері».

При цьомув клопотаннізазначалось,що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5, підтверджується таким: «договором від 12.09.2016 № 31-16 між ІНФОРМАЦІЯ_3 (Замовник) та ПБВТК «Захід» (Генпідрядник) на виконання робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2, з додатковими угодами; результатами огляду від 15.11.2018 багатоповерхових житлових будинків завершеного і незавершеного будівництва по АДРЕСА_2 ; висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29.01.2021, яким встановлено, що окремі обсяги виконаних робіт на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2 за договором від 12.09.2016 № 31-16; висновком додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 16.12.2021; висновком судової економічної експертизи від 09.03.2021; висновком почеркознавчої експертизи від 16.06.2022; висновком почеркознавчої експертизи від 18.02.2021; додатковою угодою № 1-19 про розірвання договору № 31-16 від 12.09.2016; заявою Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07.04.2020 № 72/2269 про залучення до провадження як потерпілого; наказом № 8 від 11.10.2010 ПБВТК «ЗАХІД», зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.05.2001 за ідентифікаційним кодом 31004178, відповідно до якого ОСОБА_5 був призначений на посаду директора зазначеної компанії; статутом ПБВТК «ЗАХІД» в редакції, затвердженій протоколом зборів засновників компанії № 03/12 від 23.08.2012; відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких ОСОБА_5 з 12.05.2015 є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ПБВТК «ЗАХІД».

Також у клопотанні зазначалось, що «відповідно до відомостей, здобутих під час здійснення розслідування у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 15.02.2022 виїхав за межі України та станом на дату складання клопотання не повернувся на територію України.

У зв`язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 не встановлено, він виїхав за межі України та не з`являється без поважних причин на неодноразові виклики детектива, постановою детектива від 15.07.2022 оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_5 ».

З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні.

2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 (захисник підозрюваного ОСОБА_5, залучений згідно із дорученням Регіонального центру безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, виданого на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 19.07.2022) зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки: 1) оголошена ОСОБА_5 підозра є сумнівною; 2) ризики, про які повідомляє прокурор побудовані на припущеннях, не обґрунтовані конкретними доказами; 3) факт перебування ОСОБА_5 за межами України прокурором не підтверджений.

Підозрюваний ОСОБА_5 попри здійснені належним чином судові виклики не прибував в судові засідання, жодним чином не повідомивши про причини неприбуття, що не перешкоджало розгляду поданого клопотання відповідно до частини 6 статті 193 КПК.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу.

Також частинами 3, 4 статті 183 КПК визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті… При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Відповідно до частини 1 статті 193 КПК, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статті.

Згідно із частиною 6 статті 193 КПК, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.\

Частиною 2 статті 194 КПК визначено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті.

3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 відповідає формальним вимогам статті 184 КПК. Також дане кримінальне провадження від 28.01.2015 №42015000000000078 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК належить до підсудності ВАКС відповідно до пункту 2 частини 5 статті 216 КПК.

3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

3.3.1. Відповідно до частини 1 статті 42 КПК підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з частиною 1 статті 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до частини 1 статті 135 КПК особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Частиною 2 статті 135 КПК визначено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що 05.07.2022 ОСОБА_5 належним чином відповідно до КПК повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 366 КК, а саме шляхом направлення такого через Укрпошту (накладна від 05.07.2022 №0304910821244) за адресою місця реєстрації та проживання підозрюваного, а також вручення повідомлення про підозру рідному брату ОСОБА_5 ОСОБА_11, що підтверджується підписом ОСОБА_11 у повідомленні про підозру та протоколом вручення повідомлення про підозру від 05.07.2022, складеним детективом НАБУ ОСОБА_12 . Також повідомлення про підозру направлялась у додатках Telegram, Viber, WhatsApp по номеру НОМЕР_1, який належить підозрюваному.

Вищенаведене свідчить, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.

Крім того, виходячи із норм статті 135 КПК, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації, не повідомляє про зміну місця свого проживання або переховується від органів досудового розслідування полягає не в обов`язку осіб, якими отримано процесуальний документ, що призначений для такої особи, повідомити її про надходження процесуального документу, а в тому, що про надходження цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших джерел.

Про обізнаність ОСОБА_5 із наявністю кримінального провадження щодо нього свідчить факт, про який повідомлялось у службовій записці детектива НАБУ, а саме: «08.07.2022 на мій номер телефону у додатку Telegram з телефонного номеру НОМЕР_1 зателефонував чоловік, який назвався ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повідомив, що йому зокрема у додатку Telegram надходили повістки про виклик до Національного антикорупційного бюро України, а також повідомлення про підозру, але з`явитись за викликом він не може, оскільки перебуває за межами України на території Індонезії, та не має можливості приїхати на територію України. Також чоловік, який назвався ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що планує повернутись до України «після Нового року».

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 набув у даному кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.

3.3.2. КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК, в клопотанні та судовому засіданні доводилась такими документами:

- договором від 12.09.2016 № 31-16 між Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України (Замовник) та ПБВТК «Захід» (Генпідрядник) на виконання робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2, з додатковими угодами, якими встановлено строк завершення будівництва 30.12.2018, а також передбачено контроль і технічний нагляд Замовника за відповідністю якості, обсягів і ціни робіт, кошторису, будівельним нормам і правилам, відповідності матеріалів, конструкцій, виробів державним стандартам і технічним умовам та відповідності регіональним цінам;

- результатами огляду від 15.11.2018 багатоповерхових житлових будинків завершеного і незавершеного будівництва по АДРЕСА_2, під час якого встановлено невиконання будівельних робіт по будівництву насосної станції, облаштуванню дощової каналізації, по будівництву будинків АДРЕСА_4, облаштуванню електропостачання;

- висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29.01.2021, яким встановлено, що окремі обсяги виконаних робіт на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2 за договором від 12.09.2016 № 31-16, а також вартість виконаних робіт станом на дату проведення огляду не відповідають обсягам та вартості, визначеним в довідках про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) та актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), при цьому завищення вартості робіт, які внесено до актів приймання виконаних робіт, але фактично їх виконання не встановлено, складає 14025966, 92 гривень;

- висновком додаткової комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 16.12.2021, яким деталізовано обсяги, перелік та вартість невиконаних будівельних робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2, встановлених висновком експертів від 29.01.2021, в розрізі кожного акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в);

- висновком судової економічної експертизи від 09.03.2021, яким встановлено, що з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи від 29.01.2021 розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої державному бюджету внаслідок завищення вартості робіт, які внесено до актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2, але фактичне їх виконання не встановлено, складає 14 025 966, 92 гривень;

- висновком почеркознавчої експертизи від 16.06.2022, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_10, який був визначений особою, що здійснює технічний нагляд на об`єкті будівництва багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2, в актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), по яких встановлено невиконання будівельних робіт та які підписані зі сторони Замовника ОСОБА_8, виконані не ОСОБА_10, а іншою особою, з ретельним наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_10 ;

- висновком почеркознавчої експертизи від 18.02.2021, яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5, що міститься в заяві на видачу готівки від 05.12.2016 на суму 1 900 000,00 грн, виконаний ОСОБА_5 ;

- додатковою угодою № 1-19 про розірвання договору № 31-16 від 12.09.2016 на виконання робіт по об`єкту: Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2, та додатком № 2 до неї - актом приймання будівельного майданчика, відповідно до яких договір № 31-16 від 12.09.2016 був розірваний за взаємною згодою сторін, обсяги фактично виконаних робіт на об`єкті не встановлювались та акти передачі-приймання виконаних робіт, матеріалів та устаткування на об`єкті не складались;

- заявою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.04.2020 № 72/2269 про залучення до провадження як потерпілого, в якій зазначається про завдання майнової шкоди Західному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України внаслідок оплати за будівельні роботи, які не виконані, по об`єкту: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2 »;

- наказом № 8 від 11.10.2010 ПБВТК «ЗАХІД», зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.05.2001 за ідентифікаційним кодом 31004178, відповідно до якого ОСОБА_5 був призначений на посаду директора зазначеної компанії;

- статутом ПБВТК «ЗАХІД» в редакції, затвердженій протоколом зборів засновників компанії № 03/12 від 23.08.2012, відповідно до якого засновником компанії є ОСОБА_5 із часткою в статутному капіталі 100%, а також яким визначено обсяг службових повноважень ОСОБА_5 та виконання ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій;

- відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких ОСОБА_5 з 12.05.2015 є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ПБВТК «ЗАХІД».

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами та факт надсилання повідомлення про підозру від 05.07.2022 (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю

3.4. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.4.1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду в клопотанні обґрунтовувався такими твердженнями: «Підозрюваний ОСОБА_5 15.02.2022 виїхав за межі України, тобто понад 5 місяців тому, та станом на дату складання цього клопотання на територію України не повернувся, не зважаючи на те, що йому достеменно відомо щодо здійснення відносно нього кримінального провадження.

Також, підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово викликався до детектива Національного антикорупційного бюро України, проте жодного разу не з`явився без поважних причин.

Крім того, під час телефонної розмови у додатку Telegram, яка відбулась 08.07.2022 між підозрюваним ОСОБА_5 та детективом, який здійснював виклик підозрюваного ОСОБА_5 до Національного антикорупційного бюро України, підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що, нібито, перебуває в Індонезії, не має можливості приїхати на територію України, та, можливо, планує повернутись до України після «Нового року». Проте, на прохання детектива повідомити точну адресу перебування ОСОБА_5 не відповів.

Окрім цього, рідний брат підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_11 під час вручення йому повідомлення про підозру ОСОБА_5 05.07.2022 зазначив, що йому відомо про те, що ОСОБА_5 виїхав за межі України спочатку в Індонезію, а потім в Австралію, де, наскільки йому відомо, перебуває на даний час.

Вказані обставини свідчать про формування у підозрюваного ОСОБА_5 стійкого наміру переховуватись від органу досудового розслідування, наявності небажання повідомляти органу досудового розслідування дійсну інформацію щодо свого місцезнаходження з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у групі зі службовими особами Державної прикордонної служби України ОСОБА_13 та ОСОБА_9 .

Держприкордонслужба є правоохоронним органом спеціального призначення, одним із завдань якого є здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду виїзду.

Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи невідворотність покарання за скоєні злочини, сформувавши за час служби тісні професійні та соціальні зв`язки зі службовими особами Державної прикордонної служби України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, можуть досягти неправомірної домовленості щодо уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі ОСОБА_5 виїхати за межі України.

Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мали за колишнім місцем проходження служби доступ до інформації, яка становить державну таємницю, щодо інженерно-технічного облаштування державного кордону, проектною документацією та виконавчими схемами, щодо меж, координат на місцевості, функціонального призначення об`єктів, розташованих на державному кордоні України з метою виконання завдань, покладених на Державну прикордонну службу України. Отримані вказаними особами знання про вище вказані об`єкти зможуть посприяти ОСОБА_5 у спробі перетнути державний кордон України за межами пунктів пропуску та контрольних пунктів в`їзду виїзду.

Також встановлено, що ОСОБА_5 має у розпорядженні два дійсних паспорти громадянина України для виїзду за кордон строком дії до 08.05.2025 та 07.10.2030 відповідно, які можуть бути використані ним для виїзду до іншої країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Також, відповідно до відомостей про перетин державного кордону, ОСОБА_5, використовуючи паспорти громадянина України для виїзду за кордон, неодноразово перетинав державний кордон України використовуючи авіаційний та автомобільний транспорт, що вказує на фінансову можливість останнього забезпечити своє оперативне переміщення у випадку необхідності переховування від органів слідства та суду, до країни, з якою відсутній міжнародний договір про взаємну правову допомогу у кримінальних провадженнях.

Крім того, майновий стан підозрюваного ОСОБА_5, якому відповідно до здобутих під час здійснення розслідування відомостей належить: транспортний засіб автомобіль HYUNDAI д.н.з. НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_3 ; частки у статутних капіталах ТДВ «РЕМТЕХСЕРВІС» (3744149), ПРИВАТНА БАГАТОГАЛУЗЕВА ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ЗАХІД» (31004178), ПП «ЗАХІД-ІТБС» (35422224), а також нерухоме майно (на праві спільної сумісної власності подружжя): квартира за адресою: АДРЕСА_5, нежитлове приміщення, салон краси (перукарня чоловічого та жіночого залу) за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 640944926256, земельна ділянка з кадастровим номером 2625610100:21:013:0036, також вказує на фінансову можливість переховуватись від органів слідства та суду протягом тривалого часу, в тому числі за кордоном, не повертаючись до України.

Також, при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000 р., суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Таким чином, відповідно до вказаних рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Так, за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років та відповідно до прим. до ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням, за вчинення якого є неможливим звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, а також звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КПК України.

Отже, наведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Оскільки ОСОБА_5 підозрюється в у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366, одне з яких є особливо тяжким корупційним кримінальним правопорушенням і санкцією за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна (частина 5 статті 191 КК), то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання та особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Як убачається з матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_5 є володільцем двох паспортів України для виїзду за кордон НОМЕР_4 (дійсний до 08.05.2025), НОМЕР_5 (дійсний до 07.10.2030), та згідно із відомостями про осіб, які перетнули державний кордон, 15.02.2022 ОСОБА_5 покинув Україну у напрямку Київ-Доха (емірат Катар) і наразі не повернувся.

З огляду на таке й з урахуванням майнового стану підозрюваного, який здатен забезпечити його тривале перебування за межами України, існують достатні підстави вважати наявним ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в клопотанні обґрунтовувався твердженнями, що «При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять документи щодо діяльності та розпорядження коштами ПБВТК «ЗАХІД», директором, засновником та беніфіціарним власником якого є ОСОБА_5 з 2010 року. Вказаний часовий період дав можливість встановити ОСОБА_5 стійкі професійні та соціальні зв`язки з колегами, підлеглими та військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2, що у свою чергу дало можливість у групі з керівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 заволодіти коштами державного бюджету.

Вищевказане свідчить про наявність у підозрюваного можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, та які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені, шляхом домовленості з працівниками ПБВТК «ЗАХІД» та особами з числа особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

У судовомузасіданні встановлено,що документищодо діяльностіПБВТК «ЗАХІД», директором, засновником та бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 з 2010 року, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження (яке триває понад сім років) вже фактично вилучені органом досудового розслідування. Проте на теперішній час існує гіпотетична можливість підозрюваного ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які ще не були вилучені органом досудового розслідування. Тому слідчий суддя вважає доведеним існування даного ризику, хоча й з низьким ступенем вірогідності.

3.4.3. Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався такими твердженнями: « ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, скоєного у співучасті з службовими особами правоохоронного органу спеціального призначення, основною функцією якого є ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності.

Отже, з використанням професійних зв`язків співучасників злочину у службовому середовищі, використовуючи наявні інформаційно-пошукові ресурси та досвід службових осіб Державної прикордонної служби України у проведенні оперативно-розшукової діяльності, ОСОБА_5 може мати на меті встановити фактичне місцезнаходження та схилити осіб, які були залучені до робіт по об`єкту - будівництво багатоповерхових житлових будинків по АДРЕСА_2, до надання спотворених показів, застосовуючи для цього підкуп, особистий авторитет, професійні зв`язки, шантаж або можливу злочинну домовленість з невстановленими на даний час досудовим слідством іншими співучасниками злочину.

При обранні запобіжного заходу є необхідність врахування ризику здійснення подальшого тиску зі сторони підозрюваного як на вже встановлених та допитаних свідків у провадженні (щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, тощо), так і не встановлених на даний час свідків».

Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Проте в судовому засіданні прокурор зазначив, що даний ризик є факультативним і на його існуванні не наполягав. Відтак слідчий суддя не вдається до оцінки існування даного ризику, разом з тим зазначивши, що в клопотанні не зазначено конкретних свідків, на яких гіпотетично міг би впливати підозрюваний.

3.5.Судовим розглядомвстановлено,що відповіднодо відомостейпро осіб,які перетнулидержавний кордон(базаданих «АРКАН») ОСОБА_5 повітряним транспортом15.02.2022залишив територіюУкраїни уміжнародному аеропорту«Бориспіль» вмісті Києвіу напрямкуміста Доха(еміратКатар),та натеперішній часна територіюУкраїни неповертався. Відтак постановою детектива НАБУ від 17.07.2022 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.

Частиною 6 статті 193 КПК передбачена можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статті 177 КПК, зокрема буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

КПК не розкриває зміст понять «розшук» та «міжнародний розшук» та не визначає відмінностей між ними, проте поняття «міжнародний розшук» використовується в КПК як обов`язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia).

Системне тлумачення норм КПК свідчить, що розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами відповідно до національного законодавства в місцях можливого перебування розшукуваних осіб, тоді як у свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що здійснюється у відповідності до норм й національного, й міжнародного законодавства та проводиться поза межами держави-ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав силами правоохоронних органів запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції «Інтерпол».

Також КПКне визначаємоменту часу,з якогоособа вважаєтьсятакою,що оголошенау міжнароднийрозшук.Однак,частинами 1,2статті 281КПК визначено,що якщопід часдосудового розслідуваннямісцезнаходження підозрюваногоневідоме абовін виїхавта/абоперебуває натимчасово окупованійтериторії Україничи замежами Українита нез`являється безповажних причинна викликслідчого,прокурора заумови йогоналежного повідомленняпро такийвиклик,слідчий,прокурор оголошуєрозшук такогопідозрюваного. Дооголошення підозрюваногов розшукслідчий,прокурор зобов`язанийвжити заходівщодо встановленняйого місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто, для того щоби підозрюваний вважався оголошеним у розшук має бути наявна постанова про відповідне оголошення такої особи в розшук або у міжнародний розшук. При цьому КПК не зобов`язує сторону обвинувачення доводити слідчому судді саме факт перебування підозрюваного у розшуку та цілком достатнім є факт оголошення такої особи в міжнародний розшук.

Згідно ізстаттею 2Статуту Міжнародноїорганізації кримінальноїполіції-Інтерпол від13.06.1956,який набувчинності дляУкраїни 04.11.1992,цілями такоїорганізації є: (1) забезпечувати та підтримувати найширшу взаємну допомогу між усіма органами кримінальної поліції в межах законодавства різних країн та в дусі Загальної декларації прав людини; (2) створювати та розвивати всі інституції, які можуть ефективно сприяти попередженню та припиненню загальнокримінальних злочинів.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за №849/35132), цілями міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу зокрема є установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції).

Пунктом 1 розділу IV цієї ж Інструкції визначено, що Уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну. Публікація Червоного оповіщення запитується за таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України: для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років; для виконання вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі на термін щонайменше шість місяців, або якщо невідбута особою частина покарання становить не менше шести місяців. Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також зокрема таку інформацію та документи: завірену копію постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування);

завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування;

Тобто на момент звернення із запитом до Інтерполу особа вже має бути оголошена в розшук, відтак момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу прийняття постанови органу досудового розслідування про оголошення у міжнародний розшук, а належним доказом факту оголошення у міжнародний розшук є наявність процесуального рішення (постанови) про оголошення такої особи в міжнародний розшук.

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає доведеним те, що ОСОБА_5 належним чином оголошено у міжнародний розшук.

3.6. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора та захисника, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановленого факту оголошення підозрюваного ОСОБА_5 в міжнародний розшук та враховуючи таке:

1) вагомість наявних доказів на даному етапі досудового розслідування щодо обставин вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК;

2) одне з інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень відповідно до статті 12 КК класифікується як особливо тяжке, тобто у разі визнання його винуватим з урахуванням ролі пособника у вчиненні такого правопорушення, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади та з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;

3) на теперішній час підозрюваному виповнилось 48 років та відсутня інформація про його стан здоров`я;

4) підозрюваний перебуває у зареєстрованому шлюбі з 09.09.1999, та інших відомостей про міцність його соціальних зв`язків суду не надано;

5) майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати як достатньо забезпечений, оскільки він є власником транспортного засобу марки HYUNDAI; має частку у статутному капіталі ТДВ «РЕМТЕХСЕРВІС» (яка становить 0,38% статутного капіталу), частку у статутному капіталі ПРИВАТНА БАГАТОГАЛУЗЕВА ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ЗАХІД» (яка становить 39% статутного капіталу), частку у статутному капіталі ПП «ЗАХІД-ІТБС» (яка становить 100% статутного капіталу); володіє спільно з дружиною таким майно: квартирою загальною площею 111,9 кв. м., нежитловим приміщенням - салону краси (перукарня чоловічого та жіночого залу) загальною площею 236,1 кв. м., земельною ділянкою площею 0,0136 га;

6) підозрюваний раніше не судимий;

7) вагомість наявнихдоказів щодорозміру майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється ОСОБА_5 на загальну суму 14 025 966, 92 грн.;

8) відсутній ризик продовження підозрюваним протиправної поведінки,

слідчий суддя вважає, що є підстави для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук, то розмір застави не визначається відповідно до частини 4 статті 183 КПК.

Аналіз норм частини 6 статті 193 КПК свідчить, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим частиною 1 статті 197 КПК.

Отже, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваному, доведення стороною обвинувачення обґрунтованості повідомленої підозри та наявності ризиків, належного оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання детектива щодо обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись статтями 176-198, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .

2. Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3. Після затримання підозрюваного ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляється ухвала.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 26.07.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1