- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
Cправа №991/2289/22
Провадження №11-сс/991/213/22
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 липня 2022 року у кримінальному провадженні №42015000000000078,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.07.2022 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про арешт майна в кримінальному провадженні №42015000000000078 від 28.01.2015 та накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом заборони розпоряджатися та відчужувати майно, зокрема, на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку, шляхом заборони здійснення видаткових операцій (окрім платежів на внесення застави згідно із ухвалами Вищого антикорупційного суду) у АТ «ОЩАДБАНК» (код ЄДРПОУ 00032129) - НОМЕР_1 .
На вказану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. Посилається на такі обставини:
- слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_6 отримує пенсію шляхом її зарахування на спеціальний відкритий для цього банківський рахунок в AT «ОЩАДБАНК» (код ЄДРПОУ 00032129) - НОМЕР_1 ;
- пенсія - єдине джерело отримання коштів для ОСОБА_6, оскільки він зараз ніде не працює, не проживає та не має спільного побуту зі своєю дружиною. Тому арешт грошових коштів на зазначеному банківському рахунку ставить його у скрутне матеріальне становище, перешкоджає можливості використовувати отриману пенсію та позбавляє засобів до існування;
- слідчий суддя в порушення вимог ст.172 КПК України належним чином не обґрунтував необхідності розгляду клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна, що призвело до порушення його права на захист та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.07.2022 в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку в AT «ОЩАДБАНК» (код ЄДРПОУ 00032129) - НОМЕР_1, шляхом заборони розпоряджатись та відчужувати, та постановити нову ухвалу, якою клопотання про накладення арешту на майно у цій частині залишити без задоволення.
Детектив НАБУ, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) на електронну адресу суду надіслав заяву, у якій просить провести розгляд апеляційної скарги без його участі, а рішення прийняти на розсуду суду.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі детектива НАБУ та прокурора САП.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000078 від 28.01.2015 за фактом розкрадання бюджетних коштів, виділених для будівництва багатоповерхових житлових будинків для військовослужбовців Державної прикордонної служби України за адресою: АДРЕСА_1, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190, ч.2 ст.425, ч.2 ст.366 КК України.
05.07.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.
05.07.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ про арешт майна, погоджене прокурором САП.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Із наведених детективом обставин вбачається потенційне унеможливлення досягнення мети, на яку спрямований арешт майна, тому на підставі ч.2 ст.27, ч.1 ст.222 КПК України розгляд слід здійснити у закритому судовому засіданні та відповідно до ч.2 ст.172 КПК - без повідомлення власників майна.
Санкція ч.5 ст.191 КК України, яка окрім іншого інкримінована ОСОБА_6, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, відтак наявна правова підстава для арешту майна.
ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і пред`явлена йому підозра є обґрунтованою.
Він є власником, зокрема, грошових коштів, розміщених на банківському рахунку в АТ «ОЩАДБАНК» (код ЄДРПОУ 00032129) - НОМЕР_1 .
Втручання у право власності ОСОБА_6 пов`язане зі здійсненням кримінального провадження щодо кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, тому не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна необхідне для досягнення мети цього кримінального провадження.
Право власності належить обмежити лише в частині розпорядження майном та його відчуження з метою запобігання його зміни чи знищенню.
Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 .
Згідно з положеннями абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Із матеріалів провадження вбачається, що 05.07.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.
Санкцією ч.5 ст.191 КК України визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Із огляду на вищевказані положення закону, обставини справи, колегія суддів вважає, що в контексті приписів ч.2 ст.173 КПК України слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання правильно враховано правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому висновки слідчого судді достатньо мотивовані, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Так із матеріалів провадження та тексту оскаржуваного рішення вбачається, що майно, щодо якого вирішувалось питання про накладення арешту, не було тимчасово вилученим, а необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна обґрунтована потенційним унеможливленням досягнення мети, на яку спрямований відповідний захід забезпечення кримінального провадження. Тому слідчий суддя відповідно до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув клопотання детектива без виклику власника майна або його представника.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя в порушення вимог ст.172 КПК України належним чином не обґрунтував необхідності розгляду клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна, що призвело до порушення його права на захист та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Твердження апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_6 отримує пенсію шляхом її зарахування на спеціальний відкритий для цього банківський рахунок в AT «ОЩАДБАНК» (код ЄДРПОУ 00032129) - НОМЕР_1, спростовуються матеріалами провадження, зокрема, даними декларації ОСОБА_6 (після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) за 2019 рік (т.1 а.с.90-98), із яких вбачається, що зазначений рахунок є поточним, тобто у слідчого судді були відсутні дані, що вказаний рахунок є пенсійним картковим рахунком.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69, 73). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Оскільки досудове розслідування проводиться за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190, ч.2 ст.425, ч.2 ст.366 КК України, за фактом розкрадання бюджетних коштів, виділених для будівництва багатоповерхових житлових будинків для військовослужбовців Державної прикордонної служби України за адресою: АДРЕСА_1, слід визнати, що у слідчого судді при вирішенні питання про арешт грошових коштів, розміщених на банківському рахунку в АТ «ОЩАДБАНК» (код ЄДРПОУ 00032129) - НОМЕР_1, були відсутні будь-які докази на підтвердження того, що арешт порушить справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_6 і покладе на останнього індивідуальний та надмірний тягар як на власника.
Відповідно до ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону .
Однак, саме лише посилання в апеляційній скарзі на те, що арешт грошових коштів на зазначеному банківському рахунку ставить ОСОБА_6 у скрутне матеріальне становище, перешкоджає можливості використовувати отриману пенсію та позбавляє засобів до існування, не стверджує наявність вище вказаних підстав, оскільки є посиланням на обставини, якими можуть бути обґрунтовані доводи клопотання ОСОБА_6 чи його захисника до слідчого судді про скасування арешту майна повністю або частково у порядку ст.174 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно відповідно до вимог ст.ст.170-173 КПК України.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 липня 2022 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4