Документ № 105486993

Справа № 991/613/22

1-кп/991/4/22

УХВАЛА

26 липня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий ОСОБА_1,

судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_4,

прокурор ОСОБА_5,

обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ОСОБА_9,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №42016161010000308 за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеси, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Вінниці, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м.Одеси, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Риги, Латвія, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК,

та відносно юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження - Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Одеса", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюс Йорк Корпорейшн",

в с т а н о в и в:

1.Ухвалою Вищого антикорупційного суду (далі - суд) від 31.01.2022 призначено підготовче судове засідання у зв`язку із надходженням від прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_15 обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні № 42016161010000308, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209КК, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.209КК, ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, та відносно юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження - Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Одеса", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюс Йорк Корпорейшн".

2.Ухвалою суду від 09.02.2022 кримінальне провадження № 42016161010000308 закрито в частині обвинувачення ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за закінченням строків давності.

3.13.07.2022 судом ухвалено рішення про зупинення судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК, до його розшуку та про виділення матеріалів кримінального провадження № 42016161010000308 у частині обвинувачення ОСОБА_16 в окреме провадження.

4.У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта чи наявності підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК, зокрема, про закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.

5.Прокурор просив суд призначити судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, посилаючись на відповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального законодавства та відсутність підстав для направлення обвинувального акта до іншого суду для визначення підсудності, закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акта прокурору.

6.Захисник ОСОБА_13 заявив клопотання про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки після повідомлення його підзахисному про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

7.Ухвалою суду від 30.05.2022 у задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено.

8.Також, ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, було залишено без розгляду клопотання захисника ОСОБА_10, щодо закриття кримінального провадження з аналогічних підстав.

9.У подальшому, захисники обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_10 заявили клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

10.Ухвалою суду від 13.07.2022 у задоволенні заявлених захисниками ОСОБА_13 та ОСОБА_10 клопотань про повернення обвинувального акта прокурору, відмовлено.

11.Інші клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, закриття провадження, затвердження угоди чи направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності суду не заявлялись.

12.Отже, заслухавши позицію прокурора, обвинувачених та їх захисників, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відповідно до ст. 33-1 КПК підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки їм висунуто обвинувачення щодо корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК, та наявна умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК.

13.Підстави для прийняття рішень про затвердження угоди, закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності відсутні. Обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, що містяться у ст. 291 КПК.

14.Не встановивши підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК, суд, керуючись ч. 1 ст. 315 КПК, перейшов до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

15.У зв`язку із цим, судом було з`ясовано думку учасників судового провадження щодо необхідних підготовчих дій.

16.Прокурор просив провести судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників судового провадження.

17.Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, захисники, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 також вказали на необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження.

18.За таких обставин, суд вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у даному кримінальному провадженні, який здійснювати у відкритому судовому засіданні, колегіально судом у складі трьох суддів, за участі прокурора, обвинувачених та їх захисників, представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження.

19.Також, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання необхідності надання доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

20.Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

21.Зважаючи на те, що обвинувачення у даному провадженні висунуто стосовно вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, всі обвинувачені повнолітні особи, то підстави у наданні доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відсутні.

22.Окрім того, сторонами судового провадження були заявлені клопотання щодо обраного обвинуваченим запобіжного заходу.

Щодо клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_13 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_10 про зміну і скасування запобіжного заходу

23.У своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання захисник ОСОБА_13 посилався на наявність обставин, які свідчать про зменшення встановлених слідчим суддею у провадженні ризиків зі спливом досудового розслідування. Зокрема, захисник зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 завершено та передано обвинувальний акт до суду. З моменту застосування стосовно ОСОБА_9 застави минуло близько 2 років, водночас більше 1,5 роки (з жовтня 2020 року) прокурор не звертався до слідчого судді з клопотанням про продовження дії встановлених обов`язків чи встановлення нових обов`язків, що, на його думку, свідчить про відсутність з боку сторони обвинувачення будь-яких претензій щодо процесуальної поведінки ОСОБА_9 у провадженні.

24.Окрім того, захисник вказував на те, що протягом зазначеного періоду ОСОБА_9 не вчиняв і не виявляв спроби вчинити будь-які дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, навпаки, своєю процесуальною поведінкою неодноразово доводив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, або якимось іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Отже, факт закінчення досудового розслідування та процесуальна поведінка ОСОБА_9 у провадженні якщо не повністю нівелювали наявність зазначених у рішенні суду про обрання запобіжного заходу ризиків, то зменшили їх до такого рівня, що є підстави стверджувати про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж застосований у вигляді застави.

25.Наведені захисником факти, на його переконання, свідчать, що подальше застосування застави, як запобіжного заходу, до ОСОБА_9 буде необґрунтованим, оскільки його подальша належна процесуальна поведінка та виконання процесуальних обов`язків можуть бути забезпечені шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання.

26.Захисник ОСОБА_10 у своєму клопотанні про скасування запобіжного заходу у вигляді застави вважає, що у зв`язку із завершенням досудового розслідування кримінального провадження та належною процесуальною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_7 протягом усього строку досудового розслідування, ризики, що передбачені ст.177 КПК, не існують, а тому застосування будь-якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7 є недоцільним.

27.Окрім того, захисник зазначив про те, що у зв`язку із обранням запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 та необхідністю внесення коштів, обвинувачений наприкінці червня 2020 року звернувся до заставодавців з проханням про внесення коштів від їх імені як застави, на що останні погодилися, за умови розумного строку повернення коштів. Однак, ані обвинувачений, ані заставодавці під час внесення застави не розраховували на проведення досудового розслідування протягом одного року, тому повернення заставодавцям внесених ними коштів, забезпечить виконання гарантійних зобов`язань ОСОБА_7, що дозволить зберегти ділову репутацію та не понести репутаційних ризиків.

28.На переконання захисника, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_7 в місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців, виключно позитивна репутація обвинуваченого, відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності в сукупності з іншими доводами вказує на відсутність достатніх підстав для продовження дії запобіжного заходу у вигляді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .

29.У судовому засіданні прокурор заперечував щодо клопотань захисників, вважаючи обраний обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 запобіжний захід раціональним, доцільним, необхідним та таким, що забезпечує їх належну поведінку.

30.Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав клопотання свого захисника, звернувши увагу суду на своє скрутне матеріальне становище у зв`язку з відсутністю роботи як у нього, так і в дружини. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання, заявлене його захисником, та просив його задовольнити.

31.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 про скасування запобіжного заходу, який був обраний ОСОБА_7, слід задовольнити частково з огляду на таке.

32.Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2102 000 гривень, з покладенням на нього ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

33.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 510 000 гривень з визначенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

34.У подальшому строк дії обов`язків, встановлених для ОСОБА_9 та ОСОБА_7 та передбачених ст. 194 КПК не був продовжений.

35.Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

36.Підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими КПК для судового розгляду (ч. 2 ст. 314 КПК). Під час судового розгляду кримінального провадження вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК.

37.Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу. За змістом ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

38.Водночас, на стадії судового провадження клопотання про зміну чи скасування запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

39.Тому, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування, а у подальшому судового розгляду і можуть вплинути на застосовані до обвинувачених відповідні заходи або способи їх виконання.

40.З урахуванням зазначеного, оцінюючи обставини, викладені у клопотаннях захисників про зміну та скасування запобіжного заходу, суд вважає слушними доводи сторони захисту, згідно з якими, за належної процесуальної поведінки обвинувачених, які вони демонструють під час досудового розслідування та судового провадження, наявні ризики щодо їх поведінки з часом зменшуються та можуть обумовлювати необхідність перегляду застосованих запобіжних заходів.

41.Водночас, суд враховує, що до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у червні 2020 року був застосований запобіжний захід у вигляді застави, який діє до цього часу.

42.Застосування слідчим суддею застави у визначеному розмірі, у поєднанні з покладенням на обвинувачених процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, мало на меті запобігти ризикам у поведінці обвинувачених, які встановлені слідчим суддею.

43.Відповідні обмеження, які передбачали застосовані щодо обвинувачених запобіжні заходи та покладені процесуальні обов`язки безумовно значною мірою сприяли належній процесуальній поведінці обвинувачених.

44.Разом із тим, упродовж тривалої дії застосованих щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 запобіжних заходів у вигляді застави, останні сумлінно виконували покладені на них обов`язки, не вчиняли дій, які б вказували на ухилення від органу досудового розслідування та суду, чи на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, хоча мали певну можливість вчинення таких дій.

45.Окрім цього, не вплинуло на належну процесуальну поведінку обвинувачених закінчення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

46.Разом з тим, суд зазначає, що за наявності тривалої дії застосованого запобіжного заходу у період досудового розслідування та судового провадження, добросовісна поведінка обвинувачених може виступати як додатковий аргумент на користь зменшення існуючих ризиків у їх поведінці.

47.За обставин цього кримінального провадження, суд доходить висновку, що належна процесуальна поведінка обвинувачених свідчить на користь зменшення ризику переховування їх від суду.

48.Водночас, суд також бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_9 тривалий час проживає у м. Одесі, має сталі соціальні зв`язки, одружений, будучи керівником громадських організацій спортивного профілю приймає активну участь у розвитку дитячого футболу, що підтверджується долученими до клопотання характеризуючими обвинуваченого документами. Також судом враховується міцність соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_7 в місці його постійного проживання, зокрема, наявність у нього родини. Наведені дані, на переконання суду, вказують на наявність тісних соціальних зв`язків, які є стримуючим фактором та можуть вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.

49.У цьому зв`язку, суд також зауважує, що відповідний стандарт, за яким ризик втечі зменшується зі збігом часу, вже протягом тривалого часу використовується Європейським судом з прав людини («Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), § 10).

50.Водночас, суд не погоджується з доводами захисників щодо відсутності існування ризику незаконного впливу обвинувачених на свідків.

51.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

52.За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

53.На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

54.Отже, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, а також беручи до уваги, що даних про виникнення нових ризиків у поведінці обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 встановлено не було, а існуючий ризик переховування від суду зменшився, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотань захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_10 .

55.Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

56.З огляду на зазначене, обвинуваченим слід змінити запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру ОСОБА_9 до 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 690 000 гривень та ОСОБА_7 до 3400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 840 000 гривень.

57.На переконання суду, обрані щодо обвинувачених запобіжні заходи у вигляді застави саме в такому розмірі, будуть співмірними з існуючими ризиками, відповідатимуть особі обвинувачених та будуть достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених.

58.Решта обставин, на які посилається сторона захисту в обґрунтування заявлених клопотань, на переконання суду не є підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу, з огляду на таке.

59.Так посилання захисників щодо настання нової стадії кримінального провадження - закінчення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду здійснено без належного обґрунтування того, яким чином зазначена обставина вплинула на ризики, існування яких встановлено в ухвалах слідчих суддів.

60.У цьому зв`язку, суд зазначає, що завершення певного умовного етапу кримінального провадження само по собі не може слугувати достатньою підставою для зміни запобіжного заходу. Визначальним скоріше є те, яким чином завершення відповідного етапу впливає на існуючі ризики у поведінці обвинуваченого.

61.Окрім того, посилання обвинуваченого ОСОБА_9 на скрутне фінансове становище, а захисника ОСОБА_10 на неможливість виконання обвинуваченим ОСОБА_7 гарантійних зобов`язань перед заставодавцями в обґрунтування необхідності зміни та скасування запобіжного заходу у вигляді застави є безпідставними. Специфіка застави як запобіжного заходу не обумовлює її зміну з огляду на введення в країні воєнного стану чи незадовільного стану надходження фінансових потоків. Закон не пов`язує наявність застави або її розмір з фінансовим становищем як особи, яка виступає заставодавцем так і самого обвинуваченого. Водночас, сплата заставодавцем коштів в якості застави за підозрюваного або обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи, а вимоги заставодавця до підозрюваного або обвинуваченого щодо повернення з будь-яких причин сплачених в якості застави за нього коштів не є обставиною, що може стати підставою для скасування чи зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави.

62.Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно в обвинуваченого та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від взаємовідносин між собою.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_10 про повернення прокурору цивільного позову

63.Захисник ОСОБА_10 також подав до суду клопотання про повернення прокурору цивільного позову в інтересах Одеської міської ради до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

64.Вказане клопотання мотивовано тим, що прокурор не підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами та взагалі не довів наявність «державного інтересу» в цій справі, а відповідно і факту порушення або загрози порушення такого інтересу. З поданого цивільного позову, на думку захисника, вбачається, що прокурор фактично діє не в інтересах держави, а в інтересах територіальної громади, що не передбачено діючим законодавством. Окрім того, захисник зазначив, що в порушення вимог, визначених ст.175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у позовній заяві прокурор не вказав реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта та не зазначив підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову/позовів до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

65.Прокурор заперечував щодо задоволення цього клопотання, посилаючись на те, що захисником не наведено належної аргументації з посиланням на норми КПК про порядок здійснення судом таких дій як повернення цивільного позову у межах кримінального провадження. Доводи клопотання, на його думку, теж не є обґрунтованими, оскільки в самій позовній заяві зазначено про підстави звернення з позовом прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради. Зазначив, що прокурор в частині представництва виконує також функцію представництва інтересів органів місцевого самоврядування, оскільки той орган, який мав би це здійснювати (Одеська міська рада), не вживає передбачених законом заходів.

66.Суд доходить до висновку про необґрунтованість клопотання захисника ОСОБА_10 про повернення цивільного позову, з огляду на таке.

67.Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі -ЦК).

68.Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (частина 2 статті 127 КПК).

69.Відповідно до положень ч. 3 ст. 128 КПК цивільний позов в інтересах держави пред`являєтья прокурором.

70.Відповідно до статті 131-1 Конституції Українина органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

71.Згідно з частинами 1, 3 та 4 « представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

72.Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

73.Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

74.Водночас поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

75.За таких обставин, визначальним є обґрунтування органом прокуратури підстав для його звернення із позовом в інтересах відповідного суб`єкта владних повноважень, у цьому кримінальному провадженні Одеської міської ради, а також належність перевірки та підтвердження судом цих підстав із наведенням відповідного обґрунтування.

76.Як вбачається з позовної заяви, прокурор належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив в чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Як зазначено прокурором, підставою для звернення з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, стало невиконання належним чином органом місцевого самоврядування повноважень щодо захисту інтересів держави, які полягають у своєчасному, шляхом подання цивільного позову в межах кримінального провадження, вжитті заходів щодо стягнення до місцевого бюджету 130750000 гривень з осіб, які обвинувачуються у заволодінні відповідною сумою бюджетних коштів. Також прокурор у своїй позовній заяві зазначає, що не дивлячись на те, що 130 750000 гривень було перераховано з міського бюджету на рахунок ТОВ Авіакомпанія «Одеса», наразі кошти не повернуто на казначейський рахунок Одеської міської ради, яка репрезентує відповідно до Конституції України і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» інтереси територіальної громади м. Одеси, а значить має місце порушення державних інтересів щодо належного функціонування відповідно до закону місцевого самоврядування (в особі Одеської міської ради), його матеріального та фінансового забезпечення.

77.Зі змісту листа Одеської міської ради від 05.08.2020 № 01-19/1743, доданого до позову прокурора, вбачається що відповідний орган місцевого самоврядування не має наміру звертатись до суду із позовом у цьому кримінальному провадженні, а має намір вирішити відповідне питання щодо подання цивільного позову лише після завершення кримінального провадження.

78.Зазначене, дає підстави для висновків, що Одеська міська рада може не використовувати всіх доступних засобів захисту матеріальних інтересів територіальної громади, що є складовою матеріальних інтересів держави, порушення яких могло мати місце, внаслідок дій обвинувачених, викладених у обвинувальному акті. Отже, це може вказувати на неналежне здійснення органом місцевого самоврядування своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

79.Разом із тим, щодо належної перевірки судом зазначених прокурором підстав для звернення із позовом в інтересах Одеської міської ради, то підтвердження судом цих підстав із наведенням відповідного обґрунтування або їх спростування, може бути здійснено лише за наслідками судового розгляду, з урахуванням висновків суду щодо висунутого обвинувачення.

80.У своєму клопотанні про повернення позовної заяви захисник посилається також на порушення прокурором вимог до позовної заяви, визначених у ст. 175 ЦПК.

81.Так, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК).

82.Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 125 КПК).

83.Частина 3 ст. 175 ЦПК дійсно містить ряд вимог до змісту та реквізитів позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення в порядку ч. 1 та ч. 3 ст. 185 ЦПК. У той же час вказані вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 125 КПК).

84.Позовна заява, подана прокурором у цій справі містить дані щодо реєстраційних номерів облікової картки платника податків усіх відповідачів.

85.Окрім того, слід зазначити, що правові наслідки недотримання вказаних вимог, передбачені ст. 187 ЦПК, у вигляді залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених ст. 129 КПК.

86.Незазначення прокурором у позові в кримінальному провадженні підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову/позовів до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, на що посилається захисник у своєму клопотанні про повернення цивільного позову, не перешкоджає суду в цьому кримінальному провадженні розглянути цивільний позов по суті разом з обвинувальним актом.

87.Також, слід зазначити, що надмірний формалізм до форми та змісту позовної заяви у кримінальному провадженні може порушувати право суб`єкта, що постраждав від злочину, на доступ до правосуддя. Так, у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 (§49, заява № 28090/95) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнав, що фактично суворе застосування національними судами процесуального правила позбавило заявника права доступу до суду. Під час застосування процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (§ 29 рішення ЄСПЛ у справі Walchli v. France від 26.07.2007, заява № 35787/03).

88.За таких обставин, суд доходить висновку, що клопотання захисника ОСОБА_10 про повернення позовної заяви прокурору слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статей 314-316, 372 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

Призначити у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК, та відносно юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження - Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Одеса", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюс Йорк Корпорейшн", судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, просп. Перемоги, 41), одразу після завершення підготовчого судового засідання.

Клопотання сторін про виклик свідків вирішити під час судового розгляду.

Клопотання захисника ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Змінити, визначений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 102 000 грн на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 690 000 грн.

В іншій частині клопотання захисника відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_10 про скасування запобіжного заходу задовольнити частково.

Змінити, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 510 000 грн на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 840 000 грн.

В іншій частині клопотання захисника відмовити.

Цивільний позовпрокурора у кримінальному провадженнів інтересахдержави вособі Одеськоїміської радидо ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням прийняти до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом.

У задоволенніклопотання захисника ОСОБА_10 про повернення цивільного позову прокурору відмовити.

Ухвала окремомуоскарженню непідлягає.Заперечення протиухвали можутьбути включенідо апеляційноїскарги насудове рішення,передбачене ч.1ст.392КПК.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3