- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/2678/22
Провадження 1-кс/991/2695/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, власника майна - ОСОБА_4, представника власника майна ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52021000000000006 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно вилучене 21.07.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у порушення вимог Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР» укладено договір № 30-46-08-20-00167 від 09.12.2020 про Постачання,монтаж тапусконалагоджувальні роботисистеми фізичногозахисту,системи зв`язку,автоматизованої системиконтролю такерування попроекту «БудівництвоЦентралізованого сховищавідпрацьованого ядерного(ЦСВЯП)реакторів ВВЕРАЕС України» на загальну суму 421 801 241, 93 грн.
Під час виконання цього договору посадові особи ТОВ «БК КБР» за попередньою змовою із службовими особами ВП «Атомпроектінжинірінг» ДП «НАЕК «Енергоатом» організували корупційну схему привласнення бюджетних коштів, яка полягає у штучному завищенні цін на окремі товарно-матеріальні цінності, придбані у субпідрядних організацій.
Так, посадові особи ТОВ «БК КБР» домовлялись із іншими особами - представниками суб`єктів господарської діяльності щодо формального оформлення комерційних пропозицій про постачання на Товариство матеріалів та обладнання за завищеними цінами, погодженими з підрядником. У подальшому ТОВ «БК КБР» документально оформлювало закупівлю матеріалів по договору № 30-46-08-20-00167 від 09.12.2020 за завищеними цінами та надавало замовнику листи-комерційні пропозиції від інших суб`єктів господарської діяльності, у яких вартість таких матеріалів та обладнання була ще більшою, що створювало формальні підстави для включення зазначених товарно-матеріальних цінностей до актів виконаних робіт та оплати бюджетними коштами замовником робіт на рахунок підрядника. Різниця коштів, яка утворилась після перепродажу ТОВ «БК КБР» на адресу підрядника матеріалів та обладнання, шляхом укладання фіктивних господарських операцій, виводилась в тіньовий готівковий обіг та розподілялась між посадовими особами підрядника та замовника.
Прокурор у клопотанні також зазначає, що до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_4, який будучи працівником ТОВ «БК КБР», представляє це товариство у взаємовідносинах з ДП «НАЕК «Енергоатом» та субпідрядними організаціями, залученими до будівництва ЦСВЯП за договором від 09.12.2020; за вказівкою службових осіб ТОВ «БК КБР» забезпечує прийняття будівельних робіт, виконаних субпідрядними організаціями, контролює виконання договору безпосередньо на будівельному майданчику, комунікує із службовими особами ДП «НАЕК «Енергоатом», зокрема, з питань приховування маніпуляцій у процесі будівництва шляхом внесення відповідних відомостей у будівельну документацію.
21.07.2022, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2022 у справі № 991/2353/22, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого, виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung Galaxy S21 Ultra 5G s/n НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон Samsung Galaxy S21 5G s/n НОМЕР_4, IMEI1: НОМЕР_5 ; IMEI2: НОМЕР_6 ; ноутбук Dell Vosto 3501 Reg model: P90F із зарядним пристроєм; флеш-носій металевий без маркування.
Під час огляду цих носіїв електронної інформації виявлені відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. У зв`язку з чим 22.07.2022 детектив виніс постанову про визнання їх речовими доказами.
Отже, наявні правові підстави для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Водночас, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, потреби досудового розслідування передбачають необхідність ґрунтовного аналізу листування, яке здійснювалося ОСОБА_4 за період 2020-2022 роки у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу, а також вжиття заходів, зокрема, призначення експертного дослідження, з метою вирішення питання щодо встановлення видалених файлів з електронних носіїв інформації ОСОБА_4 .
Так, 22.07.2022 детектив виніс постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні, для проведення якої, відповідно до вимог п. 13.3 науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/3, надається комп`ютерна техніка.
Матеріали провадження, на думку прокурора, свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, шляхом накладення на нього арешту, з метою недопущення перетворення та знищення інформації, яка міститься на носіях інформації.
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_5, з думкою якого погодився власник майна ОСОБА_4, заперечував проти задоволення клопотання, вважає його необґрунтованим. Зазначив, що виявлені на вилучених під час обшуку носіях інформації відомості не мають відношення до кримінального провадження. На його думку постанова про призначення експертизи винесена з метою утримання майна у органу досудового розслідування, оскільки носії інформації не надані експертам на дослідження разом із постановою та продовжують оглядатися детективами після її винесення. Необґрунтованою також вважає і постанову про визнання носіїв інформації речовими доказами, так як їх огляд фактично здійснено вже після винесення такої постанови. Зауважив про порушення порядку проведення огляду носіїв інформації, які проводилися одночасно одним детективом, із складанням різних протоколів огляду, до яких у тому числі не додано пояснення спеціаліста. Крім того, під час огляду ноутбуку створено його побітову копію, дані верифіковано, тому подальше утримання ноутбуку не є необхідним. ОСОБА_4 додатково зазначив, що діяв виключно у межах посадових обов`язків, виявлена на його мобільному телефоні переписка із директором та субпідрядниками стосується виключно робочих моментів щодо виконання договору від 09.12.2020.
Заслухавши пояснення детектива, власника майна та його представника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу);розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Поряд з цим, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно про арешт якого ставиться питання відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
У ході розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань службові особи ДП «НАЕК «Енергоатом» зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки», без використання системи закупівель Prozorro та без оприлюднення оголошення про проведення закупівлі уклали договір з ТОВ «БК КБР» від 09.12.2020 № 30-146-8-20-00167 про Постачання, монтаж та пусконалагоджувальні роботи системи фізичного захисту, системи зв`язку, автоматизованої системи контролю та керування по проекту «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) реакторів ВВЕР АЕС України» на загальну суму 421 801 241,93 грн, працівники якого не мають відповідного досвіду та кваліфікованого персоналу з проходженням необхідної перевірки знань та отримання на підставі цих даних необхідних допусків і дозволів на проведення робіт в зоні відчуження. У подальшому 10.12.2020, у межах виконання угоди з ТОВ «БК КБР», укладеної з порушенням вимог законодавства, службові особи здійснили перерахування авансового платежу в розмірі 210 900 620,97 грн, чим здійснили розтрату коштів в особливо великому розмірі.
На обґрунтування вчинення кримінального правопорушення прокурор до клопотання додала копії матеріалів досудового розслідування, які дослідженні у судовому засіданні, а саме копії: доповідної записки про виявлення ознак кримінального правопорушення від 04.01.2021; протоколів огляду відомостей в системі електронної системи публічних закупівель Prozorro від 18.01.2021, 18.05.2022; маркетингової довідки, згідно якої ТОВ «БК «КБР» має досвід виконання робіт за темою: «Постачання, монтаж та пусконалагоджувальні роботи системи фізичного захисту, системи зв`язку, автоматизованої системи контролю та керування по проекту «Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України», а також має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею; звіту з оцінки постачальника ДП «НАЕК «Енергоатом» - ТОВ «БК КБР» від 05.01.2021; протоколів засідання експертної комісії з питань таємниць ДП «НАЕК «Енергоатом» № 45 від 07.12.2020, № 46 від 08.12.2020; договору № 30-146-08-20-00167 від 09.12.2020 укладеного між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР»; довідки про стан розрахунків з ТОВ «БК «КБР» від 22.01.2021; протоколу огляду від 15.07.2022 інформації про рух коштів по банківських рахунках ТОВ «БК «КБР», зокрема, щодо перерахування коштів з ВП «Атомпроектінжиніринг»; витягу із акту планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, складеного Державною аудиторською службою України за № 05-21/3 від 13.10.2021, згідно якого, серед іншого проведеною ревізією встановлено, що договір № 30-146-08-20-00167 від 09.12.2020, зміни та доповнення до нього, акти приймання-передачі будівельних робіт та обладнання не містять жодного грифу секретності, визначеного Законом України «Про державну таємницю». Договір, у порушення вимог ч. 3 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», укладено без проведення процедур закупівель, а внесення змін та доповнень до договору в частині збільшення загальної вартості є порушенням ч. 5 ст. 41 цього Закону. Завищення вартості виконаних робіт призвело до втрат фінансових ресурсів ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атомпроектінжиніринг», та інші матеріали.
Дослідження цих матеріалів, враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У межах цього кримінального провадження слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 08.07.2022 у справі № 991/2353/22, якою надав дозвіл на обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за місцем фактичного проживання ОСОБА_4, з метою відшукання, зокрема: носіїв електронної інформації (накопичувачі на жорстких магнітних дисках, комп`ютерна техніка, флеш-накопичувачі та інші засоби збереження електронної інформації, в тому числі мобільні телефони), які використовувалися чи могли використовуватися ОСОБА_4 та містять інформацію щодо виконання договору № 30-146-08-20-00167 від 09.12.2020.
Згідно із протоколом обшуку від 21.07.2022, під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, ОСОБА_4 добровільно надав: мобільний телефон Samsung Galaxy S21 Ultra 5G s/n НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон Samsung Galaxy S21 5G s/n НОМЕР_4, IMEI1: НОМЕР_5 ; IMEI2: НОМЕР_6 ; ноутбук Dell Vosto 3501 Reg model: P90F із зарядним пристроєм; флеш-носій металевий без маркування. Доступ до їх вмісту не був обмежений системами логічного захисту, що дозволило детективу безпосередньо під час обшуку оглянути наявні у них відомості. За результатами такого огляду виявлені акт звірки між ТОВ «БК КБР» та ПАТ «Укренергомонтаж» за 01.07.2021-22.012022, акт здачі-прийняття робіт № 27, № 8 від 18.10.2021 між ТОВ «БК КБР» та ТОВ «Запоріжкранзавод», зображення листування з директором ТОВ «БК КБР» ( ОСОБА_7 ) щодо підписання актів з ПрАТ «Укренергомонтаж» та ТОВ «Інжком»; у мессенджері «WhatsApp» виявлене листування з абонентом « ОСОБА_8 » з питань виконання робіт на майданчику ЦСВЯП, з абонентами « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 »; листування у мессенджері «WhatsApp» з абонентом « ОСОБА_11 » щодо виконання робіт на майданчику ЦСВЯП, а також листування з контактами « ОСОБА_12 » (комерційний директор ТОВ «БК КБР»), « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (директор ТОВ «БК КБР»), « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 » (заступник директора ВП «Атомпроектінжинірінг» ДП «НАЕК «Енергоатом»), « ОСОБА_15 » (генеральний директора ВП «Атомпроектінжинірінг» ДП «НАЕК «Енергоатом»). Враховуючи виявлені на ноутбуці та мобільних телефонах дані, що мають значення для досудового розслідування, а також з метою виготовлення копій виявлених документів за участі спеціаліста, детектив прийняв рішення про їх вилучення.
З огляду на те, що попереднім оглядом вилучених під час обшуку носіїв інформації виявлені відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, детектив виніс постанову від 22.07.2022, якою визнав їх речовими доказами у кримінальному провадженні № 52021000000000006.
У подальшому детектив здійснив огляд мобільних телефонів, флеш-накопичувача, під час якого виявив наявність на них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що підтверджується протоколами огляду від 27.07.2022.
Дослідження зазначених протоколів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000006, дають достатні підстави вважати, що відомості виявлені на вилучених у ОСОБА_4 під час обшуку мобільних телефонах та інших носіях інформації відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Зауваження представника власника майна щодо порушення порядку проведення огляду носіїв інформації з огляду на одночасне проведення огляду декількох носіїв інформації слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки метою проведення огляду носіїв інформації є створення копі наявної на них інформації, а не безпосередній огляд таких речей. Також слідчий суддя враховує пояснення детектива, який зазначив, що огляд носіїв інформації проводився шляхом їх підключення до відповідного обладнання, за допомогою якого здійснюється копіювання інформації з них. Такий процес займає досить тривалий час (3-5 годин), тому з метою дотримання розумних строків, а також враховуючи технічну можливість, копіювання інформації з вилучених під час обшуку носіїв інформації проводилося одночасно.
Слідчий суддя враховує доводи представника власника майна щодо ненадання до протоколів огляду пояснень спеціаліста, які є невід`ємним додатком до протоколу огляду. Однак, відсутність пояснень, враховуючи досліджені у судовому засідання матеріали, не спростовують встановлені вище у судовому засіданні обставини.
Вилучення носіїв інформації, з урахуванням наявності дозволу на їх відшукання, а також необхідності копіювання відомостей, які на них містяться та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, за участю спеціаліста, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
Так, з метою з`ясування обставин, що мають суттєве значення для кримінального провадження, а також виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп`ютерних носіях, детектив 22.07.2022 виніс постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 52021000000000006.
Водночас пунктом 13.3 розділу 13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція) визначено, що для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що під час огляду мобільних телефонів, за участю спеціаліста, вдалося здійснити лише часткове копіювання їх вмісту, що підтверджується протоколом огляду від 21.07.2022. Також згідно протоколу огляду від 27.07.2022 під час огляду одного із мобільних телефонів виявлено обмін повідомленнями з вкладенням зображень та документів, які не відкривалися у зв`язку з їх видаленням.
Обґрунтованими, на думку слідчого судді також є доводи, викладені у клопотанні, що повноцінне дослідження, копіювання та аналіз усього вмісту носіїв інформації, у тому числі шляхом аналізу змісту листування, яке здійснювалося ОСОБА_4 у період з 2020-2022 років, у сукупності з іншими доказами, необхідне для повного та всебічного проведення досудового розслідування, зокрема, для доведення та спростування факту привласнення бюджетних коштів під час виконання договору № 30-46-08-20-00167 від 09.12.2020, з`ясування кола осіб, які можуть мати відношення до цього.
Доводи представника власника майна щодо безпідставного утримання детективом носіїв інформації, слідчий суддя оцінює критично з огляду на положення п. 2.1 Розділу ІІ Інструкції, а також застереження, викладені у п. 4 постанови про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, згідно якого детектив зобов`язався за першої вимоги надати експертам для дослідження у тому числі об`єкти, необхідні для проведення експертизи.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування довів необхідність арешту майна, вилученого під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_4, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.
У той же час, не застосування обмежень на відчуження, розпорядження та користування цим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до перетворення чи знищення відомостей, які міститься на електронних носіях інформації.
Слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання.
Накласти арешт на майно, вилучене 21.07.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
мобільний телефон Samsung Galaxy S21 Ultra 5G s/n НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ;
мобільний телефон Samsung Galaxy S21 5G s/n НОМЕР_4, IMEI1: НОМЕР_5 ; IMEI2: НОМЕР_6 ;
ноутбук Dell Vosto 3501 Reg model: P90F із зарядним пристроєм;
флеш-носій металевий без маркування,
із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1