- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/2509/22
провадження № 11-сс/991/219/22
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.07.2022р. про закриття провадження за скаргою ОСОБА_6 на постанову детектива НАБУ від 30.05.2022р. про закриття кримінального провадження №52021000000000515 від 05.11.2021р.,-
в с т а н о в и л а:
28 липня 2022 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга (а.с.36-48), яку того ж дня призначено до апеляційного розгляду (а.с.50).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді закрито провадження за скаргою ОСОБА_6 на постанову детектива НАБУ від 30.05.2022р. про закриття кримінального провадження №52021000000000515 від 05.11.2021р.
В апеляційнійскарзі ставитьсяпитання проскасування зазначеноїухвали та постановлення нової, про призначення нового розгляду скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, не відповідає вимогам КПК України, постановлена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Так, 12.07.2022 року ОСОБА_6 як заявник у кримінальному провадженні №52021000000000515 від 05.11.2021р. засобами поштового зв`язку отримав копію постанови детектива НАБУ від 30.05.2022р. про закриття кримінального провадження №52021000000000515. Цього ж дня рекомендованим листом він направив на адресу Вищого антикорупційного суду скаргу на зазначену постанову детектива з клопотанням про поновлення строку на її оскарження. Втім, слідчий суддя не знайшов підстав для поновлення строку, оскільки оскаржувану постанову винесено детективом 30.05.2022 року та в цей же день, згідно з даними бази електронного документообігу «АСКОД», направлено ОСОБА_6, тоді як останній звернувся зі скаргою до слідчого судді через 48 днів з дня направлення йому постанови. За твердженням ОСОБА_6, висновок слідчого судді про те, що детектив направив йому копію постанови саме засобами поштового зв`язку, та що він її отримав у п`ятиденний строк з 30.05.2022 року, є лише припущенням, оскільки не підтверджується жодними матеріалами провадження. При цьому, ОСОБА_6 заперечує висновок оскаржуваної ухвали про ненадання ним доказів на підтвердження фактичної дати отримання оскаржуваної постанови, оскільки до скарги ним було долучено копію поштового конверту, в якому надійшла постанова детектива. Враховуючи, що копію постанови детективом було направлено простим поштовим відправленням, а не рекомендованим, то підтвердити дату отримання вказаного листа з роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта» неможливо, оскільки номер поштового відправлення відсутній. З огляду на викладене, ОСОБА_6 вважає, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог КПК України, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд його скарги слідчим суддею.
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
Апелянт ОСОБА_6 та прокурор, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не зверталися. При цьому, в апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначив про проведення розгляду апеляційної скарги за його відсутності (а.с.44).
Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності учасників провадження.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що 30.05.2022 року детективом НАБУ винесена постанова про закриття кримінального провадження №52021000000000515 від 05.11.2021р.
13.07.2022 року ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку направив до Вищого антикорупційного суду скаргу на зазначену постанову, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на її оскарження, посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови детектива він дізнався лише 12.07.2022 року.
За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 пропущено строк на оскарження постанови детектива, оскільки зі скаргою до слідчого судді він звернувся через 48 днів з дня направлення йому постанови, тоді як згідно з системою електронного документообігу «АСКОД» копія зазначеної постанови направлена на адресу ОСОБА_6 супровідним листом №0412-188/8264 засобами поштового зв`язку 30.05.2022 року.
При цьому, слідчий суддя не знайшов підстав для поновлення ОСОБА_6 пропущеного строку, оскільки останнім не наведено поважних причин такого пропуску. Зокрема, слідчим суддею відхилено доводи скаржника про те, що про існування оскаржуваної постанови детектива він дізнався лише 12.07.2022 року, коли виявив у своїй поштовій скриньці її копію, оскільки ці доводи нічим не підтверджені, а жодних відомостей щодо наявності перешкод для своєчасного отримання поштової кореспонденції скаржником також не наведено.
Враховуючи, що у даному випадку провадження за скаргою ОСОБА_6, яку подано без дотримання строку на оскарження постанови детектива, слідчим суддею вже було відкрито, а питання про повернення скарги може вирішуватися лише на стадії вирішення питання про відкриття провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що за відсутності підстав для поновлення ОСОБА_6 пропущеного строку відповідне провадження має бути закрито.
5. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Частиною 1 статті 304 КПК встановлено, що скарги на рішення слідчого можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття такого рішення. При цьому, якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ст.115 КПК України).
У разі пропуску строку з поважних причин, кримінальний процесуальний закон надає особі можливість для його поновлення за відповідним клопотанням, що прямо передбачено ч.1 ст.117 КПК України. При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
Колегія суддів наголошує, що процедура визначення строків для подання скарги до слідчого судді має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
В той же час, вирішуючи питання про те, чи був пропущений відповідний строк, суду слід правильно визначити момент початку перебігу такого строку.
У випадку, визначеному ч. 1 ст. 304 КПК України, законодавець визначив початок перебігу строку на оскарження процесуального рішення, оформленого постановою, саме з моменту її отримання особою, прав та інтересів якої вона стосується. Тому строк оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії постанови, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте процесуальне рішення.
Як вбачається з матеріалів провадження, постанова про закриття кримінального провадження №52021000000000515 від 05.11.2021р. винесена детективом 30.05.2022 року та, згідно з відомостями системи електронного документообігу «АСКОД», цього ж дня її копію скеровано на адресу заявника ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку (а.с.25-26).
Як у скарзі до слідчого судді, так і в апеляційній скарзі ОСОБА_6 стверджує, що копію оскаржуваної постанови отримано ним лише 12.07.2022 року, на підтвердження чого надає ксерокопію поштового конверту, на якому неможливо розібрати дату на відбитку поштового штемпелю (через погану якість ксерокопії), натомість, власноруч зазначено дату засвідчення відповідності копії оригіналу «12.07.2022 р., В Зарічанський» (а.с.16). Заявник також стверджує, що оскільки копію постанови детектива йому направлено простим поштовим відправленням, а не рекомендованим, то підтвердити дату отримання вказаного листа неможливо.
Скаргу до слідчого судді ОСОБА_6 подано засобами поштового зв`язку 13.07.2022 року, що підтверджується штемпелем на оригіналі поштового конверту (а.с.17).
Відмовляючи заявнику у поновленні пропущеного строку, слідчий суддя зазначив, що наведена ним у клопотанні причина не є поважною, оскільки жодних відомостей, які б свідчили про існування перешкод у доступі до своєї поштової скриньки раніше, ніж вказана заявником дата 12.07.2022 року він не наводить, що, з урахуванням строку, який сплинув після винесення оскаржуваної постанови (48 днів), не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
З вказаним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Так, вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд слідчого судді. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч.3 ст.37, ст.138, п.1 ч.1 ст.232, п.1 ч.1 ст.336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1)об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2)виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3)безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4)підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.01.2021р. у справі №201/1156/18, від 05.03.2020р. у справі №367/5629/16-к, від 30.09.2019р. у справі №635/4248/16-к, від 11.06.2019р. у справі №373/1742/15-к, від 11.06.2019р. у справі №523/11081/17).
Відповідно до вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши ксерокопію поштового конверту, долучену ОСОБА_6 на підтвердження дати отримання ним оскаржуваного рішення детектива від 30.05.2022р., колегія суддів констатує, що її виготовлено апелянтом таким чином, що жоден із відбитків поштових штемпелів, які містяться на конверті, не є придатними ані для читання, ані для встановлення дати відправки, або ж дати отримання поштового відправлення (а.с.16). При цьому, саме апелянт мав би бути зацікавлений у доведенні перед судом поважності причин пропуску ним строку на оскарження, поновити який він просить.
Жодних інших документів, які могли б підтвердити наведені ОСОБА_6 у клопотанні обставини або спростувати позицію детектива щодо направлення оскаржуваної постанови 30.05.2022 року, апелянтом не надано.
За викладених обставин, колегією суддів не встановлено об`єктивних підстав вважати підтвердженими обставини, наведені у клопотанні ОСОБА_6, які б унеможливлювали чи суттєво ускладнювали можливість останнього звернутись до слідчого судді зі скаргою у строки, визначені процесуальним законом, або що поновлення цього строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.
Натомість, факт направлення на адресу ОСОБА_6 копії постанови детектива про закриття кримінального провадження засобами поштового зв`язку саме 30.05.2022 року підтверджується скріншотом з системи електронного документообігу «АСКОД», згідно з яким 30.05.2022 року о 14год. 33хв. детективом ОСОБА_7 зареєстровано в системі лист з коротким змістом «щодо направлення копії постанови про закриття кримінального провадження» за вихідним № 0412-188/8264 (а.с.25-26).
Вищенаведене, з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Мініфраструктури України № 958 від 28.11.2013 р., на які слушно послався слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, та беручи до уваги строк, який пройшов з моменту відправлення відповідного листа (48 днів), колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_6 пропущеного ним строку на апеляційне оскарження постанови детектива НАБУ.
При цьому, колегія суддів враховує, що рішеннями ЄСПЛ неодноразово визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження дії, бездіяльності або ж рішення органу досудового розслідування перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України»).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує, що строки досудового розслідування чітко встановлені кримінальним процесуальним законом і мають певні часові обмеження, що свідчить про необхідність вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого провадження та мати можливість своєчасно оскаржити дії органу досудового розслідування у встановленому законом порядку і захистити свої права.
З огляду на те, що слідчим суддею відкрито провадження за скаргою ОСОБА_6 на постанову детектива, яку подано без дотримання строків на оскарження, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що відповідне провадження має бути закрито.
6. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.07.2022р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4