- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/6511/21Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/222/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
04 серпня 2022 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2021 року у кримінальному провадженні №52021000000000019,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі було розпочато у зв`язку із надходженням 19.10.2021, надісланої електронною поштою 18.10.2021, апеляційної скарги ОСОБА_6 відповідно до ч. 2 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі КПК/, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2021, постановлену згідно з п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 304 КПК (т. 1 а. с. 35-38, т. 2 а. с. 1-4).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2021 (1) відмовлено у поновленні строку на оскарження постанови слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві /далі - ТУ ДБР у м. Полтаві/, (2) скаргу на постанову про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №52021000000000091 від 15.01.2021 повернуто ОСОБА_6 .
3. Ухвала мотивована тим, що (1) ОСОБА_6 звернулася зі скаргою до слідчого судді з порушенням правил предметної підсудності, (2) відповідну скаргу було подано з пропуском строку на оскарження, а поважні причини для його поновлення відсутні.
ІІI. Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
4. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить: (1) поновити строк на оскарження постанови слідчого третього слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтаві у кримінальному провадженні №52021000000000019 від 15.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (2) ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2021 скасувати; (3) скаргу адвоката ОСОБА_6 надіслати до Вищого антикорупційного суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що скарга підсудна Вищому антикорупційному суду, а строк на оскарження постанови слідчого від 05.08.2021 пропущений з поважних причин. Крім того, ОСОБА_6 зазначає, що слідчий суддя постановив ухвалу у кримінальному провадженні №52021000000000091 від 15.01.2021, хоча скаргу подано в рамках кримінального провадження №52021000000000019 від 15.01.2021.
4.2. У судове засідання ОСОБА_6 не прибула, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином. До початку судового засідання надіслала до суду клопотання про проведення судового розгляду за її відсутності (т. 2 а. с. 168-170).
IV. Позиції інших учасників провадження
5. Інші учасники кримінального провадження висловили свою позицію.
5.1. Слідчий ТУ ДБР у м. Полтаві в судове засідання не прибув, але до початку судового розгляду на адресу суду надіслав листа, у якому просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. До зазначеного листа слідчий долучив витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі ЄРДР/, згідно з яким кримінальне провадження №52021000000000019 від 15.01.2021 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК було закрито 21.12.2021 (т. 2 а. с. 161-162).
5.2. Прокурор ОСОБА_8 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні апеляяційної скарги за її безпідставності.
V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
6. Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам, апеляційний суд виходить із такого.
7. Слідчий суддя зробив висновок, що скарга ОСОБА_6 підлягає поверненню, оскільки (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кримінально-правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 365 КК, тому вона непідсудна Вищому антикорупційному суду; (2) строк на оскарження постанови слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві пропущений з причин, які не є поважними, адже правильний вибір суду, до якого слід подавати скаргу на дії слідчого не є обставиною, що знаходиться поза волею особи, котра подає скаргу.
7.1. В апеляційній скарзі сторона захисту стверджувала, що підстави для повернення скарги на постанову слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві відсутні.
7.2. Вищевказане ОСОБА_6 мотивувала тим, що: (1) у кримінальному провадженні №52021000000000019 здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення не лише передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, а й ч. 1 ст. 364 КК; (2) вона у строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК, подала скаргу на постанову слідчого до слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська і після винесення ухвали від 13.09.2021 згідно з вимогами п. 7 ч. 2 ст. 304 КПК нею була подана скарга до Вищого антикорупційного суду у передбачений ч. 1 ст. 304 КПК строк від дати постановлення ухвали.
8. За наслідками перевірки доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про правильність рішення слідчого судді щодо повернення ОСОБА_6 її скарги у кримінальному провадженні №52021000000000019 від 15.01.2021.
9. У ході перевірки правильності висновків слідчого судді Вищого антикорупційного суду та доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує те, що одними із засад, яким за своїм змістом та формою має відповідати будь-яке кримінальне провадження, є доступ до правосуддя (п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК) та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК).
9.1. Ч. 1 ст. 24 КПК гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
9.2. Зокрема, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою (п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК).
10.Проте КПК не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації, коли має місце багаторазове (повторне) оскарження особою рішення щодо відмовиособі увизнанні їїпотерпілим за різними по даті подання, але подібними за змістом клопотаннями у одному й тому ж кримінальному провадженні за наслідками чого суд вже постановляв рішення по суті про відмову у задоволенні скарги на рішення сторони обвинувачення, передбачене ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК.
10.1. Разом із тим, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
10.2. Тому, у разі багаторазового (повторного) оскарження рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнанні особи потерпілою в кримінальному провадженні, яке вже було предметом судового контролю з боку слідчого судді, суду належить її вирішити на підставі ч. 6 ст. 9 КПК, виходячи із таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права та обов`язковість судових рішень (п. п. 1, 14 ч. 1 ст. 7 КПК).
11. Зокрема, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ (ст. 8 КПК).
11.1. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод /далі - Конвенція/, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №24465/04).
11.2. Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
11.3. Крім того, захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов`язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).
11.4. Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права (п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13).
12. Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
12.1. Так, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли є необхідність забезпечити відшкодування (у контексті виконання рішень ЄСПЛ), що у цілому свідчить на користь поновлення провадження (п. 62 рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії» / Moreira Ferreira v. Portugal, заява №19867/12).
12.2. Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, коли щодо тих самих вимог тієї ж особи суд уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.
13. Під час апеляційного перегляду було встановлено, що:
13.1. 15.01.2021 Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК, стосовно фактів призначення прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 в обхід конкурсу прокурора ОСОБА_10 на посаду прокурора регіональної прокуратури (т. 2 а. с. 163-164).
13.2. 29.01.2021 до ЄРДР із правовою кваліфікацією дій за ч. 1 ст. 364 КК були внесені відомості за фактом зловживання владою та службовим становищем посадовими особами правоохоронних органів (кримінальне провадження №42021040000000086) (т. 2 а. с. 40, 163).
13.3. 23.04.2021 адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернулася до слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві з клопотанням, в якому у кримінальному провадженні №52021000000000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КПК, відносно керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 просила, зокрема, визнати (1) ОСОБА_7 потерпілим, про що вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого і відповідну постанову разом з витягом із ЄРДР, (2) ОСОБА_6 представником потерпілого (т. 1 а. с. 15-21).
13.4. Згідно з постановою ТУ ДБР у м. Полтаві від 29.04.2021 ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні її клопотання від 29.04.2021 (т. 1 а. с. 11-13). Але в матеріалах судового провадження відсутні докази направлення та вручення ОСОБА_6 вищенаведеної постанови ТУ ДБР у м. Полтаві від 29.04.2021, яка зазначає про його отримання лише 07.05.2021, оскільки за відсутності на копії супровідного листа №К/Д/4041/ез/4042/ез/4104/ез/15-02-3-21 від 29.04.2021 розписки про його отримання або відсутності в матеріалах судового провадження скріншоту зі сторінки електронної пошти з інформацією щодо його направлення чи поштових квитанцій, які б підтверджували факт і дату фактичного надсилання, відповідний лист підтверджує лише факт його підготовки до відправлення, але не саме відправлення чи вручення (т. 1 а. с. 2, 14).
13.5. У зв`язку з цим ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернулася зі скаргою до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави, котрий 12.05.2021 постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_6 її скаргу через непідсудність, роз`яснивши, що вона має право звернутися з нею в межах територіальної юрисдикції до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (т. 1 а. с. 22-23).
13.6. 02.06.2021, як зазначає ОСОБА_6 у своїй скарзі до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, вона зверталася до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову слідчого від 29.04.2021 у кримінальному провадженні №52021000000000019, але жодних документів, які б підтверджували факт такого звернення до районного суду слідчому судді вищого спеціалізованого суду надано не було (т. 1 а. с. 1-10).
13.7. 07.06.2021 кримінальні провадження №52021000000000019 від 15.01.2021 та №42021040000000086 від 29.01.2021 були об`єднані в одне провадження №52021000000000019, і надалі досудове розслідування в них здійснювалося Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365 КК (т. 2 а. с. 40, 163-164).
13.8. 03.08.2021 адвокат ОСОБА_6 звернулася до слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві із клопотанням, у якому просила у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, відносно керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 (1) визнати депутата Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_7 потерпілим, про що вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та відповідну постанову разом із витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі ЄРДР/; (2) повідомити про стан досудового розслідування та надати перелік усіх слідчих дій, які проведені з дня внесення відомостей до ЄРДР; (3) надати відомості про процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво (т. 2 а. с. 165-167).
13.9. 05.08.2021 ТУ ДБР у м. Полтаві направило ОСОБА_6 копію постанови про відмову у задоволенні клопотання від 03.08.2021, яку, як стверджує ОСОБА_6, вона отримала лише 30.08.2021 (т. 1 а. с. 3, 7-10). Проте докази, які вказують на дату отримання ОСОБА_6 постанови слідчого в матеріалах судового провадження відсутні (т. 2 а. с. 165-167).
13.10. 13.09.2021 слідча суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ у справі №203/3655/21, розглянувши скаргу ОСОБА_6 про відмову визнати ОСОБА_7 потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000019 по суті, постановив ухвалу, якою відмовив у її задоволенні. Зокрема, у цій ухвалі слідча суддя зазначила, що: (1) в рамках кримінального провадження №52021000000000019 за ч. 1 ст. 365 КК до його об`єднання із кримінальним провадженням №42021040000000086, адвокат ОСОБА_6 вже зверталася 27.04.2021 в інтересах заявника із клопотанням про визнання його потерпілим у цьому кримінальному провадженні та проведенні слідчих та процесуальних дій; (2) постановою слідчого від 29.04.2021 в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено; (3) матеріали кримінального провадження не місять відомостей щодо оскарження та скасування цієї постанови, не наведено таких відомостей заявником і під час розгляду скарги, тому постанова слідчого від 29.04.2021 є чинною (т. 2 а. с. 40-42).
13.11. 21.09.2021 ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на постанову слідчого від 29.04.2021 про відмову у визнанні ОСОБА_7 потерпілим у кримінальному провадженні №№52021000000000019 (т. 1 а. с. 1 10). І цього ж дня ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на постанову слідчого від 03.08.2021 про відмову у визнанні ОСОБА_7 потерпілим у цьому ж кримінальному провадженні (т. 2 а. с. 165-167).
13.12. 22.09.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_6 її вищезазначену скаргу. Зазначена ухвала була залишена без змін ухвалою Апеляційної палати від 20.06.2022 у зв`язку із тим, що право ОСОБА_7 на оскарження рішення про відмову визнати його потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000019 вже було реалізовано його представником ОСОБА_6 в порядку, передбаченому КПК, під час розгляду 13.09.2021 її скарги Кіровським районним судом м. Дніпропетровська (т. 2 а. с. 165-167).
13.13. Відповідно до даних, зазначених у витязі з ЄРДР, 21.12.2021 кримінальне провадження №52021000000000019 від 15.01.2019, в якому здійснювалося досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 365 КК, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК (т. 2 а. с. 163-164).
14. Зважаючи на наведене, по суті скарги на постанови слідчого від 29.04.2021 та від 05.08.2021 були подані ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 в одному й тому ж кримінальному провадженні №52021000000000019, хоч у певний період (із 15.01.2021 по 07.06.2021) це провадження стосувалося розслідування різних злочинів (з 15.01.2021 по 07.06.2021 розслідувалося кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 365 КК, а в період починаючи із 07.06.2021 - кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 365 КК).
14.1. При цьому зі змісту ухвали слідчої судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ у справі №203/3655/21 від 13.09.2021 вбачається, що вона надала оцінку питанню визнання ОСОБА_7 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні на момент, коли в його рамках розслідувалося вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 365 КК, а не лише правопорушення, передбаченого однією з цих норм.
14.2. Отже, обставинам, наведеним у скарзі ОСОБА_6, з якою вона 21.09.2021 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, було надано оцінку в ухвалі слідчої судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ у справі №203/3655/21 від 13.09.2021.
15. Ураховуючи вищезазначене та ненаведення ОСОБА_6 в її повторній скарзі жодних вагомих й непереборних обставин, які б надавали суду повноваження відступити від застосування у цій справі принципу res judicata (поваги до остаточного судового рішення), колегія суддів вважає, що розгляд по суті скарги представника суперечитиме принципу юридичної визначеності в частині поваги до остаточного судового рішення, оскільки його наслідком буде повторна оцінка обставин, яким її слідчий суддя вже надав.
16. Тому, колегія суддів приходить до висновку, що право ОСОБА_7 на оскарження рішення про відмову визнати його потерпілим у кримінальному провадженні №52021000000000019 вже було реалізовано його представником ОСОБА_6 в порядку, передбаченому КПК.
16.1.І зурахуванням наведеного,колегія суддів не погоджується лише з мотивами, виходячи з яких на стадії вирішення питання про прийнятність слідчий суддя постановив ухвалу про повернення скарги, вважаючи прийняте рішення по суті в цілому правильним.
16.2. Поруч із наведеним, колегія суддів вважає, що помилкове зазначення слідчим суддею в ухвалі номеру кримінального провадження, в якому прийнято рішення щодо повернення скарги (замість правильного номера № НОМЕР_1 помилково зазначено номер № НОМЕР_2 ), не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Адже вказаний недолік може бути усунутий у порядку, визначеному ч. 1 ст. 379 КПК, оскільки він сам по собі має редакційний характер, не впливає на суть судових рішень, не погіршує становище учасників судового провадження.
17. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
17.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК).
17.2. Ураховуючи наведене ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 303, 304, 310, 369, 370, 376, 392, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2021 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4