Документ № 105582495

Справа № 991/2646/22

Провадження 1-кс/991/2665/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представників власника майна ОСОБА_4, ОСОБА_5, власника майна ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52021000000000006 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно вилучене 21.07.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 .

Клопотання мотивує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у порушення вимог Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР» укладено договір № 30-46-08-20-00167 від 09.12.2020 про Постачання,монтаж тапусконалагоджувальні роботисистеми фізичногозахисту,системи зв`язку,автоматизованої системиконтролю такерування попроекту «БудівництвоЦентралізованого сховищавідпрацьованого ядерного(ЦСВЯП)реакторів ВВЕРАЕС України» на загальну суму 421 801 241, 93 грн.

Під час виконання цього договору посадові особи ТОВ «БК КБР» за попередньою змовою із службовими особами ВП «Атомпроектінжинірінг» ДП «НАЕК «Енергоатом» організували корупційну схему привласнення бюджетних коштів, яка полягає у штучному завищенні цін на окремі товарно-матеріальні цінності, придбані у субпідрядних організацій.

Так, посадові особи ТОВ «БК КБР» домовлялись із іншими особами - представниками суб`єктів господарської діяльності щодо формального оформлення комерційних пропозицій про постачання на Товариство матеріалів та обладнання за завищеними цінами, погодженими з підрядником. У подальшому ТОВ «БК КБР» документально оформлювало закупівлю матеріалів по договору № 30-46-08-20-00167 від 09.12.2020 за завищеними цінами та надавало замовнику листи-комерційні пропозиції від інших суб`єктів господарської діяльності, у яких вартість таких матеріалів та обладнання була ще більшою, що створювало формальні підстави для включення зазначених товарно-матеріальних цінностей до актів виконаних робіт та оплати бюджетними коштами замовником робіт на рахунок підрядника. Різниця коштів, яка утворилась після перепродажу ТОВ «БК КБР» на адресу підрядника матеріалів та обладнання, шляхом укладання фіктивних господарських операцій, виводилась в тіньовий готівковий обіг та розподілялась між посадовими особами підрядника та замовника.

Прокурор у клопотанні також зазначає, що до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_6, начальник відділу з кошторисно-договірної роботи ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом», яка здійснювала маркетингове дослідження при проведенні закупівлі щодо виконання робіт за темою «Постачання, монтаж та пусконалагоджувальні роботи системи фізичного захисту, системи зв`язку, автоматизованої системи контролю та керування по проекту «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України», а також здійснювала оцінку постачальника ДП «НАЕК «Енергоатом» - ТОВ «БК КБР».

21.07.2022, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.07.2022 у справі № 991/2301/22, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого, виявлено та вилучено: ноутбук Dell, модель P101F, DP/N НМНК А02DE; мобільний телефон Xiaomi, model: MDG2, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2, попереднім оглядом яких виявлені відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. У зв`язку з чим 22.07.2022 детектив виніс постанову про визнання їх речовими доказами.

Отже, наявні правові підстави для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Водночас, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, потреби досудового розслідування передбачають необхідність ґрунтовного аналізу листування, яке здійснювалося ОСОБА_6 за період 2020-2022 роки у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу, а також вжиття заходів, зокрема, призначення експертного дослідження, з метою вирішення питання щодо встановлення видалених файлів з електронних носіїв інформації ОСОБА_6 .

Так, 22.07.2022 детектив виніс постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні, для проведення якої, відповідно до вимог п. 13.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/3, надається комп`ютерна техніка.

Матеріали провадження, на думку прокурора, свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, шляхом накладення на нього арешту, з метою недопущення перетворення та знищення інформації, яка міститься на носіях інформації.

У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.

Представники власника майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з думкою яких погодилася власник майна ОСОБА_6, заперечували проти задоволення клопотання. Зазначили, що прокурор просить накласти арешт на майно ОСОБА_6 для з`ясування обставин, що не входять до предмету доказування у кримінальному провадженні. Інформація, виявлена під час обшуку на ноутбуці та телефоні, за датою та змістом не стосуються обставин, які розслідуються згідно із витягом з ЄРДР. Тобто відсутні підстави для визнання такого майна речовими доказами. Крім того, майно ОСОБА_6 вилучене поза належною правовою процедурою. Так, ОСОБА_6 не має жодного процесуального статусу та не можу бути суб`єктом кримінального правопорушення, яке розслідується. Під час проведення обшуку вона не обмежувала доступ до мобільного телефона та ноутбука, однак, у порушення ч. 2 ст. 168 КПК України, детектив не забезпечив участь спеціаліста для копіювання інформації та вилучив це майно. Протоколи огляду не містять відомостей щодо наявності на вилученому майні видаленої інформації, детектив не аргументував, що саме не вдалося скопіювати.

Заслухавши пояснення детектива, власника майна та її представників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, зорема, якщо вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу);розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Поряд з цим, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно про арешт якого ставиться питання відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.

У ході розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань службові особи ДП «НАЕК «Енергоатом» зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки», без використання системи закупівель Prozorro та без оприлюднення оголошення про проведення закупівлі уклали договір з ТОВ «БК КБР» від 09.12.2020 № 30-146-8-20-00167 про Постачання, монтаж та пусконалагоджувальні роботи системи фізичного захисту, системи зв`язку, автоматизованої системи контролю та керування по проекту «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) реакторів ВВЕР АЕС України» на загальну суму 421 801 241,93 грн, працівники якого не мають відповідного досвіду та кваліфікованого персоналу з проходженням необхідної перевірки знань та отримання на підставі цих даних необхідних допусків і дозволів на проведення робіт в зоні відчуження. У подальшому 10.12.2020, у межах виконання угоди з ТОВ «БК КБР», укладеної з порушенням вимог законодавства, службові особи здійснили перерахування авансового платежу в розмірі 210 900 620,97 грн, чим здійснили розтрату коштів в особливо великому розмірі.

На обґрунтування вчинення кримінального правопорушення прокурор до клопотання додала копії матеріалів досудового розслідування, які дослідженні у судовому засіданні, а саме копії: доповідної записки про виявлення ознак кримінального правопорушення від 04.01.2021; протоколів огляду відомостей в системі електронної системи публічних закупівель Prozorro від 18.01.2021, 18.05.2022; маркетингової довідки, згідно якої ТОВ «БК «КБР» має досвід виконання робіт за темою: «Постачання, монтаж та пусконалагоджувальні роботи системи фізичного захисту, системи зв`язку, автоматизованої системи контролю та керування по проекту «Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України», а також має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею; звіту з оцінки постачальника ДП «НАЕК «Енергоатом» - ТОВ «БК КБР» від 05.01.2021; протоколів засідання експертної комісії з питань таємниць ДП «НАЕК «Енергоатом» № 45 від 07.12.2020, № 46 від 08.12.2020; договору № 30-146-08-20-00167 від 09.12.2020 укладеного між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК КБР»; довідки про стан розрахунків з ТОВ «БК «КБР» від 22.01.2021; протоколу огляду від 15.07.2022 інформації про рух коштів по банківських рахунках ТОВ «БК «КБР», зокрема, щодо перерахування коштів з ВП «Атомпроектінжиніринг»; витягу із акту планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, складеного Державною аудиторською службою України за № 05-21/3 від 13.10.2021, згідно якого, серед іншого проведеною ревізією встановлено, що договір № 30-146-08-20-00167 від 09.12.2020, зміни та доповнення до нього, акти приймання-передачі будівельних робіт та обладнання не містять жодного грифу секретності, визначеного Законом України «Про державну таємницю». Договір, у порушення вимог ч. 3 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», укладено без проведення процедур закупівель, а внесення змін та доповнень до договору в частині збільшення загальної вартості є порушенням ч. 5 ст. 41 цього Закону. Завищення вартості виконаних робіт призвело до втрат фінансових ресурсів ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атомпроектінжиніринг», та інші матеріали.

Дослідження цих матеріалів, враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У межах цього кримінального провадження слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 06.07.2022 у справі № 991/2300/22, якою надав дозвіл на обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання, зокрема, таких речей і документів: носії електронної інформації (накопичувачі на жорстких магнітних дисках, комп`ютерна техніка, флеш-накопичувачі та інші засоби збереження електронної інформації, у тому числі мобільні телефони), які використовувалися чи могли використовуватися особами, причетними до вчинення злочину.

Згідно ізпротоколом обшукувід 21.07.2022,під часпроведення цієїслідчої (розшукової)дії, ОСОБА_6 добровільно надала:ноутбук Dell,модель P101F,DP/NА02DE;мобільний телефонXiaomi,model:MDG2,IMEI1: НОМЕР_1,IMEI2: НОМЕР_2 . Доступ до їх вмісту не був обмежений системами логічного захисту, що дозволило детективу безпосередньо під час обшуку оглянути наявні у них відомості. За результатами такого огляду виявлено папку з назвою «Договір ИРВ БК КБР__00167 та додаткові угоди», у якій знаходяться файли з розширенням «pdf», зокрема скан-копія договору № 30-146-08-20-00167 від 09.12.2020 та додаткові угоди № 1-7 до нього, Лист ТОВ «БК КБР» № НОМЕР_3 від 03.03. Форс-мажор. Лист форс-мажор.; листування у мессенджері «Viber» з абонентом « ОСОБА_8 » із фотокопіями листа за підписом заступника директора проектно-кошторисної роботи ТОВ «БК КБР» ОСОБА_9 до директора ВП «Атомпроектінжинірінг» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_10 від 24.01.2022 № 124/1 щодо погодження коригування ціни на обладнання (щит) та його назви по договору № 30-146-08-20-00167 від 09.12.2020 по проекту «Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) реакторів ВВЕР АЕС України. Також виявлені листи ВП «Атомпроектінжинірінг» на адресу ТОВ «БК КБР» від 25.01.2022 № 10-46/314 щодо погодження коригування ціни на обладнання (щит) та його назви. Враховуючи виявлені на вказаних носіях інформації дані, що мають значення для досудового розслідування, а також з метою їх огляду за участі спеціаліста, детектив прийняв рішення про їх вилучення.

З огляду на те, що попереднім оглядом мобільного телефону та ноутбука виявлені відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, детектив виніс постанову від 22.07.2022, якою визнав їх речовими доказами у кримінальному провадженні № 52021000000000006.

У подальшому детектив провів огляд мобільного телефону, під час якого виявив обмін повідомленнями у застосунку «WhatsApp» між ОСОБА_6 та ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими абонентами, у тому числі щодо виконання договору № 30-146-08-20-00167 від 09.12.2020, що підтверджується протоколом огляду від 25.07.2022.

Дослідження змісту вказаних протоколів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000006, дають достатні підстави вважати, що відомості виявлені на вилучених у ОСОБА_6 під час обшуку мобільному телефоні та ноутбуці, відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вищезазначені файли та листування можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доводи представників власника майна, що виявлена інформація не стосується обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження є безпідставними та спростовують дослідженими у судовому засіданні матеріалами. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань предметом досудового розслідування є не лише підстави укладення договору № 30-146-08-20-00167 від 09.12.2020, як про це стверджують представники, але і обставини його подальшого виконання, у тому числі перерахування бюджетних коштів за цим договором. Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що до витягу вноситься лише короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, який в ході досудового розслідування може бути уточненим.

Слідчий суддя також критично оцінює доводи представників власника про ненабуття вилученим майном статусу «речового доказу», через невідповідність постанови про визнання речових доказів вимогам ст. 110 КПК України, оскільки таке майно набуває статусу «речового доказу» не з моменту винесення постанови про визнання його речовим доказом, а з моменту втановлення відповідності певного об`єкта критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Посилання захисників на те, що ОСОБА_6 не є суб`єктом кримінального правопорушення, яке розслідується, що унеможливлює вилучення та арешт належного їй майна, слідчий суддя вважає помилковим та звертає увагу на вимоги ч. 3 ст. 170 КПК України, норми якої не пов`язують можливість накладення арешту з метою збереження доказів з наявністю у власника такого майна будь-якого процесуального статусу у конкретному кримінальному провадженні.

Разом з цим, на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для встановлення ознак кримінального правопорушення. Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя лише встановлюєіснування обґрунтованоїпідозри щодовчинення кримінальногоправопорушення відповідногоступеня тяжкості. Існування обґрунтованої підозри не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вирока, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя також вважає безпідставними доводи представників власника майна стосовно того, що мобільний телефон та ноутбук вилучені з порушенням вимог ч. 2 ст. 168 КПК України, оскільки детектив не залучив для проведення обшуку спеціаліста, який міг би скопіювати наявну на них інформацію.

Порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння визначено положеннями ст. 236 КПК України. Зокрема, частиною першої цієї статті детективу надано право запросити спеціалістів для участі в обшуку, яким він користується з урахуванням вимог ст. 40 КПК України.

У абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Детектив у судовому засіданні пояснив, що оскільки попереднім оглядом мобільного телефону та ноутбуку виявлено відомості, що мають значення для з`ясування обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому прийнято рішення про їх вилучення з метою огляду за участю спеціаліста. У тому числі для з`ясування відомостей щодо можливого видалення певної інформації, яка є необхідною для цілей досудового розслідування необхідно провести експертні дослідження.

Так, з метою з`ясування обставин, що мають суттєве значення для кримінального провадження, а також виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп`ютерних носіях, детектив 22.07.2022 виніс постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 52021000000000006.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що під час огляду мобільного телефону, за участю спеціаліста, не вдалося здійснити повне копіювання його внутрішнього наповнення, що підтверджується протоколом огляду від 22.07.2022, а відповідно до протоколу огляду від 25.07.2022 встановлено також наявність видалених повідомлень у застосунку «WhatsApp».

Водночас пунктом 13.3 розділу 13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція) визначено, що для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучення вказаних носіїв інформації органом досудового розслідування, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на їх відшукання, відповідає вимогам ч. 2 ст. 168 КПК України.

Обґрунтованими, на думку слідчого судді також є доводи, викладені у клопотанні, що повноцінне дослідження, копіювання та аналіз усього вмісту носіїв інформації, у тому числі шляхом аналізу змісту листування, яке здійснювалося ОСОБА_6 у період з 2020-2022 років, у сукупності з іншими доказами, необхідне для повного та всебічного проведення досудового розслідування, зокрема, для доведення та спростування факту привласнення бюджетних коштів під час виконання договору № 30-46-08-20-00167 від 09.12.2020, з`ясування кола осіб, які можуть мати відношення до цього.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування довів необхідність арешту майна, вилученого під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у права ОСОБА_6 .

У судовому засіданні детектив повідомив, що у разі необхідності ОСОБА_6 буде надано можливість копіювання необхідних для її роботи та повсякденного життя даних, які містяться у вилучених носіях інформації.

У той же час, не застосування обмежень на відчуження, розпорядження та користування цим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до перетворення чи знищення відомостей, які містяться на вилучених речах.

Доводи представників власника майна, що прокурор у клопотанні ставить питання про арешт ноутбуку, який за серійним номером відрізняється від того, що вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, спростовуються поясненнями детектива щодо допущення технічної описки під час складання протоколу обшуку, а також дослідженими у судовому засіданні матеріалами клопотання, а саме: протоколом обшуку від 21.07.2022, протоколом огляду від 22.07.2022, дослідження яких не викликає сумніву в тому, що наразі вирішуються питання щодо арешту майна, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт на майно, вилучене 21.07.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

ноутбук Dell, модель P101F, DP/N НМНК А02DE;

мобільний телефон Xiaomi, model: MDG2, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2,

із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1