- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/2771/22
Провадження 1-кс/991/2788/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі- НАБУ) ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_3, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52020000000000345 від 22.05.2020, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України, в якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді застави, яку визначити у розмірі 1112 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 мільйони 788 тисяч 896 гривень, з покладенням на підозрюваного наступних обов`язків:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у м. Києві усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 .
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у сприянні вчиненню закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України, сприяння вчиненню складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів;
2) у випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення вказаного злочину, відповідно до статей45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначене лише реальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк;
3) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
4)наявні ризикитого,що ОСОБА_4 може протидіятикримінальному провадженнюшляхом вчиненнядій,передбачених п.1-3ч.1ст.177КПК України,а саме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
5) застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості забезпечити досягнення мети його застосування та не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
6) призначення застави у розмірі, визначеному ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому необхідним є визначення застави у більшому розмірі.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначив, що спосіб життя ОСОБА_4 (наявність у власності дороговартісного авто, часті виїзди за кордон у різні країни світу) не відповідає його офіційним доходам.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, посилаючись на передчасність підозри, оскільки вона не підтверджується жодними доказами, відсутність ризиків, заявлених стороною обвинувачення, непомірність для ОСОБА_4 та його оточення (родичів та знайомих) розміру застави, яку просить визначити підозрюваному прокурор, та відсутність обґрунтування виключності необхідності призначення застави у більшому розмірі, ніж гранична межа, встановлена Кримінальним процесуальним кодексом України, просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у меншому розмірі, ніж просить сторона обвинувачення, та не покладати обов`язок здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон, оскільки трудова діяльність ОСОБА_4 пов`язана із необхідністю частих виїздів за межі території України.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, додатково пояснив, що на даний час працює на посаді заступника директора ТОВ «Петроль Трейд Компані», забезпечує здійснення зовнішньо-економічної діяльності підприємства, проводить переговори з виробниками та постачальниками паливо-мастильних матеріалів у країнах Європейського Союзу, організовує контроль стану автоцистерн перевізників та процесу відвантаження дизельного пального, придбаного підприємством для подальшої доставки в Україну. Зазначив, що його дохід за останній квартал складає менше 100 тисяч гривень, у його власності знаходиться одна земельна ділянка та автомобіль 2015 року випуску, а на утриманні перебуває мати похилого віку.
Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:
1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу;
3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу;
4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
5) запобіжний захід, який застосовується.
2. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбаченічастиною п`ятою статті 194цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається із матеріалів справи (Том № 1 а. 11), копію клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_4 у присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 отримав 29.07.2022, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 11другої половини серпня 2018.04.2016 по 3012.034.202016, достовірно знаючи про відсутність необхідності в залученні комерційних посередників-нерезидентів для проведення робіт (надання послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту з Компанієюкомпанією «PT. Eska Baja Mandiri»«Infora Limited» від 2420.093.20185 №25/80-К щодо капітального ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф та виносних коробок агрегатів до літаків типу Су-27 для потреб Військово-повітряних сил Республіки Індонезія на суму 2800000 дол. США, у зв`язку з проведенням передконтрактної роботи працівниками ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та відповідно ненадання ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» Компанієюкомпанією «European commercial and industrial company s.r.o» «Triangle group incorporated»агентських послуг, пов`язаних з укладенням та подальшим виконанням контракту із компанією «PT. Eska Baja Mandiri», і відсутність підстав для перерахування грошових коштів за агентські послуги, діючи за попередньою змовою групою осіб заступник генерального директора, а з 08.01.2020 в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_31 ОСОБА_7, генеральний директор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_10 та начальник відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8, шляхом зловживання службовим становищем за пособництва головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_9 . та Лоба ОСОБА_32 . ОСОБА_4 з метою реалізації спільного злочинного умислу, вчинили усі залежні від них дії (закінчений замах) спрямовані на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ДП «ЛРЗ «Мотор» ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в сумі 488000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11724541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, які йому належать на підставі ч. 2 ст. 1014 ЦК України та п. 6.8.1 Договору комісії від 03.10.2018 №25/87-Д/471ДКЕ/18 укладеного між «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір комісії №25/87-Д/471ДКЕ/18.
ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор», шляхом їх перерахування із рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на користь компанії «European commercial and industrial company s.r.o» на підставі завідомо неправдивих документів агентської угоди від 10.09.2018 №25/3д-19 та акту про надання послуг/виконаних робіт від 15.01.2020 з метою подальшого розподілу між учасниками злочинної змови і доведення таким чином злочину до кінця, але зазначені грошові кошти не були перераховані на рахунок Компанії компанії «European commercial and industrial company s.r.o»«Triangle group incorporated», у зв`язку з чим злочин не був закінчений з причин, що не залежали від їх волі.
Так, ОСОБА_4 сприяв вчиненню генеральним директором ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_10 службового підроблення, а саме складанню та видачі завідомо неправдивого офіційного документа - угоди від 10.09.2018 №25/3д-19 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та кКомпанієюомпанією «PT. Eska Baja Mandiri», який містив завідомо неправдиві відомості про те, що Компаніякомпанія «European commercial and industrial company s.r.o» зобов`язувалася провести на території Республіки Індонезія передконтрактні переговори та сприяння ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № 25/80-К від 20.09.2018 з Компанієюкомпанією «PT. Eska Baja Mandiri» на капітальний ремонт Виробів (авіаційних двигунів та ВКА до них).
Також, ОСОБА_4 сприяв вчиненню ОСОБА_7 службового підроблення, а саме складанню та видачі завідомо неправдивого офіційного документа Акту від 15.01.2020 про надання послуг/виконаних робіт за угодою №25/3д-19 від 10.09.2018, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що Компаніякомпанія «European commercial and industrial company s.r.o» на виконання згаданої угоди нібито провела на території Республіки Індонезія передконтрактні переговори та сприяла ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № 25/80-К від 20.09.2018 з Компанієюкомпанією «PT. Eska Baja Mandiri» на капітальний ремонт Виробів (авіаційних двигунів та ВКА до них), загальною вартістю 2 800 000 (два мільйони вісімсот тисяч) дол. США, на підставі якого ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» здійснено планувало здійснити оплату агентської винагороди компанії «European commercial and industrial company s.r.o» «Triangle group incorporated» шляхом перерахування грошових коштів на рахунок цієї компанії ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в сумі 488000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11724541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), які належали ДП «ЛРЗ «Мотор» на підставі ч. 2 ст. 1014 ЦК України та п. 6.8.1 Договору комісії від 03.10.2018 №25/87-Д/471ДКЕ/18, укладеного між «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор» укладено договір комісії №25/87-Д/471ДКЕ/18.
ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор», з метою заволодіння ними за попередньою змовою групою осіб у складі генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_31 ОСОБА_7, генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_10 та начальника відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8, шляхом зловживання службовим становищем та за сприяння головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_9 та ОСОБА_32 . ОСОБА_4 з метою обернення їх на власну користь.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у сприянні вчиненню закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України, сприяння вчиненню складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Щодо обґрунтованості підозри.
29.07.2022 ОСОБА_4 у присутності адвоката ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру від 29.07.2022 (Том № 4 а. 50-83) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: контрактом № 25/80-К від 20.09.2018 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компанією «PT. Eska Baja Mandiri», Республіка Індонезія, стосовно надання послуг з капітального ремонту двигунів АЛ-31Ф № 30109941223637, № НОМЕР_1 та виносних коробок агрегатів до літаків типу Су-27 для потреб Військово-Повітряних Сил Республіки Індонезія на загальну суму 2 800 000 (два мільйони вісімсот тисяч) доларів США, додатками до нього (Том № 3 а. 18-35); договором комісії між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ Мотор» № 25/87-Д/471 ДКЕ/18 від 03.10.2018, додатковою угодою до нього, додатком до договору, додатком до додаткової угоди, актом технічної інспекції майна, актом виконаних робіт, актом приймання-передачі відповідно до умов договору (Том № 3 а. 40-55); звітом комісіонера № 6/1 по договору комісії № 25/87-Д/471ДКЕ/18 від 03.10.2018 (Том № 3 а. 58); агентською угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018 між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компанією «European commercial and industrial company s.r.o.», додатковою угодою № 1 до агентської угоди, протоколом узгодження додаткової угоди, актом від 15.01.2020 про надання послуг/виконаних робіт за угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018 (Том № 3 а. 59-71); документами на підтвердження вжиття заходів щодо здійснення оплати на виконання агентської угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018 (Том № 3 а. 76-77); звітом № 83 про виконання програми прийому і роботи з делегацією компанії «PT. Eska Baja Mandiri» та представників Військово-повітряних сил Індонезії (Том № 3 а. 99-100); листуванням між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компаніями «PT. Eska Baja Mandiri», «European commercial and industrial company s.r.o.» (Том № 3 а. 108-234); висновком спеціалістів Державної аудиторської служби України від 26.03.2021 № 04/6978-00-дск з додатками (Том № 2 а. 19-125); матеріалами кримінального провадження, які надійшли від компетентного органу Чеської Республіки супровідним листом за № 1 NZM1055/2020-15 від 11.01.2021 (вх. № 145/1127-00 від 19.01.2021) на виконання запиту про міжнародну правову допомогу від 19.08.2020 № 10-145/29498 у кримінальному проваджені № 52020000000000345 ( Том № 2 а. 151-199); висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 9 від 15.04.2021 про проведення судово-почеркознавчої експертизи (Том № 2 а. 126-150); протоколами огляду від 01.10.2020, 02.10.2020, 24.06.2021, 28.12.2021, 31.12.2021, 14.01.2022 та 25.05.2022 (Том № 2 а. 200-258, Том № 4, а. 1-14, 25-38); показами свідка (Том № 2 а. 262-266); протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.07.2020 та від 08.09.2020 (Том № 2 а. 267-280) та іншими доказами в їх сукупності.
Посаду директора компанії «European commercial and industrial company s.r.o.» займали: ОСОБА_33 з 21.04.2010 по 19.12.2018 та ОСОБА_34 з 08.11.2019 по 01.07.2020 (Том № 3 а. 178-184), що підтверджується їх показами (Том № 2 а. 167, 196).
Як зазначив сам підозрюваний ОСОБА_4, він був уповноважений представляти інтереси компанії «European commercial and industrial company s.r.o.» на території України у питаннях щодо діяльності компанії «European commercial and industrial company s.r.o.», шляхом проведення переговорів, подачі та отримання документів, з правом підпису від імені «European commercial and industrial company s.r.o.» на території України.
Як представник компанії «European commercial and industrial company s.r.o.» ОСОБА_4 забезпечив підписання угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018 від імені компанії «European commercial and industrial company s.r.o.» шляхом проставлення в графі «За та від імені ВИКОНАВЦЯ» підпису не особисто ОСОБА_35, як керівником зазначеної компанії, а від його імені іншою особою з наслідуванням справжнього його підпису та проставлення відбитку печатки вказаної компанії.
Також, ОСОБА_4 забезпечив підписання додаткової угоди № 1 від 15.01.2020 до угоди № 25/3д-19 від імені компанії «European commercial and industrial company s.r.o.» шляхом проставлення в графі «За та від імені ВИКОНАВЦЯ» підпису не особисто ОСОБА_34, як керівником зазначеної компанії, а від його імені іншою особою з наслідуванням справжнього його підпису та проставлення відбитку печатки вказаної компанії.
Крім того, ОСОБА_4 забезпечив підписання акту про надання послуг/виконаних робіт за агентською угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018 від імені компанії «European commercial and industrial company s.r.o.» шляхом проставлення в графі «ВИКОНАВЕЦЬ» підпису не особисто ОСОБА_34, як керівником зазначеної компанії, а від його імені іншою особою з наслідуванням справжнього його підпису та проставлення відбитку печатки вказаної компанії.
Відповідно до показів ОСОБА_36 (Том № 2 а. 196-198), йому не відомо хто такий ОСОБА_37, ним не велись переговори з фірмою з України та не підписувались листи № 01-01/05-2018 від 01.05.2018, № 01-09/08-2018 від 09.08.2018, договір про представництво № 25/3d-19 від 10.09.2018, додаткова угода № 1 від 15.01.2020 до вказаного договору та протокол щодо надання послуг/виконання роботи від 15.01.2020 на підставі зазначеного договору про представництво.
Відповідно до показів свідка ОСОБА_34 (Том № 2 а. 167), ним не підписувалась додаткова угода № 1 від 15.01.2020 до угоди № 25/3д-19, а підписи у вказаній додатковій угоді та акті про надання послуг/виконаних робіт за агентською угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018 проставлені не ним.
Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 9 від 15.04.2021 про проведення судово-почеркознавчої експертизи (Том № 2 а. 126-150), підпис в графі «За та від імені ВИКОНАВЦЯ» в угоді № 25/3д-19 від 10.09.2018 виконаний не ОСОБА_38, а нішою особою з наслідуванням справжнім підписам ОСОБА_39 ; підпис в графі «за та від імені ВИКОНАВЦЯ» в додатковій угоді № 1 від 15.01.2020 до Угоди від 10.09.2018 № 325/3д-19 виконаний не ОСОБА_34, а іншою особою; підпис в графі «ВИКОНАВЕЦЬ» в акті про надання послуг/виконаних робіт від 15.01.2020 виконаний не ОСОБА_34, а іншою особою.
При цьому, в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив, що дійсно передав підписаний примірник угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018 до ОСОБА_9, не заперечував факту передачі додаткової угоди № 1 та акту про надання послуг/виконаних робіт до вказаної угоди № 25/3д-19.
При цьому, як вбачається із матеріалів клопотання (Том 3 а. 59-67), угода № 25/3д-19 від 10.09.2018 погоджена 02.10.2018-03.10.2018, а внесена до системи документообігу ДП ДЗІФ «Укрінмаш» 03.10.2018, тобто майже через місяць після її укладання.
Вказаними діями ОСОБА_4 сприяв вчиненню посадовим особам ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» службового підроблення вказаних вище документів, які містили завідомо неправдиві відомості про те, що компанія «European commercial and industrial company s.r.o.» зобов`язувалася провести на території Республіки Індонезія передконтрактні переговори та сприяти ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в укладенні зовнішньоекономічного контракту.
Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_4 дійсно могло бути забезпечено підписання вказаних документів від імені компанії «European commercial and industrial company s.r.o.» шляхом проставлення у відповідній графі підпису не особисто керівниками зазначеної компанії, а від їх імені іншою особою з наслідуванням справжнього їх підпису та проставлення відбитку печатки вказаної компанії, тобто здійснено сприяння вчиненню закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; сприяння вчиненню посадовим особам ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» складання, видачі завідомо неправдивих офіційних документів, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України.
Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому,зокрема, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, враховуючи досвід підозрюваного щодо перетину кордону в період протягом 2019-2022 років (Том № 4 а. 45), наявність ділових зв`язків за межами території України, які ОСОБА_4 напрацьовані за роки здійснення своєї діяльності як посередника при укладенні контрактів із закордонними компаніями, що вказує на можливість підозрюваного працювати за кордоном, достатні грошові активи для тривалого або постійного перебування за межами території України.
Крім того, як зазначив сам підозрюваний та вбачається із відомостей щодо перетину кордону (Том № 4 а. 45), ОСОБА_4 має можливість виїзду за межі території України в умовах дії воєнного стану та заборони на виїзд чоловікам призовного віку.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
На сьогоднішній день органом досудового розслідування не встановлено місце знаходження та не вилучено другі примірники угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018 та акту від 15.01.2020 про надання послуг/виконаних робіт за вказаною угодою.
Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження, які надійшли від компетентного органу Чеської Республіки, Олександр Слемзін та Халід Ель Хайри заперечують наявність у компанії другого примірника угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018 та Акту від 15.01.2020 № 1 «Про надання послуг/виконання робіт» за угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018, а також заперечують наявність листування між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компанією «European commercial and industrial company s.r.o.», зокрема створення та підписання ними листів № 01-01/05-2018 від 01.05.2018, № 01-09/08-2018 від 09.08.2018, № 03 від 30.08.2019, № 02 від 20.11.2019, № 04 від 29.11.2019, № 03-14/01-2020 від 14.01.2020.
Враховуючи взаємну зацікавленість підозрюваних у приховуванні доказів з метою уникнення кримінальної відповідальності, існує ризик того, що ОСОБА_4 за допомогою інших осіб, в тому числі тих, які продовжують працювати в ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», вживатиме заходів щодо приховування чи знищення таких документів, які є важливими доказами у кримінальному провадженні.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Так, ОСОБА_4 та іншим підозрюваним, у випадку направлення обвинувальних актів до суду та визнання їх винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання.
ОСОБА_4 тривалий час підтримував тісні зв`язки з керівництвом та співробітниками ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», які є свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
Оскільки, за результатами розгляду клопотання вбачається наявність зв`язку та взаємообумовленості інкримінованих підозрюваним діянь, то існує ризик впливу ОСОБА_4 на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою їх переконання у необхідності дачі неправдивих показань або відмови від їх надання, та на свідків з метою дачі ними неправдивих показань задля уникнення від можливої кримінальної відповідальності.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При розгляді вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (має постійне місце проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, неодружений, має матір похилого віку), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Таким чином, зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, встановлені слідчим суддею ризики, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим слідчим суддею.
Обґрунтованість розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 1 112 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2788 896 грн., тобто, у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 застави в розмірі до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до протоколу огляду від 25.07.2022 (Том № 4 а. 43-49), ОСОБА_4 є власником:
- земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки (реєстраційний номер: 2362564532224);
- автомобіля KIA K5, державний номер НОМЕР_2, 2015 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 .
У період з І кварталу 1998 по І квартал 2022 (включно) ОСОБА_4 отримав доходи, нараховані податковими агентами в сумі 97318 грн.
ОСОБА_4 в судовому засіданні надано довідку, відповідно до якої, його дохід за основним місцем роботи у ТОВ «Петроль Трейд Компані» за травень-липень 2022 року складає 68577, 12 грн.
Разом з тим, із агентської угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018 та показів ОСОБА_4, наданих слідчому судді, вбачається, що декілька відсотків від суми контракту, який укладається за участю посередника, є винагородою самого ОСОБА_4 . Відсутність доходів на території України, надані ним покази щодо виконання функцій посередника з іноземними фірмами (агентами) дає підстави вважати, що ОСОБА_4 отримував достатні доходи за кордоном в іноземній валюті.
При цьому, отримуючи офіційний низький дохід в Україні, ОСОБА_4 з 2019 по 2022 рік 21 раз виїжджав за кордон: у 2019 році 1 раз, у 2020 році 2 рази, у 2021 році 14 разів, у 2022 році 4 рази. Часті поїздки за кордон, зокрема за останні роки, свідчать про очевидну можливість отримання підозрюваним прибутку за кордоном у результаті здійснення функцій посередника.
Крім того, офіційний дохід ОСОБА_4 в Україні не відповідає способу його життя, зокрема, підозрюваним у судовому засіданні не наведено об`єктивних пояснень того, за рахунок яких коштів він існував (купив автомобіль, оплачував харчування, проживання, одяг, пальне тощо). Крім того, часті поїздки за кордон також потребують фінансових витрат.
Таким чином, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 (11724541,60 грн), вбачається, що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, однак розмір застави, який просить призначити у клопотанні детектив, є завідомо непомірним для підозрюваного.
Однак, викладене вище в сукупності вказує на те, що протягом останніх років ОСОБА_4 були отримані достатні доходи в іноземній валюті, щоб сплатити заставу в сумі 1984 800 грн, яка в перерахунку на долари США складає менше 60 тисяч доларів США.
За такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1984800 грн, з урахуванням усіх обставин справи, не є непомірною для підозрюваного ОСОБА_4 та здатна забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, слідчого судді, суду;
2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 .
При цьому, відповідно до листа директора ТОВ «Петроль Трейд Компані», де підозрюваний перебуває на посаді заступника директора вказаного підприємства, ОСОБА_4, використовуючи свої ділові зв`язки, організував усю зовнішньо-економічну діяльність товариства: проводить переговори з виробниками та постачальниками паливо-мастильних матеріалів у країнах Європейського Союзу (Болгарія, Румунія, Словаччина, Польща тощо), організовує контроль стану автоцистерн перевізників та процесу відвантаження дизельного пального, придбаного підприємством для подальшої доставки в Україну. У зв`язку зі специфікою своєї роботи, ОСОБА_4 потребує періодично виїжджати за межі території України. Позбавлення підозрюваного можливості виїжджати за кордон практично заблокує роботу товариства у сфері критичного імпорту.
Таким чином, зважаючи на розмір застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов до висновку, що застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення на нього зазначених вище обов`язків є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки у кримінальному провадженні, а тому у покладенні на підозрюваного обов`язку здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у м. Києві усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, немає потреби, оскільки його покладення є надмірним втручанням у права ОСОБА_4, оскільки позбавить останнього можливості виконувати трудові обов`язки та отримувати дохід в Україні.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строкне більшедвох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків слід встановити два місяці, тобто, до 02 жовтня 2022 року включно, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Таким чином, клопотання детектива про застосування запобіжного заходу підлягає задоволенню частково.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний західу виглядізастави урозмірі 800 прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,що становить1984800 (одинмільйон дев`ятсотвісімдесят чотиритисячі вісімсот)гривень 00коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_4
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 .
Попередити підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків до 02 жовтня 2022 року включно.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_40