- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
Справа № 991/2549/22
Провадження № 11-сс/991/225/22
Слідчий суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 липня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року, відносно:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
який підозрюєтьсяу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.27ч.5ст.191,ч.5ст.27ч.2ст.28ч.2ст.364,ч.2ст.358,ч.3ст.358,ч.4ст.358Кримінального кодексуУкраїни,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_8,
захисників адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_9,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000639 від 11 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2, 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі КК України), за фактами розтрати чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі АРМА) та Державного підприємства «СЕТАМ» (далі ДП «СЕТАМ») своїм службовим становищем; за фактами зловживання службовими особами АРМА та ДП «СЕТАМ» своїм службовим становищем; а також за фактами складання та використання протягом 2019 року завідомо підроблених звітів та висновків з оцінки майна, якими посвідчено вартість майна у декілька разів нижче від їх ринкової вартості.
12 липня 2022 року, у межах зазначеного кримінального провадження, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст.191, ч. 5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
У тексті повідомлення про підозру зазначено таке: ОСОБА_10 та ОСОБА_11, зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Соіл Компані ЛТД» у вигляді надання переваг щодо участі в торгах, організованих та проведених ДП «СЕТАМ», забезпечення перемоги вказаної юридичної особи у них для подальшого придбання арештованого майна за явно заниженими цінами та розпорядження ним, за пособництва ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_13, у період з 06 лютого 2019 року по 30 червня 2019 року здійснили відчуження карбаміду навалом вагою 0,331 т, карбаміду в біг-бегах вагою 4475,2 т, розсипу карбаміду вагою 34,412 т та карбаміду вагою 3087,295 т за явно заниженою вартістю 13601914,44 гривень, що на 53782339,56 гривень менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків ТОВ «Газоторгова компанія» та ТОВ «БІК «Миколаївінвестбуд».
Крім того, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, за пособництва ОСОБА_8, у період з 18 лютого 2019 року по 15 червня 2019 року здійснили відчуження сільськогосподарських культур за заниженою ціною 27562114,44 гривень, що на 92265406,28 гривень менше за їх реальну ринкову вартість, чим завдали тяжких наслідків ТОВ «ТД «Дельта Вілмар», ПП «Пашня», ТОВ «Авангард», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», СВК «Авангард», ТОВ «НВП «Агро-Ритм», ТОВ «Ресурс-Агро», ДП «Сантрейд», ТОВ «Агроінвест-ТТ», ТОВ «Енгельхарт СТП (Україна)», ПрАТ «Петросталь», ТОВ «Дунай Агрос», АТ «Аграрний фонд», ТОВ «Кернел-Трейд».
Разом з тим, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, за пособництва ОСОБА_13 та ОСОБА_8 у період з 15 квітня 2019 року по 25 липня 2019 року здійснили розтрату: земельної ділянки № 26, кадастровий № 5123755800:01:001:0402, площею 13,6632 га за заниженою ціною 4445200 гривень, що на 68126886,8 гривень менше за її реальну ринкову вартість; земельної ділянки № 30, кадастровий № 5123755800:01:001:0384, площею 1,2893 га за заниженою ціною 470 000 гривень, що на 6378116,95 гривень менше за її реальну ринкову вартість; земельної ділянки № 27, кадастровий № 5123755800:01:001:0401, площею 11,9356 га за заниженою ціною 3850 000 гривень, що на 59545939,4 гривень менше за її реальну ринкову вартість, що в сукупності становить занижену ціну реалізації земельних ділянок у сумі 134050943,15 гривні, чим заподіяло шкоду ТОВ «С.П.Т.» та ТОВ «АБС Технолоджи».
19 липня 2022 року детектив НАБУ, за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 25 липня 2022 року частково задовольнив клопотання та застосував до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 вересня 2022 року.
Одночасно слідчий суддя визначив ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави поклав на нього такі обов`язки:
1) прибувати за першим викликом до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду;
2) не відлучатись за межі території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження №62019000000000639 від 11 травня 2019 року щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 липня 2022 року, уважаючи її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, захисники підозрюваного ОСОБА_8 адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, зміст вимог якої неодноразово уточнювали та просили зміни оскаржувану ухвалу в частині визначеного розміру застави й обов`язку утримування від спілкування з учасниками кримінального провадження щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона захисту посилається на те, що викладені в повідомленні про підозру та в оскаржуваній ухвалі обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_8 злочинів не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не підтвердженні належними і допустимими доказами, а є нічим іншим як необґрунтованим припущенням. У свою чергу, висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не ґрунтуються на досліджених матеріалах клопотання, не є достатньо мотивованими та не відповідають обставинам встановленим у ході судового розгляду. Разом із тим, сторона захисту вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для ОСОБА_8 з огляду на його матеріальний та соціальний стан.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з наведених в ній підстав, просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи підозрюваного та його захисників, а також заперечення прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).
Колегією суддів встановлено, що слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 вказаних вимог закону дотримався у повному обсязі.
Так, з наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що наведені у клопотанні детектива підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись, при цьому в судовому засіданні заслухані доводи прокурора, заперечення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисників, досліджені письмові матеріали клопотання детектива та письмові докази сторони захисту, з`ясовані всі необхідні обставини, які повинні бути встановлені при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
На виконання вимог ст. 178 КПК України слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_8, відомості про його особу в їх сукупності з врахуванням сімейного та матеріального стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, обставини вчинення правопорушень за пред`явленим повідомленням про підозру.
При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30 серпня 1990 року, заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04, § 175).
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень детектив серед іншого надав:
-матеріали щодо накладення арешту на карбамід, а також щодо його передачі в управління АРМА (клопотання, ухвали, тощо) (т.2 а.с. 1-30, 59-75);
-протокол огляду електронної системи документообігу АРМА з додатками від 19 березня 2020 року та протоколу огляду від 05 серпня 2020 року (т.2 а.с. 33-52);
-матеріали щодо визначення виду управління переданим АРМА арештованим карбамідом та його належності до майна, визначеного у Примірному переліку майна, що підлягає реалізації (т.2 а.с. 76-106);
-матеріали щодо проведення конкурсу по вибору суб`єкта оцінювання для оцінки арештованого майна (т.2 а.с. 107-192, т.3 а.с. 1-57, 80-83, 197-207);
-звіти про незалежну оцінку майна, підготовлені ТОВ «РМ Консалтинг» (т.2 а.с. 193-232);
-матеріали щодо рецензування Фондом державного майна України звітів про оцінку майна (т.2 а.с. 241-250);
-матеріали з відомостями про працівників ДП «СЕТАМ» (т.3 а.с. 84-86);
-матеріали реєстраційної справи ТОВ «Соіл Компані ЛТД» (т.3 а.с. 87-108);
-документи щодо банківських рахунків ТОВ «Соіл Компані ЛТД» (т.3 а.с.109-115);
-матеріали з інформацією про учасників, перебіг та переможців аукціонів в електронному вигляді, організованих ДП «СЕТАМ» щодо продажу карбаміду (т.3 а.с. 116-167);
-матеріали щодо руху коштів по рахункам та інформації з ІС «Податковий блок» юридичних осіб-учасників торгів (т.3 а.с. 179-196);
-матеріали щодо організації проведення договірної роботи в АРМА та укладення договорів з ТОВ «Соіл Компані ЛТД» (т.3 а.с. 208-229);
-договір поставки від 15 квітня 2019 року між ТОВ «Соіл Компані ЛТД» та ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД» із специфікацією (т.3 а.с. 230-237);
-матеріали щодо забезпечення фактичної передачі та відвантаження арештованого майна переможцю торгів (т.4 а.с. 6-15, 31, 32-44, 60-68, 71-76, 80-86, 136-150, 157-177, 201-222, 223-227);
-матеріали щодо відібрання зразків карбаміду та оцінки його якості (т.4 а.с. 45-53, 70, 87-96, 128-134);
-матеріали щодо накладення арешту на карбамід Київським апеляційним судом (т.4 а.с. 77-79);
-матеріали кримінального провадження №12018100060001956 від 24 липня 2020 року з додатками (т.4 а.с.116-127);
-матеріали щодо встановлення ринкових цін на карбамід (т.4 а.с. 135, 234-241);
-матеріали щодо первісних власників карбаміду (т.4 а.с. 242-247);
-матеріали щодо накладення арешту на с/г культури, а також щодо їх передачі в управління АРМА (клопотання, ухвали, тощо) (т.5 а.с. 1-23, 32-40, 49-58);
-матеріали щодо визначення виду управління переданими АРМА арештованими с/г культурами та їх належності до майна, визначеного у Примірному переліку майна, що підлягає реалізації (т.5 а.с. 24-31, 41-48, 59-97);
-матеріали листування із управителями щодо стану майна (т.5 а.с. 98-113);
-матеріали щодо проведення конкурсу по вибору суб`єкта оцінювання для оцінки арештованих с/г культур (т.5 а.с. 114-144, т.6 а.с 1-18, 49-61, 71-79),
-звіти про незалежну оцінку майна, підготовлені ТОВ «РМ Консалтинг» та матеріали щодо їх рецензування Фондом державного майна України (т.5 а.с. 191-239, т.6 а.с. 62-70);
-матеріали з інформацією про учасників, перебіг та переможців аукціонів в електронному вигляді, організованих ДП «СЕТАМ» щодо продажу с/г культур (т.6 а.с. 20-48, 80-127);
-матеріали щодо укладення договорів із переможцями торгів та подальшої передачі активів (т.6 а.с 132-194);
-листування АРМА із ТОВ «Е.К.О.ГРУП» (т.6 а.с. 128-131);
-матеріали щодо встановлення ринкових цін на с/г культури (т.5 а.с. 180-181, т.6 а.с. 195-245);
-матеріали щодо накладення арешту на земельні ділянки, а також щодо їх передачі в управління АРМА (клопотання, ухвали, тощо) (т.7 а.с. 1-44);
-протоколу огляду електронної системи документообігу АРМА з додатками від 19 березня 2020 року (т.7 а.с. 45-50);
-матеріали щодо визначення виду управління, переданими АРМА арештованими земельними ділянками та їх належності до майна, визначеного у Примірному переліку майна, що підлягає реалізації (т.7 а.с. 51-74, 87-136, 138-141);
-витяги з Реєстру нерухомості (т.7 а.с. 75-80);
-щодо повноважень службових осіб АРМА (т.7 а.с. 81-86, 137, т.8 а.с. 95-96, т.9 а.с. 1-2);
-щодо здійснення діловодства в АРМА (т. 7 а.с. 184-192);
-матеріали щодо проведення конкурсу по вибору суб`єкта оцінювання для оцінки арештованих земельних ділянок (т.7 а.с. 142-158, 160-183, т.8 а.с. 36-37, 57-69, 100-110, 137, 243-250);
-звіти про незалежну оцінку майна, підготовлені ТОВ «РМ Консалтинг» та матеріали щодо їх рецензування (т.8 а.с. 111-136, 138-145);
-матеріали з інформацією про учасників, перебіг та переможців аукціонів в електронному вигляді, організованих ДП «СЕТАМ» щодо продажу земельних ділянок (т.8 а.с. 38-56, 70-94, 98-99, 212-227, т. 9 а.с. 136-142);
-матеріалів щодо укладення договорів із переможцями торгів та подальшої передачі активів (т. 9 а.с. 3-21, 39-63);
-матеріали щодо встановлення ринкових цін на земельні ділянки (т.8а.с146-211);
-матеріали судової практики (т. 9 а.с. 22-38);
-матеріали щодо руху коштів по рахункам юридичних осіб (т. 9 а.с. 64-77);
-матеріали щодо поштових скриньок працівників АРМА (т. 9 а.с. 143-146);
-матеріали щодо перетину кордону ОСОБА_14 (т.9 а.с. 147);
-протоколи допитів свідків (т.1 а.с. 228-230, т.2 а.с. 53-57, т.3 а.с. 58-79, 168-178, 238-250, т.4 а.с. 1-5, 16-30, 54-59, 97-115,151-156, 178-182, 228-233, 248-249, т.5 а.с. 182-190, т.9 а.с. 78-101, 102-106, 107-135, 148-228);
-матеріали щодо перетину кордону ОСОБА_8 (т. 7 а.с. 159);
-документ щодо повноважень ОСОБА_11 (т.4 а.с. 222);
-матеріали щодо кваліфікації та місця роботи ОСОБА_8 (т.2 а.с. 233-240);
-матеріали щодо огляду техніки, вилученої в ході обшуку за місцем проживання директора ТОВ «РМ Консалтинг» ОСОБА_15 (т. 5 а.с. 145-179, т. 7 а.с. 193-194, 208-219);
-матеріали щодо обшуку в приміщенні ТОВ «РМ Консалтинг» (т. 7 а.с. 195-207);
-матеріали листування директора ТОВ «РМ Консалтинг» ОСОБА_15 та оцінювача ОСОБА_8 (т. 8 а.с. 1-35);
-протокол огляду від 15 грудня 2020 року щодо телефонних з`єднань (т.9 а.с. 229-242);
-висновок експерта від 11 серпня 2020 року №КСЕ-19-20/10155 (т. 10 а.с. 18-45).
Виходячи з наявних матеріалів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Колегія суду звертає увагу, що на цьому етапі при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходи суд не оцінює докази на предмет наявності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого діяння, а лише встановлює, що підозрюваний міг вчинити відповідне кримінальне правопорушення.
Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, оскільки надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_8 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою, та доводами апеляційної скарги не спростовується.
Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків та інших підозрюваних, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, при оцінці існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду, слідчим суддею правомірно враховано, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст.191, ч. 5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. Тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Зазначена слідчим суддею обставина, з якою погоджується колегія суддів, підвищує ризик переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, сама по собі тяжкість злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.
Крім того, аналіз матеріалів провадження вказує на існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду з огляду на: достатність матеріального стану підозрюваного ОСОБА_8 та наявність рухомого та нерухомого майна в його близьких осіб та самого підозрюваного; можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон, незважаючи на введення воєнного стану, оскільки така можливість залишається доступною для багатьох категорій громадян; існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України; систематичні виїзди закордон.
Отже, враховуючи тяжкість можливого покарання, у сукупності із іншими обставинами, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку щодо існування ризику переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду.
Не залишилась без оцінки суду і доводи клопотання детектива про наявність і інших ризиків.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, при оцінці існування ризику незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_12 на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, слідчим суддею також правомірно враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, слідчим суддею взято до уваги, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений у співучасті, що дозволяє координувати свої дії та показання з іншими співучасниками; наявність робочих стосунків із деякими свідками у цьому кримінальному провадженні, зокрема, колегами з ТОВ «РМ Консалтинг» та іншими оцінювачами; давнє знайомство з близькою особою іншого підозрюваного службової особи АРМА, через яку може здійснюватися узгодження дій між співучасниками, у т.ч. щодо протидії та перешкоджання досудовому розслідування, особливо враховуючи її статус адвоката; на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину; в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок слідчого судді, що існує ризик впливу на учасників цього кримінального провадження. Водночас, погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність посилань детектива про можливий вплив на експертів, оскільки матеріали клопотання не містять доказів про призначення або проведення на даному етапі досудового розслідування будь-яких експертиз.
Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді в частині наявності ризику того, що ОСОБА_8 може знищити, приховувати або спотворити документи, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Так, слідчим суддею правомірно враховано характер інкримінованих підозрюваному ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, в якості пособника, зокрема, в частині внесення недостовірних відомостей до звітів про оцінку майна та складання офіційних документів від імені інших юридичних осіб, для надання видимості законності своїй перемозі на конкурсі, а також ймовірну причетність до складання недостовірних звітів про оцінку земельних ділянок від імені оцінювача, який його не складав та не підписував. А також взято до увагу встановлені факти видалення підозрюваним після проведення слідчих дій інформації щодо підготовлених ним електронних документів, листування, зокрема, файлів щодо оцінки с/г культур і карбаміду, та цінових пропозицій від різних юридичних осіб щодо оцінки відповідного майна
Отже, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що на теперішній час існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може вживати всіх заходів для знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, колегія суддів вважає вмотивованим висновок слідчого судді щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_8, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими співучасниками злочину, в тому числі ще невстановленими слідством, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності. Крім того, обставини та характер вчинених кримінальних правопорушень, а також зафіксовані факти конспірації у телефонних розмовах, використання декількох мобільних номерів, вказують на високий рівень підготовки та конспіративності дій співучасників, що підтверджує схильність та здатність, зокрема і підозрюваного ОСОБА_8 приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, що підтверджується, зокрема, фактами організації підготовки та направлення ним до АРМА та ДП «Сетам» цінових пропозицій щодо проведення оцінки активів від імені інших юридичних осіб.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених пп. 1-4 ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов вірного висновку про неможливість їм запобігти у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніжтриманняпідвартою, а доводи апеляційної скарги не спростовують їх.
Отже, на думку колегії суддів, слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки в цій частині та з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, відповідно до вимог КПК України обґрунтовано застосував запобіжний захід, який на даному етапі слідства є адекватним превентивним заходом.
Водночас, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихч. 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихст. 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.
Щодо розміру застави, то згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Також, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні застави слідчим суддею надано оцінку відповідним обставинам, враховано майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів також перевірялись відомості щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_8 та його родини, зокрема відомості про наявність постійного місця роботи та офіційного доходу, додаткового неоприбуткованого доходу від здійснення перепродажу автомобілів із-за кордону, забезпеченого майнового стану близьких осіб, а також ймовірності отримання неофіційних доходів від проведення оціночної діяльності без відображення в офіційній податковій звітності.
Колегія суддів вважає непереконливими доводи сторони захисту щодо непомірності розміру визначеної відносно підозрюваного ОСОБА_8 застави з огляду на те, що така застава у визначеному слідчим суддею розмірі вже внесена. Доводи підозрюваного ОСОБА_8, що частина цієї застави була внесена його родичами, а тому це створює наразі певні суперечки в родині, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 не спромігся визначитися з розміром тієї частки застави, яка була внесена його родичами.
Разом з тим, при визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, розмір заподіяної шкоди, а також дані про останнього, його майновий та соціальний стан, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо визначення відносно ОСОБА_8 застави саме у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 гривень. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та колегія суддів не вбачає підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_8 .
Відхиляючи доводи сторони захисту щодо уточнення кола осіб, з якими на підозрюваного ОСОБА_8 покладено обв`язок утримуватись від спілкування, зокрема виключивши заставодавця, яка є його матір`ю, секретаря судового засідання, судового розпорядника та захисників інших підозрюваних, колегія суддів звертає увагу, що заставодавець в розумінні кримінального процесуального законодавства не є учасником кримінального провадження, а обов`язок утримання від спілкування з секретарем судового засідання та судовим розпорядником стосується обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, а не виконання ними професійних обов`язків. Заборона ж спілкування із захисниками інших підозрюваних відповідає меті застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні. Тому, на думку колегії суддів, підстав для уточнення вищевказаного кола осіб немає.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ ст. 6§1 Конвенції зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, § 58).
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
Колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 липня 2022 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4