Документ № 105620128

Дата засідання: 09/08/2022
Дата винесення рішення: 09/08/2022
Справа №: 991/2727/22
Провадження №: 52020000000000345
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.

Справа № 991/2727/22

Провадження 1-кс/991/2744/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому детектив просить:

-застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, яку визначити у розмірі 1933 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 4 мільйони 847 тисяч 964 гривень;

-у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 .

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

3)наявніризикитого,що ОСОБА_4 можепротидіятикримінальному провадженнюшляхом вчиненнядій,передбачених п.1-3ч.1ст.177КПК України,а саме:переховуватисявідорганів досудовогорозслідуваннятасуду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

4) встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, з урахуванням відомостей про матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_4 дають обґрунтовані підстави вважати, що більш м`які запобіжні заходи ніж застава не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування;

5) враховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, розмір встановленої у кримінальному провадженні шкоди, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити останньому заставу в розмірі 1933 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 4 мільйони 847 тисяч 964 гривень, оскільки внесення застави в меншому розмірі не зможе гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків..

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовомузасіданні заперечувавпроти клопотання,просив відмовитиу йогозадоволенні, застосувати щодо ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням зазначених у клопотанні обов`язків, виходячи з наступного: (1) підозра є необгрунтованою, оскільки, в той період, коли було підписано звіт, який став підставою для перерахування 488000 доларів США (31.01.2020), у ОСОБА_4 були відсутні будь-які відносини з ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»; (2) ризики, передбачені ст. 177 КПК України, недоведені, виходячи з того, що перетин кордону було викликано службовими відрядженням та відвідуванням сім`ї, яка тимчасово у зв`язку із агресією зі сторони РФ проживає на території Польщі, однак, ОСОБА_4 завжди повертався на територію України, з`являвся за викликами детектива, суду; необхідність виявлення другого примірника агентської угоди та акту до неї як вагомого доказу є незрозумілим за наявності у органу досудового розслідування оригіналу відповідних документів; існування ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні є припущенням детектива, запобігти такому ризику можливо шляхом покладення додаткових обов`язків із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання; (3) сукупний дохід сім`ї ОСОБА_4 з урахуванням видатків свідчить про те, що визначений детективом розмір застави у клопотанні є завідомо непомірним для ОСОБА_4 виходячи також і з того, що підозрюваний не має у власності рухомого майна, працює директором ТОВ «ІНКОМПАС», заробітна плата за 6 місяців 2022 року склала 78441, 37 грн., при цьому, збитки від злочину відсутні; (4) при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу має бути враховано те, що він має постійне місце роботи, наявність офіційного права на проживання (оренда квартири) в м. Києві, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, неодноразово заохочувався, раніше не судимий, до будь-якого виду відповідальності не притягувався.

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива, додатково зазначив, що вказаний у клопотанні розмір застави є непомірним для нього, оскільки, наявні у його сім`ї кошти витрачаються на оренду квартири в м. Києві, на оренду житла в Польщі, де зараз проживає його родина у зв`язку із військовою агресією РФ проти України, протягом двох тижнів проживає в Україні, а потім повертається до Польщі у зв`язку із відрядженням по роботі, оскільки у його компанії наявні контракти, у відповідності до яких здійснюється постачання продукції з Польщі, та бажанням бути поруч із своєю сім`єю, при цьому НАБУ відомо щодо необхідності постійно бути у відрядженні, оскільки його компанія (ТОВ «ІНКОМПАС»), починаючи з 24.02.2022, здійснює діяльність з імпорту товарів військового та подвійного призначення, зокрема, на даний час компанія має низку контрактів з іноземними партнерами щодо поставок для оснащення Збройних Сил України та інших силових підрозділів, передовими системами для введення боротьби з РФ, в період березень-квітень було здійснено безоплатну передачу певної кількості броньованих автомобілів для потреб силових структур України вартістю більш ніж 600 тисяч євро. Просиві відповідну суму в якості благодійної допомоги врахувати як умовну заставу.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого ;7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини ; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в зазначеному детективом розмірі виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обґрунтованість заявленого детективом розміру застави.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку запобіжного заходу, мають бути надані підозрюваній не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Згідно матеріалів справи (Том № 1 а.с. 11), копію клопотання і доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_4 отримав 28.07.2022, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею, що свідчить про виконання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

ОСОБА_4 підозрюється увчиненні закінченого замахуна заволодіннячужим майномшляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем,вчинене запопередньою змовоюгрупою осіб,в особливовеликих розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а також у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів,тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено наступні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

В період з другої половини серпня 2018 по 12.03.2020, достовірно знаючи про відсутність необхідності в залученні комерційних посередників-нерезидентів для проведення робіт (надання послуг), пов`язаних із укладанням та реалізацією умов зовнішньоекономічного контракту з компанією «PT. Eska Baja Mandiri» від 20.09.2018 № 25/80-К щодо капітального ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф та виносних коробок агрегатів до літаків типу Су-27 для потреб Військово-повітряних сил Республіки Індонезія на суму 2 800 000 дол. США, у зв`язку з проведенням передконтрактної роботи працівниками ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та відповідно ненадання ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» компанією «European commercial and industrial company s.r.o» агентських послуг пов`язаних з укладенням та подальшим виконанням контракту із компанією «PT. Eska Baja Mandiri» і відсутність підстав для перерахування грошових коштів за агентські послуги, діючи за попередньою змовою групою осіб заступник генерального директора, а з 08.01.2020 в.о. генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_7, генеральний директор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 та начальник відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8, шляхом зловживання службовим становищем за пособництва головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою реалізації спільного злочинного умислу, вчинили усі залежні від них дії (закінчений замах) спрямовані на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ДП «ЛРЗ «Мотор» в сумі 488 000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11 724 541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, які йому належать на підставі ч. 2 ст. 1014 ЦК України та п. 6.8.1 Договору комісії від 03.10.2018 № 25/87-Д/471ДКЕ/18 укладеного між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор», шляхом їх перерахування із рахунку ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на користь компанії «European commercial and industrial company s.r.o» на підставі завідомо неправдивих документів агентської угоди від 10.09.2018 № 25/3д-19 та акту про надання послуг/виконаних робіт від 15.01.2020 з метою подальшого розподілу між учасниками злочинної змови і доведення таким чином злочину до кінця, але зазначені грошові кошти не були перераховані на рахунок компанії «European commercial and industrial company s.r.o», у зв`язку з чим злочин не був закінчений з причин, що не залежали від їх волі.

Крім того, 10.09.2018 року, ОСОБА_4, будучи службовою особою генеральним директором ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ угоду № 25/3д-19, до якої внесені завідомо неправдиві відомості, що ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» уповноважує компанію «European commercial and industrial company s.r.o» проводити необхідну роботу з організації укладання угод за номенклатурою товарів та послуг в галузі, що є предметом діяльності ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», а саме капітального ремонту авіаційних двигунів.

В подальшому, на підставі підписаної ОСОБА_4 угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018, виконуючим обов`язків генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_7 підписано Акт від 15.01.2020 про надання послуг/виконаних робіт за від 10.09.2018, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що компанія «European commercial and industrial company s.r.o» на виконання згаданої угоди нібито провела на території Республіки Індонезія передконтрактні переговори та сприяла ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в укладенні зовнішньоекономічного контракту № 25/80-К від 20.09.2018 з компанією «PT. Eska Baja Mandiri» на капітальний ремонт Виробів (авіаційних двигунів та ВКА до них), загальною вартістю 2 800 000 (два мільйони вісімсот тисяч) дол. США, на підставі якого ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» планувало здійснити оплату агентської винагороди компанії «European commercial and industrial company s.r.o» шляхом перерахування грошових коштів на рахунок цієї компанії в сумі 488 000,00 дол. США (гривневий еквівалент 11 724 541,60 грн за курсом Національного банку України 24,0257 грн за 1 дол. США), які належали ДП «ЛРЗ «Мотор» на підставі ч. 2 ст. 1014 ЦК України та п. 6.8.1 Договору комісії від 03.10.2018 № 25/87-Д/471ДКЕ/18 укладеного між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ «Мотор», з метою заволодіння ними за попередньою змовою групою осіб у складі генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_7, генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_4 та начальника відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_8, шляхом зловживання службовим становищем та за пособництва головного спеціаліста відділу № 4 департаменту контрактної роботи № 2 ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою обернення їх на власну користь.

Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого корупційного злочину (частина 6 статті 12, Примітка 1 статті 45, ч. 5 ст. 191 КК України),

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступним.

Так, у період з 02.11.2015 по 02.05.2019 ОСОБА_4 перебував на посаді Генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», що підтверджується матеріалами клопотання (а. 40, 59, 93-95, 99, 107, 118, том 2), а також підтверджується наданими в судовому засіданні поясненнями самого підозрюваного ОСОБА_4 .

ОСОБА_4, перебуваючи на вказаній посаді, супроводжував делегацію Республіки Індонезія під час проведення переговорів щодо проведення капітального ремонту авіаційних двигунів АЛ-31Ф, ознайомлення з виробничими потужностями підприємства ДП «ЛРЗ «Мотор» (а. 99-100, том 2).

Зокрема, перебуваючи на посаді Генерального директора ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», ОСОБА_4 підписав від імені ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» договір комісії № 25/87-Д/471ДКЕ/18 від 03.10.2018, укладений між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та ДП «ЛРЗ Мотор» (а. 40-49, том 2).

Крім того, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 підписав від імені ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» агентську угоду № 25/3д-19 від 10.09.2018 з компанією Europeаn сommercial аnd іndustrial сompany s.r.o. (а. 59-66, том 2), обставини укладення та виконання яких є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 р.

В свою чергу, у відповідності до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 9 від 15.04.2021 про проведення судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 126-150, том 3) вбачається висновок про те, що підпис в графі «За та від імені Компанії» (ДП ДГЗІФ «Укрінмаш») в угоді № 25/3д-19 від 10.09.2018 не придатний для ідентифікації особи.

Отже, докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 дійсно підписав від імені ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» агентську угоду № 25/3д-19 від 10.09.2018 з компанією Europeаn сommercial аnd іndustrial сompany s.r.o., в матеріалах клопотання відсутні, в судовому засіданні підозрюваний ту обставину, що він підписав саме цю угоду не визнавав.

Інші докази на підтвердження існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення в матеріалах клопотання також відсутні.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує той факт, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який відповідно до ст. 12 та Примітки до ст. 45 КК України відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів, однак, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення з огляду на наявні в матеріалах кримінального провадження докази, є мінімальною, в свою чергу, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини у вчиненні умисного злочину потребують подальшої перевріки перевірки під час досудового розслідування та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Детективом у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватисявід органудосудового розслідуваннята суду,зокрема,про відсутністьперешкод для ОСОБА_4 покинути територіюУкраїни свідчитьтакож інаявність паспортівгромадянина Українидля виїздуза кордон(серіята номер НОМЕР_1,виданий 10.05.2016(дійснийдо 10.05.2026),та FР882667,виданий 24.07.2018(дійснийдо 24.07.2018),згідно відомостей,які містятьсяв інформаційнійбазі данихДержавної міграційноїслужби України,протокол оглядувід 25.07.2022(а.43,том 4),що свідчитьпро існуванняможливості вбудь-якиймомент виїхатиза межіУкраїни,враховуючи досвідпідозрюваного щодоперетину кордонув періодпротягом 2019-2022років відповіднодо відомостей,наявних всистемі ДПСУкраїни «Аркан»,згідно протоколуогляду від25.07.2022(а.46,том 4), та згідно відомостей з протоколу огляду документів від 25.07.2022 (а. 47-52, 54-57, Том 4), складеного за результатом огляду інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб ДПС України, Єдиному державному реєстрі транспортних засобів щодо наявності у власності ОСОБА_4 рухомого майна та інформації про отримані ним та його дружиною ОСОБА_31 (факт сімейних відносин підтверджується відомостями із системи ДРАЦС, актовий запис про шлюб № 1682 від 14.10.2001 р., а.53, том 4) доходи впродовж останніх років (2015-2021), про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України свідчать достатні грошові активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном.

Заначений ризикіснує,однак єневеликим зогляду нате,що ОСОБА_4 має постійнемісце роботив ТОВ«ІНКОМПАС»,де вінпрацює з2020року напосаді директора,має сім`ю(одруженийта маєдвох неповнолітніхдітей наутриманні,які потребуютьбатьківського доглядута піклування, на його утриманні перебувають батьки похилого віку), неодноразово здійснював виїзди за кордон, зокрема, за 2022 рік здійснив 7 виїздів, в тому числі, у зв`язку із відрядженням, які пов`язані з діяльністю ТОВ «ІНКОМПАС» (імпорт товарів військового та подвійного призначення), директором якого він є, проте повертався на територію України, за першим викликом з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування невеликого ризику вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У відповідності до доводів детектива та матеріалів клопотання (а.с. 151-199, том 3) вбачається, що органом досудового розслідування від компетентного органу Чеської Республіки супровідним листом за № 1 NZM1055/2020-15 від 11.01.2021 (вх. № 145/1127-00 від 19.01.2021) на виконання запиту про міжнародну правову допомогу від 19.08.2020 № 10-145/29498 у кримінальному проваджені № 52020000000000345 отримано відомості, що колишній директор цієї компанії Олександр Слемзін угоду від 10.09.2018 №25/3д-19 з ДПДГЗІФ«Укрінмаш» не укладав та не підписував, виконавчий директор цієї компанії Халід Ель Хайри Акт від 15.01.2020 № 1 «Про надання послуг/виконання робіт» за угодою№ 25/3д-19від 10.09.2018 на суму 488000,00дол.США не підписував, що підтвердженовисновком експерта Українського науково-дослідногоінституту спеціальноїтехніки тасудових експертизСлужби безпекиУкраїни №9від 15.04.2021про проведеннясудово-почеркознавчоїекспертизи (а.с.126-150,том 3). Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження, які надійшли від компетентного органу Чеської Республіки, Олександр Слемзін та Халід Ель Хайри заперечують наявність у компанії другого примірника угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018 та Акту від 15.01.2020 № 1 «Про надання послуг/виконання робіт» за угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018, а також заперечують наявність листування між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та компанією «European commercial and industrial company s.r.o.», зокрема, створення та підписання ними листів № 01-01/05-2018 від 01.05.2018, № 01-09/08-2018 від 09.08.2018, № 03 від 30.08.2019, № 02 від 20.11.2019, № 04 від 29.11.2019, № 03-14/01-2020 від 14.01.2020.

Так,існування вказаногоризику обумовленотим,що наданий час у ходіпроведених слідчихдій органомдосудового розслідуванняне встановленомісцезнаходженнядругого примірника агентської угоди № 25/3д-19 від 10.09.2018 та акту № 1 від 15.01.2020 «Про надання послуг/виконання робіт» за угодою № 25/3д-19 від 10.09.2018, які є важливими доказами у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи наявність підстав щодо причетності ОСОБА_4 до реалізації спільного злочинного умислу по заволодінню грошових коштів ДП «ЛРЗМотор» в особливо великому розмірі, з огляду на те, що він протягом тривалого часу працював у ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на керівній посаді, наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний має можливість доступу до інформації та документів, які мають доказове значення, та з метою приховування своєї злочинної діяльності та діяльності інших осіб, ОСОБА_4 має можливість за допомогою інших причетних до вчинення злочинних дій осіб, в томучислі тих,які продовжуютьпрацювати в ДП ДГЗІФ«Укрінмаш», а також працівників ДК «Укроборонпром» знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місцезнаходження яких на даний час органом досудового розслідування не встановлено.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ризик здійснення ОСОБА_4 впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що протягом тривалого часу та під час вчинення інкримінованих йому дій ОСОБА_4 займав керівну посаду у ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», яке входить до складу ДК «Укроборонпром», наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний продовжує спілкуватися з іншими підозрюваними у вчиненні злочину, з працівниками державних підприємств ДК «Укроборонпром», в тому числі, з працівниками ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», серед яких є свідки або можуть бути свідками, та підозрювані у даному кримінальному провадженні, які перебували в його підпорядкуванні, наділений потенційною можливістю впливати на свідків/підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Так, Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).

Відповідно до положень ст. 179 КПК України зі змісту поняття запобіжного заходу - особисте зобов`язання у його співвідношенні до інших запобіжних заходів вбачається, що це найменш суворий запобіжний захід.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Згідно положень ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

ОСОБА_4 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, що є особливо тяжким корупційним злочином, та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також доведено, що ризики вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні запобіжного заходу.

В свою чергу, як було встановлено вище, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення з огляду на наявні в матеріалах кримінального провадження докази, є мінімальною. Обставини можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, який йому інкримінується, та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Матеріалами клопотання не підтверджено наявність достатніх підстав вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є настільки вірогідною, яка б свідчила про необхідність застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуваннямвище встановленихобставин таположень закону,наявність встановленихслідчим суддеюризиків вчинення ОСОБА_4 дій,передбачених п.п.1-3ч.1ст.177КПК України,проте зогляду нанедоведеність стороноюобвинувачення існуваннятакого рівняобґрунтованості підозри,яка бсвідчила пронеобхідність застосуваннядо ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядізастави,та встановленув ходірозгляду клопотаннямінімальну обгрунтованістьпідозри увчиненні ОСОБА_4 злочину,який йомуінкримінується, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання детектива про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи належнупроцесуальну поведінкупідозрюваного ОСОБА_4 в ходідосудового розслідування,особу підозрюваного,який єраніше несудимий,його особистіобставини,сімейний стан,благодійну діяльністьйого компаніїна користьЗбройних СилУкраїни дляведення боротьбиіз збройноюагресією РФпроти Українив умовахвоєнного стану,слідчий суддявважає,що запобігтивказаним ризикамможливо ішляхом застосуваннябільш м`якогозапобіжного заходуніж застава,а самеособистого зобов`язанняз покладаннямдодаткових обов`язків,передбачених ч.5ст.194КПК України. Відповідний запобіжний захід буде належним запобіжником від порушення підозрюваним процесуальних обов`язків та його належної процесуальної поведінки.

З огляду на те, що за своєю суттю такий запобіжний захід як особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 .

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строкне більшедвох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків слід встановити два місяці, тобто, до 01 жовтня 2022 року включно, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194,196,200, 205,309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього наступні обов`язки:

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали до 01 жовтня 2022 року включно.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_32