Документ № 105643666

Справа № 991/2725/22

Провадження 1-кс/991/2742/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Світловодськ Кіровоградської області, українцю, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.368,ч.2ст.209КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000580 від 30.08.2017,

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити підозрюваному заставу у розмірі 70088250,00грн., що складає 56500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України строком на два місяці, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м.Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_4 підозрюється увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.368,ч.2ст.209КК України, тобто у одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, та у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме у вчиненні фінансових операцій та правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само у набутті, володінні та використанні коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів вчиненого у великому розмірі.

Зокрема злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;

- наявні ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється;

- застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Розгляд клопотання детектива призначений на 02.08.2022, був відкладений на 04.08.2022, у зв`язку із закінченням робочого часу.

В судовихзасіданнях прокурор ОСОБА_3 підтримав подане детективом клопотання про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовихзасіданнях та письмовихзапереченнях протизадоволення клопотаннязаперечували,зазначивши,що підозра ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.368,ч.2ст.209ККУкраїни є необґрунтованою. Матеріали провадження не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення злочинів, що йому інкримінуються. Захисники зауважили, що згідно повідомленої підозри ОСОБА_4 інкримінують вчинення однієї активної дії, яка на думку сторони обвинувачення обумовлена його повноваженнями народного депутата України, а саме підписання та направлення листа до Міністра екології і природніх ресурсів від 01.08.2014, яка відповідно формує склад злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України. У вказаному листі міститься звернення до Міністра з повідомленням про факт зменшення фінансування проекту навколо Чорнобильської АЕС, а також прохання до Міністра «вжити заходів для забезпечення належного фінансування». Лист підписаний ОСОБА_4 на офіційному бланку Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Захист зауважує, що вказаний лист не є депутатським зверненням, а тому в даному випадку ОСОБА_4 діяв не як народний депутат України. В той же час Комітет є колегіальним органом, тому усі його рішення приймаються також колегіально. Натомість в тексті листа немає жодного посилання на прийняте рішення Комітету. За таких обставин, за твердженням сторони захисту, незрозумілим є те, до яких саме повноважень належить вчинена ОСОБА_4 дія у формі направлення листа Міністру екології, що є ключовим для звинувачення його за ст.368 КК України. Водночас вказаний лист не зобов`язував Міністра на вчинення конкретних дій. Більше того, в подальшому лист ОСОБА_4 було перенаправлено іншому адресату - Державному агентству України з управління зоною відчуження. Тобто кінцеве рішення про забезпечення фінансування проекту навколо Чорнобильської АЕС було прийнято очевидно не ОСОБА_4 . Таким чином, як зазначає захист, не вбачається прямого зв`язку ОСОБА_4 із подіями, які описані у пред`явленій йому підозрі. Тобто на думку захисників в матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та фактично вся підозра ґрунтується на припущеннях та здогадках.

Поряд з цим захисники вказали на відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та доказів на підтвердження того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, на підставі чого просили відмовити в задоволенні клопотання детектива. В той же час захисники зауважили, що дане кримінальне провадження було виділене із кримінального провадження №52015000000000009, яке наразі знаходиться на розгляді колегії суддів ВАКС. Дане виокремлення кримінального провадження було штучним та нічим не обґрунтованим, оскільки обидва провадження є частинами єдиного цілого. В той же час у кримінальному провадженні №52015000000000009 орган досудового розслідування також звертався із клопотанням про тримання під вартою ОСОБА_4 та наводив на обґрунтування такого клопотання практично тотожні доводи та аргументи, які були оцінені слідчим суддею та за результатом розгляду клопотання, слідчим суддею було обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистої поруки. Тому, захист наголошує, що більшість з доводів сторони обвинувачення щодо наявності процесуальних ризиків у ОСОБА_4 вже були предметом оцінки слідчих суддів. І за результатом такої оцінки було вирішено, що його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена не триманням під вартою, не заставою, а найменш суворими запобіжними заходами.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисту, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування.

02.08.2022 в судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, відповідно до положень ч.4 ст.193 КПК України був допитаний свідок ОСОБА_12, 1977р.н., який суду пояснив, що ОСОБА_13 був чоловіком сестри свідка, трагічно загинув, вчинив самогубство, не працював та тривалий час зловживав спиртними напоями, про що було всім відомо. Десь за пів року до смерті неодноразово говорив, що не хоче жити та накладе на себе руки. За даним фактом було відкрите кримінальне провадження та були опитані свідки, яка доля кримінального провадження йому не відомо, це треба з`ясовувати, зв`язку між скоєним самогубством та ОСОБА_4 встановлено не було, свідок висловив свою думку, що такого зв`язку і не було. Всім відома передсмертна записка ОСОБА_13, тому ніхто не сумнівається в тому, що вона була, однак була написана в стані афекту, оскільки він вже тривалий час зловживав алкоголем, що теж всім було відомо. Так сталось, що він зловживав, що в результаті призвело до трагічних наслідків. Свідок зазначив, що спілкувався з сестрою та племінниками, всі пов`язують смерть ОСОБА_13 зі зловживанням спиртними напоями та ніхто не пов`язує із ОСОБА_4 . Про те, що ОСОБА_13 був допитаний в якості свідка у кримінальному провадженні яке здійснювалось щодо ОСОБА_4 свідку нічого не відомо. На запитання суду свідок уточнив, що ОСОБА_13 колись давно, ще в 90-х роках працював на фірмі ОСОБА_4, тому вони були знайомі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та подані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно ч.1 ст.194 КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч.2, 4 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 70088250,00грн. виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за №52017000000000580 від 30.08.2017, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч2 ст. 209КК України.

Так, стороною обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у тому, що будучи народним депутатом України та головою комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, 03.08.2014 отримав за сприяння інтересам чеської компанії «SKODA JS a.s.», шляхом вчинення або невчинення в її інтересах дій з використанням наданої ОСОБА_4 влади та службового становища, зокрема при її взаємовідносинах із компанією ДСП «Чорнобильська АЕС» та ДП «НАЕК «Енергоатом», з розрахункового рахунку чеської компанії «SKODA JS a.s» № НОМЕР_1 на розрахунковий рахунок компанії «DEVECOM COMPANY LIMITED» № НОМЕР_2, (відкритий у «EUROBANK CYPRUS LTD») на підставі угоди про співпрацю № JS-OBCH/150/14 від 24.04.2014 неправомірну вигоду в розмірі 311563,00 Євро, що за курсом Національного банку України (16,170218 гривні до 1 Євро) складає 5038041,63 грн. (у 8272 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який складав 609 грн.), та є особливо великим розміром. Згодом ОСОБА_4, за версією слідства, вчинив низку дій з використанням наданої йому влади та службового становища народного депутата та голови вказаного комітету, спрямованих на забезпечення розрахунків ДСП «Чорнобильська АЕС» за контрактом № JS-OBCH/395/12 від 21.12.2012, та мав у подальшому сприяти діяльності компанії «SKODA JS a.s.» у здійсненні господарської діяльності на території України, з використанням наданої йому влади та службового становища. У подальшому ОСОБА_4 отримані 03.07.2014 за угодою про співпрацю № JS-OBCH/150/14 від 24.04.2014 на розрахунковий рахунок компанії «DEVECOM COMPANY LIMITED» № НОМЕР_2 від компанії «SKODA JS a.s.» кошти в сумі 311563,00 Євро частково, в сумі 293000, 00 Євро, що еквівалентні 4963992, 95 грн. та є великим розміром, з метою приховання та маскування незаконного їх походження у період з 28.07.2014 по 17.12.2014 легалізував (відмив) шляхом вчинення фінансових операцій за агентською угодою від 28.07.2014 з компанією «HORVILLE HOLDINGS LIMITED», а також операцій за кредитними договорами від 23.07.2014 та від 15.12.2014 з компанією «FINDON SERVICES LIMITED», та акумулював їх на розрахунковому рахунку компанії «FINDON SERVICES LIMITED» № НОМЕР_3, бенефіціарним власником якого він був, після чого ці активи використав на власні потреби.

Таким чином органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.209КК України, а саме: у одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі; та у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме у вчиненні фінансових операцій та правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само у набутті, володінні та використанні коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених у великому розмірі.

Злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів (частина 6 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України).

28.07.2022 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368, ч.2 ст.209КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена уп. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно із доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: Угодою про співпрацю від 24.04.2014 №JS-OBCH/150/14, підписаною від імені компанії «SKODA JS a.s» головою ради директорів ОСОБА_14 та заступником голови ради директорів ОСОБА_15, та від імені компанії «DEVECOM COMPANY LIMITED» директором ОСОБА_16 ; Додатком № 1 від 24.04.2014 до угоди про співпрацю № JS-OBCH/150/14 від 24.04.2014; Протоколом (актом) №1 від 23.06.2014 про виконання зобов`язань за контрактом № JS-OBCH/150/14 від 24.04.2014, Офіційним протоколом від 29.01.2018 складеним в порядку передбаченому законодавством Чеської Республіки компетентними органами вказаної країни згідно з яким здійснено оцінку матеріалів переданих компанією «DEVECOM COMPANY LIMITED» згідно із актом № 1 від 23.06.2014, відповідно до якого передані матеріали не мають жодного відношення до предметних контрактів; Офіційною інформацією Міністерства фінансів України № 19020-05-7/20384 від 29.06.2021, Міністерства енергетики України від 30.06.2021 №26/1.2-6.2-10068, Національного банку України від 29.06.2021 № 56-0006/58124, ДП «НАЕК «Енергоатом» від 01.07.2021 №01-9646 10 згідно з якими інформації щодо надходження листів від компанії «DEVECOM COMPANY LIMITED» та представника ОСОБА_8 у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 не знайдено, договори не укладалися, заходи за участі їх представників не проводилися; Інвойсом від 24.06.2014 № 01-06/2014, підписаним від імені компанії «DEVECOM COMPANY LIMITED» ОСОБА_17, згідно з яким компанія «SKODA JS a.s» за контрактом № JS-OBCH/150/14 та відповідно до протоколу №1 від 23.06.2014 має сплатити кошти у сумі 311563,00 Євро; Банківськими документами компанії «SKODA JS a.s» по рахунку № НОМЕР_1, відкритому у банку «KOMERCNI BANKA A.S», яка свідчить про те, що 01.07.2014 з вказаного рахунку на рахунок «DEVECOM COMPANY LIMITED» № НОМЕР_2 на підставі угоди про співпрацю № JS-OBCH/150/14 перераховано кошти в сумі 311563, 00 Євро та протоколом її огляду від 28.08.2019; Банківськими документами компанії «DEVECOM COMPANY LIMITED» по рахунку № НОМЕР_2, відкритому у банку «EUROBANK CYPRUS LTD», яка свідчить про те, що 03.07.2014 на вказаний рахунок на підставі угоди про співпрацю № JS-OBCH/150/14 надійшли кошти в сумі 311563, 00 Євро; Листуванням заступника комерційного директора з продажу компанії «SKODA JS a.s.» ОСОБА_18, яке здійснювалося ним у квітні-липні 2014 року із використанням службової адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 зі ОСОБА_10 з використанням електронної пошти з адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8 з використанням електронної пошти з адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, яка стосується узгодження умов угоди про співпрацю № JS-OBCH/150/14; Протоколами зустрічей нібито проведених між директором компанії «DEVECOM COMPANY LIMITED» ОСОБА_19 та заступником комерційного директора компанії «SKODA JS a.s.» ОСОБА_20, які складено як передумову для укладення контракту № JS-OBCH/150/14 від 24.04.2014, а саме: протоколом зустрічі №1/14 від 10.03.2014; протоколом зустрічі № 2/14 від 26.03.2014; протоколом зустрічі №3/14 від 04.04.2014; протоколом зустрічі № 4/14 від 11.04.2014; протоколом зустрічі № 5/14 від 23.04.2014; Висновком експерта від 05.05.2021 №СЕ-19-21/2808-ЕК за результатами судової економічної експертизи згідно з яким підтверджено висновки ТОВ Аудиторська фірма «Аудит-конус» від 15.12.2017 щодо сплати чеською компанією «SKODA JS a.s» грошових коштів кіпрському товариству «DEVECOM COMPANY LIMITED» за контрактом № JS-OBCH/150/14 від 24.04.2014 в сумі 390560, 00 Євро, яка включала в себе суму 311563,00 Євро; Банківськими документами компаній «DEVECOM COMPANY LIMITED» по рахунку № НОМЕР_2, «HORVILLE HOLDINGS LIMITED» по рахунку № НОМЕР_4, «FINDON SERVICES LIMITED» по рахунку № НОМЕР_3, якими підтверджується отримання компанією «DEVECOM COMPANY LIMITED» коштів від компанії «SKODA JS a.s» в сумі 311563 Євро та подальше їх акумулювання в сумі 293 000 Євро на розрахунковому рахунку компанії «FINDON SERVICES LIMITED», бенефіціарним власником якої є ОСОБА_4 ; Документом під назвою «Декларація/зобов`язання, взяте номінальним (и) акціонером (-ами) та рекомендателем (-ями), згідно з яким компанія «MEDITERRANEAN NOMINEES LIMITED» (українською транскрипцією «Медітерраніан Номініс Лімітед»), як номінальний акціонер компанії «FINDON SERVICES LIMITED» бажає подати заявку на відкриття рахунку у банку «BANK OF CYPRYS PUBLIC COMPANY» заявивши при цьому, що бенефіціарним власником компанії «FINDON SERVICES LIMITED» є «AREIPAGUS TRUST», створена згідно з законодавством Республіки Кіпр 21.12.2006 ОСОБА_21, довірчим керуючим є «LEDRA TRUSTEE SERVICES LIMITED», бенефіціаром якої є ОСОБА_22 українець, бізнесмен, який проживає у АДРЕСА_1 та особа якого ідентифікується за паспортом № НОМЕР_5 .При цьому для підписання документів від імені компанії «FINDON SERVICES LIMITED» найнято ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 ); Протоколом огляду від 25.11.2020 відомостей щодо зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та офіційною інформацією комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 23.12.2020 № 062/14-14168 (И-2020) згідно з яким ОСОБА_4 є власником зазначеної квартири, яка зазначена у банківській документації компанії «FINDON SERVICES LIMITED»; Офіційною інформацією Державної міграційної служби України від 10.09.2021 № 6.3-9321/6-21 згідно з якою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5, який зазначено у банківській документації компанії «FINDON SERVICES LIMITED»; Протоколом огляду від 27.11.2020 відомостей, які містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану; Документами, якими підтверджуються прибуткові та видаткові операції по рахунку компанії «FINDON SERVICES LIMITED» по рахунку № НОМЕР_3 згідно з якими: 16.09.2014, 18.12.2014 та 27.02.2015 кошти в загальному розмірі 60 000,00 Євро (20 000,00 Євро, 20 000,00 Євро та 20 000,00 Євро відповідно) як приватні платежі перераховано на особовий розрахунковий рахунок Ірини Свєшнікової № НОМЕР_6 та 28.07.2014 кошти в розмірі 21 000,00 Євро перераховано на розрахунковий рахунок компанії «FROEHLICH WOHNEN GMBH» № НОМЕР_7 з призначенням платежу «3 months rent, I. Svieshnikova» («3 місяці оренди, І. Свєшнікова»); Банківською документацією компаній «ALLIED BUILDING AND STEEL LTD» та «GUILFORD ESTATES LTD» згідно з якою ОСОБА_4 є їх бенефіціарним власником; Протоколом огляду від 26.08.2021 документів, проведеним за участю спеціаліста, згідно з якими встановлено подальше спрямування коштів, які одержувалися у 2014 році компанією «DEVECOM COMPANY LIMITED» від компанії «SKODA JS a.s.» за угодою про співпрацю № JS-OBCH/150/14, а саме на розрахунковий рахунок компанії «FINDON SERVICES LIMITED», та використання їх задля задоволення особистих потреб ОСОБА_4 ; Протоколом огляду від 31.08.2021 документів, під час проведення якого встановлено, що ОСОБА_4 був контролером та бенефіціарним власником компанії «FINDON SERVICES LIMITED» з 2012 року, систематично використовував прив`язаний до вказаного рахунку картковий рахунок для розрахунків у торгових мережах, готелях та ресторанах, в тому числі за відпочинок членів його родини; Контрактом від 27.06.2013 № JS-OBCH/161/13 (№ 11-11-1-13-1546), укладеним між компанією «SKODA JS a.s» та ДП «НАЕК «Енергоатом» про постачання приводів ШЕМ-М (шаговые электромагнитные модернизированные) для потреб ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», загальна сума контракту визначена у Євро на умовах поставки DAP склад ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133) і складає 13847278, 00 Євро; Додатковою угодою №1 від 28.03.2014 до контракту № JS-OBCH/161/13 від 27.06.2013, укладеного між компанією «SKODA JS a.s» та ДП «НАЕК «Енергоатом», якою внесено зміни до п. 3.2 Контракту та визначено, що загальна сума визначена сторонами у специфікації складає 379553889, 98 чеських крон. Пункт 4.1 викладено у наступній редакції: 15% суми контракту згідно з додатком № 1А, що складає 56933083, 49 чеських крон оплачується у квітні 2014 року на підставі виставленого рахунку продавцем. Станом на 01.04.2014 з огляду на зміст контракту № JS-OBCH/161/13 у ДП «НАЕК «Енергоатом» виникли зобов`язання перед «SKODA JS a.s.» щодо сплати 2077091, 70 Євро (56933083, 49 чеських крон); Бухгалтерською документацією, витребуваною в рамках процедури міжнародного співробітництва компетентними органами Чеської Республіки з компанії «SKODA JS a.s», згідно з якою 29.04.2014 на розрахунковий рахунок компанії «SKODA JS a.s» за контрактом № JS-OBCH/161/13 від 27.06.2013, укладеним із ДП «НАЕК «Енергоатом» надійшло 56 933 083, 49 чеських крон, що еквівалентно сумі 2077091, 70 Євро. За рахунок цих коштів на підставі договору № JS-OBCH/150/14 здійснено перерахування 311563,00 Євро на розрахунковий рахунок компанії «DEVECOM COMPANY LIMITED»; Офіційною інформацією ДП «НАЕК «Енергоатом» від 12.07.2021 № 01-10286/10 згідно з якою компанією 29.04.2014 за контрактом № JS-OBCH/161/13 від 27.06.2013 здійснено авансовий платіж в сумі 56933083, 49 чеських крон; Договором № JS-OBCH/395/12 від 21.11.2012, укладеним між державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» та компанією «SKODA JS a.s» про закупівлю робіт (послуг) на тему: «Виготовлення, сертифікація і поставка вагона-контейнера для транспортування відпрацьованого ядерного палива»; Листуванням за березень-квітень 2014 року заступника комерційного директора з продажу компанії «SKODA JS a.s.» ОСОБА_18, яке здійснювалося ним із використанням корпоративної адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 із працівниками ДСП «Чорнобильська АЕС», яке свідчить про те, що станом на квітень 2014 року між компанією «SKODA JS a.s» та ДСП «Чорнобильська АЕС» було укладено договір № JS-OBCH/395/12 від 21.12.2012 та на його фінансування у 2014 році виділено 170 тис. Євро замість запланованих 3,2 млн. Євро; Листуванням заступника комерційного директора з продажу компанії «SKODA JS a.s.» ОСОБА_18, яке здійснювалося ним у квітні 2014 року із використанням корпоративної адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 з керівником ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_9, згідно з яким у компанії «SKODA JS a.s» виникли проблеми пов`язані із невиконанням ДСП «Чорнобильська АЕС» договірних зобов`язань за контрактом № JS-OBCH/395/12 від 21.12.2012, та ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_25 точну назву посади та анкетних даних ОСОБА_4 як особи, яка з використанням свого службового становища голови комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та наданої йому, як народному депутату України влади може сприяти вирішенню питання щодо належного фінансування контракту між компанією «SKODA JS a.s» та ДСП «Чорнобильська АЕС» № JS-OBCH/395/12 від 21.12.2012, та отримання компанією «SKODA JS a.s» коштів за зазначеним контрактом; Зверненням від 01.08.2014 за вихідним номером 04-27/24-301 голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та народного депутата України ОСОБА_4 на адресу Міністра екології і природних ресурсів України ОСОБА_26 у якому він від імені Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки просив вжити заходів для забезпечення належного фінансування в 2014 році проекту виготовлення вагону-контейнера для перевезення відпрацьованого ядерного палива з басейнів енергоблоків Чорнобильської АЕС, тобто виконання контракту № JS-OBCH/395/12 від 21.12.2012; Офіційною інформацією Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг від 04.11.2020 № 04-17/10-2020/201184 та протоколом тимчасового доступу від 11.12.2020 до документів, які перебувають у володінні Верховної Ради України, згідно з якими встановлено, що звернення представників компанії «SKODA JS a.s.» у 2014 році не надходили на адресу Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Окрім того, під час здійснення тимчасового доступу встановлено, що звернення ОСОБА_4 на адресу Мінекології зареєстровано 01.08.2014 секретаріатом зазначеного комітету за вихідним номером 04-27/24-301 на який з Міністерства екології та природних ресурсів України 23.09.2014 надійшла відповідь; Відповідями Міністерства екології і природних ресурсів України від 17.09.2014 № 5/3-7/11377-14 та Державного агентства України з управління зоною відчуження від 15.08.2014 № 01-2274/1.4.3;Протоколом огляду від 12.11.2020 відомостей, які містяться на офіційному веб-порталі Верховної Ради України https://rada.gov.ua/, які стосуються розгляду проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо унормування питання оплати робіт та заходів, виконаних підприємствами Державного агентства з управління зоною відчуження) (реєстр.№2158а від24.06.2015) та прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 16 липня 2015 року № 639-VIII; Додатковою угодою № 7 від 17.07.2015 до договору №JS-OBCH/395/12 від 21.12.2012 про закупівлю робіт (послуг) на тему: «Виготовлення, сертифікація і поставка вагона-контейнера для транспортування відпрацьованого ядерного палива», яку підписано заступником комерційного директора з продажу «SKODA JS a.s.» ОСОБА_20 та генеральним директором ДСП «Чорнобильська АЕС» ОСОБА_27, згідно з якою прийняття 16.07.2015 за основу та вцілому Верховною Радою України проекту Закону України від 24.06.2015 № 2158а «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» забезпечить фінансування робіт, виконаних у 2014 році та компанія «SKODA JS a.s.» очікує здійснення оплати ДП «НАЕК «Енергоатом» за роботи, виконані в 2014 році до 30.08.2015; Інформацією ДСП «Чорнобильська АЕС» щодо фактичного виконання договору № JS-OBCH/395/12 від 21.12.2012, яка свідчить про те, що ДП «НАЕК «Енергоатом» розрахувався з компанією «SKODA JS a.s.» за вказаним договором на суму 4315000, 00 Євро, а компанія «SKODA JS a.s.» здійснила поставку обладнання для потреб ДП «НАЕК «Енергоатом» на вказану суму; Особовою справою ОСОБА_4, вилученою у Верховні Раді України, згідно з якою в період з 12.12.2012 по 22.12.2015 ОСОБА_4 був народним депутатом України та головою Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Особовою справою директора (керуючого директора) ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_9 та документами, якими визначалось коло його службових обов`язків на зазначених посадах; Офіційною інформацією керівника Апарату Верховної Ради України від 09.04.2021 № 20/13-2021/123326 згідно з якою ОСОБА_9 з 01.06.2002 по 25.05.2006 був помічником-консультантом народного депутата України Верховної Ради України ОСОБА_4 ; Протоколом огляду від 22.12.2020 згідно з яким до матеріалів кримінального провадження долучено накази Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27.03.2013 №127, від 08.07.2014 №493, від 24.06.2015 № 398, якими затверджувався склад колегії вказаного Міністерства, до якого також включали народного депутата України, голову Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки ОСОБА_4, а також постановами Верховної Ради України «Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання» від 25.12.2012 №11-VII, від 04.12.2014 №22-VIII, від 04.12.2014 №23-VIII згідно з якими головою Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки обирався ОСОБА_4 ; Протоколом огляду від 02.06.2021 трафіків телефонних переговорів ОСОБА_4, яке здійснювалося ним з використанням номерів телефонів НОМЕР_8 та НОМЕР_9 з президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_28 згідно з яким встановлено факт 171 з`єднань між ними в період з 26.03.2014 по 30.12.2014; Протоколом огляду від 18.10.2021 трафіків телефонних переговорів ОСОБА_4, яке здійснювалося ним з використанням номерів телефонів НОМЕР_8 та НОМЕР_9, згідно з яким в період з 26.03.2014 по 30.12.2014 було 218 з`єднань зі ОСОБА_10, 54 з`єднання з ОСОБА_9, 2 з`єднання з ОСОБА_26, 278 з`єднань з ОСОБА_11, картковий рахунок якого також належав до рахунку компанії «FINDON SERVICES LIMITED», а також 464 з`єднання ОСОБА_10 з ОСОБА_8 та 10 з`єднань між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ; Запитом про перейняття кримінального провадження Вищої прокуратури у Празі Чеської Республіки проти підозрюваних, зокрема, ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_31, ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з яким в Чеський Республіці здійснюється органом поліції Чеської Республіки Відділом у м. Плзень Служби кримінальної поліції й розслідування Національного центру протидії організованій злочинності Поліції Чеської Республіки, № справи NCOZ-1388/TС-2016, кримінальне провадження проти обвинувачених: ОСОБА_33, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_34, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_13 . Мова йде про колишніх менеджерів чеської торгівельної компанії «SKODA JS a.s». Кримінальне провадження проти обвинувачених здійснюється за ознаками злочину, передбаченого літ. а) абз. абз. 1,5 ст. 206 КК розтрата й злочину, передбаченого абз. абз. 1,3 ст. 240 КК ухилення від сплати податку, збору й подібного обов`язкового платежу; Протоколом огляду від 17.01.2021 під час якого переглянуто реєстр судових рішень Федерального кримінального суду Швейцарської Конфедерації (режим доступу: https://bstger.weblaw.ch) та долучено рішення суду від 26.06.2020, яким засуджено ОСОБА_39 за легалізацію коштів, одержаних у 2008-2012 років злочинним шляхом на розрахунковий рахунок компанії «BRADCREST INVESTMENT S.A» від компанії «SKODA JS a.s.»; Протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та громадянки Республіки Кіпр ОСОБА_40 ; Протоколом огляду від 11.10.2021 сайту компанії «CHRISTODOULOS G. VASSILIADES AND CO. LLC» згідно з яким зазначена компанія надає юридичні консультації з будь-яких питань, що стосуються реєстрації та діяльності компанії будь-якої організаційно-правової форми; іншими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». Тобто наведені стороною обвинувачення докази із розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368 ч.2 ст.209КК України обґрунтованою,докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

В той же час більшість заперечень сторони захисту зводяться до того, що зі змісту підозри не вбачається прямого зв`язку ОСОБА_4 із подіями, які описані в підозрі, а тому дії ОСОБА_4 не можуть кваліфікуватися за ч.4 ст.368 КК України.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочинів та чи правильно вони кваліфіковані зач.4 ст.368, ч.2 ст.209КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України у кримінальному провадженні №52017000000000580 від 30.08.2017 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики, передбачені пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст.69,75 ККУкраїни, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.

У клопотанні детектив зазначив, що ОСОБА_4 може переховуватись тривалий час на території Австрійської Республіки, де проживає його дочка ОСОБА_41 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_42 . Окрім того, ОСОБА_4 протягом 2016-2021рр. не менш ніж 33 рази перебував на території Австрії, що свідчить про наявність в нього соціальних та бізнес-зв`язків та підтверджує те, що він тривалий час може перебувати на території Австрії. Окрім того як зазначає детектив, існує ризик переховування підозрюваного на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, де постійно проживає дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_43, ІНФОРМАЦІЯ_14 . Водночас детектив вказав на наявність ризику переховування підозрюваного на території Республіки Кіпр, де зареєстровані та відкриті рахунки численними компаніями, дійсним бенефіціарним власником яких є ОСОБА_4, зокрема «ABS ALLIED BUILDING AND STEEL LTD», «HUMMERON COMPANY LIMITED», «GUILFORD ESTATES LIMITED», «FINDON SERVICES LIMITED», «DEVECOM COMPANY LIMITED», а також зареєстрована юридична компанія CHRISTODOULOS G. VASSILIADES & CO. LLC, яка найнята ОСОБА_4 для юридичного супроводження кіпрських компаній бенефіціарним власником яких він є, в той же час директором зазначеної компанії є ОСОБА_44 . Вассилиадес, з яким у ОСОБА_4 склались довготривалі довірливі відносини. Наведене, як зазначає детектив, у сукупності свідчить про те, що ОСОБА_4 має міцні соціальні та бізнесові зв`язки на території Кіпру, має можливість тривалий час перебувати на території вказаної країни, а тому є ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду.

Про можливість переховування підозрюваного на території Чеської Республіки та російської федерації свідчить те, що товариство «SKODA JS a.s.» (юридична адреса: Orlik 266316 06 Plzen Czech Republic) входить до групи компаній ЗАТ «Об`єднані машинобудівні заводи» (м. Москва, російська федерація), а тому враховуючи наявність тривалих, мінімум з 2008 року відносин з російським бізнесом, складовою якого є чеська компанія «SKODA JS a.s» та інтереси якої, згідно версії досудового розслідування та змісту пред`явленої ОСОБА_4 підозри, мав просувати ОСОБА_4 перед ДП «НАЕК «Енергоатом», можливий виїзд ОСОБА_4 як на територію Чеської Республіки, так і на територію російської федерації, де проживає велика кількість його бізнес-партнерів. До того ж, російську федерацію систематично відвідує його дружина ОСОБА_45 .

В той же час стороною обвинувачення зауважено, що органу досудового розслідування не відоме місцезнаходження паспортів ОСОБА_4, які надають право виїзду на окуповану територію АР Крим, Луганської та Донецької областей, непідконтрольних українській владі та ще надають можливість виїхати без попереднього оформлення візи до 141 країни світу. При цьому в період з 02.09.2016 по даний час ОСОБА_4 перетнув державний кордон України 177 раз, у тому числі 8 разів у період після введення режиму воєнного стану. А враховуючи те, що ОСОБА_4 понад 60 років, будь-яких обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану він не має, тому за твердженням прокурора ризик переховуватися від слідства та суду актуальний на даний час.

Водночас, захисники зауважують, що посилання сторони обвинувачення на факт проживання дітей підозрюваного за кордоном, факт реєстрації за кордоном низки компаній, які фігурують у цьому кримінальному провадженні і відношення підозрюваного до яких намагається довести орган досудового розслідування, а також факт численного перетину підозрюваним державного кордону України є маніпуляцією зі сторони обвинувачення, оскільки як зазначає захист -було б об`єктивним цю обставину віднести до фактів, які спростовують процесуальний ризик, оскільки перетин державного кордону відбувався у двох напрямках, підозрюваний не лише виїздив з України, але й щоразу повертався. Знаходячись під слідством та судом, тобто під ризиком притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому, всі здійснені поїздки за межі України жодним чином не зашкодили кримінальному провадженню №52015000000000009, яке зараз на розгляді колегії суддів ВАКС, жодне судове засідання у якому не було зірвано з цього приводу. Тобто ОСОБА_4 плануючи свої поїздки завжди враховував та надавав пріоритет запланованим слідчим, процесуальним чи судовим заходам. Вказані обставини за твердженням захисників свідчать, що ОСОБА_4 дотримується своїх процесуальних обов`язків та не збирається переховуватись від слідства та суду.

Слідчий суддя враховує дані твердження сторони захисту, які прокурором не спростовані.

Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

В той же час слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційним, отже у разі засудження до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

При цьому слідчий суддя враховує особисті характеристики ОСОБА_4, міцність соціальних зв`язків, волонтерську діяльність, а також діючий щодо нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки, обраний у кримінальному провадженні № 52015000000000009 ід 20.12.2017, в якому розслідувані тотожні обставини, а тому вважає вказаний ризик хоч і мінімальним, проте наявним.

Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.

Для встановлення істотних обставин кримінального правопорушення з огляду на його характер особливо важливими є кореспонденція та технічні засоби ОСОБА_4, які її містять мобільні телефони та комп`ютери, а також паролі, адреси та акаунти відповідних месенджерів та поштових серверів, що використовувались ОСОБА_4 при вчиненні злочину в якому він підозрюється та комунікації з особами, які були залучені до його вчинення. З огляду на важливість такої інформації та легкість доступу до неї, знищення або спотворення цієї інформації з боку ОСОБА_4 або за його дорученням іншими особами з використанням засобів зв`язку існує особливо високий ризик такого знищення або спотворення. Окрім того, переважна більшість доказів, які обґрунтовують підозру ОСОБА_4 отримано в рамках міжнародного співробітництва з Кіпру та Чехії, а на території України на цей час не вилучено окремі оригінали документів, які стосуються відкриття рахунків компаніями дійсним бенефіціарним власником яких є ОСОБА_4 . Таким чином як зазначає сторона обвинувачення вказані обставини свідчать, що ОСОБА_4 має реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення як особисто, так і доручити відповідні дії членам злочинної організації чи стороннім особам,

В той же час сторона захисту вказує на відсутність зазначеного ризику, оскільки матеріали клопотання не містять жодних доказів, які б вказували на наявність у підозрюваного вищезазначених документів або речей, так само не містять доказів здійснення впливу з боку ОСОБА_4 на будь-яких осіб, які б могли зберігати, в т.ч. на законних підставах, вище зазначені документи. За твердженням захисників підозрюваний не має наміру та можливості знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Усі документи та речі, які мають значення для кримінального провадження і обставин, що в ньому розслідуються вже вилучені органом досудового розслідування та знаходяться у матеріалах даного кримінального провадження. Захист зауважує, що у цьому кримінальному провадженні мова йде про події 2014 року, а тому є очевидним, що орган досудового розслідування мав більш ніж достатньо часу для проведення різноманітного комплексу слідчих, розшукових, оперативних та негласних дій для фіксації та збирання доказів у справі, для унеможливлення їх знищення чи спотворення, тощо. Окрім того, доказова база у цьому кримінальному провадженні з позиції сторони обвинувачення фактично сформована, і сформована в тому числі з матеріалів, виділених ще у 2017 році, що підтверджується наповненням матеріалів даного клопотання, що є наразі предметом розгляду. Таким чином сторона захисту зауважує, що з наданих матеріалів вбачається очевидним той факт, що поштові сервіси, інші засоби зв`язку, які зберегли чи могли зберегти у собі відомості про події 2014 року, вже давно вилучені, зафіксовані та оглянуті, що підтверджує відсутність будь-якої можливості щодо знищення, схову або спотворення будь-яких речей документів.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників, вважає доводи сторони захисту слушними, враховуючи той факт, що події, які розслідуються, відбувались в 2014 році, до того ж у кримінальному провадженні №52015000000000009, з якого виділене дане кримінальне провадження в якому наразі подане клопотання, вже складено обвинувальний акт та направлено до суду для розгляду по суті, тобто стороною обвинувачення визнано зібрані по справі докази достатніми.

Таким чином на думку слідчого судді прокурором не доведено існування даного ризику, тож такий ризик не приймається до уваги слідчим суддею.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2 статті23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Твердження детектива про те, що підозрюваний може використовувати свій вплив на свідків у кримінальному провадженні ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, які пов`язані з ним довготривалими, з 1990-х років особистими та службовими зв`язками та знаходились у підпорядкуванні ОСОБА_4 не є вочевидь необґрунтованими та підтверджує можливість ОСОБА_4 здійснити вплив на цих осіб, з метою сформулювати за їх допомогою лінію захисту.

В той же час захисники підозрюваного зазначають, що матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу містять лише посилання на покази свідка ОСОБА_8, протокол допиту якої датовано ще 04.03.2019, тобто більш ніж 3 роки тому. Натомість будь-яких відомостей, які б вказували на ОСОБА_4, як на причетну до злочину особу, вказаний протокол допиту не містить. Більше того, протоколів або хоча б відомостей про спроби допитати інших осіб, з числа чотирьох заявлених свідків ( ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ) матеріали клопотання не містять. В той же час, зазначені особи є обвинуваченими у справі №52015000000000009. Таким чином, на думку захисників, ризик впливу на вказаних осіб з боку підозрюваного є необґрунтованим.

Однак такі твердження сторони захисту не є переконливими.

В частині посилання детективів на випадок з самогубством ОСОБА_13, якого сторона обвинувачення визначила свідком у справі №52015000000000009, сторона захисту зазначила, що такі доводи клопотання є нічим іншим, як безпідставним припущенням, яке ґрунтується лише на публікаціях у засобах масової інформації, з посиланням на анонімні телеграм канали.

Слідчий суддя ставиться критично до доводів сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 здійснював тиск на свідка у кримінальному провадженні №52015000000000009 від 11.12.2015, а саме на колишнього віце-президента ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_13, оскільки такі твердження стороною обвинувачення не доведені. Поряд з цим, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_12, який являється братом дружини ОСОБА_13 . Таким чином посилання детектива на те, що згідно з передсмертною запискою ОСОБА_13, він звинуватив у доведенні до самогубства колишнього народного депутата ОСОБА_4 не може братися слідчим суддею до уваги, оскільки вказані факти за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому за даним фактом (№12021110390000046 за ч.1 ст.120 КК України) - наразі не доведені та вироком суду не встановлені, а тому вказане твердження сторони обвинувачення суперечить положенням ст. 62 Конституції України.

Поряд з цим, стосовно доводів сторони захисту слідчий суддя зауважує, що перебування свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 в статусі обвинувачених у кримінальному провадженні №52015000000000009 поряд з ОСОБА_4 не виключає можливості здійснення останнім тиску та в жодному разі не спростовує наявність можливості у підозрюваного впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків з боку підозрюваного ОСОБА_4 ..

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

На обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на думку прокурора свідчать самі обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, що вказують на високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_4 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, до отримання коштів на розрахунковий рахунок компанії «FINDON SERVICES LIMITED», бенефіціарним власником якого він був юридично та фактично, ним було залучено дві інші кіпрські компанії, для створення та функціонування яких було залучено номінальних директорів «DEVECOM COMPANY LIMITED» та «HORVILLE HOLDINGS LTD».

Водночас детективом зауважено, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52015000000000009 від 11.12.2015 за обвинуваченням ОСОБА_32 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.1 ст.255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України. На цей час обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні скеровано до Вищого антикорупційного суду (судова справа №761/8826/19, провадження № 1-кп/910/71/19). Колегія суддів Вищого антикорупційного суду, яка здійснює судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження щодо завдання збитків ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДП «Схід ГЗК» (за обвинуваченням у тому числі ОСОБА_4 ) повідомила про втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя до Голови Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора. Так, захисники обвинувачених у зазначеній справі систематично зверталися до суду із очевидно безпідставними заявами та клопотаннями з метою перешкоджання здійсненню кримінального провадження, неодноразово порушували порядок у судовому засіданні, критикували суддів у засобах масової інформації до вирішення справи у зв`язку із її розглядом. Один із адвокатів ще до завершення розгляду справи стверджує про порушення суддями права на захист та ініціює питання щодо притягнення суддів до кримінальної відповідальності. Заключним кроком, який дав суддям упевненість в тому, що зазначене є саме узгодженими діями щодо втручання у діяльність суддів, став випадок із вибухом невідомого пристрою на місці, де паркує автомобіль головуюча у справі (за вказаним фактом слідчі Солом`янського управління поліції ГУНП у Києві розпочали досудове розслідування).Наведене також підтверджується тим, що в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 його захисники звертаються із заявами про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.374 та ч.2 ст.397 КК України та у подальшому, незважаючи на відмову Офісу Генерального прокурора у реєстрації кримінального провадження через відсутність підстав, звертаються до суду про зобов`язання внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вказане на думку сторони обвинувачення стверджує наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас як зазначають захисники, використання у якості характеристики можливостей ОСОБА_4 перешкодити кримінальному провадженню, повідомлення суддів ВАКС, які розглядають справу (№52015000000000009) очевидно є спекулятивними та містять ознаки перекручення фактами з боку сторони обвинувачення, оскільки заява стосується дій захисників у кримінальному провадженні, а не власне ОСОБА_4, а факт вибуху якогось невідомого пристрою у подвір`ї навколо приміщення Вищого антикорупційного суду не підтверджений будь-яким зв`язком із розглядом саме цієї справи (№52015000000000009).

Водночас захисники зауважили, що обраний у кримінальному провадженні запобіжний захід ОСОБА_4, у виді особистої поруки не змінювався та після зазначених детективом фактів -питання про зміну на більш суворий вид запобіжного заходу, в тому числі колегією суддів - не піднімалось.

На думку слідчого судді вказані стороною обвинувачення факти не можуть бути використані як характеризуючі матеріали ОСОБА_4, оскільки об`єктивно не пов`язані з його особою, а тому не можуть виступати підставою для визнання наявним ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином за наведених причин. Варто додати, що згідно чинного законодавства забороняється ототожнювати адвоката з його клієнтом, а тому поведінка захисників, не може слугувати підґрунтям для застосування обмежень щодо підозрюваного.

Таким чином подання адвокатами численних скарг і клопотань у судовому провадженні не може вважатися підставою стверджувати про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню самим підозрюваним.

Посилання сторони обвинувачення на рішення судової колегії у кримінальних справах Федерального кримінального суду Швейцарської Конфедерації від 26.06.2020 у справі №SK.2019.77, яким ОСОБА_39 визнано винним у кваліфікованій легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом за ст. 305 п.1 та 2b Кримінального кодексу є передчасним, оскільки це рішення не набуло законної сили та на даний час оскаржується підозрюваним, про що він повідомив в судовому засіданні.

Поряд з цим детективом зауважено, що під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 сторона захисту вдавалась до використання штучно створених доказів на підтвердження його невинуватості. Так, у судовому засіданні, яке відбулося 3 грудня 2018 року, захисники ОСОБА_4 та прес-служба ОСОБА_32 поширили документи, які являли собою підроблений формуляр «А», у якому прізвище ОСОБА_32 як бенефіціарного власника панамської компанії «BRADCREST INVESTMENTS S.A» змінено на прізвище детектива Національного бюро ОСОБА_46 . Зазначений документ було штучно створено з метою подальшого поширення у засобах масової інформації завідомо неправдивих відомостей з метою дискредитації Національного антикорупційного бюро України та особисто детектива, який здійснював досудове розслідування зазначеного кримінального провадження.

Натомість захист вказав на безпідставності таких тверджень детектива, з огляду на те, зазначене ним не було штучно створеним доказом, насправді ж сторона захисту продемонструвала наочну демонстрацію в межах судового процесу сумнівності доказів сторони обвинувачення, які подані у формі простих фотокопій. Ніяких наслідків така демонстрація за межами цього процесу для жодних осіб не несла.

Вказані доводи стороною обвинувачення в судовому засіданні не спростовані.

Тобто наведені стороною обвинувачення доводи не підтверджують існування даного ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, детективом у клопотанні зазначено наступне.

Як зазначає сторона обвинувачення, на даний час ДП «НАЕК «Енергоатом» систематично проводяться тендерні закупівлі товарно-матеріальних цінностей, виробником яких є чеське товариство «SKODA JS a.s.». Згідно із офіційною інформацією ДП «НАЕК «Енергоатом» від 11.01.2021 № 01-186/10, в період з 01.04.2014 по 31.12.2020 ДП «НАЕК «Енергоатом» та його відокремленими підрозділами укладено 48 договорів із компанією «SKODA JS a.s» про поставку товарно-матеріальних цінностей. Враховуючи вже налагодженість комунікацій між ОСОБА_4 та представниками вказаного чеського товариства, наявність між ними неформальних особистих відносин, можливе продовження діяльності протиправної схеми із заволодіння грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» через закупівлю вказаним підприємством товарно-матеріальних цінностей виробництва «SKODA JS a.s.» за завищеними цінами та участі у ній ОСОБА_4 . Відповідно до банківської документації компанії «FINDON SERVICES LIMITED», отриманої в рамках міжнародної правової допомоги від компетентних органів Республіки Кіпр, очікуваний кредитний оборот компанії становитиме 3000000 доларів США. Разом з цим, на цей час запланованого обсягу надходжень ОСОБА_4 не досяг. До того ж як зазначає прокурор, ОСОБА_4 незважаючи на те, що він на цей час не є представником органу законодавчої чи виконавчої влади, зберігає свій вплив на діяльність ДП «НАЕК «Енергоатом», про що свідчить звітування окремих осіб йому про хід та результати проведення тендерних процедур. Зокрема встановлено, що ОСОБА_4 отримував звіт про проведені у 2019-2020 роках ДП «НАЕК «Енергоатом» тендерні процедури за результатами проведення яких прибуток ймовірно підконтрольних йому компаній має скласти 577931560, 28 грн. Окремі контракти на цей час перебувають на стадії виконання.

В свою чергу сторона захисту зауважила, що вказаний ризик спростовується самим лише фактом того, що з 2014 року (часу вчинення подій, які покладено в основу звинувачень як у цьому кримінальному провадженні, так і у справі №52015000000000009) минуло вже 8 років, а відомостей про те, що підозрюваний «продовжує злочинну діяльність» немає. Жодного іншого кримінального провадження, тим більше з процесуальним статусом підозрюваного або обвинуваченого, відносно ОСОБА_4 не існує. За таких умов, будь-які припущення про те, що ОСОБА_4 продовжує зберігати вплив на діяльність ДП «НАЕК «Енергоатом» є нічим іншим, як видумкою, профанацією та інсинуацією з боку сторони обвинувачення.

Поряд з цим, матеріали клопотання не містять жодних даних на підтвердження здійснення впливу підозрюваного на даний час на діяльність ДП «НАЕК «Енергоатом», тому існування такого ризику стороною обвинувачення жодним чином не доведене, а тому твердження детектива не приймаються слідчим суддею. В той же час інших доводів на підтвердження наявності ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального припорошення або продовження кримінального правопорушення в якому підозрюється клопотання не містить.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, займається волонтерством), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до переконання про доведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Так,на думкусторони обвинувачення,відомості проособу підозрюваногота характервчиненого кримінальногоправопорушення,свідчать проте,що більшм`які запобіжнізаходи незможуть запобігтиризикам,передбаченим статтею177КПК України,оскільки останнійбуде негативновпливати нахід досудовогорозслідування уданому провадженні,безпосередньо впливатина учасниківкримінального провадження,намагатиметься вживатизаходів щодознищення,спотворення абоприховування речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

В клопотанні детектив просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, тощо.

Поряд з цим варто враховувати те, що ОСОБА_4 зареєстрований у місті Києві, проживає разом з дружиною за адресою: АДРЕСА_1, позитивно характеризується, активно займається волонтерством, що стверджується наданими стороною захисту матеріалами. Зазначене вказує на міцність соціальних зав`язків підозрюваного.

Водночас варте уваги те, що кримінальне провадження №52017000000000580 від 30.08.2017 було виділене із кримінального провадження №52015000000000009 від 11.12.2015 за обвинуваченням серед інших, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209КК України, яке на даний час перебуває на розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 22.04.2017 обрано запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Окрім того вказана ухвала слідчого судді була переглянута в апеляційному порядку та ухвалою колегії суддів від 12.05.2017 залишена без зміни (справа №760/11718/16-к). Тобто процесуальна поведінка ОСОБА_4 у провадженні, де він має статус обвинуваченого, забезпечується запобіжним заходом у вигляді особистої поруки. До того ж відсутність факту зміни зазначеного запобіжного заходу та ініціювання такої зміни з боку прокурора свідчить про здатність вказаного виду запобіжного заходу належним чином забезпечувати процесуальну поведінку ОСОБА_4 та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан, його процесуальну поведінку та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків, навпаки як свідчать обставини, запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою належним чином забезпечує виконання ОСОБА_4 покладених на нього судом процесуальних обов`язків.

Відтак, у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Водночас визначені у ч. 5ст. 182 КПК Українимінімальні і максимальні розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, стан здоров`я, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Детектив ОСОБА_7 в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 70088250,00грн (сімдесят мільйонів вісімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку детектива, може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Зазначений розмір застави за твердженням сторони обвинувачення не є завідомо непомірним, оскільки у ОСОБА_4 є достатні матеріальні активи у виді готівкових грошових коштів та коштів, розміщених на банківських рахунках, нерухомого та рухомого цінного майна, зокрема безпосередньо ОСОБА_4 належать частки у статутних капіталах компаній України на загальну суму 6571190,00грн. Крім того, ОСОБА_4 вживає конспіративних заходів з метою укриття витрат, понесених для власних потреб, шляхом використання активів ТОВ «Медінвест-консалтинг».

Сторона захисту в своїх поясненнях зазначила, що сторона обвинувачення не змогла обґрунтувати наявність виключного випадку та необхідність призначення застави у розмірі, що перевищує максимальний розмір для особливо тяжкого злочину. А вказаний у клопотанні розмір застави на думку сторони захисту детективом визначений на підставі сукупного розміру вартості всього належного ОСОБА_4 майна. Водночас захист зауважує, що перелічене у клопотанні майно підозрюваного на даний час перебуває під арештом, що позбавляє можливості ОСОБА_4 виконати умови застави в разі визначення її у такому значному розмірі.

Дослідивши зокрема майновий стан підозрюваного та наявність\відсутність майнових зобов`язань та встановивши, що на даний час стороною обвинувачення приймаються заходи щодо арешту належного ОСОБА_4 майна та активів, з огляду на що вказане майно не може бути використане для внесення в якості застави, а також враховуючи той факт, що до ОСОБА_4 вже застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки, яка є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні №52015000000000009 від 11.12.2015, за таких обставин слідчий суддя вважає що стороною обвинувачення недоведено необхідності визначення розміру застави саме у сумі -70088250,00грн, з огляду на перелічені обставини, оскільки доцільність застосування застави саме в такому розмірі ні детективом у клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не обґрунтовані.

Так, на думку слідчого судді, зазначений детективом розмір застави є надмірним, та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосовна до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зокрема явки до суду та слідчих органів.

Доцільним є врахування висновків ЄСПЛ урішеннівід 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України», де Європейський Суд зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Водночас окрему увагу було приділено логіці при визначенні розміру застави. Адже хоч національне законодавство й дозволяє у виняткових випадках застосування застави в розмірі, вищому від найвищої визначеної в КПК межі, однак такий крок повинен бути детально аргументованим.

В даному випадку Суд вирішив, що національним судом було залишено без аналізу аргументи заявника, що визначена сума застави є надмірною, жодним чином не було досліджено питання про пропорційність суми застави, а рішення прийняте тільки з огляду на один критерій суму шкоди, завданої у справі. На основі такого висновку Європейський Суд установив порушення Україною §3 ст.5 Конвенції про захист прав людини.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, обставини вчинення кримінальних правопорушень, подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного та стосовно підтвердження стійких соціальних зв`язків, репутації, стану здоров`я та на підставі наведеного приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 2000прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить4962000,00грн (чотири мільйони дев`ятсот шістдесят дві тисячі гривень), який хоч і перевищує межі, визначені ст.182 КПК України, проте не є явно непомірним для підозрюваного.

Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 2000 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить4962000,00грн (чотири мільйони дев`ятсот шістдесят дві тисячі гривень), здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочину є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо обставин цього кримінального провадження; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

При цьому на думку слідчого судді, обов`язок, передбачений п.4 ч.5 ст. 194 КПК України доцільно викласти саме в такій редакції: утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо обставин цього кримінального провадження.

Водночас слідчий суддя визнав недоцільним застосування в даних умовах, враховуючи введення воєнного стану на території України та небезпеку ракетного обстрілу на будь-якій ділянці території України, застосування до підозрюваного обов`язку, передбаченого п.1 ч.5 ст.194 КПК України- не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду, а також вимогу сторони обвинувачення здати паспорт громадянина України, що унеможливлює виїзд навіть за межі м. Києва в сучасних умовах.

Поряд з цим, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні №52015000000000009, з урахуванням розміру визначеної застави, слідчий суддя не вбачає потреби у застосуванні обов`язку, передбаченого п.9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: носити електронний засіб контролю.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

В той же час слід додати, що положеннями ч.7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Визначаючи строк дії обов`язків, які покладаються на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що такий строк має бути встановлений в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000580 від 30.08.2017.

За таких обставин, беручи до уваги положення п.4 ч.3 ст.219 КПК України, відповідно до яких досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а також з врахуванням того, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру 28.07.2022, за такого строк обов`язків ОСОБА_4 необхідно визначити в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000580 від 30.08.2017, тобто до 28.09.2022 включно.

Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 195, 196, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погодженого прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.209КК України у кримінальному провадженні №52017000000000580 від 30.08.2017, відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.368,ч.2ст.209КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить 4962000,00грн (чотири мільйони дев`ятсот шістдесят дві тисячі гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_10 .

Підозрюваний не пізніше п`ятиднів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_47, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

- прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

-утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо обставин цього кримінального провадження;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 28.09.2022, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000580 від 30.08.2017.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1