- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/2808/22
Провадження 1-кс/991/2826/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022 р.
У клопотанні прокурор просив накласти арешт на мобільний телефон Samsung Galaxy А30S (серійний номер: НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 ), який було вилучено під час проведення обшуку 20.07.2022 за адерсою: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивованотим,що детективами Національного антикорупційногобюро Україниздійснюється досудоверозслідування,а прокурорами Спеціалізованої антикорупційноїпрокуратури здійснюєтьсяпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні №52022000000000154від 28.06.2022 заознаками вчиненнязлочину,передбаченого ч.5ст.191КК України,а саме розтратикоштів службовимиособами Кіровоградськоїобласної військовоїадміністрації (Кіровоградськоїобласної державноїадміністрації)у змовііз службовимиособами суб`єктівгосподарювання приватноїформи власностішляхом оплатипродовольчих товарів,які фактичнопоставлені небули,в рамкахякого 20.07.2022на підставіухвали слідчогосудді від13.07.2022(справа№ 991/2404/22,провадження 1-кс/991/2424/22)проведено обшукза місцемпроживання першогозаступника керівника Кіровоградської обласноївійськової адміністрації ОСОБА_5,а самев квартиріза адресою: АДРЕСА_1,в ходіякого виявленота вилученомобільний телефон,що перебуваву користуванні ОСОБА_5,марки SamsungGalaxyА30S(серійнийномер: НОМЕР_1,IMEI1: НОМЕР_2,IMEI2: НОМЕР_3 ). Зазначений мобільний телефон постановою від 21.07.2022 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022, а тому накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речового доказу, фіксації електронних документів та інформації, що має важливе значення для даного кримінального провадження, для подальшого проведення судових експертиз.
Детектив НАБУ ОСОБА_3, який діє за дорученням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 за № 16-20384-22 від 02.08.2022, в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про арешт майна, а також додані до нього матеріали, заслухавши пояснення детектива, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе:
- необхідність такого арешту;
- наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом вчинення службовими особами Кіровоградської обласної військової адміністрації протягом березня-червня 2022 року, зловживаючи своїм службовим становищем, будучи у змові з представниками приватних суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі зі службовими особами ПП «ПА «МЮННТ», розтрати бюджетних коштів шляхом безпідставної оплати продовольчих товарів, які фактично поставлені не були.
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлені наступні обставини, які свідчать про вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
24.02.2022 Президентом України видано Указ №64 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. 02.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (далі Постанова №185), згідно з абз. 3 п.п.1 п. 1 якої АТ «Українська залізниця» в умовах воєнного стану уповноважено виступати платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих та медичних товарів).
Так, на виконання вимог Постанови № 185 Кіровоградською обласною військовою адміністрацією (далі - Кіровоградська ОВА) проведено закупівлю у ПП «ПА «МЮННТ» (код ЄДРПОУ 20660017) пшениці 2 класу у кількості 2000 т на загальну суму 17 999 984 гри. з ПДВ з метою формування державного продовольчого резерву на період дії воєнного стану.
Згідно видаткової накладної №107 від 14.04.2022 ПП «ПАФ «МЮННТ» передано 2000 тон пшениці 2 класу Кіровоградській OBА, яка в подальшому передала для зберігання на зерновому складі ПП «ПА «МЮННТ» (складська квитанція №150 від 14.04.2022) в АДРЕСА_2 . В той же час, проведеною Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області перевіркою фінансово-господарської діяльності ПП «ПА «МЮННТ» виявлено факт повної відсутності на передбачених елеваторних потужностях зазначеного зерна пшениці державного продовольчого резерву. При цьому, в ході досудового розслідування встановлено, що жодних складських документів, документів про переміщення, інформувань поклажодавців ПП «ПА «МЮННТ» не виписувалось, що за версією органу досудового розслідування може свідчити про привласнення чи розтрату останнім майна Кіровоградської ОВА в особливо великих розмірах вчинених в умовах воєнного стану.
Водночас, відповідно до тверджень представників ПП «ПА «МЮННТ», зазначене зерно зберігається за адресою: АДРЕСА_3 в, однак жодних підтверджуючих документів надано не було. Разом з тим, хоча зерно на складах ПП «ПА «МЮННТ» відсутнє, тобто фактично поставлено не було, 21.04.2022 на підставі рахунка-фактури № 105 від 07.04.2022 службовими особами Кіровоградської ОВА проведено повний розрахунок за поставлену продукцію у сумі 17 999 984 грн, чим завдано збитків державному бюджету.
Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, згідно ст. 12 та Примітки до ст. 45 КК України, відноситься до особливо тяжкого корупційного злочину.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому слідчий суддя, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.
Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах.
Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Так, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, зокрема - арешту майна.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, наявні достатні підстави вважати про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: видатковою накладною №107 від 14.04.2022 (а.с. 14), актом приймання-передачі пшениці 2 класу у кількості 2000 т (а.с. 15), складською квитанцією №150 від 14.04.2022 (а.с. 16), договором складського зберігання зерна № 51/2022 від 14.04.2022 р., укладеним між ПП «ПА «МЮННТ», Кіровоградською OBА та АТ «Українська залізниця» (а.с. 17-22), листом Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 23.06.2022 (а.с. 23-25), протоколом огляду від 06.07.2022 р. (а.с. 26-29), рахунком на оплату № 105 від 07.04.2022 (а.с. 30), показами свідка (а.с. 31-34) та іншими доказами в їх сукупності.
Ухвалою Вищогоантикорупційного судувід 13.07.2022р.у справі№ 991/2404/22(а.с.35-41)надано дозвілна проведенняобшуку за місцемпроживання ОСОБА_5,а саме квартири АДРЕСА_4, з метою відшукання в електронному (на відповідних носіях інформації) та/або друкованому вигляді, серед іншого, мобільних телефонів, на яких міститься інформація, яка стосується фінансово-господарських взаємовідносин з приводу придбання, передачі та зберігання придбаного та отриманого на підставі видаткової накладної №107 від 14 квітня 2022 року Кіровоградською обласною військовою адміністрацією зерна у ПП «ПА «МЮННТ», або міститься листування, яке стосується зазначених обставин.
Як вбачається зі змісту ухвали від 13.07.2022 р. у справі № 991/2404/22, якою надано дозвіл на проведення обшуку, слідчим суддею встановлено обставини, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_5 до подій, у зв`язку з якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 як першим заступником керівника Кіровоградської обласної військової адміністрації визначалась потреба у закупівлі в ПП "ПА "МЮННТ" зерна (пшениці 2 класу у кількості 2000 т), що, зокрема, підтверджується копіями наступних документів: актом приймання-передачі пшениці 2 класу у кількості 2000 т, договором складського зберігання зерна № 51/2022 від 14.04.2022 р., укладеним між ПП «ПА «МЮННТ», Кіровоградською OBА та АТ «Українська залізниця», показами свідка, згідно яких вбачається, що ОСОБА_5 як заступник керівника діяв від імені та в інтересах Кіровоградської обласної військової адміністрації у період виникнення та оформлення фінансово-господарських взаємовідносин між Кіровоградською обласною військовою адміністрацією та ПП «ПА «МЮННТ» з приводу придбання, отримання та зберігання зерна, придбаного та отриманого на підставі видаткової накладної №107 від 14 квітня 2022 року Кіровоградською обласною військовою адміністрацією у ПП «ПА «МЮННТ», виконання ПП «ПА «МЮННТ» зобов`язань перед Кіровоградською обласною військовою адміністрацією з приводу придбання, отримання та зберігання зерна, придбаного та отриманого на підставі видаткової накладної №107 від 14 квітня 2022 року Кіровоградською обласною військовою адміністрацією у ПП «ПА «МЮННТ», обставини виникнення та виконання яких встановлюються в рамках даного кримінального провадження.
На підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 13.07.2022 р. у справі № 991/2404/22, 20 липня 2022 року детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5, а саме квартири АДРЕСА_4 .
Відповідно до протоколу обшуку від 20 липня 2022 року (а.с. 42-45) в ході проведення обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy А30S (серійний номер: НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_4, IMEI 2: НОМЕР_3 ).
Оскільки, вказане майно виявлено та вилучено за місцем фактичного проживання ОСОБА_5, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на момент проведення обшуку майно знаходилось у володінні та фактичному користуванні ОСОБА_5 .
Щодо наявності підстав для накладення арешту на мобільний телефон Samsung Galaxy А30S (серійний номер: НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_4, IMEI 2: НОМЕР_3 ), слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно протоколу обшуку від 20 липня 2022 р. вбачається, що в ході первинного огляду мобільного телефону виявлено листування щодо закупівлі зернових, зокрема, пшениці 2 класу, а також виявлено програмне забезпечення «месенджер Signal», який передбачає автоматичне видалення повідомлень, а тому детективом прийнято рішення про вилучення вказаного телефону для дослідження в лабораторних умовах для виявлення та відновлення видаленої інформації та/або проведення експертизи.
Згідно протоколу огляду від 21 липня 2022 р., додатку № 1 до протоколу у вигляді пояснень спеціаліста (а.с. 46-55), а також у відповідності до викладених прокурором доводів та пояснень детектива вбачається, що в ході огляду вказаного мобільного телефону виявлено листування щодо закупівлі зернових, зокрема пшениці 2 класу, листування між представниками обласних військових адміністрацій, в тому числі Кіровоградської обласної військової адміністрації ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України, АТ «Укрзалізниця», іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами з питань, що стосуються визначення обсягів закупівлі продукції у відповідності до постанови КМ України № 02.03.2022 № 185, порядку та напрямків її використання, документів, якими обґрунтовувався обсяг потреб у придбанні продукції у відповідності до постанови КМ України № 02.03.2022 № 185 та порядок її реалізації для громадян. В ході огляду не здійснено повне копіювання вилученого мобільного телефону, а лише технічно доступної до копіювання області даних.
Детектив зазначив, що листування, яке має доказове значення та стосується предмету досудового розслідування, виявлено саме в застосунках «Signal» та «WhatsApp», однак, у відповідності до пояснень спеціаліста (а.с. 54) у зв`язку з неможливістю подолати логічний захист файлової системи копіювання застосунків Telegram, Signal, WhatsApp, Viber та поштового листування не проводилося.
Як вказав детектив, зазначений мобільний телефон постановою від 21.07.2022 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, наявні достатні підстави вважати, що мобільний телефон, арешт на який просить накласти сторона обвинувачення, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
З урахуванням наданих детективом у судовому засіданні пояснень та у зв`язку з тим, що повне дослідження змісту мобільного телефону в ході обшуку на виявлення відомостей, що має значення для встановлення обставин кримінального провадження, виявлення електронних документів, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, виявлення видалених файлів/інформації, які стосуються обставин вчинення протиправних дій, які розслідуються в рамках даного кримінального провадження, потребувало залучення спеціаліста та/або було можливим лише в ході проведення експертного дослідження, детективом правомірно було прийнято рішення про вилучення мобільного телефону відповідно до положень ч.ч. 1, 2 статті 168 КПК України.
Враховуючи те, що під час огляду мобільного телефону подолати логічний захист файлової системи виявилось неможливим, що у свою чергу унеможливило копіювання застосунків Telegram, Signal, WhatsApp, Viber та поштового листування, яке має доказове значення та стосується предмету досудового розслідування, в тому числі виявлення видалених файлів, що стосуються обставин вчинення злочину, який розслідується у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022, з огляду на те, що існують достатні підстави вважати про пов`язаність ОСОБА_5 з подіями, у зв`язку з якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022, та з урахуванням того, що наявні достатні підстави вважати, що мобільний телефон, вилучений в ході обшуку у ОСОБА_5, використовувався ним під час вищевказаних подій, і в них можуть міститися дані, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, зокрема, мобільний телефон міг використовуватись для комунікації між причетними до вчинення злочину особами, що свідчить про наявність достатніх підстав стверджувати щодо існування ризику приховування, пошкодження, знищення або відчуження відповідного майна, визнання такого майна речовим доказом відповідно до постанови детектива від 21.07.2022 р., слідчий суддя дійшов висновку про відповідність мобільного телефону вимогам, зазначеним у ст. 98 КПК України, та про обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо необхідності накладенні арешту на вказане майно розкриття змісту інформації та відомостей, що містяться на ньому, фіксація електронних документів та інформації, що стосується взаємовідносин між Кіровоградською обласною військовою адміністрацією, АТ «Укрзалізниця» та ПП «ПА «Мюннт», що є об`єктом досудового розслідування, взаємовідносин інших обласних військових адміністрацій із постачальниками продуктів харчування у відповідності до постанови КМ України № 02.03.2022 № 185, для подальшого проведення огляду з участю спеціаліста з використанням спеціальної стаціонарної криміналістичної техніки, зокрема, з метою копіювання відповідної інформації (застосунків Telegram, Signal, WhatsApp, Viber та поштового листування), з метою забезпечення проведення експертного дослідження для з`ясування обставин, які мають значення для досудового розслідування, зокрема, з метою дослідження фізичних властивостей файлів та відомостей, що зберігаються на телефоні і стосуються кримінального провадження, в тому числі відновлення видаленої інформації, яка стосується обставин, які встановлюються в рамках кримінального провадження.
Метою накладення арешту на мобільний телефон відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речового доказу, оскільки, враховуючи можливу причетність до вчинення злочину ОСОБА_5, є достатні підстави вважати, що наявні ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.
При цьому, необхідність накладення арешту на вилучений у ОСОБА_5 мобільний телефон обумовлена тим, що відомості, що містяться на ньому, дадуть змогу провести належне розслідування кримінального провадження № 52022000000000154 від 28.06.2022 р., забезпечить належне виконання стороною обвинувачення вимог КПК України щодо виконання завдань кримінального провадження, забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого процесуального рішення у розумні строки.
Таким чином, зважаючи на те, що досудовим розслідуванням встановлено наявність достатніх підстав вважати про пов`язаність ОСОБА_5 з подіями, у зв`язку з якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000154 від 28.06.2022, наявність на мобільному телефоні відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 52022000000000154 від 28.06.2022 р., визнання такого майна речовим доказом, існування ризиків щодо можливості його приховування, пошкодження, знищення або відчуження, враховуючи, що для виконання завдань кримінального провадження є необхідність, щоб вказаний мобільний телефон на період досудового розслідування та здійснення слідчих дій залишався у незміненому стані, з урахуванням необхідності залучення спеціаліста для подальшого подолання логічного захисту файлової системи з метою здійснення копіювання застосунків Telegram, Signal, WhatsApp, Viber та поштового листування, яке має доказове значення та стосується предмету досудового розслідування, та забезпечення проведення експертного дослідження відносно вилученого мобільного телефону, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вилученого у ОСОБА_5 мобільного телефону відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК України, не призведе до суттєвих наслідків, що позначиться на інтересах власника майна, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
За огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та про наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 52022000000000154 від 28.06.2022 р. у вигляді накладення арешту на мобільний телефон Samsung Galaxy А30S (серійний номер: НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_4, IMEI 2: НОМЕР_3 ).
Враховуючи викладене, клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-173, 309, 369-372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку, проведеного 20.07.2022 р. за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон Samsung Galaxy А30S (серійний номер: НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_4, IMEI 2: НОМЕР_3 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6