- Головуючий суддя (ВАКС) : Криклива Т.Г.
Справа № 991/1871/22
Провадження 1-кп/991/25/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2022 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисників, адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11
їх захисника, адвоката ОСОБА_12
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_8, та захисника обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_12, про повернення обвинувального акта прокурору у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130530000692 від 24.08.2018, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Родинське, Красноармійський (Покровський) р-н, Донецька обл., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Верхній Сеймчан, Магаданська обл., Російська Федерація, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Золоте, Луганська обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, та проживає за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Золоте, Луганська обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, та проживає за адресою: АДРЕСА_7,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
I. Історія провадження
1.1На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження, у якому ухвалою суду від 13.06.2022 призначено підготовче судове засідання.
1.2У підготовчому судовому засіданні від захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_8, та захисника обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_12, надійшли клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Клопотання мотивовані невідповідністю обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону, а саме, відсутністю в обвинувальному акті чіткого та повного викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення.
Як на окремі обставини, що перешкоджають призначенню обвинувального акта до судового розгляду та мають бути підставами для його повернення, захисники обвинувачених послалися також на: незавершення процедури ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та втрату з огляду на воєнні дії матеріалів адвокатського досьє; невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.109 КПК України.
ІІ.Позиції сторін
2.1Обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також їх захисники зазначені клопотання підтримали та просили суд повернути обвинувальний акт прокурору.
Адвокат ОСОБА_8, зокрема, послалася на те, що обвинувальний акт не містить визначення конкретних виконаних будівельних та ремонтних робіт, переліку будівельних матеріалів, конструкцій, механізмів по проекту «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних з запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку з затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта «Золоте», вартість чи обсяг яких був завищений. З обвинувального акта не зрозуміло, які саме неправдиві офіційні документи склав та видав ОСОБА_6, які неправдиві відомості до них вніс. Зауважила, що сформульоване обвинувачення не дає уявлення про потерпілого та реальний розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
Адвокат ОСОБА_12 в обґрунтування свого клопотання пояснювала, що в обвинувальному акті не зазначені час та місце вчинення окремих епізодів кримінального правопорушення, обвинувачення у якому висунуто у цій справі. Також із тексту обвинувального акта не можливо встановити спосіб вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 .
2.2Прокурор щодо повернення обвинувального акта заперечував та вважав, що обвинувальний акт відповідає вимогамст. 291 КПК України, а реєстр матеріалів досудового розслідування не підлягає судовій оцінці у контексті вирішення питання про повернення обвинувального акта. Наголошував, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини справи є чіткими, конкретизованими, дозволяють зрозуміти, у який час і спосіб вчинені кримінальні правопорушення.
ІІІ.Мотиви та обґрунтування суду
3.1Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та його додатки, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Підготовче судове засідання є обов`язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Здійснення у ході підготовчого судового засідання перевірки відповідності обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону передбачає з`ясування наявності в такому рішенні прокурора його обов`язкових реквізитів, перелік яких надається в ч. 2ст. 291 КПК України.
3.2Щодо відповідності обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України
Ч. 4 ст. 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим КПК України.
П. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт, поміж іншим, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Аналізуючи зміст ч. 2 ст. 291 КПК України, слід зазначити, що закон вимагає обов`язкового відображення в обвинувальному акті трьох складових: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.
Вказаною процесуальною нормою прямо встановлено, що визначення форми, послідовності, ступеню деталізації та обсягу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, що зазначається в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора.
Колегія суддів констатує, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, яка має своє відображення у формулюванні обвинувачення, в достатній мірі інформує обвинувачених як про підстави обвинувачення, так і про його характер.
Кримінальний процесуальний закон не наділяє суд повноваженням перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати змінювати його формулювання, викладати в інший спосіб. У протилежному випадку, це призведе до порушення принципу змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій у ході судового розгляду.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що незазначення в обвинувальному акті вартості конкретних позицій (будівельних матеріалів, конструкцій, механізмів, конкретних будівельних та ремонтних робіт), вартість чи обсяг яких був завищений, незазначення часу та місця окремих подій кримінального правопорушення, неповнота формулювання обвинувачення в частині визначення способу вчинення кримінального правопорушення свідчать, що відсутність вказаних відомостей перешкоджатиме обвинуваченим реалізувати своє право на захист, а суду визначити межі судового розгляду.
3.3 Щодо незазначення в обвинувальному акті відомостей про потерпілого
Положення п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України містять вказівку щодо необхідності зазначення в обвинувальному акті анкетних відомостей кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Цілком логічним видається той факт, що така умова розповсюджується лише на випадки, коли особу (юридичну чи фізичну) залучено до кримінального провадження в якості потерпілого.
За правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Інакше кажучи, статус потерпілого не набувається особою автоматично за наявності заподіяння їй майнової чи моральної шкоди. Для цього кримінальний процесуальний закон вимагає існування однієї з умов, передбачених ч. 2 ст. 55 КПК України: (1) бути заявником у кримінальному провадженні; (2) звернутись з заявою про залучення до провадження як потерпілого.
Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування підставою реєстрації у ЄРДР кримінального провадження № 12018130530000692 став рапорт Управління захисту економіки в Луганській області про виявлення кримінального правопорушення (т.1 а.с. 19). У даному випадку з заявою про вчинення кримінального правопорушення особа не зверталася. Відомостей про подачу у кримінальному провадженні № 12018130530000692 заяви про залучення до провадження як потерпілого у суду немає.
Отже, у кримінальному провадженні відсутній потерпілий, у зв`язку з чим зазначення відомостей про нього в обвинувальному акті неможливе.
3.4 Щодо недоведеності розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди
Положення п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України містять вказівку на необхідність зазначення в обвинувальному акті розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
З огляду на правову конструкцію ч. 1 ст. 364 КК України це кримінальне правопорушення відноситься до злочинів з матеріальним складом, а розмір спричиненої шкоди виступає кваліфікуючою ознакою. Отже, в цьому випадку зазначення в обвинувальному акті розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди є обов`язковим.
З тексту обвинувального акта у кримінальному провадженні №12018130530000692 вбачається, що розмір спричиненої ОСОБА_6 шкоди визначений прокурором у розмірі 17242256 грн (т.1 а.с. 4-18).
Водночас питання доведеності встановлених в ході досудового розслідування обставин, у тому числі факту завдання матеріальної шкоди, як однієї зі складових об`єктивної сторони, її розміру, а також перевірка цих обставин доказами, не є предметом підготовчого судового засідання, адже підлягають з`ясуванню за наслідками здійснення розгляду кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення. Висновки суду щодо цих питань знаходять своє відображення у вироку або ухвалі, якими остаточно завершується судовий розгляд у суді першої інстанції.
Оскільки формальна ознака (зазначення в обвинувальному акті розміру шкоди) прокурором дотримана, порушене захисником ОСОБА_6 питання щодо недоведеності розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди є передчасним.
3.5 Щодо відповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогамст.109 КПК України
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України.
Тобто для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору суд має встановити невідповідність саме обвинувального акта вимогам КПК України як процесуального документа, яким пред`являється обвинувачення у кримінальному процесі.
Натомість зі змісту поданого ОСОБА_8 клопотання вбачається, що як на підставу для повернення обвинувального акта прокурору захисник ОСОБА_6 вказує на невідповідність його додатку (реєстру матеріалів досудового розслідування) вимогамст.109 КПК України.
Додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4ст. 291 КПК України, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування, лише долучаються до обвинувального акта, тобто не є його частиною чи складовою. Реєстр матеріалів досудового розслідування не може бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання, оскільки КПК України не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для прийняття судом рішення про повернення обвинувального акта прокурору.
Наведене дає суду підстави вважати вимоги захисника ОСОБА_6 щодо повернення обвинувального акта з цієї підстави неспроможними.
3.6 Щодо втрати захисниками та обвинуваченими копій матеріалів кримінального провадження внаслідок ведення бойових дій
П.14ч.3ст.42КПК Українивизначає,що обвинувачениймає правоознайомлюватися зматеріалами досудовогорозслідування впорядку,передбаченому статтею221цього Кодексу та вимагати відкриття матеріалів згідно зі ст. 290 цього Кодексу.
Захисник, в силу вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику.
Ч.ч. 1, 2 ст. 317 КПК України встановлюють, що документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою). Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та отримання їх копій є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а отже, і його захисника. Втрата отриманих захисником копій не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам статті 291 КПК України. І може бути усунута на стадії судового розгляду шляхом ознайомлення з матеріалами справи.
3.7Висновки суду
Отже, оскільки доводи захисників, якими вони обстоювали позицію про необхідність повернення обвинувального акта прокурору, не грунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотань належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.314,291,369,372,376 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_8, та захисника обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_12, про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3