- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/2293/22
провадження №1-кс/991/2311/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«12» серпня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, власника майна ОСОБА_3, його представника адвоката ОСОБА_4, захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6, старшого детектива НАБУ ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_3, про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року, накладеного ухвалою слідчого судді від 16 лютого 2022 року у справі №991/1016/22,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_3, про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року, накладеного ухвалою слідчого судді від 16 лютого 2022 року у справі №991/1016/22.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання
У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_8 зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 лютого 2021 року (справа №991/1016/22) у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року накладено арешт на майно, вилучене 09 лютого 2022 року під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а саме: планшетний комп`ютер Apple Pad модель А2228 serial: DMQDMDXXPTRF; грошові кошти 30339 доларів США, 10990 Євро, 20 гривень. Такий арешт накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Оскільки частина зазначених грошових коштів, на які накладено арешт, а саме 10339 доларів США та 10990 Євро належать ОСОБА_3, стосовно якого не здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, то ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на ці грошові кошти є незаконною, а тому арешт в цій частині підлягає скасуванню. Адвокат зазначає, що зазначені грошові кошти ОСОБА_3 були передані ОСОБА_5 на зберігання. Обґрунтовуючи зазначене, вказала, що, починаючи з березня-квітня 2019 року і по теперішній час ОСОБА_3 офіційно працевлаштований у фізичної-особи підприємця ОСОБА_5 на посаду охоронця. При цьому, ОСОБА_3 на праві власності належав автомобіль марки TOYOTA-CAMRY, який у червня 2020 року був ним проданий за 397500 грн, тож з метою збереження цінності грошових коштів, їх було обмінено на 10339 доларів США та 4050 Євро. Крім цього, у ОСОБА_3 також були інші особисті заощадження в сумі 6940 Євро, накопичені від продажів автомобілів Фольц Поло, Порше та Лексус. Оскільки у багатоквартирному будинку, де проживає ОСОБА_3, неодноразово фіксувалися крадіжки майна, ним було прийнято рішення передати зазначені грошові кошти на зберігання ОСОБА_5, що і було зроблено наприкінці вересня 2020 року. Тобто, на переконання адвоката, оскільки власником частини грошових коштів ( 10339 доларів США та 10990 Євро), на які в межах кримінального провадження №52021000000000144 було накладено арешт є ОСОБА_3, то такий арешт є необґрунтованим, а також грубо порушує права останнього на вільне володіння своїми грошовими коштами. В зв`язку з цим, адвокат просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 16 лютого 2021 року у кримінальному провадженні №52021000000000144 арешт на майно в частині накладення арешту на 10339 доларів США та 10990 Євро, належних ОСОБА_3 .
Позиція сторін у судовому засіданні
В судовому засіданні власник майна ОСОБА_3, його представник адвокат ОСОБА_4, захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 клопотання про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року, а саме з 10339 доларів США та 10990 Євро, накладеного ухвалою слідчого судді від 16 лютого 2022 року у справі №991/1016/22, підтримали з підстав, викладених у цьому клопотанні та, з урахуванням доповнень до нього, просили його задовольнити, посилаючись на те, що ці грошові кошти належать ОСОБА_3 та були передані останнім ОСОБА_5 на зберігання.
Детектив ОСОБА_7 в судовому засіданні проти клопотання заперечував та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що в ході розгляду клопотання про накладення арешту на вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 грошові кошти були присутні захисники останнього, які зазначали про належність лише 20000 доларів США із відшуканої суми ОСОБА_9, при цьому про належність інших віднайдених грошових коштів ОСОБА_5 не заперечували. З`явлення лише через 5 місяців після накладення арешту ОСОБА_3, який працює у ОСОБА_5 охоронцем і мав знати про проведений у нього обшук та вилучені при цьому грошові кошти, з клопотанням про скасування арешту з частини грошових коштів, які, як він зазначає, належать йому, на його думку є сумнівним. Він вважає, що під час накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти органом досудового розслідування було доведено, а судом встановлено, що вони належать ОСОБА_5 з огляду на його місце проживання, а також їх зберігання у сейфі разом з документами останнього. Крім цього, ОСОБА_5 було задекларовано готівкові грошові кошти в сумі 200 000 доларів США, частина з яких і була ними віднайдена.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.
Слідчим суддею встановлено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 лютого 2021 року (справа №991/1016/22) у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року накладено арешт на майно, вилучене 09 лютого 2022 року під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а саме: планшетний комп`ютер Apple Pad модель А2228 serial: DMQDMDXXPTRF; грошові кошти 30339 доларів США, 10990 Євро, 20 гривень. Як вбачається зі змісту цієї ухвали, в ході розгляду клопотання про арешт майна детектив довів належність цього майна підозрюваному ОСОБА_5, а також передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на зазначені вище планшетний комп`ютер і грошові кошти з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Отже, підставою арешту грошових коштів, про які йдеться в клопотання про скасування арешту майна, у цьому кримінальному провадженні стало забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
У клопотанні адвокат ставить питання про часткове скасування арешту, а саме з 10339 доларів США та 10990 Євро, які, на його твердження, належать ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість такого арешту.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).
З огляду на те, що представник особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у своєму клопотанні не посилається на відсутність потреби у подальшому його застосуванні, як на підставу скасування арешту майна, і зазначає лише про необґрунтованість накладення арешту, то, з огляду на принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність лише тієї підстави для скасування арешту, про яку зазначає заявник.
Таким чином, для вирішення питання про скасування арешту, слідчому судді на даному етапі належить встановити, чи було доведено заявником, що арешт на майно було накладено необґрунтовано.
Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, про обґрунтованість арешту, накладеного на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, свідчать, зокрема наступні обставини: такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом; існують факти або інформація, які вказують на те, що майно, на яке накладено арешт, належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження.
Дослідивши та проаналізувавши доводи, викладені у клопотанні заявника, а також додані до нього документи, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.
Санкцією ч. 4 ст. 368 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Отже, санкція зазначеної статті передбачає застосування такого покарання, як конфіскація майна.
Зі змістуухвали слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 16лютого 2022рокуусправі №991/1016/22 вбачається, що арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, на грошові кошти (30339 доларів США, 10990 Євро та 20 грн) було накладено саме на підставі п.3 ч.2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт майна, який накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, може бути застосований лише до майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Тобто, з цього слідує, що застосування арешту майна на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є неможливим щодо майна третьої особи, а слідчий суддя при накладені арешту за вказаною підставою має з`ясувати, чи дійсно майно, про арешт якого просить сторона обвинувачення, належить підозрюваному.
Вирішуючи питання про належність грошових коштів підозрюваному ОСОБА_5, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
При накладенні 16 лютого 2022 року слідчим суддею арешту в межах кримінального провадження №52021000000000144 на майно ОСОБА_5, вилучене під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, належність йому віднайдених грошових коштів була доведена органом досудового розслідування встановленим його місцем проживання за цією адресою, зберіганням цих грошових коштів у сейфі разом з документами на ім`я ОСОБА_5, а також відомостями з електронної Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_5 за 2020 рік, відповідно до якої останнім, крім іншого, було задекларовано готівкові грошові кошти в сумі 200000 доларів США.
Твердження сторони захисту підозрюваного ОСОБА_5, що такі доводи органу досудового розслідування є надуманими, а віднайдені в сейфі грошові кошти ОСОБА_5 не належать, слідчим суддею до уваги не приймаються, оскільки є голослівними та не спростовують встановлених слідчим суддею зазначених вище обставин.
Враховуючи систематичні продажі ОСОБА_3 автомобілів, що підтверджується відповідними документами, наданими його представниками, слідчий суддя сприймає позицію захисту, що в ОСОБА_3 могли бути зазначені в клопотанні грошові кошти.
Проте, на переконання слідчого судді, посилання ОСОБА_3 та йогопредставників,а такожсторони захиступідозрюваного ОСОБА_5,що частинавилучених замісцем проживання ОСОБА_5 грошових коштів,а саме10339 доларів США та 10990 Євро, на які слідчим суддею накладено арешт, належать ОСОБА_3 є непереконливими та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.
Так, представники ОСОБА_3 на обґрунтування знаходження його грошових коштів за місцем проживання ОСОБА_5 посилаються на передання їх останньому за усним договором зберігання.
На спростування зазначених доводів, детектив у судовому засіданні послався на положеннями ЦК України, а саме: положення ст. 937 цього кодексу, відповідно до яких у випадках, встановлених ст. 208 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі; п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України перебачено, що правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян належить вчиняти у письмовій формі. Слідчий суддя погоджується з такими доводами детектива та зазначає, що стороною захисту підозрюваного ОСОБА_5, ні до клопотання про часткове скасування арешту майна, ні в ході його розгляду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі грошових коштів на зберігання, як і договору зберігання, укладення якого передбаченого вимогами ЦК України, про які зазначив детектив.
Слідчий суддя також не приймає до уваги доводи представників ОСОБА_3 про неодноразове фіксування крадіжок майна у багатоквартирному будинку, де проживає ОСОБА_3, оскільки вони не підтверджуються відповідними доказами, в той час коли детективом НАБУ в судовому засіданні надані відомості з Інформаційного порталу Національної поліції України, відповідно до яких будь-якої інформації щодо отримання повідомлень (заяв) про скоєння правопорушень, у тому числі крадіжок та грабежів за адресами можливого проживання ОСОБА_3, а саме: по АДРЕСА_2, не встановлено.
Твердження детектива стосовно того, що ОСОБА_3 працює охоронцем, має відповідні навички, знання і вміння по забезпеченню охорони, а за місцем його проживання рахується травматична і вогнепальна зброя, до якої на законодавчому рівні визначені конкретні вимоги для зберігання (металеві ящики, сейфи), а тому відсутня нагальна (розумна) потреба в передачі ним коштів на зберігання іншій особі, на думку слідчого судді виглядає більш переконливим, ніж позиція захисту, щодо пошуку більш захищеного місця - квартири ОСОБА_5, яка підключена до сигналізації.
Отже, оскільки представниками ОСОБА_3 не доведено, що арешт на грошові кошти, а саме 10339доларів СШАта 10990Євро, був накладений слідчим суддею необґрунтовано, приходжу до висновку, що підстави для скасування такого арешту відсутні.
За таких обставин, клопотання адвоката ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року, накладеного ухвалою слідчого судді від 16 лютого 2022 року у справі №991/1016/22, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_3, про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року, накладеного ухвалою слідчого судді від 16 лютого 2022 року у справі №991/1016/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_14