Пошук

Документ № 105811391

  • Дата засідання: 18/08/2022
  • Дата винесення рішення: 18/08/2022
  • Справа №: 991/2939/22
  • Провадження №: 52020000000000721
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Саландяк О.Я.

Справа № 991/2939/22

Провадження 1-кп/991/50/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 серпня 2022 року м.Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого/цивільного відповідача ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв`язку),

захисника/представника

цивільного відповідача ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

представника цивільного позивача ОСОБА_9,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вмісті Києвізаяву захисника ОСОБА_7 про відвідпрокурору ОСОБА_5 у кримінальномупровадженні,внесеному до Єдиного реєструдосудових розслідуваньза №52020000000000721 від 12 листопада 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кинашів Тульчинського району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Бохоники Вінницького району Вінницької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2, щодо якого матір`ю ОСОБА_11 подано заяву про продовження кримінального провадження після смерті з метою реабілітації,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

11 серпня 2022 року до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками та цивільним позовом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000721 від 12 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст.366 КК України.

Відповідно допротоколу повторногоавтоматизованого розподілусудової справиміж суддямивід 11серпня 2022року,згідно зположеннями ч.3ст.35КПК України,для розглядукримінального провадженнябуло визначеноколегію суддів Вищого антикорупційногосуду ускладі:головуючої судді ОСОБА_1,суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів від 15.08.2022 призначено підготовче судове засідання на 18.08.2022.

Під час судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав заяву про відвід прокурора ОСОБА_5, посилаючись на такі обставини.

До обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні додано позовну заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями на суму 11597260,96 грн.

Захисник, посилаючись на норми ч.5ст.56ЦПК України,зазначив, що Офіс Генерального прокурора в особі прокурора ОСОБА_5 набув статусу цивільного позивача у кримінальному провадженні №52020000000000721 від 12 листопада 2020 року у зв`язку із відсутністю в органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (Кабінет Міністрів України), повноважень щодо звернення до суду.

Також захисник посилався на лист Міністерства юстиції України № 95200/16117-4-21/9.1.2 від 18.10.2021, доданий до позовної заяви, в якому зазначено, що Кабінет Міністрів України не є юридичною особою, а тому не може бути учасником кримінального провадження у процесуальному статусі потерпілого та/або цивільного позивача. Чинним законодавством не визначено повноважень Кабінету Міністрів України на подання цивільного позову у кримінальному провадженні від імені та в інтересах держави як особи, якій злочином завдано майнової шкоди у розумінні ч. 1, 3 ст. 128 КПК України.

Захисник вважає, що прокурор ОСОБА_5 є цивільним позивачем у кримінальному провадженні, що, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 КПК України, виключає можливість його участі у кримінальному провадженні №52020000000000721 від 12 листопада 2020 року в процесуальному статусі прокурора.

Просив задовольнити заяву про відвід прокурора та відвести прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні №52020000000000721 від 12 листопада 2020 року та у судовій справі № 991/2939/22.

Позиція учасників розгляду заяви про відвід.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід. Посилався на норми ст. 48, 57 ЦПК України, ст. 128 КПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», якими обґрунтовував відсутність в уповноваженого прокурора статусу позивача, так як прокуратура у даному випадку є органом, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах держави - Кабінету Міністрів України. Акцентував увагу на тому, що прокуратура представляє інтереси держави та прокурор не діє у власних інтересах.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника ОСОБА_7, поклався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію захисника ОСОБА_7, просив заяву задовольнити. Вважає, що прокуратура неправильно обрала Кабінет Міністрів України як орган, інтереси якого вона представляє. Посилався на дані, наявні у листуванні між Міністерством юстиції України та Кабінетом Міністрів України, відповідно до яких Кабінет Міністрів України не є юридичною особою, а тому не може бути учасником кримінального провадження у процесуальному статусі потерпілого та/або цивільного позивача. Вважає, що відповідно до норм цивільного процесуального закону прокурор набув статусу цивільного позивача. Зазначив, що не дотримані вимоги до цивільного позову.

Представник цивільного позивача ОСОБА_9 заперечила проти задоволення заяви про відвід. Зазначила, що відповідно до норм кримінального процесуального законодавства позивачем та відповідачем може бути фізична або юридична особа. Згідно на ст. 128 КПК України цивільний позов має подати будь-яка особа, якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Так, держава є учасником цивільних правовідносин. Цивільний процесуальний кодекс визначає державу як можливого позивача або відповідача (ст. 48 ЦПК України). Держава виступає у цивільних правовідносинах в особі державних органів. Прокуратурою правильно визначено Кабінет Міністрів України як державний орган, якому завдано шкоди кримінальним правопорушенням Також зазначила, що у листах, на які посилався захисник, Міністерство юстиції України повідомило НАБУ про те, що Кабінет Міністрів України не може подави позовну заяву, так як не є юридичною особою, разом з тим, може підтримати позовну заяву, подану в її інтересах. Вважає, що захисник виділив лише один абзац із контексту листа, в якому також зазначено, що ефективне відновлення порушених інтересів держави у даному випадку можливе шляхом звернення органів прокуратури до суду в інтересах держави в особі відповідного органу і у разі звернення органами прокуратури до суду з відповідним позовом у кримінальному провадженні та відкриття провадження у справі, Міністерством юстиції України та його територіальними органами, як уповноваженими чинним законодавством на самопредставництво інтересів Кабінету Міністрів України в судах України, буде забезпечено таке представництво та сформовано правову позицію щодо заявлених правових вимог. Вважає, що норми п. 1 ч. 1 ст. 77 КПК України не можуть бути застосовані у даному випадку з огляду на те, що прокурор не представляє власні інтереси.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, що відповідно до положень ст.81 КПК України не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.

Заслухавши позиції учасників провадження щодо заявленого відводу прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків.

З метоюдотримання гарантійоб`єктивногорозгляду справиучасники судовогопровадження наділеніправом заявитивідвід,який повиненбути вмотивованим(ст.80КПК України). Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід прокурору, передбаченийст. 77 КПК України.

Так, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо вінє заявником,потерпілим,цивільним позивачем,цивільним відповідачем,членом сім`їабо близькимродичем сторони,заявника,потерпілого,цивільного позивачаабо цивільноговідповідача(п. 1 ч. 1ст. 77 КПК України).

Таким чином, відповідно до норм ст.77,80 КПК України, заявник відводу має навести мотиви заявленого відводу та підстави для його задоволення.

Відповідно до змісту заявленої захисником заяви підставою для відводу прокурора ОСОБА_5 є набуття прокурором статусу позивача у кримінальному провадженні, що виключає його участь як прокурора.

Пунктом 15 ч. 1ст. 3 КПК Українивизначено, що прокурор - це особа, яка обіймає посаду, передбаченустаттею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє в межах своїх повноважень.

Прокурор є одним з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення. Згідно із частиною 1статті 36 КПКпрокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Відповідно до п. 12 ч. 2ст. 36 КПКпрокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, пред`являти позов в інтересах держави.

Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52020000000000721 від 12 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст.366 КК України, та якими завдано збитків державі в особі Кабінету Міністрів України.

Прокурор ОСОБА_5 займає посаду в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Офісу Генерального прокурора та здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні №52020000000000721 від 12листопада 2020рокув складі групи прокурорів, визначеної постановою в.о. Генерального прокурора ОСОБА_12 про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09 вересня 2021 року.

Так, відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 128 КПК України особа,якій кримінальнимправопорушенням абоіншим суспільнонебезпечним діяннямзавдано майновоїта/абоморальної шкоди,має правопід часкримінального провадженнядо початкусудового розглядупред`явити цивільнийпозов допідозрюваного,обвинуваченого абодо фізичноїчи юридичноїособи,яка зазаконом несецивільну відповідальністьза шкоду,завдану діяннямипідозрюваного,обвинуваченого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертоюстатті 25Закону України "Про прокуратуру". Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. У разівідкриття провадженняза позовноюзаявою особи,якій закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб (крімпрокурора),особа,в чиїхінтересах поданопозов,набуває статусупозивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений органнабуває статусупозивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Так, захисник посилається на зазначені норми, вказуючи, що у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження на звернення до суду, що має наслідком набуття прокурором статусу позивача. Разом з тим, зазначені доводи не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно доч.1,2ст.37Закону України«Про КабінетМіністрів України»,Кабінет Міністрів України можебути позивачемта відповідачему судах,зокрема звертатисядо суду,якщо ценеобхідно дляздійснення йогоповноважень успосіб,що передбаченийКонституцієютазаконами України. Інтереси Кабінету Міністрів України у судах представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Судом встановлено, що 23.09.2021 за вихідним № 16/1/2-8011-17 (№ 16/1/2-96225вих-21) та 08.10.2021 за вихідним № 16/1/2-8011-17 (№ 16/1/2-101443вих-21) Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою направлено до Кабінету Міністрів України листи з пропозицією вжити заходів для подання цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (т. 1 а.с. 89-94, 96-97).

На зазначені листи від Міністерства юстиції України отримано відповіді від 18.10.2021 за №95200/16117-4-21/9.1.2 та від 25.10.2021 за № 97950/16605-4-21/9.2.1, в яких зазначено про відсутність намірів подавати позов в інтересах Кабінету Міністрів України. Разом з цим, зазначено, що на переконання Міністерства юстиції України ефективне відновлення порушених інтересів держави у даному випадку можливе шляхом звернення органів прокуратури до суду в інтересах держави в особі відповідного органу державної влади (т. 1 а.с. 101-106).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, саме не здійснення Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України, уповноваженим на представництво Уряду України, захисту порушених інтересів держави стало підставою подання прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах Кабінету Міністрів України позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями. Наявність вказаних підстав на подання позову прокурором обґрунтовано у цивільному позові. Відшкодування шкоди, про яку йдеться у позові, жодним чином не стосується будь-якого із прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у тому числі і прокурора ОСОБА_5, якому заявлено відвід.

Таким чином прокурор набув статусу особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ст. 57 ЦПК України, прокурор має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої він діє. Кабінет Міністрів України може бути позивачем у суді, а його представництво здійснює Міністерство юстиції України. Посилань на порушення способу, передбаченогоКонституцієюта законами України, необхідного для здійснення повноважень Кабінетом Міністрів України у спірних правовідносинах, захисником не наведено.

Оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 77 КПК України, суд відмовляє в задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід прокурору ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись статтями77,81,372 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвідпрокурора Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3