Пошук

Документ № 105872731

  • Дата засідання: 01/09/2022
  • Дата винесення рішення: 01/09/2022
  • Справа №: 991/2979/22
  • Провадження №: 52021000000000164
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Коліуш О.Л.

Справа № 991/2979/22

Провадження № 1-кс/991/2996/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, скаржника ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, детективів ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, відповідно до якої скаржник просить скасувати повідомлення про підозру від 10.06.2022 у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021.

В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає таке. 10.06.2022 стороною обвинувачення прийнято рішення про повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Водночас, обставини, викладені в оскаржуваній підозрі, не відповідають дійсності та не підтверджується доказами, зміст підозри незрозумілий, а стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та інших суттєвих обставин - не чіткий, двозначний та без конкретного формулювання з огляду на таке:

-згідно повідомлення про підозру ОСОБА_7 інкримінується вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб, однак матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б підтверджували домовленість про спільне вчинення злочину та визначення ролі і корисливого мотиву кожного.

- ОСОБА_7 інкримінується вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб, які вчинили незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Однак, вказана ознака не доведена, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були службовими особами, однак не мали службових повноважень на організацію, проведення та участь в спрощених закупівлях, тобто не мали повноважень, якими б могли зловживати, в інкримінований період часу.

-уповноважена особа Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_10 мала правову можливість укладення та підписання договору із переможцем торгів - ТОВ «Медичний центр Здоров`я», без будь-якого погодження та дозволу, однак за власним бажанням вирішила скасувати вказану процедуру закупівлі, ймовірно усвідомлюючи допущення ряду недоліків, які в подальшому знайшли своє відображення у Акті службового розслідування, тому в даному випадку взагалі відсутня подія кримінального правопорушення, а описані факти в Акті службової перевірки Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» від 05.02.2021 № ЦЦБ-7/2-КІ щодо підготовки, проведення та/або скасування процедури закупівлі можуть свідчити про можливі ознаки дисциплінарних правопорушень в діях окремих посадових осіб АТ «Укрзалізниця».

-стороною обвинувачення не доведено, що кошти, які призначалися для закупівлі послуг з ПЛР-тестувань знаходилися на рахунку/рахунках Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», у зв`язку з чим виключається можливість «заволодіння» майном, яке не було в розпорядженні Філії.

-судова товарознавча експертиза є очевидно недопустимою, оскільки судовий експерт ОСОБА_11 не має кваліфікацію судового експерта щодо визначення вартості послуг, нею не використано «методику визначення вартості послуг»

-органом досудового розслідування не виконано вимоги ст. 276-278 КПК України, відтак повідомлення про підозру в день його складення слідчим або прокурором не вручене ОСОБА_7

-у повідомленні про підозру детектив/прокурор не вказують, яку норму і якого закону було порушено ОСОБА_7, а твердження про те, що ОСОБА_7 достовірно знав про «якісь» злочинні наміри інших осіб - не мають свого підтвердження у жодному належному та допустимому доказі.

Враховуючи викладене просив задовольнити його скаргу та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 10.06.2022.

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, надала до суду письмові заперечення, просила у задоволенні скарги відмовити.

Детектив ОСОБА_5 проти задоволення скарги заперечував, вважав її необґрунтованою, також надав до суду письмові заперечення, просив у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52021000000000164від 01.04.2021 за фактом того, що упродовж квітня-грудня 2020 службові особи філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» (далі-Філія) спільно з службовими особами і представниками ТОВ «Медичний центр здоров`я» вирішили заволодіти грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» шляхом організації та проведення закупівлі послуг з ПРЛ-тестування за цінами, які є значно вищими за ринкові. Відповідно до висновків, викладених у Акті службової перевірки від 05.02.2021 за №ЦЦБ-7/2-КІ, загальний розмір завищення вартості придбання послуг із ПРЛ-тестування у ТОВ «Медичний центр здоров`я» складає понад 5 млн грн, що є особливо великим розміром. Відтак, вищевказані обставини із організації придбання послуг із ПРЛ-тестування вказують на наявність в діях службових осіб філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Медичний центр здоров`я» ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом того, що службові особи АТ «Укрзалізниця» заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах за Програмою медичні гарантії щодо надання медичних послуг «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID -19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2», у розмірі 59 933 926 гривень, отриманих від Національної служби здоров`я України» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом того, що службові особи АТ «Укрзалізниця» з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах за Програмою медичні гарантії щодо надання медичних послуг «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID -19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2», внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості при поданні пропозицій до Національної служби здоров`я України на укладення договору про медичне обслуговування населення за вказаною програмою, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, за фактом того, що службові особи АТ «Укрзалізниця» вчинили зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки інтересам Товариства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, за фактом того, що уповноважена особа Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_10 на виконання доручення ОСОБА_8 та ОСОБА_12 внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного документу, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

10.06.2022 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_7, відповідно до якого він підозрюється у пособництві у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_9 в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Вказане повідомлення про підозру, 10.06.2022 було направлене за місцем роботи та за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_7, а також вручене директору «Монте Плаза» (Управляюча компанія з експлуатації жилих будинків) ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 для передачі ОСОБА_7 .

Відповідно до п. 10 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскарженоповідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчий суддя зазначає, що КПК України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.

Однак, враховуючи положення ст. 8, 22, 26, глави 22 КПК України, слідчий суддя під час розгляду скарги, крім дотримання строків звернення зі скаргою на повідомлення про підозру, може перевірити наявність підстав для повідомлення про підозру, зміст такого повідомлення про підозру та дотримання стороною обвинувачення вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Щодо строків звернення із скаргою на повідомлення про підозру.

Як убачаєтьсязі скаргита доданихдо неїматеріалівповідомлення про підозру ОСОБА_7 складено 10.06.2022, а скарга на вказану підозру подана 15.08.2022, тобто зі спливом більше двох місяців з дня прийняття рішення про повідомлення про підозру. Водночас, рішень про закриття кримінального провадження чи звернення з обвинувальним актом до суду, органом досудового розслідування, не приймалося.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу подано із дотриманням строків, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Підстави для повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя зазначає, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих досудовим розслідуванням доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є, зокрема, питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру.

Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри. При цьому, виходячи із системного аналізу п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, він є нижчим, ніж стандарт «обґрунтованої підозри», оскільки останній використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

Таким чином, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.

У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочинів.

Обґрунтовуючи скаргу сторона захисту посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 є необґрунтованим, враховуючи недоведеність стороною обвинувачення події та складу кримінального правопорушення (не підтверджено повноважень ОСОБА_8, ОСОБА_9, відсутність «предмету посягання», висновок товарознавчої експертизи є очевидно недопустимим доказом), наявності кваліфікуючих ознак інкримінованого злочину ОСОБА_7, а саме вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та спричинення збитків в особливо великих розмірах.

Із досліджених матеріалів, які надані стороною обвинувачення убачається, що зібрані у кримінальному провадженні докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в п. 3 ч. 1ст. 276 КПК України,та надають стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КПК України. При цьому, надані стороною захисти матеріали, не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 10.06.2022.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що кваліфікація дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину, а також належність, допустимість та достатність доказів вирішується виключно в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Відповідно до ст. 3 КПК України на стадії досудового розслідування до повноважень слідчого судді віднесено здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 17 КПК підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Надаючи оцінку доводам сторони захисту про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, слідчий суддя виходить з того, що на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті під час подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Слідчий суддя на цій стадії може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами.

Стороною захисту не наведено достатніх доводів про очевидну і категоричну недопустимість фактичних даних, які містяться у висновку товарознавчої експертизи чи інших джерелах доказів, відомості з яких стали підставою для повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що при перевірці доводів та обставин, на які посилається сторона захисту, як на підстави для скасування повідомлення про підозру, захисником не наведено обставин, які б очевидно вказували на непричетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.

Щодо дотриманнявимог КПК України щодо змісту повідомлення про підозру.

Згідно із ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

В обґрунтуванняпідстав дляскасування повідомленняпро підозру,захисник стверджує,що детективомне дотриманозмісту повідомленняпро підозру.Зокрема,у повідомленніпро підозрудетективом зазначенаадреса проживання ОСОБА_7,яка невідповідає дійсності,оскільки з лютого 2022 року він проживав за межами України. Зміст оскаржуваної підозри незрозумілий, а стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення не чіткий, двозначний та без конкретного формулювання.

Повідомлення про підозру ОСОБА_7 було складено 10.06.2022 старшим детективом Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 та погоджене прокурором шостого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 .

Як убачається зі змісту повідомлення про підозру, місцем реєстрації ОСОБА_7 є АДРЕСА_2, місцем проживання ОСОБА_7 є АДРЕСА_3, що підтверджується копією особової карти Державної міграційної служби України, копією протоколу обшуку від 02.12.2021, копією інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 307083860 від 11.08.2022.

Захисник ОСОБА_3 стверджує про те, що з лютого 2022 року ОСОБА_7 виїхав з території України і на цей час проживає у Словацькій Республіці, і до цього часу жодного разу не прибував на територію України, однак стороною захисту, до матеріалів скарги, на підтвердження вказаних обставин не надано жодного доказу.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що відсутні підстави для визначення іншого місця проживання чи перебування ОСОБА_7 ніж ті, які зазначенні в повідомленні про підозру.

Щодо змісту оскаржуваного повідомлення про підозру, слідчий суддя зазначає таке.

Статтею 277КПК Українипередбачено вимогищодо зміступовідомлення пропідозру.На думкуслідчого суддіповідомлення пропідозру ОСОБА_7 відповідає вказанимвимогам,в ньомулогічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а викладені захисником зауваження та розрахунки щодо можливого предмету неправомірної вигоди є лише його припущенням та не можуть бути підставою для скасування підозри.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Щодостроків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Як було зазначено, 10.06.2022 детективом ОСОБА_6 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення у кримінальному провадженніє процесуальноюдією,за допомогоюякої слідчий,прокурор,слідчий суддячи судповідомляє певногоучасника кримінальногопровадження продату,час тамісце проведеннявідповідної процесуальноїдії абопро прийнятепроцесуальне рішеннячи здійсненупроцесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченомуглавою 11цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 1,3 ст. 111 КПК України).

Згідно зч.1,2ст.135КПК Україниособа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомвручення повісткипро виклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Відповідно дост. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно зіст. 6 зазначеного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. Тобто реєстрація місця проживання є певним способом повідомлення особою держави про обране нею місце проживання та саме ця адреса є єдиною, яка відома державі. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Слідчим суддею встановлено, що у зв`язку із відсутністю 10.06.2022 ОСОБА_7 за місцем проживання та неможливістю вручення йому письмового повідомлення про підозру особисто, того ж дня детективами вчинено дії щодо вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень: надіслано поштою за останнім фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3, за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, по місцезнаходженню ТОВ «Юнайтед Юкрейн», в якому ОСОБА_7 обіймає посаду директора, за адресою: АДРЕСА_4 . Крім того, вручено під розписку директору ТОВ «Монте Плаза», що здійснює комплексне обслуговування об`єктів, зокрема, будинку АДРЕСА_1 . Також, надіслано за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень Whats App на його особистий мобільний номер НОМЕР_1, а також на його особисту електронну пошту.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що детективами було здійснено всі необхідні дії для здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 111, 135, 278 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення дотримано строк та порядок врученняповідомлення про підозру ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, детективом при врученні було дотримано вимоги ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини, які дають слідчому судді підстави для висновку можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України КК України.

З огляду на викладене, скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.276-278,303,305-307, 309,369-372 КПК України,слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру, відмовити.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 23.08.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1