- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 991/7999/21
Провадження № 1-кс/991/2402/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
учасник кримінального провадження:
секретар судового засідання - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 12.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні №42021000000000641 від 24.03.2021,
установив:
25.11.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим від 12.11.2021.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2022 було закрито провадження щодо розгляду скарги ОСОБА_3 на постанову детектива НАБ України ОСОБА_4 від 12.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42021000000000641 від 24.03.2021.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.06.2022 було скасовано ухвалу слідчого судді від 06.06.2022 та повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд матеріали за скаргою ОСОБА_3 .
1.Суть скарги
24.03.2021 на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) внесено відомості за повідомленням ОСОБА_3 про злочин за ч. 2 ст. 364 КК України. Після чого, слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні від №42021000000000641 за ознаками вчинення слідчим суддею Апеляційного суду Київської області кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України. В подальшому прокурор постановою змінив орган досудового розслідування на НАБ України.
ОСОБА_3 зазначає, що вчиненим кримінальним правопорушенням завдано моральну та матеріальну шкоду, у зв`язку з чим він, в порядку ст. 55 КПК України, особисто звернувся до НАБ України із клопотанням від 12.10.2021 №1/1-641, та з таким же клопотанням звернувся вдруге 09.11.2021, про залучення до провадження його як потерпілого.
Подане клопотання до НАБ України містило достатньо відомостей та об`єктивних даних, які підтверджували причинно-наслідковий зв`язок між фактом вчинення правопорушення та негативними наслідками для ОСОБА_3 у вигляді моральної та матеріальної шкоди, що підтверджувалось матеріалами, долученими до клопотання.
Детектив ОСОБА_4, не провівши жодних процесуальних дій, направлених на перевірку відомостей та обставин, викладених у клопотанні ОСОБА_3, щодо спричинення йому моральної та матеріальної шкоди, постановою від 12.11.2021 відмовила у визнанні потерпілим. Скаржник зазначає, що постанова від 12.11.2021 є формальною та невмотивованою.
У зв`язку з викладеним, ОСОБА_3 просить скасувати постанову детектива НАБ України ОСОБА_4 від 12.11.2021 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №42021000000000641 від 24.03.2021.
ІІ. Позиції учасників розгляду
Слідчим суддею розгляд скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим призначався неодноразово (12.07.2022, 18.07.2022, 28.07.2022, 12.08.2022, 18.08.2022, 23.08.2022).
18.07.2022 до канцелярії Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 подав доповнення до скарги на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим (Вх.№5954/22-Вх від 18.07.2022).
18.08.2022 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 надіслав заяву (Вх.№ ЕП-7069/22-Вх від 18.08.2022), в якій зазначив, що кримінальне провадження №42021000000000641 від 24.03.2021 закрито, на думку скаржника незаконно, а повноваження слідчого судді, щодо судового контролю закінчилися згідно п.5-18 ч.1 ст.3 КПК України та у зв`язку із відсутністю в нього необхідного часу просив розглядати скаргу на постанову детектива від 12.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим без його участі, додав, що скаргу підтримує в повному обсязі.
В судове засідання 23.08.2022 учасники провадження, скаржник ОСОБА_3 та детектив НАБ України ОСОБА_4, не прибули, про час і дату судового засідання повідомлялися належним чином, причини не явки не повідомили.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Отже, подана скарга на постанову про відмову у визнанні потерпілим має розглядатись за обов`язкової участі ОСОБА_3, який подав скаргу. Однак, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини:
1)численні відкладення розгляду скарги, що пов`язані з різними обставинами, внаслідок яких судове рішення не прийнято впродовж тривалого періоду часу, а саме починаючи з 25.11.2021;
2)згідно заяви (Вх.№ ЕП-7069/22-Вх від 18.08.2022) ОСОБА_3 просив розглядати скаргу на постанову детектива від 12.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим без його участі.
Тому, слідчий суддя, забезпечуючи розумність строків розгляду питань, які віднесені до його компетенції, розглядає скаргу ОСОБА_3 без його участі.
Неявка в судове засідання детектива не перешкоджає розгляду скарги (ч.3 ст.306 КПК України).
ІІІ. Встановлені обставини, оцінка та мотиви слідчого судді
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Слідчим суддею встановлено, що 24.03.2021 на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до ЄРДР внесено відомості за повідомленням ОСОБА_3 про злочин за ч. 2 ст. 364 КК України.
У повідомленні заявник вказує, що відносно нього здійснювалося досудове розслідування, в межах якого прокурором подавалося клопотання про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_3 до апеляційного суду Київської області. Таке клопотання було задоволене слідчим суддею ОСОБА_5, в результаті чого стосовно нього проводилися НСРД, під час яких отримані докази, які були надані стороною обвинувачення під час розгляду справи по суті у Вищому антикорупційному суді. Оскільки, таке клопотання повинен був розглядати Апеляційний суд міста Києва, вважає, що суддя ОСОБА_5 перевищив свої повноваження та виніс завідомо неправосудне рішення, не перевірив належні та допустимі докази під час ухвалення такого рішення.
ОСОБА_3 двічі, 12.10.2021 №1/1-641 та 09.11.2021 №1/2-641, направляв до органу досудового розслідування (НАБ України) клопотання, в яких, зокрема, просив визнати його потерпілим та вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.
Слідчий суддя, розглядаючи скаргу ОСОБА_3, встановив такі факти та обставини:
-постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 12.11.2021 відмовлено ОСОБА_3 у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42021000000000641 від 24.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, з тієї підстави, що відсутні очевидні та достатні підстави вважати, що внаслідок можливого вчинення злочину суддею Апеляційного суду Київської області ОСОБА_5, ОСОБА_3 завдано шкоди, яка є тяжкими наслідками або істотною шкодою в розумінні ст.364 КК України;
-25.11.2021 ОСОБА_3 звернувся до Вищого антикорупційного суду з скаргою на постанову детектива про відмову у визнанні потерпілим;
-06.12.2021постановою детектива Національного бюро ОСОБА_4 кримінальне провадження №42021000000000641 від 24.03.2021 було закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення;
-01.02.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову детектива від 06.12.2021 про закриття кримінального провадження;
-30.06.2022 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду було залишено без змін ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01.02.2022, якою відмовлено в задоволенні скарги на постанову детектива НАБУ від 06.12.2021 про закриття кримінального провадження;
-ухвалою Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 25.07.2022 (справа № 991/8555/21, провадження №51-1465 ск22) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.06.2022.
За змістом ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст.55 КПК України).
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст.55 КПК України).
За змістом ч.1 ст.60 КПК України заявником є фізична особа, яка звернулась із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Отже, норми КПК України розмежовують процесуальний статус потерпілого та заявника в кримінальному провадженні, вони наділені різним обсягом прав.
З викладеного висновується, що потерпілим, в т.ч. і у випадку подання особою заяви про залучення її до провадження як потерпілого, може бути особа, яка не є заявником у кримінальному провадженні.
23.09.2021 склав повідомлення про злочин (кримінальне правопорушення, яке було адресоване до Офісу Генерального прокурора на ім`я Генерального прокурора ОСОБА_6, в якому просив порушити кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення колишнім суддею апеляційного суду Київської області ОСОБА_5, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.364 та ч.3 ст.365 КК України. Таке повідомлення підписане ОСОБА_3 із зазначенням «Заявник (потерпілий)».
Відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР 24.03.2021 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.364 КК України.
І тільки 24.05.2021 ОСОБА_3 подав до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, в кримінальному провадженні №42021000000000641 клопотання про залучення його до кримінального провадження як потерпілого та цивільного позивача.
В подальшому, 12.10.2021 та 09.11.2021, ОСОБА_3 подавав до НАБ України клопотання про залучення його як потерпілого та про проведення певних процесуальних дій.
Оскільки, КПК України передбачено, що після початку досудового розслідування заяву про залучення особи до провадження як потерпілого може подати особа, яка не є заявником, враховуючи, що ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42021000000000641 від 24.03.2021 є заявником, то право подавати заяву про залучення його як потерпілого у нього не виникло.
І, хоча постановою про відмову у визнанні потерпілим від 12.11.2021 ОСОБА_3 було відмовлено з інших підстав, це не впливає на висновок слідчого судді про те, що у ОСОБА_3 не виникло права подавати клопотання про залучення його як потерпілим
На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 .
Крім того, як уже зазначалось вище, досудове розслідування в кримінальному провадженні №42021000000000641 закінчено шляхом закриття кримінального провадження.
Відповідно до статті 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За такихобставин,у задоволенніскарги ОСОБА_3 необхідно відмовити.
Керуючись статтями3,7,9,55, 303-309,372,376,532 КПКУкраїни, слідчий суддя -
постановив:
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 12.11.2021 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні №42021000000000641 від 24.03.2021.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її оголошення.
Слідчий суддя Лариса Задорожна