- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 753/11849/19
Провадження №11-кп/991/67/22
У Х В А Л А
30 серпня 2022 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 18.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42016000000000870 від 29.03.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною5 статті191, частиною1 статті366, частиною2 статті210, частиною2 статті205, частиною2 статті205-1 Кримінального кодексу України.
Історія провадження
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджені №42016000000000870 від 29.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 .
2.09.08.2022 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту, в якому вона просила: (1)скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду містаКиєва від 11.08.2017, на грошові кошти у розмірі 53150 доларів США та 100Євро, вилучені в ході обшуку квартири її матері; (2)повернути зазначене майно власнику ОСОБА_2 .
3.18.08.2022 суд відмовив в задоволенні цього клопотання (далі ухвала від 18.08.2022).
4.26.08.2022 на зазначену ухвалу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яка разом із матеріалами оскарження надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 30.08.2022.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви суду першої інстанції
5.Оскаржуваною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
6.Суд першої інстанції зазначив, що арешт накладено обґрунтовано, продовжує існувати подальша потреба в такому арешті, при цьому подане клопотання є повторним. Так, (1)ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду від 11.08.2017 накладено арешт на кошти, вилучені під час обшуку у квартирі, яка належить на праві власності матері ОСОБА_2 ОСОБА_11 ; (2)у органу слідства було достатньо підстав вважати, що ці кошти належать ОСОБА_9 (колишньому чоловіку ОСОБА_2 ); (3)арешт накладено з метою забезпечення конфіскації як виду покарання щодо підозрюваного за частиною5 статті191КК ОСОБА_9 ; (4)суд вже вирішував питання про скасування арешту на зазначені кошти та ухвалою від 26.05.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 було відмовлено. При цьому суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не довела належність їй грошових коштів, які були вилучені в ході обшуку та в подальшому арештовані; (5)заявниця не надала доказів необґрунтованості накладення арешту або відсутності потреби в подальшому застосування арешту; (6)підстави та мотиви відмови в скасуванні арешту майна були наведені в ухвалі суду від 26.06.2021, тому становлять resjudicata для вирішення цього клопотання ОСОБА_2 ; (7)надані ОСОБА_2 документи щодо необхідності проходження лікування не підтверджують обставини, які має встановити суд при вирішенні питання про скасування арешту; (8)повторне звернення до суду з клопотанням із тих самих підстав, що вже були дослідженні судом, є проявом недоброчесної процесуальної поведінки.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
7.В апеляційній скарзі ОСОБА_2 висловила прохання: (1)скасувати оскаржувану ухвалу; (2)скасувати арешт на кошти; (3)повернути майно власнику ОСОБА_2 .
8.В обґрунтування цих вимог апелянт посилалась на те, що: (1)вилучені в ході обшуку кошти є її власністю, слідство не довело, що вони належать її колишньому чоловіку ОСОБА_9 чи були отримані ним незаконно; (2)у цьому кримінальному провадженні вона не була підозрюваною, не є обвинуваченою, щодо неї не здійснюється досудове розслідування, вона не несе цивільну відповідальність за дії третіх осіб, в том числі ОСОБА_9 ; (3)ухвалою від 26.05.2021 суд незаконно відмовив в її попередньому клопотанні про скасуванні арешту, при цьому під час розгляду 18.08.2021 суд не надав оцінку доводам заявниці про те, що ухвала від 26.05.2021 була постановлена з посиланням на підроблені (на думку заявниці) документи, надані прокурором; (4)суд першої інстанції не надав оцінку доводам щодо погіршення стану її здоров`я у зв`язку з чим їй потрібні кошти на проведення хірургічного втручання.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
9.На етапі вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач перевіряє апеляційну скаргу на предмет прийнятності та відсутності перешкод для призначення її до апеляційного розгляду, що передбачені частиною1, пунктами1-4 частини3 та частиною4 статті399КПК.
10.Відповідно довизначеної законодавцемпослідовності нормкримінального процесуальногозакону апеляційнийсуд має: (1)перевіритичи відноситьсяоскаржене судоверішення допредмету йогоперевірки; (2)встановитинаявність уособи правана апеляційнеоскарження зурахуванням певнихособливостей; (3)визначитичи булодотримано особою,яка подаласкаргу,порядку істроків апеляційногооскарження; (4)дослідитивідповідність апеляційноїскарги вимогамстатті396КПК. Проте,якщо напевному етапіперевірки апеляційнимсудом будевстановлено,що єперешкода длявідкриття апеляційногопровадження,то встановленняінших обставинє процесуальнонедоцільним,оскільки цяперешкода позбавляєсуд можливостіприйняти апеляційнускаргу допровадження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021 у справі №654/1820/18).
11.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина4 статті399КПК).
12.Отже, у цьому провадженні на етапі прийняття апеляційної скарги першочергово суддя-доповідач має вирішити питання, чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна [до ухвалення остаточного рішення за наслідками судового розгляду в суді першої інстанції].
13.На це питання суддя-доповідач надає негативну відповідь з підстав, наведених нижче.
14.В апеляційномупорядку можутьбути оскарженісудові рішення,які булиухвалені судамипершої інстанціїі ненабрали законноїсили,а саме: 1)вироки, крім випадків, передбачених статтею394 КПК; 2)ухвалипро застосуваннячи відмовуу застосуванніпримусових заходівмедичного абовиховного характеру; 3)інші ухвали у випадках, передбачених КПК (частина1 статті392КПК). Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною1 статті392 КПК, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною1 статті392 КПК (частина2 статті392 КПК).
15.Ні статтею392, ні статтею174КПК не передбачена можливість окремого апеляційного оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна до ухвалення остаточного рішення за наслідками судового розгляду в суді першої інстанції.
16.З мотивів наведених вище, оскаржувана ухвала не підлягає окремому апеляційному оскарженню, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною1 статті392 КПК.
17.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) (частина5 статті9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
18.Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdanev.theUnitedKingdom від 28.05.1985, заява №8225/78, §57).
19.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про відмову в скасуванні арешту майна, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на стадії судового провадження. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали про відмову в скасуванні арешту майна. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на апеляційне оскарження, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку по суті, проте це компенсується наявністю права: (1)подання заперечень на таку ухвалу під час апеляційного оскарження кінцевого судового рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні; (2)повторного подання до суду першої інстанції клопотання про скасування арешту з інших підстав (стаття350 КПК).
20.Отже, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 слід відмовити.
21.Керуючись частиною4 статті399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 18.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня постановлення.
Суддя ОСОБА_1