Документ № 105967274

Справа № 991/3024/22

Провадження № 1-кс/991/3041/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, детектива ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7, відповідно до якої скаржник просить скасувати повідомлення про підозру від 10.06.2022 у кримінальному провадженні за №52021000000000164 від 01.04.2021; зобов`язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за №52021000000000164 від 01.04.2021 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення ОСОБА_7 про підозру 10.06.2022.

В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає таке. 10.06.2022 стороною обвинувачення прийнято рішення про повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому, захисник зазначає, що детективами НАБУ було порушено правила підслідності, оскільки кримінальне правопорушення, яке можливо вчинила ОСОБА_7 не відповідає критеріям, які визначають підслідність за НАБУ. Крім того, у повідомленні про підозру міститься багато сумнівів та неточностей, вона не відповідає критерію розумності та є недостатньою на цій стадії провадження для виправдання подальшого розслідування. У підозрі відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення, у діях ОСОБА_7 відсутній корисливий мотив, недоведена кваліфікація її дій. Також, захисник вважає, що судова товарознавча експертиза очевидно недопустимий доказ, оскільки у судового експерту ОСОБА_8 відсутня відповідна кваліфікація, відсутнє право самостійно збирати матеріали для дослідження, відсутність методики відповідного дослідження, надання відповіді на питання, які не ставились детективом. Враховуючи викладене, вважає, що вказана підозра є необґрунтованою і підлягає скасуванню, у зв`язку з чим просив задовольнити скаргу.

Адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримали, просили її задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, надала до суду письмові заперечення, просила у задоволенні скарги відмовити.

Детектив ОСОБА_6 проти задоволення скарги заперечував, вважав її необґрунтованою, просив у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52021000000000164від 01.04.2021 за фактом того, що упродовж квітня-грудня 2020 службові особи філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» (далі-Філія) спільно з службовими особами і представниками ТОВ «Медичний центр здоров`я» вирішили заволодіти грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» шляхом організації та проведення закупівлі послуг з ПРЛ-тестування за цінами, які є значно вищими за ринкові. Відповідно до висновків, викладених у Акті службової перевірки від 05.02.2021 за №ЦЦБ-7/2-КІ, загальний розмір завищення вартості придбання послуг із ПРЛ-тестування у ТОВ «Медичний центр здоров`я» складає понад 5 млн грн, що є особливо великим розміром. Відтак, вищевказані обставини із організації придбання послуг із ПРЛ-тестування вказують на наявність в діях службових осіб філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Медичний центр здоров`я» ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом того, що службові особи АТ «Укрзалізниця» заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах за Програмою медичні гарантії щодо надання медичних послуг «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID -19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2», у розмірі 59 933 926 гривень, отриманих від Національної служби здоров`я України» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом того, що службові особи АТ «Укрзалізниця» з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах за Програмою медичні гарантії щодо надання медичних послуг «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID -19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2», внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості при поданні пропозицій до Національної служби здоров`я України на укладення договору про медичне обслуговування населення за вказаною програмою, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, за фактом того, що службові особи АТ «Укрзалізниця» вчинили зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки інтересам Товариства, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, за фактом того, що уповноважена особа Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_9 на виконання доручення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного документу, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

10.06.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у пособництві у незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскарженоповідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчий суддя зазначає, що КПК України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру, та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.

Однак, враховуючи положення ст. 8, 22, 26, глави 22 КПК України, слідчий суддя під час розгляду скарги, крім дотримання строків звернення зі скаргою на повідомлення про підозру, може перевірити наявність підстав для повідомлення про підозру, зміст такого повідомлення про підозру та дотримання стороною обвинувачення вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Щодо строків звернення із скаргою на повідомлення про підозру.

Як убачаєтьсязі скаргита доданихдо неїматеріалів ОСОБА_7 повідомлено про підозру 10.06.2022, а скарга на вказану підозру подана 16.08.2022, тобто зі спливом більше двох місяців з дня прийняття рішення про повідомлення про підозру. Водночас, рішень про закриття кримінального провадження чи звернення з обвинувальним актом до суду, органом досудового розслідування, не приймалося.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням строків, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Підстави для повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні.

Що стосується посилання сторони захисту на порушення стороною обвинувачення підслідності під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за №52021000000000164 від 01.04.2021, слідчий суддя зазначає таке.

Як убачається з витягу з ЄРДР від 27.06.2022, в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за №52021000000000164 від 01.04.2021.

Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27ч.3ст.15ч.5ст.191КК України,спільно з іншими особами, зокрема ОСОБА_10, яка на час його вчинення обіймала посаду директора виконавчого Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця». Відповідно до п. 2 Статуту АТ «Укрзалізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків якого закріплюються в державній власності. Відповідно до Положення про Філію «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» затвердженого, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 16.07.2020 ОСОБА_10, як директор Філії виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою. Час можливого вчинення інкримінованого кримінального правопорушення визначено в період квітня - грудня 2020. Співучасникам інкримінованонезакінчений замахна заволодіннячужим майномв розмірі4940775грн,що впонад 2248разів перевищуєрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,встановленого начас вчиненнякримінального правопорушення.

Відповідно до примітки ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя зазначає, що для визначення питання дотримання підслідності необхідно керуватися ст. 216 КПК України в редакції станом на 02.04.2020, яка була чинною на час вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно доп.2ч.5ст.216КПК Українидетективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на час вчинення кримінального правопорушення, якщо його вчинено службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Отже, інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, відповідає вимогам, які визначають підслідність за Національним антикорупційним бюро України.

Крім того, слідчий суддя не враховує посилання захисника на ч. 10 ст. 216 КПК України, оскільки ОСОБА_7 інкриміноване не «інше кримінальне правопорушення, що пов`язане з кримінальним правопорушенням, вчиненим особою, щодо якої ведеться досудове розслідування», а кримінальне правопорушення, вчинене у співучасті.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що кримінальне правопорушення, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_7, підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України.

Також, слідчий суддя зазначає, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих досудовим розслідуванням доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є, зокрема, питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру.

Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри. При цьому, виходячи із системного аналізу п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, він є нижчим, ніж стандарт «обґрунтованої підозри», оскільки останній використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

Таким чином, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.

У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочинів.

Обґрунтовуючи скаргу сторона захисту посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 є необґрунтованим, враховуючи недоведеність стороною обвинувачення об`єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність корисливого мотиву у ОСОБА_7, недопустимість висновку товарознавчої експертизи, відсутність точно визначеної суми предмету неправомірної вигоди.

Із досліджених матеріалів, які надані стороною обвинувачення убачається, що зібрані у кримінальному провадженні докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України,та надають стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КПК України. При цьому, надані стороною захисти матеріали, не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 10.06.2022.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що кваліфікація дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину, а також належність, допустимість та достатність доказів вирішується виключно в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Відповідно до ст. 3 КПК України на стадії досудового розслідування до повноважень слідчого судді віднесено здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 17 КПК підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Надаючи оцінку доводам сторони захисту про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом, слідчий суддя виходить з того, що на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті під час подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Слідчий суддя на цій стадії може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами.

Стороною захисту не наведено достатніх доводів про очевидну і категоричну недопустимість фактичних даних, які містяться у висновку товарознавчої експертизи чи інших джерелах доказів, відомості з яких стали підставою для повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що при перевірці доводів та обставин, на які посилається сторона захисту, як на підстави для скасування повідомлення про підозру, захисником не наведено обставин, які б очевидно вказували на непричетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.

Щодо дотримання вимог КПК України щодо змісту повідомлення про підозру.

Згідно із ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Повідомлення про підозру ОСОБА_7 було складено 10.06.2022 старшим детективом Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15 та погоджене прокурором шостого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

На думкуслідчого судді,повідомлення пропідозру ОСОБА_7 відповідає вимогам,визначеним ст.277КПК України,в ньомулогічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а викладені захисником зауваження щодо неточностей та відсутності детальності повідомленої підозри є лише його припущенням та не можуть бути підставою для скасування підозри.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.

Як було зазначено, 10.06.2022 детективом ОСОБА_15 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено в день його складання, що не заперечується стороною захисту.

Таким чином, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення дотримано строк та порядок вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, детективом при врученні було дотримано вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини, які дають слідчому судді підстави для висновку можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

З огляду на викладене, скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на повідомлення про підозру є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 276-278, 303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру, відмовити.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 29.08.2022 і оголошений 30.08.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1