- Головуюча суддя (ВАКС): Білоус І.О.
Справа № 753/11849/19
Провадження 1-кп/991/194/19
У Х В А Л А
Іменем України
31 серпня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді ОСОБА_15
суддів: ОСОБА_16, ОСОБА_17
секретар судового засідання ОСОБА_18
за участі:
прокурора ОСОБА_19
обвинувачених ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6,
ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисників ОСОБА_20 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акту кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року щодо:
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Цвіклівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, проживає на АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 210 КК України,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Рудня Овручанського району Житомирської області, проживає на АДРЕСА_2,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 210 КК України,
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Озерянка Житомирського району Житомирської області, проживає на АДРЕСА_3,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. МікрахАхтинського району Республіки Дагестан, проживає на АДРЕСА_4,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в ст. Арись Південно-Казахстанської області, Казахстан, проживає на АДРЕСА_5,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Чугуївка Чугуївського району Приморського Краю Російської Федерації, проживає на АДРЕСА_6,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, проживає на АДРЕСА_7,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Історія провадження
10 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали кримінального провадження № 420016000000000870 від 29 березня 2016 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2019 року, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_21., суддів ОСОБА_22 та ОСОБА_23.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 лютого 2020 року задоволено заяву прокурора Козачини С.С. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_21., суддів ОСОБА_22 та ОСОБА_23. та постановлено передати кримінальне провадження № 420016000000000870 від 29 березня 2016 року для проведення повторного автоматизованого розподілу справи колегії суддів, які мають допуск до відомостей, що містять державну таємницю.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2020 року для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_15 суддів ОСОБА_16 та ОСОБА_24
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року призначено підготовче судове засідання, яке розпочато 02 квітня 2020 року.
У підготовче судове засідання, яке відбулось 31 серпня 2022 року, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_25 не з`явився, жодних клопотань завчасно на адресу суду не надіслав, у телефонному режимі повідомив секретаря судового засідання про проблеми з доїздом до суду, у зв`язку з чим судом на обговорення учасників підготовчого судового засідання поставлено питання щодо можливості проведення засідання за існуючої явки учасників.
2.Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_26. зазначив, що на його думку, причина неявки захисника ОСОБА_27. є явно неповажною та вимагав вжити заходів реагування, окрім того, уважав за доцільне повідомити центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо неналежної поведінки призначеного ним захисника.
Захисники ОСОБА_28 та ОСОБА_29 висловили позицію, що питання поважності причини відсутності захисника ОСОБА_27. варто вирішити в наступному судовому засіданні, з урахуванням його пояснень.
Захисник ОСОБА_30. та ОСОБА_31 підтримали позицію своїх колег.
Інші учасники підготовчого судового засідання своїм правом на висловлення позиції не скористались.
3. Мотиви суду
Ухвалою суду від 21 липня 2022 року Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві доручено замінити призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 захисника - адвоката ОСОБА_32 на іншого із числа адвокатів Регіонального центру для здійснення захисту за призначенням та забезпечити прибуття захисника в судове засідання, призначене на 28 липня 2022 року о 09 год. 00 хв.
У судовому засіданні, яке відбулось 28 липня 2022 року, захисник ОСОБА_25 зазначив, що йому надано доручення Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві щодо здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_4 та клопотав про надання йому часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження протягом 1 року.
01 серпня 2022 року захисник ОСОБА_25 телефонограмою повідомлений про дату та час проведення наступних судових засідань у цій справі, зокрема і про дату 31 серпня 2022 року о 08 год 00 хв, водночас в підготовче судове засідання, яке відбулось у вказану дату та час, захисник не з`явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 цього Кодексу, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
Статтею 52 КПК України визначено випадки обов`язкової участі захисника, й зокрема за ч. 1 цієї статті, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Злочин, визначений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким, оскільки за його вчинення передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а тому участь є обов`язковою у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Неприбуття захисника ОСОБА_27. у судове засідання 31 серпня 2022 року здійснено без поважних причин та розцінюється судом як прояв недобросовісної поведінки адвоката, оскільки кримінальним процесуальним законом у разі неможливості захисника прибути в судове засідання покладено на нього обов`язок завчасно повідомити суд про таку неможливість та її причини. Натомість, захисник ОСОБА_25 не надіслав до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання із зазначенням поважних причин неможливості прибуття в засідання, а лише зателефонував секретареві судового засідання в день розгляду цього провадження у позаробочий час та повідомив, що має труднощі з доїздом до приміщення суду.
Ураховуючи наведене, у діях захисника ОСОБА_27. убачається неналежна процесуальна поведінка та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, що призводить до порушення принципів чесності та добропорядної репутації адвоката під час здійснення професійної діяльності, а також неефективного захисту клієнта.
За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (зокрема справи «Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства»), хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.
Згідно з п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду. Також у п. 89 рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» вказано, що хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну із головних підвалин справедливого судового розгляду.
Отже, захисником Плясовим О.В. не було виконано передбачений законом обов`язок та не забезпечено обвинуваченого ОСОБА_4 захистом, що неминуче несе за собою порушення права як його підзахисного, так і інших обвинувачених, провадження щодо яких триває вже понад два роки, на розгляд цього провадження у розумні строки. Це призводить до невиправданого затягування судового розгляду справи і суперечить вимогам ч. 1 ст. 318 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
За п. 12-1 Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09 червня 2017 року (із змінами), адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Відповідно до п. 17 тих же Правил, приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання, а за п. 44 під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
З урахуванням наведених вище обставин у сукупності, суд убачає в процесуальній поведінці адвоката ОСОБА_27. можливі ознаки дисциплінарних проступків, а саме порушення правил адвокатської етики та неналежного виконання професійних обов`язків внаслідок створення перешкод для судового розгляду цього кримінального провадження та реалізації права підзахисного на розгляд цього провадження у розумні строки, а тому, суд уважає за необхідне порушити питання про дисциплінарну відповідальність адвоката перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області.
Відповідно до п. 4 Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25 лютого 2014 року № 386/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2014 року за № 337/25114) (зі змінами) оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі здійснюється відповідно до цих Стандартів комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у встановленому порядку. Моніторинг якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі здійснюється відповідно до цих Стандартів Координаційним центром з надання правової допомоги та центрами.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Конституційний Суд України у рішенні від 30 вересня 2009 року по справі № 23- рп/2009 зазначає, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Поняття «належний рівень правової допомоги» підлягає оцінці судом у кожному окремому випадку, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Суд також уважає за необхідне повідомити Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві не тільки про неналежне забезпечення безоплатної вторинної правової допомоги захисником Плясовим О.В., але й звернути увагу Регіонального центру на повторний факт неналежного виконання професійних обов`язків захисниками, призначеними центром. Так, щодо попереднього захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Радченко О.В., який був також призначений в порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги, суд ухвалою від 22 червня 2022 року порушивперед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про його дисциплінарну відповідальність.
Керуючись статтями 47, 52, 138, 324, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_36 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2986, видане 27серпня 2008року).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_33
Судді: ОСОБА_34
ОСОБА_35