- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/2970/22
Провадження 1-кс/991/2986/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 02.08.2022 (вих.№ 02/08-22) до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скарга обґрунтована тим, що03.08.2021 (як зазначено у тексті скарги) ОСОБА_2 у порядку ст. 214 КПК України подав до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення від 02.08.2022 року за вих. №02/08-22. Доказом подачі зазначеної заяви є копія поштової квитанції та роздруківка з веб-сайту АТ "Укрпошта", долучені до матеріалів скарги.
Вказана заява про кримінальне правопорушення була отримана уповноваженими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора 05.08.2022, проте станом на 10.08.2022 відповідні відомості до ЄРДР згідно повідомлення про злочин не внесені, тому заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив зобов`язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення посадовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Родовід Банк", прокурором Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України відповідно до обставин кримінального правопорушення, викладених у заяві від 02.08.2022 №02/08-22.
Розгляд скарги призначено на 01.09.2022 о 12:00 год.
В судове засідання учасники судового процесу не з`явилися. ОСОБА_1 про причини неявки слідчого суддю не повідомив, у судове засідання був викликаний шляхом направлення на його електронну поштову скриньку повістки про виклик до Вищого антикорупційного суду, яка була доставлена адресату 31.08.2022 (т.1, а/с 14-15). До засідання від прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10. на електронну поштову скриньку суду надійшли заперечення на скаргу ОСОБА_1, в яких прокурор зазначає, що відомості, викладені у зверненні адвоката ОСОБА_1. та додатках, долучених до нього, не містять об`єктивних даних, які б дійсно свідчили про ознаки злочину чи підтверджували реальність конкретної події злочину, а тому підстав для внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування за вказаним зверненням не встановлено. З огляду на вказане Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_1., про що заявника інформовано письмово листом від 18.08.2022 № 16/1/3-25678-20 (копія листа додається до заперечень прокурора). Окрім того, прокурор просив розгляд скарги здійснювати за відсутності прокурора у зв`язку із необхідністю його участі у процесуальних діях.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неприбуття в судове засідання слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів скарги, 03.08.2022 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора заяву, в якій зазначив про можливе вчинення посадовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за попередньої змови з оцінювачами, ТОВ "Фінансова компанія " Мотус Анте " та ТОВ "Спектрум Ессетс" злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а також вчинення посадовими особами ПАТ "Родовід Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Головної військової прокуратури Офісу Генерального прокурора злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що він на підставі договору про надання правової допомоги від 10.05.2017 надає правову допомогу ОСОБА_4 у кримінальних провадженнях. Так, у провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться справа № 991/576/22 (кримінальне провадження № 12013000000000507) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 209КК України. За твердженням сторони обвинувачення ОСОБА_4 своїми діями завдав збитків ПАТ "Родовід Банк" на суму 306,1 млн грн. У своїй заяві ОСОБА_1 наводить наступні обставини.
У проваджені Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться справа №757/18214/17 (кримінальне провадження №42014000000000438) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України. За твердженням сторони обвинувачення ОСОБА_5 своїми діями завдала збитків ПАТ «Родовід Банк`на суму 18458420,12 грн.
В провадженні Святошинського районного суду міста Києва знаходиться справа №757/25899/18-к (кримінальне провадження №12012000000000029) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 209, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 289 КК України. За твердженням сторони обвинувачення ОСОБА_4 своїми діями завдав збитків ПАТ «Родовід Банк» на суму 18458420,12 грн та на суму 24804762,80 грн.
У вказаних кримінальних провадженнях Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визнаний потерпілим та цивільним позивачем, який, на думку заявника, незаконно займався ліквідацією ПАТ "Родовід Банк".
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 19.04.2022 року № 250 з 22.04.2022 року відкликано повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - АТ «Родовід Банк»), делеговані ОСОБА_6 рішенням виконавчої дирекції Фонду від 10.11.2020 року № 1936 «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «Родовід Банк». Відповідно до зазначеного рішення визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації АТ «Родовід Банк» здійснюються Фондом безпосередньо.
14.09.2011 Розпорядженням Кабінету Міністрів України №880-р був утворений санаційний банк на базі ПАТ «Родовід Банк». 15.06.2012 року Національний Банк України видав ліцензію санаційного банку ПАТ «Родовід Банк» за №1.
Відповідно до пункту 1.4 Положення про порядок реєстрації, видачі ліцензії, регулювання діяльності санаційного банку та нагляду за ним, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 23.12.2011 року № 471, Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» мас статус санаційного банку.
Відповідно до пункту 1.8 Положення про порядок реєстрації, видачі ліцензії, регулювання діяльності санаційного банку та нагляду за ним, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 23.12.2011 року №471, санаційний банк не є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відповідно до пункту 4 розділу X Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», санаційний банк, утворений до набрання чинності цим Законом, продовжує провадити свою діяльність у порядку, встановленому нормативно-правовим актом Національного банку України, погодженим з Кабінетом Міністрів України та Комітетом Верховної Ради України банківської діяльності, податкової та митної політики.
Заявник посилається на те, що до компетенції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не віднесено жодного аспекту діяльності санаційного банку, а ПАТ "Родовід Банк" відповідно до його статуту не є учасником Фонду гарантування фізичних осіб і не мав здійснювати типову банківську діяльність. Однак 25.10.2021 посадовими особами Фонду гарантування фізичних осіб дебіторську заборгованість на суму 9 535 030 338,15 грн (заборгованість на дату заповнення паспорту станом на 01.09.2021), 9 203 266 007,36 грн (заборгованість на дату формування ліквідаційної маси) оцінено на суму 425 592 637,60 грн, а в подальшому продано за 30 000 000,00 грн у складі лоту №GL3N120757. Продана дебіторська заборгованість є предметом розслідування у кримінальних провадженнях, де досудове розслідування здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України, а процесуальне керівництво - прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Таким чином, на думку заявника, посадові особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за попередньої змови з оцінювачами, ТОВ "Фінансова компанія "Мотус Анте" та ТОВ "Спектрум Ессетс" вчинили злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України.
06.04.2017 року Подільським районним судом м. Києва було затверджено угоду у справі№758/3745/17 про визнання винуватості між прокурором Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до якої ОСОБА_7 повинен був частково відшкодувати шкоду, яка згідно вироку Подільського районного суду м. Києва сягала 344 119 826,58 грн (в частині 114 706 608,86 грн), але до теперішнього часу відповідно до листа Фонду №60-6512/22 від 19.07.2022 нічого не сплатив. При цьому строки притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №42017000000000599 не пройшли, але ні прокурор, ні потерпілі (ПАТ "Родовід Банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) не звернулися до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування вказаного вироку в порядку ч.1 ст. 476 КПК України. На думку заявника, зазначене свідчить про вчинення посадовими особами ПАТ "Родовід Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Головної військової прокуратури Офісу Генерального прокурора злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Враховуючи, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, судовий розгляд має здійснюватися незалежним судом.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яке полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. А також ч.1 ст. 303 КПК України наводить вичерпний перелік випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони при досудовому розслідуванні.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч.1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) і саме такі фактичні дані мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналізуючи норми ст.ст. 214, 303 КПК України, які свідчать про те, що предметом судового контролю судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінального правопорушення.
Враховуючи приписи ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, можливо зробити висновок, що однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу злочину, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні/бездіяльності ознаки складу злочину, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Таких же висновків дійшла і колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20), де зазначено, що за змістом ст.214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Об`єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв`язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомлені про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.
На думку заявника, описані у його заяві від 02.08.2022 обставини свідчать про можливе вчинення посадовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за попередньої змови з оцінювачами, ТОВ "Фінансова компанія "Мотус Анте" та ТОВ "Спектрум Ессетс" злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а також вчинення посадовими особами ПАТ "Родовід Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Головної військової прокуратури Офісу Генерального прокурора злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 191 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження за якою відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, та яка передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, що відповідно до примітки до ст. 45 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.
У статті 191 КК України передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.
Стаття 364 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження за якою відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, передбачає кримінальну відповідальність за вчинення такого кримінального правопорушення, як зловживання владою або службовим становищем.
При цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, має три обов`язкові ознаки: діяння - використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає у певних діях або бездіяльності суб`єкта; наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; причинний зв`язок між діянням і наслідками.
Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
В свою чергу, зловживання владою характеризується як вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою, яка є представником законодавчої, виконавчої чи судової влади, своїх повноважень і можливостей щодо пред`явлення вимог і прийняття рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними або юридичними особами. Зловживання службовим становищем - це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою.
Кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є спричинення таким злочином тяжких наслідків. Крім того, суб`єкт злочину, передбаченого статтею 364 КК України, - спеціальний, а саме службова особа, визначення якої зазначено у примітці 1 до статті 364 Кримінального кодексу України.
Згідно Примітки 1 до статті 364 Кримінального кодексу України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Для цілей статей 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.
Отже, виходячи з положень статті ст. 364 КК України, дана стаття передбачає відповідальність саме за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
В заяві про злочин йде мова про кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 191, ч.2 ст.364 КК України. Однак, у вказаному повідомленні відсутні будь-які конкретні фактичні дані про: привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені посадовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за попередньої змови з оцінювачами, ТОВ "Фінансова компанія "Мотус Анте" та ТОВ "Спектрум Ессетс" в особливо великих розмірах; використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби прокурором Головної військової прокуратури Офісу Генерального прокурора, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Родовід Банк" з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної або юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки. У заяві містяться твердження заявника, які він не підкріплює жодними фактичними обставинами, не зазначає у своїй заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, а також самостійно робить висновки про неправомірність дій вищевказаних посадових осіб. Окрім того, із заперечень прокурора САП ОГП та доданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 виконав умови угоди про визнання винуватості в частині відшкодування спричинених збитків у повному обсязі. Також прокурор зазначає, що відповідно до додатку, доданого до заяви ОСОБА_1 - відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №60-6512/22 від 19.07.2022 на його адвокатський запит - аукціони з реалізації продажу активів АТ "Родовід Банк" не відбулись.
Згідно вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що інформація, викладена в заяві про вчинення злочину від 02.08.2022, не підтверджена та не містить будь - яких відомостей, які б вказували на наявність ознак складу злочину, передбаченого нормами Кримінального кодексу України, а тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування відсутні.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду "Артіко проти Італії" (Artico c. Italie) від 13.05.1980), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Варто додати, що частиною 4 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто мова йде саме про прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень, а внесення відомостей до реєстру є вже іншою дією, про що вказано у наступній частині 5-й вказаної статті.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) зазначив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, підстави для зобов`язання уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України і внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 02.08.2022 відсутні, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 02.08.2022 (вих.№ 02/08-22) до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_12