- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/3500/22
Провадження 1-кс/991/3515/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022,
ВСТАНОВИВ:
05.09.2022прокурор третьоговідділу управлінняпроцесуального керівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_2 звернулась(шляхомнаправлення засобамипоштового зв`язку01.09.2022)до слідчогосудді зклопотанням про накладення арешту на майно, перелік якого наведено в клопотанні та яке вилучено 30.08.2022 під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя першочергово має перевірити відповідність клопотання слідчого/прокурора вимогам ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а вже потім для прийняття законного та обґрунтованого рішення має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Положеннями ст. 171 КПК України встановлені вимоги до змісту та порядку подання клопотання про арешт майна слідчому судді.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Положеннями п.10 ч.2 ст. 36 КПК України встановлено, що прокурор,здійснюючи наглядза додержаннямзаконів підчас проведеннядосудового розслідуванняу форміпроцесуального керівництвадосудовим розслідуванням,уповноважений, зокрема, погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
В силу приписів пп. 4.4 розділу 4 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», чинного від 01.09.2021, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144, документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи, назва виду документа (не зазначають на листах), дата документа, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису).
Згідно з приписами пп.5.22 ДСТУ підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім`я і прізвище.
У той же час гриф підпису особи, що подала клопотання, містить посаду прокурора (у розумінні ст. 37 КПК України (прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні)), його прізвище та ініціал імені (А. Жовницька), проте не містить особистого підпису прокурора. Крім цього, співробітниками відділу документообігу та організаційного забезпечення (канцелярії суду) Вищого антикорупційного суду складено акт № 03.14.1-07/65/2021 від 05.09.2022, який засвідчує відсутність особистого підпису прокурора ОСОБА_2 на клопотанні під час його реєстрації у Вищому антикорупційному суді.
Окрім того, слідчим суддею також встановлено відсутність копій (оригіналів) документів, якими обґрунтовуються доводи, викладені у клопотанні, які зазначені у якості додатків до даного клопотання. Цей факт також підтверджується актом відділу документообігу та організаційного забезпечення (канцелярії суду) Вищого антикорупційного суду № 03.14.1-07/65/2021 від 05.09.2022.
Вказані обставини свідчать про недотримання вимог до клопотання про арешт майна, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ст. 1 КПК України).
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що в даному випадку не дотримано передбачених приписами ст. 171 КПК України вимог до оформлення клопотання про арешт майна.
Частиною 3 статті 172 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Виходячи звикладеного,слідчий суддяприходить довисновку,що клопотанняпро арештмайна поданебез додержаннявимогч.2 ст.171КПК України, а саме за відсутності підпису прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, а також документів, якими обґрунтовується клопотання, а тому клопотання підлягає поверненню для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 9, 131, 132, 170-172, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14.06.2022, - повернути особі, що звернулася з цим клопотанням, для усунення недоліків та приведення у відповідність до вимог ст. 171 КПК України, надавши їй строк у сімдесят дві години з моменту постановлення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1